1. Предмет та метод цивільно-правового регулювання.

2. Цивільне право як галузь права.

3. Аналогія в цивільному праві.

4. Поняття та джерела цивільного права.

5. Співвідношення публічного та приватного права.

6. Цивільне право, як приватне право.

7. Предмет цивільно-правового регулювання.

8. Цивільно-правові методи регулювання суспільних відносин.

9. Система цивільного права як галузі права. Функції цивільного права.

10. Основні принципи цивільного права

11. Місце цивільного права в системі галузей права.

12. Відмежування цивільного права від інших галузей права.

13. Система цивільного права як галузі права.

14. Співвідношення цивільного права і цивільного законодавства.

15. Система цивільного законодавства.

16. Порядок і значення офіційного опублікування нормативних актів.

17. Роль звичаїв ділового обороту в регулюванні цивільних правовідносин.

18. Юридичне значення рішень і висновків Конституційного Суду України, постанов Пленуму Верховного Суду України і Вищого Господарського Суду.

19. Кодифікація та інші форми систематизації цивільного законодавства.

20. Дія цивільного законодавства у часі. Зворотня сила цивільного закону. Дія цивільного законодавства у просторі та по колу осіб.

21. Тлумачення цивільно-правових норм. Застосування цивільного законодавства по аналогії.

22. Взаємозв’язок і диференціація цивільного та господарського законодавства.

23. Поняття і предмет науки цивільного права.

24. Функції та завдання науки цивільного права.

25. Методи дослідження цивільно-правових інститутів.

26. Взаємодія науки цивільного права з іншими галузями юридичної науки.

27. Наукові персоналії.

28. Сучасні тенденції розвитку цивільно-правової науки в Україні.

29. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн.

30. Монізм та дуалізм у регулюванні приватно-правових відносин.

31. Джерела цивільного права зарубіжних країн.

32. Джерела цивільного права країн континентальної та англо-американської системи права.

33. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн.

34. Поняття та види цивільного правовідношення.

35. Елементи цивільних правовідносин.

1.Предмет та метод цивільно-правового регулювання

предметом цивільно-правового регулювання є наступні суспільні відносини: 1)майнові відносини – пов’язані із належністю майна певним особам або із переходом майна від одних осіб до інших; 2)пов’язані з майновими особисті немайнові відносини; 3) особисті немайнові відносини не пов’язані з майновими. Майнові ¬– це конкретні вольові економічні відносини з приводу належності, використання, переходу засобів виробництва, предметів споживання та інших матеріальних благ. Майнові відносини поділяються на 2 види: 1) відносини речового характеру; 2) відносини зобов’язального характеру. Речові відносини поділяються на 2 види: а) відносини власності; б) інші відносини речового характеру. Відносини власності пов’язані з належністю майна певній особі (власнику), тоді як інші речові права пов’язані із знаходженням майна у осіб на інших підставах (інші майнові права). Другу групу майнових відносин складають зобов’язальні відносини, які пов’язані з переходом майнових благ від одних осіб до інших.

2. Метод цивільно-правового регулювання.

Метод цивільно-правового регулювання – це спосіб впливу з боку держави на певні суспільні відносини. Методом ЦП є метод рівності сторін (диспозитивний метод), який полягає в тому, що сторони цив. правовідносин мають формально однакові права та обов’язки. Ознаки методу відображені в: 1) загальному юридичному становищі суб’єктів сучасного ЦП 2) у специфіці юридичних фактів3) У диспозитивних началах цивільного законодавства, які надають можливість вибору між кількома варіантами поведінки в межах, встановлених законом, 4) в особливостях цивільно-правових санкційВідновна функція цивільно-правової відповідальності вказує на існування у ЦП в ряді випадків відповідальності без вини. Особливості методу цивільно-правового регулювання – це юридичний вираз економічних особливостей суспільних відносин, що становлять предмет ЦП

2. Цивільне право як галузь права.

ЦП – це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності відносини власності в різноманітних формах, товарно-грошові відносини і деякі особисті немайнові відносини за участю громадян, організацій та інших соціальних утворень з метою повнішого задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. ЦП властиві особливі ознаки, які тісно пов’язані із специфічними рисами предмета і методу: 1) ЦП як сукупність юр-них норм регулює відносини власності, товарно-грошові відносини та особисті немайнові відносини, тобто певне коло суспільних відносин, що становлять предмет цивільно-правового регулювання; 2) регламентація зазначених відносин здійснюється на засадах юридичної рівності, яка є характерною рисою методу цивільно-правового регулювання суспільних відносин; 3) сторонами в цивільно-правових відносинах є громадяни, організації, держава, АРК, інші соціальні утворення; 4) метою цивільно-правового регулювання є повніше задоволення матеріальних і духовних потреб громадян.

3. Аналогія в цивільному праві.

Під прогалиною у праві звичайно розуміють випадок, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання, але воно не передбачене конкретним законом, правовою нормою. Аналогія закону й аналогія права як засоби усунення прога­лин в законодавстві передбачені ст. 8 ЦК і ч. 7 ст. 8 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України. У разі відсутності зако­ну, який регулює спірні відносини, суд застосовує закон, який регулює подібні відносини, а за відсутності такого суд виходить із загальних засад і змісту законодавства України.

Перший вид аналогії (за відсутності закону, який регулює спірні відносини) має назву «аналогія закону», другий (за від­сутності і закону, який регулює спірні відносини, і закону, який регулює подібні до спірних відносини) - «аналогія права».