Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Otchet.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
18.03.2015
Размер:
2.48 Mб
Скачать

1.5. Служба архівів ftp

Технологія FTP була розроблена в рамках проекту ARPA і призначена для обміну великими обсягами інформації між машинами з різною архітектурою. Головним у проекті було забезпечення надійної передачі й тому із сучасної точки зору FTP здається перевантаженим зайвими, рідко використовуваними можливостями. Стрижень технології складає FTP-протокол.

FTP-архіви є одним з основних інформаційних ресурсів Internet. Фактично, це розподілене сховище текстів, програм, фільмів, фотографій, аудіозаписів та іншої інформації, що зберігається у вигляді файлів на різних комп’ютерах у всьому світі.

Типи інформаційних ресурсів. Інформація в FTP-архівах розділена на три категорії:

  • захищена інформація, режим доступу до якої визначається її власниками й дозволяється за спеціальною згодою зі споживачем; до цього виду ресурсів належать комерційні архіви, закриті некомерційні ресурси, приватна некомерційна інформація;

  • інформаційні ресурси обмеженого використання; сюди можуть належати ресурси обмеженого часу використання або обмеженого часу дії, тобто користувач може використати поточну версію, але ніхто не буде надавати йому підтримку;

  • вільно розповсюджувані інформаційні ресурси; до яких належить все, що можна вільно одержати по мережі без спеціальної реєстрації. Це може бути документація, програми і т.д. Варто зазначити, що вільно розповсюджуване програмне забезпечення не має сертифіката якості, але, як правило, його розроблювачі відкриті для обміну досвідом.

FTP (RFC-959) забезпечує файловий обмін між віддаленими користувачами. Протокол FTP формувався багато років. Перші реалізації були розроблені до 1971 (RFC 114 і 141). RFC 172 розглядає протокол, орієнтований на користувача, і призначений для передачі файлів між ЕОМ. Пізніше в документах RFC 265 і RFC 281 протокол був удосконалений. Помітній переробці протокол піддався в 1973, і остаточний вид він дістав у 1985 році. Таким чином, даний протокол є одним з найстарших.

Для реалізації обміну між двома персональними ЕОМ у межах мережі (програмні пакети PCTCP, і т.д.) можна резидентно завантажити FTPSRV або іншу еквівалентну програму. FTP використовує ідентифікацію, але багато депозитаріїв допускають анонімний вхід (ім'я користувача ANONYMOUS, RFC-1635), який не вимагає слова пропуску (пароля) або допускає введення вашої поштової адреси замість нього Служба FTP (від протоколу – FileTransferProtocol) призначена для обміну файлами й побудована за технологією "клієнт-сервер".

FileTransferProtocol– протокол прикладного рівня, який використовує службу FTP для передачі файлів. FTP відрізняється від інших програм тим, що він використовує два TCP з’єднання для передачі файлу.

Керуюче з’єднання – з’єднання для посилки команд серверу й одержання відповідей від нього. Для каналу керування використовується протокол Telnet.

З’єднання даних – з’єднання для передачі файлів.

Алгоритм роботи протоколу FTP

Робота FTP на користувацькому рівні складається з декілька етапів:

1. Ідентифікація (введення імені-ідентифікатора й пароля).

2. Вибір каталогу.

3. Визначення режиму обміну (поблочний, потоковий, ASCII або двійковий).

4. Виконання команд обміну (get, mget, dir, mdel, mput або put).

5. Завершення процедури (quit або close).

FTP досить незвичайний протокол, тому що підтримує два логічні зв'язки між ЕОМ (Рис. 3). Один зв'язок використовується для дистанційного доступу й використовує протокол Telnet. Інший зв'язок призначений для обміну даними. Сервер виконує операцію passiveopen для порту 21 і чекає з'єднання із клієнтом. Клієнт здійснює операцію activeopen для порту 21. Канал залишається активним до завершення процедури FTP. TOS (тип IP-сервісу) відповідає мінімуму затримки, тому що цей канал використовується для ручного введення команд. Канал для передачі даних (TCP) формується щораз для пересилання файлів. Канал відкривається перед початком пересилання й закривається при одержанні коду end_of_file (кінець файлу). IP-тип сервісу (TOS) у цьому випадку орієнтований на максимальну пропускну здатність.

Кінцевий користувач взаємодіє із протокольним інтерпретатором, у завдання якого входить керування обміном інформацією між користувачем і файловою системою, як локальною, так і віддаленою. Схема взаємодії різних частин Internet при роботі FTP зображено на рис. 3.

Спочатку по запиту клієнта формується канал керування, який надалі використовується для передачі команд від клієнта й відгуків від сервера. Інформаційний канал формується сервером по команді клієнта, він не повинен існувати постійно протягом усієї FTP-сесії й може формуватися й ліквідуватися в міру необхідності. Канал керування може бути закритий тільки після завершення інформаційного обміну. Для каналу керування використовується протокол Telnet. Після того як керуючий канал сформований, клієнт може посилати по ньому команди. Сервер сприймає, інтерпретує ці команди й передає відгуки.

Рис. 3. Схема роботи протоколу FTP.

У FTP з’єднання ініціюється інтерпретатором протоколу користувача. Керування обміном здійснюється по каналу керування в стандарті протоколу Telnet. Команди FTP генеруються інтерпретатором протоколу користувача й передаються на сервер. Відповіді сервера відправляються користувачу також по каналу керування. Зазвичай користувач має можливість установити контакт з інтерпретатором протоколу сервера й відмінними від інтерпретатора користувача засобами.

Організація інформаційного обміну між двома віддаленими комп’ютерами.

Можлива й інша схема взаємодії, коли з ініціативи клієнта здійснюється файловий обмін між двома ЕОМ, жодна з яких не є хостом клієнта (див. рис. 4).

Рис. 4. Організація інформаційного обміну між двома віддаленими ЕОМ

На фазі завдання режиму обміну надаються наступні можливості:

– команда Block зберігає структуру логічних записів файлу.

– команда Stream встановлює режим, при якому не проводиться пересилання контрольної інформації для блоків. Це найбільш швидкий режим обміну, він працює за замовчуванням.

– команда TYPE може задати режими обміну IMAGE, ASCII або EBCDIC:

- ASCII - використовується за замовчуванням;

- режим EBCDIC застосовується для обмінів між ЕОМ, що працюють із набором символів EBCDIC;

- режим IMAGE припускає обмін 8-бітними байтами, використовується для передачі двійкової (а не текстової) інформації.

Структурно інформація може передаватися у вигляді файлів (структура за замовчуванням), у вигляді послідовності записів (застосовне для текстових файлів ASCII або EBCDIC) або посторінково (остання структура не належить до рекомендованих).

Для копіювання файлу з віддаленого сервера використовується команда GET, для копіювання групи файлів - MGET, в останньому випадку застосовуються символи замінники, наприклад, MGET *.txt (або RFC-18*.txt, при цьому з копіюються файли з RFC-1800.txt до RFC-1899.txt, якщо такі існують у поточному каталозі). Аналогом команди GET у якійсь мірі є команда DIR (ls), тільки вона переносить уміст каталогу, що для деяких операційних систем еквівалентно. При використанні модифікації mget потрібно проявляти обережність - можете заблокувати телекомунікаційний канал тривалим копіюванням. Для запису файлу у віддалений сервер застосовується команда PUT. При операціях обміну використовується поточний каталог локальної ЕОМ. Завжди є можливість змінити локальний каталог за допомогою команди LCD або її аналога. Будь-яка команда обміну виконується в кілька етапів:

1. Формування каналу під управлінням клієнта, тому що саме клієнт видав команду get, dir, put і т.д.

2. Клієнт вибирає довільний номер порту на своєї ЕОМ і здійснює процедуру passiveopen для цього порту.

3. Клієнт посилає номер порту серверу каналом керування (порт 21), використовуючи команду PORT. Можна обійтися й без команди PORT (використовується той же порт, що й у командному каналі), але це збільшує затримки й із цієї причини не рекомендується.

4. Сервер одержує номер порту каналом керування й видає команду activeopen у зазначений порт ЕОМ-клієнта. Сервер для каналу даних завжди використовує порт із номером 20.

У старих версіях для передачі даних використався тільки 20-й порт (активний режим), у сучасних версіях FTP-серверів порт для каналу даних може призначається сервером з нестандартних (N > 1024) портів (пасивний режим).

Розглянемо приклад Ftp-Сесії. Для цього видамо команду (тексти, що набираються із клавіатури, виділені курсивом):

FTP -d ns.itep.ru

(прапор -d означає установку відлагоджувального режиму, при якому видаються всі повідомлення й внутрішні команди на екран термінала).

FTP Trying...Open

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]