Культові фігури «трудового героїзму» в Українській срр[ред. | ред. Код]

Велику популярність придбали в 1930-і роки окремі приклади «трудового героїзму».

• Олексій Стаханов — у вугільній промисловості;

У ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. вибійник шахти «Центральна-Ірміно» Олексій Стаханов за допомогою двох помічників-кріпильників добув 102 тонни вугілля при нормі 7 тонн на 1 вибійника, в 14,5 рази перекривши норму видобутку. Прикладу Стаханова стали слідувати інші виробничники. Подвиг Стаханова поклав початок поняттям «стахановці» та «стахановський рух» на всій території СРСР.

• Парасковія Ангеліна — в тракторній промисловості;

• Макар Мазай — в металургії.

Результати індустріалізації усрр 1920-1930-х років[ред. | ред. Код]

У кінці першої п'ятирічки в Українській РСР підприємства союзного підпорядкування виробляли 69,8 % продукції, республіканського — 20,3 %, місцевого — 9,9 %. З середини 1930-х років все більше виявлявся курс на мілітаризацію народного господарства, створення ВПК.

Кардинально змінилося співвідношення між промисловістю і сільським господарством в структурі економіки Української РСР.

Різко скоротилися всі види приватної власності. Ліквідовувалися іноземні концесії.

• 1940 року рівень промислового виробництва збільшився всемеро порівняно з 1913 роком;

• за обсягами виробництва важкої промисловості Українська РСР обігнала низку розвинених європейських країн: друге місце в Європі з випуску машин (після Великої Британії) і друге місце з виплавки чавуну (після Німеччини);

• Українська РСР з аграрної країни перетворилася на індустріально-аграрну. Було ліквідовано безробіття, з'явилися тисячі нових робочих місць.

Завдання індустріалізації:

• здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;

• перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;

• зміцнення оборонного потенціалу країни;

• підвищення технічної бази сільського господарства.

Перша п’ятирічка становила суму річних планів, які постійно відправлялись у бік збільшення. Для України встановлювалися напружені темпи зростання важкого машинобудування, хімічної промисловості, виробництва електроенергії. Фактично закріплювалась дореволюційна структура господарства, розрахована не на впровадження нових технологій, а на використання енергетичних і сировинних ресурсів.

Результати перших п’ятирічок

Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.)

прискорений ривок у розвитку важкої промисловості; створення енергетичної бази; розширення та реконструкція металургійної бази (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь»; «Криворіжсталь», реконструкція заводів у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці); ліквідація безробіття; розвиток сільськогосподарського машинобудування; розгортання соціалістичного змагання; запровадження карткової системи.

Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.)

подальше наростання індустріалізації; будівництво нових підприємств – Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування та ін. розгортання стаханівського руху, початок якому поклав вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов, який у ніч з 30 на 31 серпня 1931 р., застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з видобування вугілля; налагодження виробництва радіальних, свердлувальних, шліфувальних та інших верстатів; відміна карткової системи (1935 р.).

Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зростання кількості підприємств важкої промисловості, будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем деяких галузей промисловості випередила деякі європейські держави.

Серед негативних наслідків можна виділити, зокрема підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення.