- •Причины[править | править код]
- •Кризис в мире[править | править код]
- •Історія України опорні конспекти 10 клас Економічна криза 1900—1903 pp.
- •Вісник - Випуск 41 - 2009
- •§ 29. Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі російської імперії на початку XX століття
- •6. Робітничий та селянський рух в Україні у період першої російської революції.
- •Причини індустріалізації в Українській срр[ред. | ред. Код]
- •Хід і методи індустріалізації усрр[ред. | ред. Код]
- •Нові промислові підприємства[ред. | ред. Код]
- •Реконструйовані підприємства[ред. | ред. Код]
- •Культові фігури «трудового героїзму» в Українській срр[ред. | ред. Код]
- •Результати індустріалізації усрр 1920-1930-х років[ред. | ред. Код]
- •Завдання індустріалізації:
- •Результати перших п’ятирічок
- •Причини й організація Голодомору
- •Передумови
- •Початок репресій. «Закон про п'ять колосків»
- •Запровадження натуральних штрафів і чорних дощок, блокада усрр
- •Пік Голодомору
- •Кількість загиблих Демографічні дослідження
- •Реакція на Голодомор за межами Радянського Союзу
- •Намагання влади срср приховати наслідки Голодомору
- •Колективізація в урср[ред. | ред. Код]
- •Політика колективізації[ред. | ред. Код]
- •Початкові стадії колективізації[ред. | ред. Код]
- •Колективізація найкоротшим шляхом[ред. | ред. Код]
- •«Запаморочення від успіхів»[ред. | ред. Код]
- •Друга примусова «добровільна» колективізація[ред. | ред. Код]
- •Уточнення суцільної колективізації[ред. | ред. Код]
- •План 1931 року[ред. | ред. Код]
- •Ситуація 1932 року[ред. | ред. Код]
- •Колективізація Західної України[18][ред. | ред. Код]
- •Положення конституції[ред. | ред. Код] Суспільний і державний устрій[ред. | ред. Код]
- •Декларативна суверенність[ред. | ред. Код]
- •Органи влади[ред. | ред. Код]
- •Права громадян[ред. | ред. Код]
- •Виборча система[ред. | ред. Код]
- •Правосуддя[ред. | ред. Код]
- •Інші розділи[ред. | ред. Код]
Права громадян[ред. | ред. Код]
Конституція закріпила основні соціально-економічні права громадян: на працю, відпочинок, матеріальне забезпечення в старості, у разі хвороби чи втрати працездатності, на освіту, рівноправність жінки і чоловіка, рівноправність громадян незалежно від їх національності та раси, держ. охорону інтересів матері й дитини тощо. Демократичні свободи (слова, друку, зібрань, мітингів, походів, демонстрацій, совісті, об'єднання у громадські організації) декларувалися, але фактично не забезпечувалися. Вперше на конституційному рівні КП(б)У надавався статус «керівного ядра» всіх організацій трудящих — як громадських, так і державних. Закріплювалися також недоторканність особи, житла та інші особисті права. Громадяни зобов'язувалися дотримуватися конституції, виконувати закони, додержуватися дисципліни праці, чесно ставитися до громадських обов'язків, поважати правила соціалістичного співжиття, берегти й зміцнювати суспільну, соціалістичну власність, захищати батьківщину, виконувати загальний військовий обов'язок.
Виборча система[ред. | ред. Код]
Конституція містила спеціальний розділ про виборчу систему. Тут закріплювалися принципи загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.
Правосуддя[ред. | ред. Код]
Здійснення правосуддя в УРСР покладалося на Верховний Суд Української РСР, обласні суди, спеціальні суди СРСР, що створюються за постановою Верховної Ради СРСР, народні суди.
Розгляд справ у всіх судах здійснювався за участю народних засідателів, крім випадків, спеціально передбачених законом.
Верховний Суд Української РСР обирався Верховною Радою Української РСР; обласні суди — обласними Радами трудящих; народні судді — громадянами району (міста) — усі на п'ять років.
Судочинство провадилося українською мовою з забезпеченням права на перекладача, а також права виступати на суді рідною мовою.
Декларувалося, що судді незалежні та підкоряються тільки законові.
Інші розділи[ред. | ред. Код]
Інші розділи конституції регулювали питання державного бюджету, визначали герб, прапор і столицю республіки, встановлювали порядок внесення змін до Основного Закону.
