Завдання для самостійної роботи

Проаналізуйте результати діагностики спілкування дітей та підлітків з важкою розумовою відсталістю та прочитайте приклади обстеження їх за допомогою даної методики в навчальному посібнику Шипицына Л.М.«Необучаемый» ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта. — 2-е изд., перераб. и дополн. — СПб.: Речь, 2005. — 477 с. – С. 122-125

Література

1. Грачева Е.К. Воспитание и обучение глубоко умственно отсталых детей. - М., 1932.-86 с.

2. Замский Х.С. История олигофренопедагогики.- М.: Просвещение, 1974.-392с.

3. Иванова Т.Н. Из опыта работы по развитию речи глубоко умственно отсталых детей // Дефектология, 1980. - № 4. - с. 51-55

4. Маллер А.Р. Родителям о детях с глубокой умственной отсталостью // Дефектология, 1991. - № 5. - с. 69-74

5. Маллер А.Р. Состояние и тенденция развития обучения и воспитания глубоко умственноотсталнх детей // Дефектология, 1994. - № 3. - с. 28-34

6. Маллер А.Р. Социальное воспитание и обучение детей с отклонениями в развитии. - М.: Аркти, 2005. - 173 с.

7. Навчання дітей з важкими розумовими вадами / Переклад з польської. – Львів, 2001. – 160 с.

2. Кузьмицкая М.И., Маллер А.Р., Цикото Г.В. Экспериментальное обучение глубоко умственно отсталых детей в условиях вспомагательной школьї // Дефектология, 1976. - № 6. - с. 26-30

6. Навчання дітей з важкими розумовими вадами / Переклад з польського. — Львів, 2001.-160 с.

Практичне заняття № 3 (8 год.)

Тема 3: Навчання дітей з грв Теоретичні питання:

1. Формування нових умінь дітей з ГРВ.

2. Узагальнення вмінь дітей з ГРВ.

Практичні завдання:

1. Обґрунтуйте позитивні та негативні моменти такої ситуації. Глибоко розумово відсталій дитині 9 років. Рівень її психофізичних порушень дозволяє її самостійно їсти ложкою звичайні страви, сидячи за спеціальним столиком. Дитину годують з пляшечки змеленим у блендері супом, кашею з овочами тощо.

2. Чому вживається термін «навчання» щодо роботи з дітьми з ГРВ? В чому полягає сутність навчання дітей з ГРВ?

3. Яким чином визначення діагнозу функціональних умінь та екологічного діагнозу дитини сприяє оптимізації її навчання?

4. Обґрунтуйте необхідність спеціалістів мати відповідь на наведені нижче питання перед затвердженням першої версії освітньої програми для дитини з ГРВ:

• Чи оволодіння учнем даних умінь допоможе йому надалі здобути більшу автономію, зменшить залежність від інших, збільшить шанс на участь у чомусь, що важливе для нього, поліпшить якість його життя?

• Чи оволодіння певним умінням узгоджується з його хро­нологічним віком і чи залишається запланований для ньо­го спосіб реалізації та знаряддя?

• Чи є шанс на те, аби дитина могла самостійно використо­вувати здобуте вміння у ситуації, в якій тепер перебуває, або найближчим часом?

• Чи завдяки оволодінням цих умінь здобуде більшу повагу серед важливих для неї осіб?

• Чи опанування цих умінь дасть змогу їй брати активну участь в інших суспільних ситуаціях і відповідно функціо­нувати в інших життєвих умовах?

• Чи з погляду дитини або найближчих до неї осіб ово­лодіння цим умінням має взагалі якесь значення?

5. Порівняйте навчання дітей з ГРВ спускних та контрольних сигналів.

6. Доведіть, що перераховані нижче стратегії освіти дітей з ГРВ є базовими:

• докладне планування часу, місця і перебігу навчання;

• впровадження однозначних правил, які дають змогу учневі зрозуміти, в чому полягає його участь у заняттях і якої по­ведінки від нього очікуємо;

• доречна презентація матеріалу; відповідне узгодження з можливостями учня, консультування його і впровадження процедур, які полегшують самостійне виконування деяких дій і запам'ятовування їх;

• надання однозначної зворотної інформації щодо правильності виконання завдання (або у випадку учнів з важкими розумовими вадами застосування процедур негайного виділення помилок);

• постійне фіксування успіхів учня;

• оптимізм і ентузіазм, вияв учневі безумовного схвалення і віри в його вміння.

7. Проаналізуйте позитивні й негативні сторони кожної зі спеціальних стратегій навчання вмінь та труднощі, які можуть виникнути у корекційного педагога під час їх застосування:

1. Підказування:

1) підказування жестом;

2) підказування словом;

3) підказування зображальне;

4) підказування-моделювання;

5) часткове і повне фізичне підтримання;

6) змішані способи підказування.

2. Впровадження постійного часового запізнення.

3. Впровадження прогресивного часового запізнення.

4. Надання мінімальних підказок.

5. Від максимальної до мінімальної підказки.

8. Визначте прогноз щодо розуміння дитиною сигналів учителя: жест, слово, зображення (малюнок, фотографія), моделювання (демонстрація діяльності), повне фізичне підтримання (сумісна діяльність учителя й учня способом «рука в руці»).

9. З’ясуйте причини прогресу та регресу в навчанні дітей з ГРВ.

10. Визначте, що необхідно знати про дитину до початку узагальнення її вмінь?

11. Проаналізуйте позитивні й негативні сторони кожної стратегії узагальнення вмінь та труднощі, які можуть виникнути у корекційного педагога під час їх застосування:

1. Модифікування послідовності дії.

2. Використання різних приладів і матеріалів.

3. Навчання уміння робити вибір.

4. Використання природних наслідків.

5. Використання у програмі передбачених обставин.

6. Навчання функціональної, важливої для дитини і її родини поведінки.

7. Навчання плавної поведінки.

8. Навчання у природному оточенні.

9. Загальне програмування умінь.

10. Впровадження супутньої поведінки.

12. Чи слід продовжувати формування уміння, якщо протягом 4 місяців дитина не просунулась ні на крок до мети? Чому? Що слід змінити у даному випадку?

13. Чи слід продовжувати формування уміння, якщо протягом 1 року дитина не просунулась ні на крок до мети? Чому? Які помилки могли бути допущені в даному випадку?

14. Як спланувати досягнення узагальнення вмінь?

15. Коротко підсумуйте особливості створення дидактичних умов ефективного навчання дітей з ГРВ.