-
Змоделювати фрагмент роботи в 11 класі під час вивчення повісті-преамбули в. Шевчука «Дім на горі».
Урок
Тема: Валерій Шевчук. Повість-преамбула до роману «Дім на горі». Жіноче начало й чоловіче у творі. Притчевість образів, епізодів, барокове поєднання високого (духовного) й низького (буденного)
Мета: продовжувати визначати основні сюжетні лінії, пов’язані з різними долями людей, характеризувати образи, виділяти притчові мотиви, вміти коментувати та пояснювати їхню бароко вість, удосконалювати навички розшифрування символів, алегоричних образів; забезпечити, умови для успішної діяльності учнів, зацікавити навчально-пізнавальним процесом; формувати свідоме ставлення до результату навчальної діяльності; реалізовувати інтелектуальні можливості кожної дитини; розвивати творчу уяву, пам’ять, логічне мислення підвищувати рівень культури мовлення школярів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Провідні навчальні методи: дослідницький, розвивальний, творчий.
Обладнання: портрет Валерія Шевчука, фотовиставка, виставка творів письменника, хронологічна таблиця.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Складання візитної картки твору
|
№ |
Відомості творів |
Відповідь |
|
1 |
Назва твору |
|
|
2 |
Автор |
|
|
3 |
Рік написання |
|
|
4 |
Історія написання |
|
|
5 |
Життєва основа твору |
|
|
6 |
Тема |
|
|
7 |
Проблематика |
|
|
8 |
Ідея |
|
|
9 |
Жанрова своєрідність |
|
|
10. |
Сюжетна основа |
|
|
11. |
Композиція |
|
|
12. |
Образи |
|
Бліц-опитування
1. Визначте основні ознаки «химерної» прози ( орієнтація письменника на фольклорні традиції; трансформація в нових художніх формах легенд і казок; прийом гротеску, фантасмагонічне перетворення реальної дійсності; елементи народної сміхової культури; умовність – одна із визначальних прикмет художньої форми.
2. Назвіть представників цього жанру в українській літературі.
3. Чому роман баладу В.Шевчука «Дім на горі» називають експериментальним? (своєрідна жанрова структура – роман-балада, проте національні засоби химерного роману з’являються із зовсім новими функціями).
4. Чим зумовлений вибір такого жанру? (це дало можливість письменнику вирішити завдання літератури – вивести сучасну українську прозу на світовий рівень. «Дім на горі» став аргументом про життєздатність, природність, нормальність і рівноправність української літератури).
5. У чому полягає специфіка побудови роману? (твір складається із двох частин: повісті-преамбули «Дім на горі» та циклу новел-притч «Голос трави», що ніби перетворюють своєрідну метафору всього того, що відбувається у домі на горі).
6. Поясніть своєрідність та доцільність композиції твору. (поєднання розповіді про сьогодення з фольклорними, зануреним в сиву давнину, історіями. Це одна з ознак«химерної» прози).
7. Визначте головну тему та ідейне спрямування роману-балади.
8. Яким чином В. Шевчук використовує ідею української літератури бароко для розкриття провідної думки роману? (головна ідея – ідея спільного блага, у «Домі на горі» ніхто із головних героїв не кривдив свого ближнього, кривдники, якщо і з’являлися, то з мороку, знічев’я).
9. У який спосіб автор доносить до читачів ідею «добра»? (він використовує елементи утопії. У романі все утопічно врівноважено).
Постановка запитань до тексту «Мікрофон»
- Роман-балада «Дім на горі» - це твір про кохання, чи про любов? Відповідь аргументуйте.
- Визначте сюжетні лінії у творі. Чим пояснюється розгалуженість сюжету роману?
- Визначте головні сюжетні лінії першої частини роману. За якими критеріями ви робили такий поділ?
- Яким чином авторові вдається ускладнити сюжет? З якою метою він це робить?
- Доведіть, що дім на горі – це фортеця духовності, душі та прекрасного.
- Чому підпорядкована основна фабула роману?
- Яка спільна риса об’єднує усіх героїв-чоловіків і жінок?
- Що уособлює легенда дому на горі? (жіночу долю: щасливу і нещасливу, пов’язану з чоловіками)
Робота дослідницьких груп:
1 група – «Барокове поєднання у романі високого і низького».
2 група – «Барокові притчові мотиви»
3 група – «Притчовість образів, епізодів роману»
-
Поміркуйте, як захопити учнів вивченням літературного угрупування «ЛуГоСаД» (цікавий матеріал, запитання і завдання, форми роботи)
Урок
Тема: Література кінця ХХ – початку ХХІ ст. На шляху до нового відродження. Літературне угрупування «ЛуГоСад».
Мета: ознайомити учнів із здобутками української поезії, прози й драматургії кінця ХХ – початку ХХІ століття, історією створення й діяльності «ЛуГоСад», його представниками, розвивати пам’ять учнів, логічне мислення; формувати сучасний погляд на світ і людину в ньому.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Форма уроку: урок-дослідження.
Обладнання: виставка творів представників угрупування, опорна схема для роботи на уроці, епіграф, міні-презентації, словник літературознавчих термінів.
Українська література не призначена для читання. Її можна цитувати, за неї можна страждати, її можна любити, за неї боротися. Але для читання вона надто болісна, надто консервативна, надто багатовимірна. Надто елітна.
Н. Сняданко
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Оголошення теми й завдань уроку.
Щоб запам’ятати великий обсяг інформації, її потрібно коротко занотувати. «Хто записує, той читає двічі», - говорить прислів’я. що дійшло до нас зі Стародавнього Риму. Наукою доведено, що, записуючи думку, людина засвоює її значно краще, ніж у процесі навчання.
Для фіксації матеріалу на цьому уроці, а також у подальшій роботі доцільно використовувати опорну схему.
У кінці ХХ ст. процес оновлення української літератури набув значної сили. Зміни в суспільному житті країни, зокрема розпад СРСР, відбилися й на розвитку літератури. Нове покоління письменників прагнуло подивитися на навколишню дійсність по-новому, а не під кутом зору соцреалізму. У літературі почали з’являтися нові теми, зрештою змінився й підхід до творчості.