Територіальна структура господарства

Вона має дуже складний поліцентричний характер з двома ієрархічними рівнями (див. табл. 3.1.). На вищому рівні виділяється 6 економічних макрорайонів; але фактично кожна із 16 федеральних земель являє собою економічний мезорайон з індивідуальним та неповторним набором галузей спеціалізації.

1. Північний макрорайон

1.1. Шлезвіг-Гольштейн (площа 16 тис. км², населення 2,6 млн. осіб) інколи називають землею «в обіймах морів» (із заходу Північне море, із сходу – Балтійське). Це земля-«міст», яка неначебто створена для посередництва між Заходом і Сходом, Півднем та Північчю Європи. Через всю землю простягається Кільський канал – одна з найнапруженіших водних артерій світу.

У Шлезвіг-Гольштейні розташовується Любек – місто-король Ганзейського союзу. У Любеку та Кілі судноплавство і суднобудування досі є містоутворюючими видами діяльності. Гігантські пороми з’єднують цю землю із Скандинавією та перевозять щорічно мільйони тон вантажів і сотні тисяч туристів. До речі, туризм і рекреація грають важливу роль в господарстві району: відпочиваючих приваблюють піщані пляжі Балтики і чисте соснове повітря.

Промисловість розвинута порівняно слабко (електротехніка, точна механіка, харчова). Велике значення зберігає сільське господарство, його спеціалізація: молочне скотарство і свинарство у тваринництві та кормові трави, жито, картопля й льон-довгунець у рослинництві.

1.2. Економічний мезорайон Гамбург відповідає однойменній землі площею всього 1 тис. км² з населенням у 2 млн. осіб. Серцем району-міста є порт. Його пірси простягнулися на 65 км, щоденно сюди на роботу приїздить 150 тис. докерів, за рік обробляється більше 50 млн. тон вантажів (10-е місце в світі). Але Гамбург не тільки порт світового значення, але й найбільший промисловий вузол ФРН. Його основні галузі: машинобудування (суднобудування, електроніка, авіаційна промисловість, інструментальне виробництво), хімія та нафтохімія, кольорова металургія (виплавка алюмінію і міді).

Гамбург – значний культурно-розважальний центр: тут у ХVІІ столітті відкрилася перша німецька опера, на сьогодні в місті більше 40 театрів та відомий на весь світ квартал нічних розваг Санкт-Паулі із сотнями барів, дискотек та звичайних пивних. В Гамбурзі працюють численні рекламні агенції, редакції найвідоміших журналів і газет.

1.3. Ще одне місто-район-земля – це Бремен (площа менше 1 тис. км², населення 0,8 млн. осіб). Місто завжди жило за рахунок торгівлі. Бременські комерсанти сотнями років імпортують бавовник, тютюн, каву, цитрусові та інші «колоніальні» товари. Промисловість базується на переробці імпортованих товарів (легка, тютюнова, харчосмакова), а зараз доповнюється автомобілебудуванням та ракетно-космічною галуззю. На допомогу Бремену в гирлі Везера створено аванпорт Бремерхафен.

1.4. Земля і район Нижня Саксонія має площу 48 тис. км², чисельність населення становить 7,3 млн. осіб.

З давніх часів на цій території мешкали саксонці – одне з найвідоміших та найчисельніших германських племен.

Важкі та родючі ґрунти маршів приморської частини цієї землі сприяють вирощуванню зернових, кормової кукурудзи, цукрового буряку і навіть картоплі. Порівняно нова технічна культура – рапс. Але в структурі сільського господарства помітно переважає тваринництво (беконне свинарство, молочне скотарство, яєчне птахівництво тощо).

Зберігає своє значення рибальство у Північному морі (найбільший центр рибопереробки – Емден).

Найважливіший порт економічного району – Вільгельмсхафен – з часів кайзера Вільгельма І є головною військово-морською базою країни. Глибоководний нафтовий термінал Вільгельмсхафена – єдиний в Німеччині, що здатен приймати танкери будь-якого розміру та осадки.

Промислове серце Нижньої Саксонії б’ється набагато південніше: у місті Вольфсбург розташувалися заводи автомобільного концерну «Фольксваген»; поряд Зальцгіттер – важливий центр чорної металургії. Великий вузол машинобудування, хімії і текстильної промисловості утворився у трикутнику «Ганновер-Брауншвейг-Хільдесхайм». Поруч із цим трикутником знаходиться місто Целле – побратим Сум.

1.5. Мекленбург – Передня Померанія має площу 24 тис. км², чисельність населення становить близько 2 млн. осіб.

«Якщо станеться революція, одразу поїду в Мекленбург – там все відбувається на 100 років пізніше», – ці слова належать знаменитому залізному канцлеру Отто фон Бісмарку. Дійсно, мешканці цього краю й досі живуть за принципом «Як було, так і буде». Романтичні замки, готичні селянські церкви та напівсонні дрібні містечка із середньовічними стінами та баштами з червоної цегли гармонійно вписані в малолюдний озерний ландшафт. Досі провідну роль тут відіграє сільське господарство класичного середньоєвропейського типу (п’ята частина зайнятих) та все, що з ним пов’язано (зокрема м’ясна, маслосироробна, борошномельна, комбікормова та крохмальна промисловість).

Балтійське узбережжя та особливо острів Рюген мають сторічні курортно-рекреаційні традиції. Їх розвитку сприяє високий рівень розвитку заповідної справи (національний парк Форпоммерше Бодденландшафт та ін.).

Індустрія тяжіє до приморських міст, найважливіші з них – це Росток, Шверін і Штральзунд. Загалом Мекленбург-Форпоммерн є найслабшою в економічному плані землею ФРН.