Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

книги из ГПНТБ / ФIленко О.Г. ЗбIрник задач з фIзичноI химII навчальний посiбник для студентiв металлургiйних спецiальностей вузiв

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.10.2023
Размер:
8.41 Mб
Скачать

46. Обчислити наближене значення константи рівноваги реакції С + 0 2 ^ С 0 2

при 1000 К за методом Владимирова, якщо сталі М і N відповідно до­ рівнюють 20,5578 • 103 і 0,1524.

Відповідь: 5,131 • 1020 .

47. Знайти залежність логарифма константи рівноваги від темпе­ ратури для реакції

2ZnS + 30 2 =Ffc 2ZnO 4- 2S02 .

Потрібні для розв'язування задачі дані взяти з табл. 7 додатку.

в я я

т г

46,3168 • 103

_ „ О О Л

Відповідь:

l g КР

= —-—f

7,7330.

48. Обчислити константу рівноваги утворення оксиду вуглецю (II) при 1200 К за рівнянням

С + ~ 0 2 + * С О .

При цій температурі константи рівноваги реакції повного згоряння вуглецю і оксиду вуглецю (II) відповідно дорівнюють 1,775 • 1017 і

6,0 • 107 Па 2 .

Відповідь: 2,958

• 109 Па 2 .

 

 

49. Відновлення

оксиду

заліза

(III) оксидом вуглецю

(II) проті­

кає в три стадії за такими

реакціями:

 

3Fe2 03 4- СОч=ь 2Fe8 04 + С 0 2 ;

(1)

 

Fe3 04

+ СО

3FeO 4- С0 2 ;

(2)

 

Fe0 4 - C 0 = p t F e + С 0 2 .

(3)

Знайти залежність константи рівноваги реакції відновлення оксиду заліза (III) до вільного заліза

3Fe2 03 4- 9СО ч* 6Fe 4- 9С0 2 від константи рівноваги проміжних реакцій.

Відповідь: Кр = КР,\Кр,2КР,з-

50. Обчислити константу рівноваги реакції

SiO 4 - C ^ S i 4-2СО

при 1800 К за методом Владимирова. Потрібні для розв'язування за­ дачі дані взяти з табл. 7 додатку.

Відповідь: 5,827 • 101 3 Па2 .

51. Обчислити константу рівноваги реакції

с о + - і - о 2 ^ с о 2

при 298 К, якщо ізобарні потенціали реакції горіння вуглецю до ок­ сиду вуглецю (II) і до вуглекислого газу при цій температурі відпо­ відно дорівнюють —137,7 і —394,8 МДж • кмоль-1 .

і_

Відповідь: 3,55 • 104 2 Па 2 .

52. Обчислити константу рівноваги реакції

 

2 + 0 2

^ 2 Н 2 0

 

при 2000 К, якщо значення функції

^—0 для Н2 , 0 2 і Н 2 0 при цій

температурі

відповідно дорівнюють

157,603; 234,722 і 223,392 кДж X

X кмоль- 1

Кг1, а значення функції Нт — #о Д л я #2> Ог і

В 1 Д"

повідно —8,447; 8,682 і 9,908 МДж • кмоль - 1 . Теплота утворення во­ дяної пари при 298 К дорівнює 242,1 МДж • кмоль- 1 .

Відповідь: 3,614 • 10" П а - 1 .

53. Обчислити константу рівноваги реакції Fe + CuS04 FeS04 4- Си

при 298 К, якщо при цій температурі е. р. с. гальванічного елемента Fe I FeS04 (1н.) II CuS04 (1H.) I Cu

дорівнює 0,78 В.

Відповідь:

2,345 • 1026.

 

 

54. Визначити константу рівноваги реакції

 

 

 

 

 

FeO + CO=^Fe4-C02

 

 

при

298 К. Ізобарні потенціали утворення FeO, CO і СОа взяти

э

табл.

5 додатку.

 

 

 

Відповідь:

1,892

• 102.

 

 

55. За даними

табл. 5 додатку визначити

залежність ізобарного

потенціалу від температури для реакції

 

 

 

 

 

w + 4 o 2 ^ w o 3

 

 

і обчислити константу рівноваги цієї реакції при 1700 К.

 

Відповідь:

AZ°T

= —837,765 • 10е — 7,83 • 103 Г lg Т — 13,8 Г 2

+

 

 

 

_

J L

 

4- 237 • 103 Г — 5,85 • Ю Т - 1 ; 2,594 • 108 Па 2 .

56 (багатоваріантна задача).

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

$.

Рівняння реакції

 

T, к

 

 

 

1

3Fe 2 0 3

+

H 2 ^ ± 2 F e 3 0 4

+

1100

2

+ н2

о

+

Н 2 3FeO +

Н 2 0

1100

3Fe3 04

3

3Fe2 03

+

CO

2Fe 3 0 4

+

1000

 

+ С 0 2

 

 

 

 

 

 

4

F e 3 0 4

+

CO <± 3FeO +

С 0 2

1100

5

FeO +

CO ^

Fe + C 0 2

 

1300

6

FeO +

 

C(rp.)?±Fe + CO

1300

7

2Mn02

+

CO <± Mn 2 0 3

+

1100

8

+ C 0 2

 

 

 

 

 

1200

M n 2 0 3 + CO?± 2MnO+ C 0 2

9

MnO -f- С (rp.) ? i Mn +

CO

1500

10

2Mn +

0 2 *± 2MnO

 

 

1500

11

Si + 0 2

*±: Si0 2

 

 

1800

12

4Cr +

302 <± 2Cr2 03

 

 

1650

13

C(rp.) +

0 2 ^ C 0 2

 

 

1500

14

2FeO +

Si 5± 2Fe +

Si0 2

800

15

2MnO +

Si 5± 2Mn +

Si0 2

800

 

 

 

 

 

 

 

 

Т а б л и ц я

4

nop.

 

 

 

Рівняння

реакції

 

T, К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

4 P + 5 0 2 « ± 2 P 2 0 5

 

 

 

1500

17

CaCOs

Ї± CaO +

CO,

 

 

1200

18

MgCO 3 ^MgO + C 0 2

 

1000

19

FeC03

*± FeO +

C 0 2

 

 

900

20

C 0 2

+

H 2 * i C O +

H 2 0

1200

21

2C0 2

==± 2CO +

0 2

 

 

 

1500

22

2H2 +

0 2 5± 2H 2 0

 

 

 

1000

23

3FeO +

2A1 <± A12 03

+

3Fe

800

24

ЗМпО +

2A1 «± A12 03

+

3Mn

800

25

S i 0 2 + 2C (rp.)

Si +

2CO

1800

26

Si0 2

+

 

2Fe

Si +

2FeO

1900

27

C r 2 0 3

+

3C (rp.) з± 2Cr + 3CO

1900

28

CoO +

Fe г± FeO +

Co

 

1800

29

C H 4

+

C 0 2

* i 2 C O +

2H2

1200

30

3Ti02

+

4A1

ЗТІ +

2A12 03

800

1.Визначити ізобарний тепловий ефект реакції в стандартних умовах.

2.Визначити залежність ізобарного теплового ефекту від темпе­ ратури.

3. Визначити ентропію реакції в стандартних умовах.

4.Знайти залежність ентропії реакції від температури.

5.Знайти залежність ізобарного потенціалу від температури.

6.Обчислити ізобарний потенціал при 298 К, виходячи з ізобар­ них потенціалів утворення реагуючих речовин.

7. Обчислити ізобарний потенціал реакції при температурі Т.

8.Визначити константу рівноваги при 298 К-

9.Знайти залежність логарифма константи рівноваги реакції від

температури

[lg КР

= f {Т)\.

10.

Визначити

константу рівноваги реакції при температурі Т

+

100) і

(Т —

100).

11.Обчислити константу рівноваги реакції при температурі Т за методом Тьомкіна — Шварцмана.

12.Побудувати графік залежності lg Кр = / i^jrj в межах темпе­

ратур від — 100) К до + 100) К.

13. Виходячи з графіка, показати, як змінюється константа рівно­ ваги реакції із зміною температури.

Потрібні для розв'язування задачі дані взяти з табл. 2 і 6 до­ датку.

IV. ФАЗОВІ РІВНОВАГИ

ПРАВИ ЛО Ф А З

Термодинамічною системою називається сукупність тіл, які мо­ жуть енергетично взаємодіяти між собою і з іншими тілами.

Гомогенною називається система, всередині якої немає поверхонь поділу, що відокремлюють одну від одної різні за властивостями ча­ стини системи. Прикладом гомогенної системи може бути суміш газів, водний розчин кухонної солі, твердий розчин срібла і золота.

Гетерогенною називається система, всередині якої є поверхні поді­ лу, що відокремлюють одну від одної різні за властивостями частини системи. Наприклад, система, що складається з води, льоду і водяної пари, є гетерогенною, бо однорідні її частини відокремлені одна від одної поверхнею.

Компонентом, або складовою частиною системи називається хімічно однорідна речовина, яка може бути виділена з системи і тривалий час існувати в ізольованому вигляді. Так, наприклад, компонентами водного розчину сірчаної кислоти є вода і сірчана кислота. Речовини, найменша кількість яких необхідна і достатня для утворення всіх можливих фаз певної системи, називаються незалежними компонен­ тами.

Кількість незалежних компонентів системи дорівнює різниці між кількістю компонентів і кількістю хімічних рівноваг:

К = К0~х,

(IV, 1)

де К0 — кількість компонентів системи;

х — кількість хімічних рів­

новаг.

 

Наприклад, система

 

СаСОз*СаО +

С0 2 ,

в якій установилась хімічна рівновага, складається зтрьох компо­ нентів (карбонату кальцію, оксиду кальцію і вуглекислого газу) і двох незалежних компонентів (будь-які два компоненти).

Фазою називається сукупність гомогенних частин гетерогенної си­ стеми в рівноважному стані, однакових за всіма термодинамічними властивостями. Наприклад, система лід — вода складається з двох фаз: лід і вода.

Проста фаза має один компонент, а змішана — кілька компонентів. Наприклад, повітря або розчин кухонної солі являють собою змішану фазу.

Рівновагою між фазами гетерогенної системи називається такий стан системи, коли відповідні параметри її в усіх частинах однакові.

Число умов, які можна довільно змінювати в певних межах, не змінюючи числа і виду фаз системи, називається числом ступенів віль­ ності системи.

Якщо при зміні однієї з умов (температури, тиску або концентра­ ції), що визначають стан системи, фазова її рівновага не порушується, то система має один ступінь вільності.

Співвідношення між числом ступенів вільності рівноважної гетеро­ генної системи С, числом фаз Ф, числом незалежних компонентів К і зовнішніх факторів п, що зумовлюють стан системи, визначається правилом Гіббса:

С + Ф = К + п.

(IV,2)

Якщо фазова рівновага системи визначається двома зовнішніми факторами (температурою і тиском), то правило фаз матиме вигляд

С + Ф = К + 2.

(IV,3)

Стан конденсованих систем визначається одним зовнішнім фактором (температурою) і тому така система вважається умовно варіантною. Для неї правило фаз набирає вигляду

С у м = К - Ф + 1 . (IV.4)

Це рівняння широко використовують для визначення числа сту­ пенів вільності металевих і шлакових систем залежно від числа ком­ понентів і числа фаз.

Задача. Визначити число ступенів вільності при затвердіванні роз­ плавлених: 1) чистого олова; 2) сплаву з олова і свинцю, що утворює кристали свинцю; 3) сплаву з олова і свинцю, що утворює кристали олова і свинцю.

Р о з в ' я з а н н я . Зміна тиску майже не впливає на температуру плавлення чистих металів і сплавів. Тому для такої системи газову фазу до уваги не беруть, а враховують тільки один зовнішній фактор —

температуру. Число ступенів вільності такої умовно варіантної

си­

стеми обчислюють за рівнянням (IV,4).

 

1) Охолодження розплавленого олова приводить до утворення твер­

дої фази — кристалів олова. Настає

рівновага однокомпонентної

си­

стеми між рідкою і твердою фазами:

 

 

Sn (розпл.)

Sn (т.).

 

Число ступенів вільності такої системи:

 

Су „ = / С - Ф + 1 = 1 - 2 + 1 = 0 .

 

Система стає безваріантною. Тому температура кристалізації на­

буває строго певного значення і не змінюється, поки відбувається

кри­

сталізація олова.

 

 

До початку кристалізації і після повного затвердівання всієї

маси

рідкого олова число фаз системи дорівнює одиниці, система одноваріантна і має один ступінь вільності (температуру можна змінювати

впевних межах, не змінюючи агрегатного стану олова).

2)У момент кристалізації свинцю з розплаву свинець — олово система складається з двох фаз: рідкої (розплав свинець — олово) і твердої (кристали свинцю). Число ступенів вільності такої двокомпо­ нентної системи

С у м = 2 - 2 + 1 = 1.

Система одноваріантна, тобто кристалізація свинцю з розплаву відбувається із зміною температури.

3) У момент кристалізації одночасно свинцю і олова з розплаву свинець — олово система складається з трьох фаз: рідкої (розплав Pb — Sn) і двох твердих (кристали олова і свинцю). Число ступенів вільності такої двокомпонентної системи

С у м = 2 - 3 + 1 = 0 .

Отже, система безваріантна

і затвердівання відбувається при стро­

го певній температурі і складі

системи.

Задачі

1. Визначити максимальне число ступенів вільності однокомпо­ нентної, двокомпонентної і трикомпонентної систем.

Відповідь: 2; 3; 4.

2. Визначити максимальне число фаз однокомпонентної, двокомпо­ нентної і трикомпонентної систем.

Відповідь: 3; 4; 5.

3. Назвати

фази систем, що складаються з води та кухонної солі,

і визначити число ступенів вільності цих систем.

Відповідь:

3; 2; 1; 0.

4. Визначити число незалежних компонентів і число фаз для таких систем:

С(т.) +

0 2 < > С 0 2

;

FeO (т.) + CO

Fe (т.)

+ С02 ;

СаС03 (т.)

СаО (т.) +

С02 ;

2СО + 0 2 ^ > 2 С 0 2 ; СиО (т.) + Н2 <> Си (т.) + На О (рід.).

Відповідь: 2 і 2; 3 і 3; 2 і 3; 2 і 1; 3 і 4.

5. Визначити число незалежних компонентів, число фаз і число ступенів вільності системи

С(гр.) + С 0 2 ^ 2 С О .

Відповідь: 2; 2; 2.

6. Визначити число незалежних компонентів, число фаз і число ступенів вільності системи

Са (ОН)2 (т.) + С 0 2 & Са С 0 3 (т.) + Н 2 0 (рід.).

Відповідь: 3; 4; 1.

7. У водному розчині солей аналізом виявлено такі іони: Са2 +, Mg2 +, С І - , НСОз". Скільки компонентів у цій системі?

Відповідь: 3.

8. Скільки газоподібних фаз може бути в кожній ізольованій си­ стемі? Чи в кожній системі обов'язково повинна бути газоподібна фаза?

ТЕРМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Термічний аналіз грунтується на вивченні залежності температури плавлення системи від її складу. У цьому методі результати дослі­ дження подають графічно у вигляді діаграми температура плавлення — склад.

Користуючись діаграмою стану (плавкості) системи, можна визна­ чити залежність температури плавлення сплаву від його складу, ха­ рактер взаємодії компонентів системи, наявність утворення сполук з

компонентів, структуру

сплаву, а також можна підібрати склад спла­

 

 

 

 

 

 

 

 

ву з потрібними властивос­

 

 

 

 

 

 

 

 

тями

і

передбачити

пра­

 

 

 

 

 

 

 

 

вильний режим технологіч­

І

 

 

 

 

 

 

 

ного процесу приготування

 

 

 

 

 

 

 

сплаву.

 

1 подано

криві

І

 

 

 

 

 

 

 

На рис.

 

 

 

 

 

 

 

охолодження свинцю,

сур­

 

 

 

 

 

 

 

 

ми і

їх

сумішей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При

охолодженні

роз­

 

 

 

 

 

 

 

 

плавленого

свинцю

до

 

 

 

 

 

 

 

 

328° С

температура

рівно­

 

 

 

 

 

 

 

тс

мірно

знижується

 

через

 

 

 

 

 

 

 

певні

проміжки часу

(ді­

Рис.

Криві охолодження

свинцю, сурми 1 їх

лянка

аЬ

на кривій / ) .

Pb; 4 — 40%

сумішей:

 

Sb,

40%Pb;"

У точці

Ь при 328

С почи­

Sb, 60%

Pb;

5 — 60%

нається кристалізація свин­

/ — 100%

РЬ;

2 — 10%

Sb,

90%

Pb;

3 -

13% Sb, 87%

цю

з

виділенням

тепла.

 

 

100%

Sb.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зниження температури при­

пиняється, бо виділювана теплота затвердівання компенсує її відведен­ ня. Тому на кривій охолодження / утворюється горизонтальна ді­ лянка be.

Коли зникне остання краплина розплавленого свинцю (точка с на кривій / ) , температура знову почне рівномірно спадати, оскільки з цьо­ го моменту втрата тепла в навколишнє середовище вже нічим не ком­ пенсується (ділянка cd на кривій / ) .

Аналогічну криву охолодження має чиста сурма; ділянка be на кривій 6 відповідає температурі кристалізації сурми 631° С.

При охолодженні рідкого сплаву, що містить 10% сурми і 90% свин­ цю, відбувається рівномірне зниження температури до 260° С (ділянка ab на кривій 2). При температурі, нижчій за 260° С, починається кри­ сталізація свинцю з виділенням тепла, що зумовлює менш різке зни­ ження температури, бо теплота кристалізації частково компенсує втра­ ту тепла в навколишнє середовище (ділянка be на кривій 2).

У точці с (крива 2) при 247° С відбувається сумісна кристалізація свинцю і сурми з утворенням так званої евтектичної суміші (евтектики) Утворення евтектики супроводиться виділенням тепла, температура системи залишається сталою до повного затвердівання сплаву (ділянка cd на кривій 2). Охолодження твердого сплаву, що складається з ев-

тектики (суміші дрібних кристаликів свинцю і сурми) і крупних кри­ сталів свинцю, супроводиться рівномірним спадом температури (ділян­

ка

dk на кривій 2).

 

 

При охолодженні розплаву, склад якого відповідає складу евтек­

тики (13% сурми і 87% свинцю), температура рівномірно

знижується

до

початку утворення твердої евтектики (ділянка ас на

кривій 3),

а потім зниження температури припиняється (ділянка cd), поки розплав не затвердне; охолодження твердої евтектики супроводиться рівно­ мірним зниженням температури (ділянка dk).

При охолодженні розплаву, що складається з 40% сурми і 60% свинцю, спочатку кристалізується сурма при 425° С (ділянка be на кривій 4), а потім утворюється тверда евтектика при 247° С (ділянка cd). Для рідкого сплаву, що складається з 60% сурми і 40% свинцю,

крива охолодження (крива 5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аналогічна

до

кривої 4, але

 

 

 

 

 

 

580

 

кристалізація

сурми

почина­

 

 

 

І

 

 

 

ється

при

вищій

температу­

 

 

 

 

 

 

 

 

рі (525° С — точка b на кри­

 

 

 

425^"^

-

і#

 

 

вій 5).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За

 

кривими охолодження

528

 

 

 

Ш

\

 

 

/ і 6 визначають

температуру

и\

/247

 

 

 

 

 

 

кристалізації свинцю і сурми,

W і

 

 

?

 

 

 

а за кривими охолодження 2,

 

 

 

 

 

 

4 і 5 — температуру

початку

 

 

 

 

 

 

кристалізації

різних

сплавів

0

Ю 20 30 40 50 60 70 80 90100

цих

металів

і

температуру

РЬ

 

 

 

Склад, даг.%

 

Sb

кристалізації

евтектики.

Рис. 2.

Діаграма

плавкості системи

сви­

На

основі

знайдених ре­

 

 

 

нець — сурма:

 

 

 

зультатів

будують

діаграму

І — розплав;

II — розплав і

кристали

свинцю;

плавкості

системи свинець —

III — розплав

і кристали сурми;

IV — евтектика і

кристали

свинцю;

V — евтектика

і кристали

сурми.

сурма,

відкладаючи

на осі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

абсцис

склад

сумішей у масових процентах,

а на осі ординат — тем­

пературу початку

кристалізації

свинцю і сурми з розплаву

сумішей.

Знайдені точки сполучають плавною лінією (рис. 2).

 

 

 

 

Температури

кристалізації

чистих

свинцю

і сурми

знаходяться

в точках А і В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Крива, що відповідає температурам початку кристалізації,

назива­

ється

лінією ліквідуса (тобто рідини), або просто ліквідусом.

Залеж­

ності температури кристалізації сурми і свинцю від складу сплаву позначені лініями ліквідуса відповідно BE і АЕ.

Точка Е, що сполучає лінії ліквідуса АЕ і BE, називається евтек­ тичною точкою; вона визначає температуру затвердівання евтектики К і склад евтектики NE-

Лінія KEL, що відповідає температурі кінця рівноважної криста­ лізації (повного затвердівання) розплаву різного складу, називається лінією солідуса (тобто твердого тіла), або просто солідусом.

Крива АЕ показує рівновагу між кристалами свинцю і розплавом різного складу, а крива BE —рівновагу між кристалами сурми і роз­ плавом різного складу.

Евтектична точка Е відповідає рівновазі між розплавом і затвер­ ділою евтектикою з двома кристалічними фазами (дрібні кристали свин­ цю і сурми). Така рівновага називається евтектичною рівновагою.

Вище

від ліквідуса А Е В система

свинець — сурма перебуває в

рідкому

стані,

а нижче від солідуса K E L — у твердому. На

ділянці,

що лежить між

лінією ліквідуса А Е і лінією солідуса К Е , міститься

двофазна система, що складається з розплаву свинцю і сурми

та кри­

сталів свинцю, а на ділянці

між лінією ліквідуса

B E і лінією

солідуса

L E — двофазна система, що складається з розплаву свинцю та сурми

і кристалів сурми.

 

 

 

 

Задача. Користуючись правилом важеля, за

діаграмою плавкості

системи

свинець — сурма

визначити:

1) склад

евтектичної

суміші;

2) скільки сурми виділиться, якщо 20 кг рідкого сплаву, що містить 80% сурми, охолодити до 425° С; 3) скільки кілограмів і якого металу виділиться, якщо 10 кг рідкого сплаву, що містить 90% РЬ, охолодити до 247° С, тобто до утворення твердої евтектики (рис. 2).

Р о з в ' я з а н н я . 1. Перетин перпендикуляра, опущеного з точ­ ки Е , з віссю абсцис, дає нам точку NE, яка відповідає евтектичній суміші, що складається з 13% Sb і 87% РЬ.

2. При охолодженні рідкого сплаву, що містить 80% Sb, перші кристали сурми утворюються при 580° С. У міру випадання кристалів сурми процентний вміст свинцю в розплаві підвищується до 60%.

При охолодженні m кг розплаву до

425° С викристалізовується

msb кг сурми. Тоді маса розплаву в точці

U буде:

/ " Р І Д = т — mSb.

Абсолютна кількість свинцю в розплаві при охолодженні не змі­ нюється, але оскільки частина сурми виділиться з розплаву у вигляді кристалів, то процентний вміст свинцю підвищиться від 20 до 60% (рис. 2).

Співвідношення між кількістю твердої і рідкої фаз визначаємо за правилом важеля (рис. 2)

т р і д

- HP

'

або

msb

 

nSb

UH

m P i a + msb

т

и р

Звідси кількість сурми, що викристалізувалася при охолодженні розплаву,

mUH

20(80 — 40)

Q

0

кг.

m s b = -jjp- =

1 0 0 _ 4 0 ;

= 13,33

 

Кількість сурми, викристалізованої при охолодженні розплаву, що містить 80% Sb, можна обчислити таким способом.

З діаграми плавкості системи РЬ — Sb видно, що при охолодженні сплаву, який містить 80% Sb, до 425° С викристалізовується сурма, процентний вміст свинцю підвищується в розплаві від 20 до 60%.

У 20 кг розплаву до початку кристалізації сурми міститься свинцю

 

 

т

т20

20-20

,

 

 

т р ь

= -ШГ = —їоо— = 4

к г -

Кількість

розплаву

після кристалізації

сурми

 

 

 

1 0 0 m Pb

100-4

д „ _

 

^рід = —go

= — щ — = 6,67 кг.

Кількість

викристалізованої

при охолодженні розплаву сурми

 

mSb

= m — т р і д = 20 — 6,67 =

13,33 кг.

3. З діаграми

плавкості системи Pb — Sb видно, що при охоло­

дженні 10 кг розплаву, який містить 90% свинцю, до температури

247° С кристалізується сви­

Pbj328 )

нець

у кількості

 

 

 

 

10(90 87)

O

Q 1

 

 

" * Р Ь =

ю о - 8 7

= 2

' З І К Г -

 

 

Задача.

За

діаграмою

 

 

плавкості системи Sn—Pb—

 

 

Ві (рис. 3)

визначити: 1)

 

 

склад у точці А; 2)

темпе­

 

 

ратуру початку кристаліза­

 

 

ції в точці А; 3) склад по­

 

 

двійної евтектики Sn Pb

.

 

і склад потрійної евтектики

\J

V / V W \Sn(232')

Ві _

і

Pb -

Sn;

4)

число

g/f27/°;AvS/ \ Л >V V V

фаз

ступенів

вільності

fy33/

 

системи в точках А, Е І К-

Рис. 3. Діаграма плавкості

системи свинець —>

Р о з в ' я з а н н я .

Стан

олово — вісмут,

трикомпонентної

конденсо­

 

 

ваної

 

системи залежить від складу і температури.

Для визначення

складу такої системи користуються рівностороннім трикутником. Кожна вершина трикутника відповідає 100% одного з трьох компонен­

тів; точки, що лежать на сторонах трикутника, відповідають складу

однієї з двокомпонентних систем, а точки, що лежать усередині три­

кутника,— складу трикомпонентної системи.

 

Точки Ег, Е2, Е3 визначають склад подвійних евтектик,

відповідно

Sn Ві, Ві — Pb і Pb Sn, а точка Е — склад потрійної

евтектики.

Ізотерми трикутника визначають температуру початку кристаліза­

ції одного з трьох компонентів; ізотерми області Ех — Ві — Е2 — тем­

пературу початку кристалізації Ві, ізотерми області Е2

— Pb — Еа

температуру початку

кристалізації Pb і ізотерми області Е9

— Sn —

— Ех — температуру

початку кристалізації Sn.

 

кристалі­

У дужках біля знаків Ві, Pb, Sn позначено температуру

зації чистого металу,

а біля точок Е, Elt Е2 і Е3—температуру

за-

твердівання потрійної і подвійних евтектик.

 

 

 

Стрілками показано напрям зміни складу рідкого

сплаву під час

його кристалізації при охолодженні.

 

 

 

Соседние файлы в папке книги из ГПНТБ