книги из ГПНТБ / ФIленко О.Г. ЗбIрник задач з фIзичноI химII навчальний посiбник для студентiв металлургiйних спецiальностей вузiв
.pdf46. Обчислити наближене значення константи рівноваги реакції С + 0 2 ^ С 0 2
при 1000 К за методом Владимирова, якщо сталі М і N відповідно до рівнюють 20,5578 • 103 і 0,1524.
Відповідь: 5,131 • 1020 .
47. Знайти залежність логарифма константи рівноваги від темпе ратури для реакції
2ZnS + 30 2 =Ffc 2ZnO 4- 2S02 .
Потрібні для розв'язування задачі дані взяти з табл. 7 додатку.
в я я |
т г |
46,3168 • 103 |
_ „ О О Л |
Відповідь: |
l g КР |
= —-—f |
7,7330. |
48. Обчислити константу рівноваги утворення оксиду вуглецю (II) при 1200 К за рівнянням
С + ~ 0 2 + * С О .
При цій температурі константи рівноваги реакції повного згоряння вуглецю і оксиду вуглецю (II) відповідно дорівнюють 1,775 • 1017 і
6,0 • 107 Па 2 .
Відповідь: 2,958 |
• 109 Па 2 . |
|
|
|
49. Відновлення |
оксиду |
заліза |
(III) оксидом вуглецю |
(II) проті |
кає в три стадії за такими |
реакціями: |
|
||
3Fe2 03 4- СОч=ь 2Fe8 04 + С 0 2 ; |
(1) |
|||
|
Fe3 04 |
+ СО |
3FeO 4- С0 2 ; |
(2) |
|
Fe0 4 - C 0 = p t F e + С 0 2 . |
(3) |
Знайти залежність константи рівноваги реакції відновлення оксиду заліза (III) до вільного заліза
3Fe2 03 4- 9СО ч* 6Fe 4- 9С0 2 від константи рівноваги проміжних реакцій.
Відповідь: Кр = КР,\Кр,2КР,з-
50. Обчислити константу рівноваги реакції
SiO 4 - C ^ S i 4-2СО
при 1800 К за методом Владимирова. Потрібні для розв'язування за дачі дані взяти з табл. 7 додатку.
Відповідь: 5,827 • 101 3 Па2 .
51. Обчислити константу рівноваги реакції
с о + - і - о 2 ^ с о 2
при 298 К, якщо ізобарні потенціали реакції горіння вуглецю до ок сиду вуглецю (II) і до вуглекислого газу при цій температурі відпо відно дорівнюють —137,7 і —394,8 МДж • кмоль-1 .
і_
Відповідь: 3,55 • 104 2 Па 2 .
52. Обчислити константу рівноваги реакції
|
2Н2 + 0 2 |
^ 2 Н 2 0 |
|
при 2000 К, якщо значення функції |
^—0 для Н2 , 0 2 і Н 2 0 при цій |
||
температурі |
відповідно дорівнюють |
157,603; 234,722 і 223,392 кДж X |
|
X кмоль- 1 |
• Кг1, а значення функції Нт — #о Д л я #2> Ог і |
В 1 Д" |
повідно —8,447; 8,682 і 9,908 МДж • кмоль - 1 . Теплота утворення во дяної пари при 298 К дорівнює 242,1 МДж • кмоль- 1 .
Відповідь: 3,614 • 10" П а - 1 .
53. Обчислити константу рівноваги реакції Fe + CuS04 FeS04 4- Си
при 298 К, якщо при цій температурі е. р. с. гальванічного елемента Fe I FeS04 (1н.) II CuS04 (1H.) I Cu
дорівнює 0,78 В.
Відповідь: |
2,345 • 1026. |
|
|
||
54. Визначити константу рівноваги реакції |
|
|
|||
|
|
|
FeO + CO=^Fe4-C02 |
|
|
при |
298 К. Ізобарні потенціали утворення FeO, CO і СОа взяти |
э |
|||
табл. |
5 додатку. |
|
|
|
|
Відповідь: |
1,892 |
• 102. |
|
|
|
55. За даними |
табл. 5 додатку визначити |
залежність ізобарного |
|||
потенціалу від температури для реакції |
|
|
|||
|
|
|
w + 4 o 2 ^ w o 3 |
|
|
і обчислити константу рівноваги цієї реакції при 1700 К. |
|
||||
Відповідь: |
AZ°T |
= —837,765 • 10е — 7,83 • 103 Г lg Т — 13,8 Г 2 |
+ |
||
|
|
|
_ |
J L |
|
4- 237 • 103 Г — 5,85 • Ю Т - 1 ; 2,594 • 108 Па 2 .
56 (багатоваріантна задача).
~Е |
|
|
|
|
|
|
|
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
|
$. |
Рівняння реакції |
|
T, к |
|||||
|
|
|
||||||
1 |
3Fe 2 0 3 |
+ |
H 2 ^ ± 2 F e 3 0 4 |
+ |
1100 |
|||
2 |
+ н2 |
о |
+ |
Н 2 z± 3FeO + |
Н 2 0 |
1100 |
||
3Fe3 04 |
||||||||
3 |
3Fe2 03 |
+ |
CO |
2Fe 3 0 4 |
+ |
1000 |
||
|
+ С 0 2 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
F e 3 0 4 |
+ |
CO <± 3FeO + |
С 0 2 |
1100 |
|||
5 |
FeO + |
CO ^ |
Fe + C 0 2 |
|
1300 |
|||
6 |
FeO + |
|
C(rp.)?±Fe + CO |
1300 |
||||
7 |
2Mn02 |
+ |
CO <± Mn 2 0 3 |
+ |
1100 |
|||
8 |
+ C 0 2 |
|
|
|
|
|
1200 |
|
M n 2 0 3 + CO?± 2MnO+ C 0 2 |
||||||||
9 |
MnO -f- С (rp.) ? i Mn + |
CO |
1500 |
|||||
10 |
2Mn + |
0 2 *± 2MnO |
|
|
1500 |
|||
11 |
Si + 0 2 |
*±: Si0 2 |
|
|
1800 |
|||
12 |
4Cr + |
302 <± 2Cr2 03 |
|
|
1650 |
|||
13 |
C(rp.) + |
0 2 ^ C 0 2 |
|
|
1500 |
|||
14 |
2FeO + |
Si 5± 2Fe + |
Si0 2 |
800 |
||||
15 |
2MnO + |
Si 5± 2Mn + |
Si0 2 |
800 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Т а б л и ц я |
4 |
|
nop. |
|
|
|
Рівняння |
реакції |
|
T, К |
|||
№ |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
4 P + 5 0 2 « ± 2 P 2 0 5 |
|
|
|
1500 |
|||||
17 |
CaCOs |
Ї± CaO + |
CO, |
|
|
1200 |
||||
18 |
MgCO 3 ^MgO + C 0 2 |
|
1000 |
|||||||
19 |
FeC03 |
*± FeO + |
C 0 2 |
|
|
900 |
||||
20 |
C 0 2 |
+ |
H 2 * i C O + |
H 2 0 |
1200 |
|||||
21 |
2C0 2 |
==± 2CO + |
0 2 |
|
|
|
1500 |
|||
22 |
2H2 + |
0 2 5± 2H 2 0 |
|
|
|
1000 |
||||
23 |
3FeO + |
2A1 <± A12 03 |
+ |
3Fe |
800 |
|||||
24 |
ЗМпО + |
2A1 «± A12 03 |
+ |
3Mn |
800 |
|||||
25 |
S i 0 2 + 2C (rp.) |
Si + |
2CO |
1800 |
||||||
26 |
Si0 2 |
+ |
|
2Fe |
Si + |
2FeO |
1900 |
|||
27 |
C r 2 0 3 |
+ |
3C (rp.) з± 2Cr + 3CO |
1900 |
||||||
28 |
CoO + |
Fe г± FeO + |
Co |
|
1800 |
|||||
29 |
C H 4 |
+ |
C 0 2 |
* i 2 C O + |
2H2 |
1200 |
||||
30 |
3Ti02 |
+ |
4A1 |
ЗТІ + |
2A12 03 |
800 |
1.Визначити ізобарний тепловий ефект реакції в стандартних умовах.
2.Визначити залежність ізобарного теплового ефекту від темпе ратури.
3. Визначити ентропію реакції в стандартних умовах.
4.Знайти залежність ентропії реакції від температури.
5.Знайти залежність ізобарного потенціалу від температури.
6.Обчислити ізобарний потенціал при 298 К, виходячи з ізобар них потенціалів утворення реагуючих речовин.
7. Обчислити ізобарний потенціал реакції при температурі Т.
8.Визначити константу рівноваги при 298 К-
9.Знайти залежність логарифма константи рівноваги реакції від
температури |
[lg КР |
= f {Т)\. |
|
10. |
Визначити |
константу рівноваги реакції при температурі Т |
|
(Т + |
100) і |
(Т — |
100). |
11.Обчислити константу рівноваги реакції при температурі Т за методом Тьомкіна — Шварцмана.
12.Побудувати графік залежності lg Кр = / i^jrj в межах темпе
ратур від (Т — 100) К до (Т + 100) К.
13. Виходячи з графіка, показати, як змінюється константа рівно ваги реакції із зміною температури.
Потрібні для розв'язування задачі дані взяти з табл. 2 і 6 до датку.
IV. ФАЗОВІ РІВНОВАГИ
ПРАВИ ЛО Ф А З
Термодинамічною системою називається сукупність тіл, які мо жуть енергетично взаємодіяти між собою і з іншими тілами.
Гомогенною називається система, всередині якої немає поверхонь поділу, що відокремлюють одну від одної різні за властивостями ча стини системи. Прикладом гомогенної системи може бути суміш газів, водний розчин кухонної солі, твердий розчин срібла і золота.
Гетерогенною називається система, всередині якої є поверхні поді лу, що відокремлюють одну від одної різні за властивостями частини системи. Наприклад, система, що складається з води, льоду і водяної пари, є гетерогенною, бо однорідні її частини відокремлені одна від одної поверхнею.
Компонентом, або складовою частиною системи називається хімічно однорідна речовина, яка може бути виділена з системи і тривалий час існувати в ізольованому вигляді. Так, наприклад, компонентами водного розчину сірчаної кислоти є вода і сірчана кислота. Речовини, найменша кількість яких необхідна і достатня для утворення всіх можливих фаз певної системи, називаються незалежними компонен тами.
Кількість незалежних компонентів системи дорівнює різниці між кількістю компонентів і кількістю хімічних рівноваг:
К = К0~х, |
(IV, 1) |
де К0 — кількість компонентів системи; |
х — кількість хімічних рів |
новаг. |
|
Наприклад, система |
|
СаСОз=Р*СаО + |
С0 2 , |
в якій установилась хімічна рівновага, складається зтрьох компо нентів (карбонату кальцію, оксиду кальцію і вуглекислого газу) і двох незалежних компонентів (будь-які два компоненти).
Фазою називається сукупність гомогенних частин гетерогенної си стеми в рівноважному стані, однакових за всіма термодинамічними властивостями. Наприклад, система лід — вода складається з двох фаз: лід і вода.
Проста фаза має один компонент, а змішана — кілька компонентів. Наприклад, повітря або розчин кухонної солі являють собою змішану фазу.
Рівновагою між фазами гетерогенної системи називається такий стан системи, коли відповідні параметри її в усіх частинах однакові.
Число умов, які можна довільно змінювати в певних межах, не змінюючи числа і виду фаз системи, називається числом ступенів віль ності системи.
Якщо при зміні однієї з умов (температури, тиску або концентра ції), що визначають стан системи, фазова її рівновага не порушується, то система має один ступінь вільності.
Співвідношення між числом ступенів вільності рівноважної гетеро генної системи С, числом фаз Ф, числом незалежних компонентів К і зовнішніх факторів п, що зумовлюють стан системи, визначається правилом Гіббса:
С + Ф = К + п. |
(IV,2) |
Якщо фазова рівновага системи визначається двома зовнішніми факторами (температурою і тиском), то правило фаз матиме вигляд
С + Ф = К + 2. |
(IV,3) |
Стан конденсованих систем визначається одним зовнішнім фактором (температурою) і тому така система вважається умовно варіантною. Для неї правило фаз набирає вигляду
С у м = К - Ф + 1 . (IV.4)
Це рівняння широко використовують для визначення числа сту пенів вільності металевих і шлакових систем залежно від числа ком понентів і числа фаз.
Задача. Визначити число ступенів вільності при затвердіванні роз плавлених: 1) чистого олова; 2) сплаву з олова і свинцю, що утворює кристали свинцю; 3) сплаву з олова і свинцю, що утворює кристали олова і свинцю.
Р о з в ' я з а н н я . Зміна тиску майже не впливає на температуру плавлення чистих металів і сплавів. Тому для такої системи газову фазу до уваги не беруть, а враховують тільки один зовнішній фактор —
температуру. Число ступенів вільності такої умовно варіантної |
си |
|
стеми обчислюють за рівнянням (IV,4). |
|
|
1) Охолодження розплавленого олова приводить до утворення твер |
||
дої фази — кристалів олова. Настає |
рівновага однокомпонентної |
си |
стеми між рідкою і твердою фазами: |
|
|
Sn (розпл.) |
Sn (т.). |
|
Число ступенів вільності такої системи: |
|
|
Су „ = / С - Ф + 1 = 1 - 2 + 1 = 0 . |
|
|
Система стає безваріантною. Тому температура кристалізації на |
||
буває строго певного значення і не змінюється, поки відбувається |
кри |
|
сталізація олова. |
|
|
До початку кристалізації і після повного затвердівання всієї |
маси |
рідкого олова число фаз системи дорівнює одиниці, система одноваріантна і має один ступінь вільності (температуру можна змінювати
впевних межах, не змінюючи агрегатного стану олова).
2)У момент кристалізації свинцю з розплаву свинець — олово система складається з двох фаз: рідкої (розплав свинець — олово) і твердої (кристали свинцю). Число ступенів вільності такої двокомпо нентної системи
С у м = 2 - 2 + 1 = 1.
Система одноваріантна, тобто кристалізація свинцю з розплаву відбувається із зміною температури.
3) У момент кристалізації одночасно свинцю і олова з розплаву свинець — олово система складається з трьох фаз: рідкої (розплав Pb — Sn) і двох твердих (кристали олова і свинцю). Число ступенів вільності такої двокомпонентної системи
С у м = 2 - 3 + 1 = 0 .
Отже, система безваріантна |
і затвердівання відбувається при стро |
го певній температурі і складі |
системи. |
Задачі
1. Визначити максимальне число ступенів вільності однокомпо нентної, двокомпонентної і трикомпонентної систем.
Відповідь: 2; 3; 4.
2. Визначити максимальне число фаз однокомпонентної, двокомпо нентної і трикомпонентної систем.
Відповідь: 3; 4; 5.
3. Назвати |
фази систем, що складаються з води та кухонної солі, |
і визначити число ступенів вільності цих систем. |
|
Відповідь: |
3; 2; 1; 0. |
4. Визначити число незалежних компонентів і число фаз для таких систем:
С(т.) + |
0 2 < > С 0 2 |
; |
FeO (т.) + CO |
Fe (т.) |
+ С02 ; |
СаС03 (т.) |
СаО (т.) + |
С02 ; |
2СО + 0 2 ^ > 2 С 0 2 ; СиО (т.) + Н2 <> Си (т.) + На О (рід.).
Відповідь: 2 і 2; 3 і 3; 2 і 3; 2 і 1; 3 і 4.
5. Визначити число незалежних компонентів, число фаз і число ступенів вільності системи
С(гр.) + С 0 2 ^ 2 С О .
Відповідь: 2; 2; 2.
6. Визначити число незалежних компонентів, число фаз і число ступенів вільності системи
Са (ОН)2 (т.) + С 0 2 & Са С 0 3 (т.) + Н 2 0 (рід.).
Відповідь: 3; 4; 1.
7. У водному розчині солей аналізом виявлено такі іони: Са2 +, Mg2 +, С І - , НСОз". Скільки компонентів у цій системі?
Відповідь: 3.
8. Скільки газоподібних фаз може бути в кожній ізольованій си стемі? Чи в кожній системі обов'язково повинна бути газоподібна фаза?
ТЕРМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Термічний аналіз грунтується на вивченні залежності температури плавлення системи від її складу. У цьому методі результати дослі дження подають графічно у вигляді діаграми температура плавлення — склад.
Користуючись діаграмою стану (плавкості) системи, можна визна чити залежність температури плавлення сплаву від його складу, ха рактер взаємодії компонентів системи, наявність утворення сполук з
компонентів, структуру |
сплаву, а також можна підібрати склад спла |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ву з потрібними властивос |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
тями |
і |
передбачити |
пра |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
вильний режим технологіч |
|||||
І |
|
|
|
|
|
|
|
ного процесу приготування |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
сплаву. |
|
1 подано |
криві |
|||
І |
|
|
|
|
|
|
|
На рис. |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
охолодження свинцю, |
сур |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ми і |
їх |
сумішей. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При |
охолодженні |
роз |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
плавленого |
свинцю |
до |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
328° С |
температура |
рівно |
|||
|
|
|
|
|
|
|
тс |
мірно |
знижується |
|
через |
||
|
|
|
|
|
|
|
певні |
проміжки часу |
(ді |
||||
Рис. |
Криві охолодження |
свинцю, сурми 1 їх |
лянка |
аЬ |
на кривій / ) . |
||||||||
Pb; 4 — 40% |
сумішей: |
|
Sb, |
40%Pb;" |
У точці |
Ь при 328 |
С почи |
||||||
Sb, 60% |
Pb; |
5 — 60% |
нається кристалізація свин |
||||||||||
/ — 100% |
РЬ; |
2 — 10% |
Sb, |
90% |
Pb; |
3 - |
13% Sb, 87% |
цю |
з |
виділенням |
тепла. |
||
|
|
100% |
Sb. |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Зниження температури при |
пиняється, бо виділювана теплота затвердівання компенсує її відведен ня. Тому на кривій охолодження / утворюється горизонтальна ді лянка be.
Коли зникне остання краплина розплавленого свинцю (точка с на кривій / ) , температура знову почне рівномірно спадати, оскільки з цьо го моменту втрата тепла в навколишнє середовище вже нічим не ком пенсується (ділянка cd на кривій / ) .
Аналогічну криву охолодження має чиста сурма; ділянка be на кривій 6 відповідає температурі кристалізації сурми 631° С.
При охолодженні рідкого сплаву, що містить 10% сурми і 90% свин цю, відбувається рівномірне зниження температури до 260° С (ділянка ab на кривій 2). При температурі, нижчій за 260° С, починається кри сталізація свинцю з виділенням тепла, що зумовлює менш різке зни ження температури, бо теплота кристалізації частково компенсує втра ту тепла в навколишнє середовище (ділянка be на кривій 2).
У точці с (крива 2) при 247° С відбувається сумісна кристалізація свинцю і сурми з утворенням так званої евтектичної суміші (евтектики) Утворення евтектики супроводиться виділенням тепла, температура системи залишається сталою до повного затвердівання сплаву (ділянка cd на кривій 2). Охолодження твердого сплаву, що складається з ев-
тектики (суміші дрібних кристаликів свинцю і сурми) і крупних кри сталів свинцю, супроводиться рівномірним спадом температури (ділян
ка |
dk на кривій 2). |
|
|
При охолодженні розплаву, склад якого відповідає складу евтек |
|
тики (13% сурми і 87% свинцю), температура рівномірно |
знижується |
|
до |
початку утворення твердої евтектики (ділянка ас на |
кривій 3), |
а потім зниження температури припиняється (ділянка cd), поки розплав не затвердне; охолодження твердої евтектики супроводиться рівно мірним зниженням температури (ділянка dk).
При охолодженні розплаву, що складається з 40% сурми і 60% свинцю, спочатку кристалізується сурма при 425° С (ділянка be на кривій 4), а потім утворюється тверда евтектика при 247° С (ділянка cd). Для рідкого сплаву, що складається з 60% сурми і 40% свинцю,
крива охолодження (крива 5) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
аналогічна |
до |
кривої 4, але |
|
|
|
|
|
|
580 |
|
|||||
кристалізація |
сурми |
почина |
|
|
|
І |
|
|
|
||||||
ється |
при |
вищій |
температу |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
рі (525° С — точка b на кри |
|
|
|
425^"^ |
- |
і# |
|
|
|||||||
вій 5). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
За |
|
кривими охолодження |
528 |
|
|
|
Ш |
\ |
|
|
|||||
/ і 6 визначають |
температуру |
и\ |
/247 |
|
|
|
|
|
|
||||||
кристалізації свинцю і сурми, |
W і |
|
|
? |
|
• |
|
|
|||||||
а за кривими охолодження 2, |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
4 і 5 — температуру |
початку |
|
|
|
|
|
|
||||||||
кристалізації |
різних |
сплавів |
0 |
Ю 20 30 40 50 60 70 80 90100 |
|||||||||||
цих |
металів |
і |
температуру |
РЬ |
|
|
|
Склад, даг.% |
|
Sb |
|||||
кристалізації |
евтектики. |
Рис. 2. |
Діаграма |
плавкості системи |
сви |
||||||||||
На |
основі |
знайдених ре |
|
|
|
нець — сурма: |
|
|
|
||||||
зультатів |
будують |
діаграму |
І — розплав; |
II — розплав і |
кристали |
свинцю; |
|||||||||
плавкості |
системи свинець — |
III — розплав |
і кристали сурми; |
IV — евтектика і |
|||||||||||
кристали |
свинцю; |
V — евтектика |
і кристали |
сурми. |
|||||||||||
сурма, |
відкладаючи |
на осі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
абсцис |
склад |
сумішей у масових процентах, |
а на осі ординат — тем |
||||||||||||
пературу початку |
кристалізації |
свинцю і сурми з розплаву |
сумішей. |
||||||||||||
Знайдені точки сполучають плавною лінією (рис. 2). |
|
|
|
|
|||||||||||
Температури |
кристалізації |
чистих |
свинцю |
і сурми |
знаходяться |
||||||||||
в точках А і В. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Крива, що відповідає температурам початку кристалізації, |
назива |
||||||||||||||
ється |
лінією ліквідуса (тобто рідини), або просто ліквідусом. |
Залеж |
ності температури кристалізації сурми і свинцю від складу сплаву позначені лініями ліквідуса відповідно BE і АЕ.
Точка Е, що сполучає лінії ліквідуса АЕ і BE, називається евтек тичною точкою; вона визначає температуру затвердівання евтектики К і склад евтектики NE-
Лінія KEL, що відповідає температурі кінця рівноважної криста лізації (повного затвердівання) розплаву різного складу, називається лінією солідуса (тобто твердого тіла), або просто солідусом.
Крива АЕ показує рівновагу між кристалами свинцю і розплавом різного складу, а крива BE —рівновагу між кристалами сурми і роз плавом різного складу.
Евтектична точка Е відповідає рівновазі між розплавом і затвер ділою евтектикою з двома кристалічними фазами (дрібні кристали свин цю і сурми). Така рівновага називається евтектичною рівновагою.
Вище |
від ліквідуса А Е В система |
свинець — сурма перебуває в |
||||
рідкому |
стані, |
а нижче від солідуса K E L — у твердому. На |
ділянці, |
|||
що лежить між |
лінією ліквідуса А Е і лінією солідуса К Е , міститься |
|||||
двофазна система, що складається з розплаву свинцю і сурми |
та кри |
|||||
сталів свинцю, а на ділянці |
між лінією ліквідуса |
B E і лінією |
солідуса |
|||
L E — двофазна система, що складається з розплаву свинцю та сурми |
||||||
і кристалів сурми. |
|
|
|
|
||
Задача. Користуючись правилом важеля, за |
діаграмою плавкості |
|||||
системи |
свинець — сурма |
визначити: |
1) склад |
евтектичної |
суміші; |
2) скільки сурми виділиться, якщо 20 кг рідкого сплаву, що містить 80% сурми, охолодити до 425° С; 3) скільки кілограмів і якого металу виділиться, якщо 10 кг рідкого сплаву, що містить 90% РЬ, охолодити до 247° С, тобто до утворення твердої евтектики (рис. 2).
Р о з в ' я з а н н я . 1. Перетин перпендикуляра, опущеного з точ ки Е , з віссю абсцис, дає нам точку NE, яка відповідає евтектичній суміші, що складається з 13% Sb і 87% РЬ.
2. При охолодженні рідкого сплаву, що містить 80% Sb, перші кристали сурми утворюються при 580° С. У міру випадання кристалів сурми процентний вміст свинцю в розплаві підвищується до 60%.
При охолодженні m кг розплаву до |
425° С викристалізовується |
msb кг сурми. Тоді маса розплаву в точці |
U буде: |
/ " Р І Д = т — mSb.
Абсолютна кількість свинцю в розплаві при охолодженні не змі нюється, але оскільки частина сурми виділиться з розплаву у вигляді кристалів, то процентний вміст свинцю підвищиться від 20 до 60% (рис. 2).
Співвідношення між кількістю твердої і рідкої фаз визначаємо за правилом важеля (рис. 2)
т р і д |
- HP |
' |
або |
msb |
|
nSb |
UH |
|
m P i a + msb |
т |
и р |
Звідси кількість сурми, що викристалізувалася при охолодженні розплаву,
mUH |
20(80 — 40) |
Q |
„ |
0 |
кг. |
m s b = -jjp- = |
1 0 0 _ 4 0 ; |
= 13,33 |
|
Кількість сурми, викристалізованої при охолодженні розплаву, що містить 80% Sb, можна обчислити таким способом.
З діаграми плавкості системи РЬ — Sb видно, що при охолодженні сплаву, який містить 80% Sb, до 425° С викристалізовується сурма, процентний вміст свинцю підвищується в розплаві від 20 до 60%.
У 20 кг розплаву до початку кристалізації сурми міститься свинцю
|
|
т |
т20 |
20-20 |
, |
|
|
т р ь |
= -ШГ = —їоо— = 4 |
к г - |
|
Кількість |
розплаву |
після кристалізації |
сурми |
||
|
|
|
1 0 0 m Pb |
100-4 |
д „ _ |
|
^рід = —go |
= — щ — = 6,67 кг. |
|||
Кількість |
викристалізованої |
при охолодженні розплаву сурми |
|||
|
mSb |
= m — т р і д = 20 — 6,67 = |
13,33 кг. |
||
3. З діаграми |
плавкості системи Pb — Sb видно, що при охоло |
дженні 10 кг розплаву, який містить 90% свинцю, до температури
247° С кристалізується сви |
Pbj328 ) |
||||||
нець |
у кількості |
|
|
||||
|
|
10(90 — 87) |
O |
Q 1 |
|
|
|
" * Р Ь = |
ю о - 8 7 |
= 2 |
' З І К Г - |
|
|
||
Задача. |
За |
діаграмою |
|
|
|||
плавкості системи Sn—Pb— |
|
|
|||||
Ві (рис. 3) |
визначити: 1) |
|
|
||||
склад у точці А; 2) |
темпе |
|
|
||||
ратуру початку кристаліза |
|
|
|||||
ції в точці А; 3) склад по |
|
|
|||||
двійної евтектики Sn — Pb |
. |
|
|||||
і склад потрійної евтектики |
\J |
V / V W \Sn(232') |
|||||
Ві _ |
і |
Pb - |
Sn; |
4) |
число |
g/f27/°;AvS/ \ Л >V V V |
|
фаз |
ступенів |
вільності |
fy33/ |
|
|||
системи в точках А, Е І К- |
Рис. 3. Діаграма плавкості |
системи свинець —> |
|||||
Р о з в ' я з а н н я . |
Стан |
олово — вісмут, |
|||||
трикомпонентної |
конденсо |
|
|
||||
ваної |
|
системи залежить від складу і температури. |
Для визначення |
складу такої системи користуються рівностороннім трикутником. Кожна вершина трикутника відповідає 100% одного з трьох компонен
тів; точки, що лежать на сторонах трикутника, відповідають складу |
|
однієї з двокомпонентних систем, а точки, що лежать усередині три |
|
кутника,— складу трикомпонентної системи. |
|
Точки Ег, Е2, Е3 визначають склад подвійних евтектик, |
відповідно |
Sn — Ві, Ві — Pb і Pb — Sn, а точка Е — склад потрійної |
евтектики. |
Ізотерми трикутника визначають температуру початку кристаліза |
|
ції одного з трьох компонентів; ізотерми області Ех — Ві — Е2 — тем |
пературу початку кристалізації Ві, ізотерми області Е2 |
— Pb — Еа |
— |
||
температуру початку |
кристалізації Pb і ізотерми області Е9 |
— Sn — |
||
— Ех — температуру |
початку кристалізації Sn. |
|
кристалі |
|
У дужках біля знаків Ві, Pb, Sn позначено температуру |
||||
зації чистого металу, |
а біля точок Е, Elt Е2 і Е3—температуру |
за- |
||
твердівання потрійної і подвійних евтектик. |
|
|
|
|
Стрілками показано напрям зміни складу рідкого |
сплаву під час |
|||
його кристалізації при охолодженні. |
|
|
|