Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

книги из ГПНТБ / ФIленко О.Г. ЗбIрник задач з фIзичноI химII навчальний посiбник для студентiв металлургiйних спецiальностей вузiв

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.10.2023
Размер:
8.41 Mб
Скачать

Визначити константи рівноваги для цих температур і енергію ак­ тивації прямої і зворотної реакцій.

Відповідь: 1,287 • 102; 15; 375,8 МДж; 479 МДж.

25. Константи швидкості омилення етилацетату лугом СН3 СООС2 Н5 4- NaOH = CH3COONa 4- С2 Н5 ОН

при 282,6 і 287,6 К відповідно дорівнюють 2,37 і 3,204 кмоль-1 • м 3 х X х в - 1 .

При якій температурі константа швидкості цієї реакції дорівнюва­ тиме 4 кмоль - 1 • м 3 • х в - 1 ?

Відповідь: 291,3 К.

26. Константи швидкості реакції другого порядку при 328,2 і

298,2 К відповідно дорівнюють 10~2 і 10~3 кмоль- 1 • м 3 • х в - 1 . Визначити швидкість цієї реакції при 343,2 К в початковий момент

реакції, якщо початкові концентрації обох речовин однакові і дорів­

нюють 0,01

кмоль • м - 3 .

 

 

 

 

 

Відповідь:

 

3,162 • 10 - 6

кмоль- 1 • м 3 • х в - 1 .

 

 

 

 

 

ТЕОРІЯ АКТИВНИХ ЗІТКНЕНЬ

 

 

Молекули газу перебувають у безперервному безладному

русі;

при зіткненні

молекул змінюються їх напрям

і швидкість руху

(кіне­

тична енергія

молекул).

 

 

 

 

 

Середня

арифметична швидкість

молекул

визначається формулою

 

 

 

 

= УЧ§г>

 

 

( v n > 2 6 >

де R — універсальна газова стала;

Т — температура;

М — молеку­

лярна маса.

 

 

 

 

 

 

 

 

Молекули здійснюють

прямолінійний рух від одного зіткнення до

іншого, причому відстань

між зіткненнями змінюється.

 

Середню довжину вільного шляху молекул можна описати форму­

лою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К=—ті

,

 

(VII.27)

де N — число молекул в 1 м 3 газу; г — газокінетичний

радіус.

 

Число зіткнень,

яких зазнає одна молекула за 1 с в 1 м 3 газу, до­

рівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z1

=

= 16 УИ • r2N

(VII.28)

Загальне

число зіткнень між молекулами за 1 с в 1 м 3 газу дорів­

нює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Zn

=

= 8 У я

• r2N2

(VII.29)

Загальне число молекул, що беруть участь у зіткненні за 1 с в 1 м3 , можна знайти за формулою

 

Z

I I I =

zlN

= 16 Vn • r W 2

Y^RT

 

(VII'3°)

Число зіткнень молекул одного газу з молекулами

іншого газу за

1 с в 1 м3 суміші

газів дорівнює

 

 

 

 

 

ZlV

=

N,N2

( Г і + r2f

 

 

f

( У І І , з і )

де Nt

— число молекул першого газу; N2 — число молекул другого га­

зу; гг,

гг газокінетичні радіуси молекул

цих

ґазів; Мх і М2

— моле­

кулярні маси газів.

 

 

 

 

 

 

В акті хімічного перетворення беруть участь тільки активні моле­ кули, які в момент зіткнення мають належний надлишок енергії. Чис­

ло активних

молекул дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

—Е*

 

 

 

 

 

N* = NeRT

,

 

(VII,32)

де N — число

молекул;

Е* — енергія

активації.

 

 

Число активних співударянь між молекулами двох газів можна

визначити за

рівнянням

 

 

 

 

 

 

Za

= NlN2 { Г і

+ r2f Y

 

^ ^ к ^ ^

( V I I , 3 3 )

Імовірність співударянь однієї з одною двох

активних

молекул

протягом 1 с називається фактором співударянь і дорівнює

 

 

Zo =

+ r2? Y

* Я

* Т І ^ Щ )

(VII>34)

Загальне число актів хімічного перетворення в

1 м 3 за 1 с визна­

чає питому швидкість хімічної

реакції:

 

 

 

 

 

 

 

 

—Е*

 

 

 

v = К =

pZoA^ e R T ,

 

(VII.35)

де у — питома швидкість реакції;

К — константа

швидкості

реакції;

р — фактор імовірності.

 

 

 

 

 

 

Фактор імовірності визначає ефективність співударянь залежно від взаємної орієнтації і тривалості перебування молекул у зближенні.

Згідно з теорією активного комплексу перетворення вихідних ре­ човин у продукти реакції протікає через утворення активних комплек­

сів:

 

 

А + В <± [АВ]* <±

C+D

вихідні

активний

продукти

речовини

комплекс

реакції

Активні комплекси, що перебувають у рівновазі з вихідними речо­ винами, самодовільно розпадаються з утворенням продуктів реакції; при цьому повністю або частково виділяється енергія, поглинена на утворення активних комплексів.

Константу швидкості реакції можна визначити за рівнянням

 

A S *

А Я *

 

К =

R е~

R T ,

(VII.36)

де К0 — стала Больцмана

(1,381 • 10 - 2 3 Дж • К _ 1 ) ; h — стала План­

ка (6,626 • 10~34 Дж • с); AS* ентропія

активації;

АН* — теплота

активації.

Задача. У скільки разів збільшиться відносне число активних мо­ лекул при підвищенні температури від 300 до 400 К, якщо енергія активації реакції становить 100 МДж?

Р о з в ' я з а н н я . Відносне число активних молекул при 300 К можна знайти з рівняння

1 * 1

_

_

£ *

 

' 0 ° • 1 0 6

=

-

17,41 =

18,59,

ё

N

 

 

2.303ЯГ

~

2,303 - 8,314 - 103

• 300

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N*,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 3,891

• 10 - 1 8 .

 

 

 

 

Відносне число активних молекул

при 400 К:

 

 

 

lg Z L

_

_

§1

= -

1 0 0

1 0 6

. =

-

13,06 =

14,94,

s

N

~

 

2,303RT

 

2,303 • 8,314 • 103

- 400

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При підвищенні температури від 300 до 400 К відносне число ак­ тивних молекул збільшилося в

 

 

п = 4 -

=

8 ' 7 1

• "

І

= 2,24 • 10* раза.

 

 

 

 

iVj

 

3,891 • 10

 

 

 

 

 

 

 

Задача. Розклад йодоводню є двомолекулярною

реакцією,

енергія

активації якої дорівнює 1,848 • 108

Дж • кмоль - 1 . Діаметр

молекул

НІ дорівнює 3,5 • 10~10

м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначити константу швидкості розкладу йодоводню при 566,2 К,

якщо концентрація НІ 2 кмоль

• м -

3 .

 

 

 

 

 

 

Р о з в ' я з а н н я .

 

Число молекул йодоводню

в 1 м 3 дорівнює

 

 

N = 6,022 • 102 в

• 2 = 12,044 • 10

молекул.

 

 

 

Відносне

число активних

молекул

 

 

 

 

 

,

N* _

— Е*

=

 

-

1,848

• 10"

=

_

] 7 n r

т о q ( -

g

N

2,303/?Г

 

2,303 • 8,314 • 10s • 566,2

 

'

 

ю,уо,

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

8,91 • Ю - 1

8 .

 

 

 

 

Число зіткнень між усіма молекулами:

в 8 VSM ( 3 ' 5 - 2 ' ° ~ 1 0 ) ' (12,04 • Ю«)» У 8 - З Н 1 2 ^ 1 2 5 6 6 ' 2 = 1,21 • 10-

зіткнень.

Число молекул, які стикаються:

Z" = 2Z1 = 1,21 - 103 8 • 2 = 2,42 • 1038 молекул.

Поділивши число молекул, які стикаються, на число Авогадро, дістанемо число зіткнень, визначене через число кіломолів, молекули яких стикаються за 1 с в 1 м3 :

 

7 ' " -

-

2 - 4 2 1 0 3 8

- A п о

ї л и

 

 

6,022

• 102«

6,022 • 102«

'

'

Константа

швидкості

реакції

дорівнюватиме:

 

К = Zm

-!— = 4,02 • 101 1 • 8,91 • 10~1 8 = 3,58 • Ю - 6

кмоль - 1 • м3 • с - 1 .

 

 

 

Задачі

 

 

27. Визначити середню арифметичну швидкість

молекул водню

при 298

і 2000 К.

 

 

 

 

Відповідь:

1,77 • 103

і 4,584

• 103 м • с - 1 .

 

28. Визначити середню довжину вільного шляху молекул кисню при нормальних умовах, якщо при цих умовах в 1 м 3 міститься 2,687 х

X1025 молекул кисню. Діаметр молекули кисню дорівнює 1,2 • 1 0 _ І 0 м .

Відповідь: 5,83 • І(Г 7 м.

29. Визначити діаметр молекул водню, якщо довжина вільного шляху молекул водню при нормальних умовах дорівнює 1,2 • 10 - 7 м.

В1 м 3 міститься 2,687 • К Р молекул водню. Відповідь: 2,644 • 10~10 м.

30. Визначити число

зіткнень однієї молекули і

загальне

число

зіткнень усіх

молекул водню

в 1 м3 при нормальних

умовах

за 1 с,

якщо при цих умовах середня

арифметична швидкість молекул

водню

становить 1,77

• 103 м • с _ І і діаметр молекули водню дорівнює 2,644х

X 10~10 м.

 

 

 

 

 

Відповідь:

1,48 • 1010;

1,95

• І О3 5 .

 

 

31. Енергія активації

реакції

 

 

 

 

2N2 0 = 2N2 + О,

 

 

дорівнює 2,52 • 108 Дж • кмоль - 1 .

 

 

Визначити у скільки разів збільшиться відносне число активних молекул N 2 0 при підвищенні температури від 298 до 800 К.

Відповідь: 5,1 • 1027.

32. При 1000 К енергія активації реакції

СН4 = С + 2Н 2

дорівнює 3,5 • 108 Д ж - к м о л ь - 1 , енергія активації цієї реакції при на­ явності каталізатора платини — 2,3 • 108 Дж • кмоль - 1 .

Визначити, у скільки разів збільшиться відносне число активних молекул метану при наявності платини.

Відповідь: 1,849 • 10е раза.

33. Енергія активації

реакції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С 2 Н 4 = С 2 Н 2 + Н 2

 

 

 

дорівнює

251,21 МДж • кмоль - 1 .

Діаметр

молекул С2 Н4

— 4,04 X

X 10 - 1 0

м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначити константу швидкості реакції перетворення етилену в

ацетилен

при 1115 К,

 

якщо концентрація С2 Н4 — 2 кмоль

• м - 3 .

Відповідь:

2,723 с - 1 .

 

 

 

 

 

34. Для гомогенних газових реакцій першого

порядку

ентропія

активації часто буває незначною і нею можна знехтувати.

 

Визначити константу швидкості

і час піврозпаду

реакції при стан­

дартній температурі,

якщо

теплота активації: а) 50 МДж • кмоль - 1 ;

б) 75 МДж • кмоль - 1

і в) 100 МДж • кмоль- 1 .

 

 

Відповідь:

а)

1,07-

10* с _ 1 і

6,5 • Ю -

5 с; б)

0,44 с"1

і 1,58 с;

в) 1,83 • 10~5

с - 1

і 3,78

• 104 с.

 

 

 

 

35. Визначити константу швидкості димеризації етилену

2 Н4 С4 Н8

при 673 К, якщо при цій температурі для бутену-1 теплота і ентропія активації відповідно дорівнюють 137 МДж • кмоль - 1 і —147 КДж X X кмоль - 1 .

Відповідь: 1,91 • 1 0 ~ 6 с _ 1 .

36. Визначити константи швидкості прямої і зворотної реакцій і константу рівноваги при 2500 К для реакції розкладу оксиду азоту (II)

2NO <> N 2 + 0 2 .

Теплота і ентропія активації для прямої реакції відповідно дорів­ нюють 2,76 • 10* Д ж і 85,7 кДж, а для зворотної 4,567 • 108 Д ж і —60,54 кДж.

Відповідь: 2,977 • 103 • с - 1 ; 10,23 с - 1 ; 2,911 • 10а.

КІНЕТИКА ГЕТЕРОГЕННОГО ПРОЦЕСУ

Гетерогенним називається процес, в якому реагуючі речовини пе­ ребувають у різних фазах.

До гетерогенних процесів відносять багато металургійних проце­ сів: відновлення твердих оксидів воднем, горіння твердого і рідкого палива, розчинення газів у металах та ін.

Гетерогенні процеси протікають на поверхні розділення фаз і то­ му швидкість гетерогенного процесу визначається кількістю речови­ ни, що реагує на одиниці поверхні розділення фаз за одиницю часу.

Гетерогенний процес протікає в кілька стадій: підведення реагую­ чої речовини до поверхні поділу фаз (реакційної зони), власне хі­ мічна реакція, що протікає на поверхні поділу фаз, і відведення продуктів реакції з реакційної зони. Кожний процес цих стадій проті­ кає з різною швидкістю. Швидкість гетерогенного процесу визначає­ ться швидкістю найповільнішої стадії.

З гетерогенних процесів найбільше досліджена кінетика розчинення твердої речовини в рідині. У нерухомій рідині цей процес дуже по­ вільний і відбувається внаслідок дифузії. Швидкість розчинення ви­ значається швидкістю дифузійного процесу. При перемішуванні ріди­ ни на поверхні твердої речовини утворюється нерухомий шар рідини — так званий дифузійний шар, усередині якого перенесення речовини здійснюється дифузією.

Швидкість дифузії через цей шар залежить від різниці між концен­ траціями поблизу поверхні твердої речовини та в усьому іншому об'є­ мі речовини і від товщини дифузійного шару. Із збільшенням швид­ кості перемішування розчину товщина дифузійного шару зменшується.

Швидкість розчинення можна визначити за рівнянням А. Н. Щукарьова

 

 

dC

* A S (Снас — С

)

л т Т І

о 7 \

 

 

-аг=

 

щ

 

.

(V1M/)

dC

 

 

 

 

 

. .

 

 

де -jt

швидкість розчинення речовини

(зміна концентрації речо­

вини за одиницю часу); S поверхня стикання твердої речовини з

рі­

диною, м2 ; /Сд коефіцієнт дифузії,

м~2

• с - 1 ;

V — об'єм рідини,

м3 ;

б — товщина дифузійного

шару, м;

С н а с

— концентрація насиченого

розчину,

кг

• м~~3; С — концентрація речовини

в об'ємі рідини в пев­

ний момент

часу, кг • м~3 .

 

 

 

 

 

З рівняння (VI1,37) випливає, що швидкість розчинення в певний момент пропорційна тій кількості речовини, яка ще може розчинитися в одиниці об'єму розчину.

Якщо поверхня стикання фаз, об'єм рідини і швидкість перемішу­

вання в міру розчинення залишаються сталими,

то константа швид­

кості розчинення дорівнює

 

К = - ^ f - .

(VII.38)

У цьому випадку рівняння (VI1,37) матиме

вигляд

- ^ = / C ( C H a c - C ) ,

 

(VII.39)

де К — константа швидкості розчинення.

 

 

Інтегруючи рівняння (VII,39) у межах від 0 до t,

дістанемо вираз

A - = ^ l g _ % _ .

 

(VII.40)

Інтегруючи рівняння (VII,39) у межах від tt

до ts

і відповідно від

Cj до С2 , дістанемо формулу

 

 

 

 

 

к

2,303

,

С н а с ~ С і

 

п т

А =

, _ ,

' g — — Z T r - '

 

(VII.4I)

де Сх — концентрація речовини до моменту часу tx\ С2

— концентрація

речовини до моменту часу

t2, Сн а с — концентрація

насиченого роз­

чину.

 

 

 

 

 

До гетерогенних процесів належать топохімічні реакції. Особли­ вість цих процесів полягає в тому, що хімічна реакція протікає в твер­ дій фазі, коли речовина з однією кристалічною решіткою перетворює­

ться в продукт реакції з іншою кристалічною решіткою.

 

Прикладом топохімічної реакції може бути

 

дисоціація карбонату

кальцію

 

 

 

 

 

 

 

 

СаС03

= СаО + С 0 2

 

 

 

Розклад

СаС03 починається

 

з руйнування

 

кристалічної

решітки

і

с

О

2

від іонів CO

2

з утворенням

вугле-

внаслідок відокремлення іонів

 

 

кислого газу:

 

 

 

 

 

 

 

СОІ

= О 2 " + С0 2 .

 

 

 

На межі фаз утворюється перенасичений розчин СаО в СаС03 . Роз­ пад цього розчину приводить до утворення і зростання зародків СаО. Реакція в об'ємі фази СаС03 починається в деяких активних центрах, які утворюються поблизу дефектів або порушень кристалічної решітки.

Задача. Розчинність гіпсу CaS04 • 2На О у воді при 298 К дорів­

нює 2,24 • 10 - 2

кг • м" 3 .

Протягом

10 хв при сталих швидкості пе­

ремішування і

пове хні

стикання

в

1 м3

води

розчинилося 4 х

X

10 - 3

кг CaS04 • ris O,

за 1 год у

тих

самих

умовах — 1,55 х

X

10 - 2

кг • м 3 .

 

 

 

 

 

 

 

Визначити середню константу швидкості розчинення CaS04 • 2 Н 2 0

і час, який потрібний для того, щоб насичення розчину гіпсом досягло 95%.

 

Р о з в ' я з а н н я . Для першого випадку,

коли t

=

10 хв, кон­

станта швидкості розчинення CaS04

• 2 Н 2 0 дорівнює

 

 

 

2,303 ,

С н а с

2,303

,

2,24 • 10~2

,

с , 1 г

. _ 2 - і

Аі = — т ~ 1ё~г

 

я - = l n

lg

5

== 1,967-10

хв .

* С н а с ~ С

1 0 2 , 2 4 - Ю - 2 — 4 - Ю - 3

Для другого випадку, коли t = 60 хв, константа швидкості розчи­ нення дорівнює

 

 

2,303

,

 

 

2,24 • 10~2

. п с о

1

П _ 2

- і

 

 

А 2

=

,п

Щ

 

 

5

 

=г =

1,962

10

хв .

 

 

2

 

60

s

2,24 • 10

— 1,55 • 10~2

 

 

 

 

 

Середня

константа швидкості

 

розчинення:

 

 

 

 

 

к

=

* 1

+ а =

 

1.967 . 1 0 - » +

1.962 - Ю - 2 =

1 9 б

5

ш _

2

 

Час,

протягом

 

якого

насичення розчину

CaS04

• 2На О досягає

95%:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

__

2,303

 

С н а с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

s

с в а с - с

 

 

 

 

 

 

 

 

2,303

 

,

 

 

 

2,24 • 1 0 - 2

 

 

, с о

с

 

 

 

1,965 • 10~2

S

2,24 • Ю -

2

— 0,95 • 2,24 • 10~2

=

152,5 хв

 

 

 

 

 

 

 

 

я к 2

год 33 хв.

 

 

 

 

 

Задача. Кусок

мармуру,

що має сталу поверхню,

розчиняється

в

1 м 3

1 н. НС1 із швидкістю розчинення, що дорівнює 5 кг за хвилину.

Визначити,

який об'єм

С 0 2 (при нормальних

умовах) виділиться

за

20 хв, а також скільки часу буде потрібно, щоб такий самий об'єм вуг­

лекислого газу

виділився

при зануренні

ідентичного куска мармуру

в 2 м 3 тієї самої

кислоти.

 

 

 

 

 

 

 

Р о з в ' я з а н н я . Еквівалент СаС08 дорівнює

 

Р

_

МсаСО,

_

100

_

 

Е.СаС03

 

2

 

~~2—

_

 

Число еквівалентів у 5 кг CaCOs

 

 

 

 

 

 

 

ОТСаСО,

 

5

п

,

 

 

П = - =

= - =;г

= 0 , 1 .

 

 

 

Е СаСО,

 

5 0

 

 

 

Отже, на розчинення 0,1 кеквівалента СаС08

потрібно буде 0,1 кі-

лоеквівалента HQ .

 

і С заміняємо

на С0

і Сх. Дістанемо:

У рівнянні (VI1,40) СНав

 

is

 

2,303

і

С0

 

 

к= - Т - - ^ - с ^ с 7 -

Константа швидкості розчинення СаС08 :

К =

lg t _ | 0 1 = 2,303 • 0,0458 = 0,1055 х в - 1 .

Кількість кислоти, витрачена на розчинення СаС03 протягом 20 хв: 0,1055 = - ^ . . i g _ _ i _ _ t

звідки

W-CJ

= - 0 , 1 2 0 5 з о з 2 ° = - 0 , 9 1 6 3 =1,0837,

або

1 — С , = 0,1213,

Сх = 0,8787 кекв • м - 3 .

Протягом 20 хв витрачається 0,8787 кеквівалента НС1. Отже, ви­ діляється така сама кількість грам-еквівалентів С 0 2 . Один кілоеквівалент С 0 2 при нормальних умовах займає 11,2 м3 .

Об'єм С 0 2 , що виділився протягом 20 хв: 11,2 • 0,8787 = 9,84 м3 .

Для другого випадку, коли взяли 2 м 3 1 н. НС1, Я д , S і б порівня­

но з першим дослідом не змінилися, тільки об'єм кислоти

збільшився

в два рази. Отже, константа швидкості розчинення СаС03

дорівнюва­

тиме

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К . = 4

Ї С

=

4 "

= ^

= 0,0528 хв"' .

При

розчиненні

мармуру

концентрація 2 м 3 1 н. НС1 зменшує­

ться на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

° ' 8 7 8 7

= 0,4394 еквівалента.

 

Час,

який

потрібний

для виділення

9,84 м3 С 0 2

при розчиненні

СаС03

в 2 м 3

1 н. НС1, дорівнює

 

 

t

^

_2|03

} g

_ £ і _ _ =

. ]g

=

ю,97 хв.

Задачі

37. Визначити коефіцієнт дифузії вуглецю в а-залізі при 1000 К. Залежність коефіцієнта дифузії від температури визначаємо за рів­ нянням

—84,16.10»

/Сд = 2 • 10~6 е R T

.

Відповідь: 8,05 • 10 - 1 1 м2 • с - 1 .

 

38. Визначити коефіцієнт дифузії азоту в а-залізі при 298 і 1000 К. Залежність коефіцієнта дифузії від температури визначаємо за рів­ нянням

 

—7,79-10'

д =

6,6 • 10~7

я т

.

Відповідь: 1,48 • 10~20

і 5,64 • 10 _ і 1

м2

• с - ' .

39. Розчинність РЬС12 у воді при 298 К дорівнює 38,66 моля на 1 м 3 . Протягом 10,5 хв при сталих швидкості переміщування і поверхні в сталому об'ємі, що дорівнює 1 м3 , розчинилося 6,14 моля, а за 1 год у тих самих умовах — 24,58 моля.

Визначити середню величину константи швидкості розчинення РЬС12 і час, який потрібний для того, щоб насичення розчину РЬС12 досягло 90%.

Відповідь: 1,665 • 10 - 2 х в - 1 ; 138,3 хв.

40. Нижче наведено результати дослідження швидкості розчинен­ ня CaS04 в 0,05 л води при 298 К:

і, год

0,

0,083

0,167

0,25

CcaS04, кг

0,027

0,048

0,0632

0,0736

Швидкість перемішування була сталою. Об'єм води — 1 м3 . Кон­ центрація насиченого розчину при 298 К дорівнює 0,1047 кг в 0,05 л розчину. Поверхня алебастру зберігалася сталою.

Визначити константу швидкості розчинення CaS04 при зазначених умовах.

Відповідь: 3,663 г о д - 1 .

41. Мідна куля обертається в азотній кислоті і її час від часу зва­ жують. Протягом першої секунди вага зменшується від 4,3465 • 10~3 до 4,0463 • 10~3 кг, а протягом другої секунди — від 4,0463 • 10 - 3 до 3,7673 • 10~3 кг. Середня поверхня за ці інтервали часу відповідно дорівнювала 2,8993 • 10~2 і 2,764 • 10 - 2 м3 . Маючи на увазі, що об'єм кислоти дуже великий і концентрація її залишається практично ста­ лою, визначити, скільки грамів міді розчиниться протягом 6-ї секунди, якщо середня поверхня в цей час дорівнюватиме 2,2515 • 10~2 2 .

Відповідь: 2,3 • 10 - 4 кг.

42., Визначити товщину дифузійного шару навколо CaS04, якщо коефіцієнт дифузії дорівнює 6,041 • 10 - 5 м2 • год - 1 , а поверхня але­ бастру становить 3,155 • 10~3 м2 . Константа швидкості розчинення CaS04 в 1 л води дорівнює 3,663 год .

Відповідь: 5,2 • 10~5 м.

Соседние файлы в папке книги из ГПНТБ