Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

книги из ГПНТБ / ФIленко О.Г. ЗбIрник задач з фIзичноI химII навчальний посiбник для студентiв металлургiйних спецiальностей вузiв

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.10.2023
Размер:
8.41 Mб
Скачать

де 5 а — ентропія фази a; Sp — ентропія фази В; L n e p

— теплота пере­

ходу речовини з фази а у фазу 6;

Т — температура

фазового

пере­

творення речовини.

 

 

 

 

 

 

 

 

Нагрівання

речовини від 7\ до Т2

при сталих тиску або об'ємі су­

проводиться зростанням ентропії:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AS =

S 2 - S X

=

J - ^ ;

 

 

(11,5)

 

 

 

 

 

 

 

Ті

 

 

 

 

 

 

AS =

S 2 - S 1

=

=

j

 

 

(11,6)

 

— ентропія речовини при Тг\ S2

 

'т,

 

 

 

д е 5 х

— ентропія речовини при 7V

При ізотермічному розширенні ідеального газу ентропія

також

зростає:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A S = n t f

1п-|г-;

 

 

(П,7)

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AS=nR\n-^-,

 

 

 

(11,8)

де

п — число

кіломолів

газу;

R — універсальна

газова

стала

(8,314 кДж • кмоль - 1

• К _ І

) ; Vt — початковий об'єм газу; V2 — кін­

цевий об'єм газу; рх

— початковий

тиск газу;

р2 — кінцевий

тиск

газу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо одночасно змінюються Т,

 

р

і V ідеального газу, то

зміну

ентропії можна записати такими рівняннями:

 

 

 

 

 

AS = nCv In -Ji- + nR In - b . t

 

 

(11,9)

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AS = nCp In

 

4-

In

.

 

(H, 10)

Згідно з постулатом Планка ентропія кристала, що має правильну

форму, для будь-якої речовини в чистому

стані при абсолютному нулі

дорівнює нулю So =

0.

 

 

 

Т можна обчислити за рівнян­

Ентропію речовини при температурі

ням S% -

Т Ф Т

4- L -

4- Т C"dT

 

4-

4- Y "I'47

4-

s T -

j — + 1 - - Г + )

 

 

+ T - 7 +

\ —г—

+

 

"

 

^вип

£

Cr „dr

^пл

 

 

+

^пер

 

-

^

г - ,

(11,11)

 

 

вип

1

 

зо

де С£ і Ср — ізобарні теплоємності фаз а і В; Г п е р

— температура пере­

ходу речовини з фази

а у фазу

В; L n e p — теплота переходу

речовини

з а- в В-фазу; Ьпл

і L B i i

n — теплоти плавлення

і

випаровування; С£і д і

Ср — ізобарні теплоємності рідини і пари; Тпл

і Ттп

— температури

плавлення і випаровування.

 

 

 

 

 

 

Ентропію речовини в стандартних умовах позначають через

5298;

для деяких речовин її наведено в табл. 2 додатку.

 

 

 

Ентропія речовини при температурі Г визначається

рівнянням

 

 

S° = S%8 + AS0 ,

 

 

 

 

(11,12)

де AS0 зростання ентропії при підвищенні температури

від 298 до

Т К-

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміна ентропії

системи, що відбувається в результаті реакції

 

 

аА + ЬВ = сС + dD,

 

 

 

 

 

дорівнює різниці

між сумою ентропії кінцевих речовин і сумою ентро­

пії початкових речовин:

 

 

 

 

 

 

AS°T = (cS0c,T + dS0D,T)-(aSA,T

+

bS°B,T);

 

(11,13)

де S A J , S%,T, SC.T, SD,T — відповідно ентропії речовин А, В, С і

D при

температурі Т.

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача. Ентропія а-нікелю в стандартних умовах

дорівнює

29,881 кДж • катом- 1

• К - 1 . При 626 К а-нікель перетворюється в

6-нікель з виділенням

теплоти,

що дорівнює

0,385

МДж • катом- 1 .

Теплота плавлення В-нікелю при 1728 К дорівнює 17,63 МДж • катом- 1 . Теплоємності а- і В-нікелю визначаються рівняннями

 

 

 

 

 

 

 

С ? =

17,0 • 103 +

29,487;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С£ = 25,2-

103 +

7,5367\

 

 

 

Обчислити зміну ентропії 5,871 кг нікелю при нагріванні від 298 К

до розплавлення

і ентропію цієї кількості рідкого нікелю при 1728 К.

 

Р о з в ' я з а н н я .

Зміна ентропії при нагріванні нікелю від 298 К

до

розплавлення

дорівнює

сумі таких

змін

ентропії: при нагріванні

а-нікелю від 298 до 626 К, при перетворенні

а- в В-нікель, при нагрі­

ванні В-нікелю від 626 до 1728 К і при плавленні В-нікелю:

 

 

 

 

 

А5° = А5°агр.а +

ASnep +

Sflarp.p ~Г" Д^пл.р.

 

 

Зміну ентропії

при нагріванні

5,871 кг а-нікелю від 298 до 626 К

можна обчислити за рівнянням

 

 

 

 

 

 

 

 

д „о

_

т

 

^pdT

_

m

т

(17,0 • 103

+ 29,487) dT

_

5,871

 

f

 

Г

 

АОнагр.а

п

\

т

~ А

)

г,

 

 

T

 

~~

58,71 Х

 

 

 

 

Ті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

j

(17,0.103

+ 29.48ГЫГ

= 0 , 1 [l7,0 • 103

• 2,303 lg - gjj - + 29,48 X

 

X

(626 -

298)] =

1,262 • 103 +

0,967 . 103

= 2,229

кДж • К" 1 .

Зміну

ентропії

при перетворенні

а-нікелю

в (З- знаходять

за рів­

нянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* с о

L n e P

=

5,871

• 0,385 - 10 е

 

Л

П С

,

 

„ _ і

.

 

 

А5

П Є р = п^г-ї-

 

5 8

7 1

,6 2 6

 

= 0,0615

кДж • К

 

Зміну ентропії при нагріванні

Р-нікелю від 626 до 1728 К обчислю­

ють

за рівнянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

асО

 

Р CPdT

 

 

т \* (25,2 • 103

+

7,536Г)сіГ

 

5,871

 

 

А^нагрЭ = п J

—f-

 

= х

 

\

 

 

 

f

 

 

 

= - g g j r

X

 

1728

 

Ті

 

 

 

 

г,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

х

J*

(25,2 • 103

+ 7,536Г)

гіГ _

Q }

25,2 • 103

• 2,303 lg

 

 

+

 

626

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 7,536(1728 —626) J = 2,559 • 103

+

0,831 • 103

=

3,39 кДж • К - 1 .

Зміну

ентропії

при плавленні

|3-нікелю

можна

обчислити

за рів­

нянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* * * - - ^ 7

= ^

 

а

г

^

-

 

кДж •

к -

 

 

Отже, сумарна зміна ентропії дорівнюватиме:

 

 

 

 

 

 

AS0

=

2,229 • 103 + 0,0615 • 103

+

3,39 • 103 +

1,02 • 103

 

=

= 6,701 кДж • КГ1 .

Ентропія рідкого нікелю при 1728 К дорівнює сумі ентропії а-ні­ келю при 298 К і зміні ентропії при нагріванні а-нікелю до його розплавлення:

5?72з = 5^98 + AS0 = 0,1 • 29,881 • 103 + 6,701 • 103 =

 

 

=

9,689 кД ж • К -

1 .

Задача. Знайти

рівняння залежності А5° від температури для ре­

акції

 

FeC03 = FeO + С 0 2 .

 

 

У

стандартних

умовах

ентропії оксиду

заліза (II), вуглекислого

газу

і карбонату

заліза

(II) відповідно

дорівнюють 54; 213,78 і

92,9 кДж • кмоль - 1

• К ~ \ а їх теплоємності

визначаються рівнян­

нями:

 

 

 

 

Сре ° =

52,80 • 103

+

6,247 — 3,19

• Ю Т " 2 ;

С£°* =

32,24 • 103

+

22,27 — 3,48

. ІО^Т2 ;

CFpeCO'

= 48,69 • 103

+ 112,27.

 

Р о з в ' я з а н н я . Для цієї реакції

залежність ентропії від темпе­

ратури визначається таким рівнянням:

 

 

AS/- =

Sr.FeO "f" 3?",СОг 57-tFeCO, •

( а )

32

Ентропію FeO, С0 2 , FeC03 можна визначити за рівняннями

Sr.FeO = 5298,FeO + ASpeO'.

ST,CO2 5298,co2 + A^co,;

Залежність ентропії FeO, C02 , FeC03 від температури визначаються рівняннями

 

 

 

 

 

ASpeo

J

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

298

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T c c o 4 T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AS°CO.

=.

('

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

'

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

298

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A5peco.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

298

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставивши СрЄ °, Cp°! , C p e C O s

у рівняння

і

проінтегрувавши

їх,

одержимо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

5 0 е О

=

J (52,8.103 + 6 , 2 4 7 - 3 , 1 9 .

1 0 » Г «

) ^

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

298

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 52,8 • 103

 

• 2,303 lg 7 — 52,8 • 103 2,303 • lg 298 +

6,247 —

 

— 6,24 • 298 + 3

2

1 9 2 9 ' 8 Г

(Г*2

— 1) = 121,6-

103 - lg Г — 300,9- 103

4-

 

+ 6,247— 1,86103

+

1,595108 7~2

— 1,796 • 103 =

 

 

=

— 304,556 • 103 +

121,6 • 10 3 lg7 +

6,24 • 7 +

1,595 • 108 7~2 .

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А5со

— J" j 3

2 ' 2 4 ' 1 0

3 + 2

2 ' 2 Г ~ 3 ' 4 8

'1

 

72)

dT =

 

 

 

 

 

 

 

298

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

32,24 • 103 - 2,303 • lg 7 — 32,24 - 103

• 2,303 • lg 298 + 22,27 —

_ 22, 2 • 298 -

 

3 ' 4 8 2 ° " З Г 2

+

3 ' 4

8 • ' f •2 9

8 2

-

74,25 • 103

- lg 7

-

 

— 183,7- 103 + 22,2 7 — 6,616 • 103 — 1,74-

103 72

+ 0,155103 =

 

= — 190,161 • 103 + 74,2510 3 lg7 +

22,27 —1,74 - 10"3 72 .

 

Д 5

0 е С О ] =

J І

 

48,69-

103 +

П2.2Г

^ ^

=

4

8 ) 6

9

. ^

. 2

Ш

, g т

_

 

 

 

298

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— 48,69 • 103 • 2,303 • lg298 +

112,27—112,2-298= 112,1 • 103

lg Г —

— 277,4 • 1 0 3 + 112,27 —33,44 • 103

= —310,84 • 103

+

112,1 х

 

 

 

 

 

 

X 1 0 3 l g 7 + 112,27.

 

 

 

 

 

 

 

2

2—2582

33

Підставивши в рівняння (a) ASpeo, AScos, ASFeco, 1 стандартні значення ентропії FeO, С 0 2 , FeC03 , одержимо рівняння залежності ентропії від температури

 

AS°r

=

54 • 103 —304,556 • 103 4- 121,6- 103

lg 7 +

6,247 4-

+

1,595 • 108 7"2 4-213,78 • 103 — 190,161 • 103

+

74,25 • 10 3 lg7 +

+

22,27 — 1,74 • 10 _ 3 7 2

— 92,9 • 103 4- 310,84 • 10s — 112,1 • 103 lg 7 —

 

— 112,27 = — 8,997 • 103 +

83,75 • 103 lg 7 — 83,767 — 1,74 x

 

 

 

 

 

X

10~3ТІ+

1,595 • 108 7-2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задачі

 

 

 

 

 

 

1. Обчислити

зміну

ентропії при нагріванні

11,87

кг

олова від

298 до 498 К. Залежність атомної теплоємності олова від температури

визначається

рівнянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Св

= 18,51 • 103 + 26,387.

 

 

 

 

 

Відповідь:

1,478 кДж • К - 1 .

 

 

 

 

 

 

2. Ентропія

сс-заліза в стандартних умовах дорівнює 27,177 кДж X

X

катом- 1 • К _

1

. Залежність

теплоємності

сс-заліза від

температу­

ри

визначається

 

рівнянням:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ср

= 14,11 - 103

+ 29,737 4-

1,8 • 108 7~2 .

 

 

 

При

1033 К

 

сс-залізо перетворюється в |3-залізо

з

виділенням

1,72 МДж • катом- 1 теплоти.

 

 

 

 

 

 

 

Визначити ентропію Р-заліза при 1033 К-

 

 

 

 

 

 

Відповідь:

69,161 кДж • катом- 1 • К _ 1 .

 

 

 

 

 

 

3. Визначити

зміну ентропії при нагріванні 1 м 3 вуглекислого газу

від 298 до 1000 К при р = 1,01325 • 10б Па. Залежність теплоємності

вуглекислого газу

від температури можна визначити рівнянням:

Ср

= 32,24 • 103 4- 22,27 — 3,48 • Ю ^ Т 2 .

Відповідь: 2,17 кДж • К _ 1 .

4. Визначити зміну ентропії при змішуванні 2 катомів аргону, узятого при 7 = 293 К і р = 1,01325 • 105 Па, з 3 кмолями азоту, що перебуває при р = 1,01325 • 106 Па і 7 = 350 К. Тиск суміші дорів­ нює р = 1,01325 • 105 Па. Вважати аргон і азот ідеальними газами, а теплоємність кожного газу в зазначеному інтервалі температур — ста­ лою величиною, що дорівнює:

Ср2 = 29,11 кДж • к м о л ь - 1 • К~';

Ср = 20,793 кДж • катом - 1 • К - 1 .

Відповідь: 28,369 кДж • К - 1 - Знак плюс біля AS показує, що про­ цес змішування водню з азотом протікає самодовільно.

5. Визначити стандартну зміну ентропії при 298 К для реакції ZnO + CO = Zn + С 0 2

за такими даними:

 

5298,zn =41,66

кДж • катом - 1

• КГ1 ;

 

5298,zno =

43,5

кДж • кмоль""1 • К _ 1 ;

 

S298,co=

213,78 кДж • кмоль- "1

• К _ 1 ;

 

5298,со =

198,04 кДж • кмоль"1

• К _ 1 .

Відповідь:

13,9 кДж • К - 1 .

 

 

6. Залежність теплоємності оксиду вуглецю (II) від температури

визначається

рівнянням

 

 

 

 

С£° = 27,634 • 103 + 5,07.

Обчислити мольну ентропію СО при 1000 К і 2,0265 • 105 Па, якщо

•!>298,со — 198,04 кДж • кмоль - 1

• К - ' -

 

Відповідь: 229,672 кДж • кмоль - 1 • К _ 1 -

7. Знайти рівняння залежності AS°

від температури для реакції

 

 

FeO + CO = Fe +

С 0 2 .

Теплоємності Fe, FeO, CO і C 0 2 визначаються рівняннями:

С£е

=

14,11 • 103

+ 29,73 7 + 1,8 • 108 r~2 ;

C f °

=

52,81 • 10s

+ 6,247 —3,19 • 108 7~2 ;

 

 

C£° = 27,634 • 10s + 5,07і;

Cp°2

=

32,24 • 103

+ 22,27 — 3,48 • lO^T 2 -

У стандартних умовах ентропії Fe, FeO, CO і C 0 2 відповідно дорів­

нюють 27,177; 54,0; 198,04 і 213,78

кДж • кмоль - 1

• К _ 1 .

Відповідь: AS°T = 173,397-103

— 18,49 • 103

In 7 + 40,697 —

1,74 • 10~3 72 — 2,495 • 108 7~2 .

8.Теплоємність твердого молібдену визначається рівнянням

Ср = 22,94 • 103 + 5,4437.

Знайти рівняння залежності від 7 для молібдену. Ентропія в стандартних умовах дорівнює 28,6 кДж • катом- 1 • К _ 1

Відповідь: S°T = — 103,722 • 103 + 22,94 • 103 In 7 + 5,4437.

9. Обчислити атомну ентропію титану при 1000 К. Потрібні для розв'язування задачі дані взяти з табл. 2 додатку.

Відповідь: 64,472 кДж • катом"1 • К - 1 ,

2*

36

10. Визначити зміну ентропії для реакції

 

3Fe +

у 0 2 = Fe2 03

в стандартних

умовах. Потрібні для розв'язування задачі дані взяти

з табл. 2 додатку.

 

Відповідь:

299,28 кДж •

К _ 1 .

ТЕРМОДИНАМІЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ

Ізохорний, або ізохорно-ізотермічний потенціал — це функція ста­ ну системи, що визначається різницею між внутрішньою енергією і добутком абсолютної температури на ентропію — так званою зв'яза­ ною енергією.

F^U

— TS,

(11,14)

де F — ізохорний потенціал системи; U — внутрішня енергія

системи;

5 — ентропія системи.

 

 

Зміна ізохорного потенціалу системи в ізотермічному процесі до­

рівнюватиме

 

 

AF = AU — TAS = Qv — TAS,

(11,15)

де AU — зміна внутрішньої енергії системи; Qv — ізохорний тепловий ефект процесу; AS — зміна ентропії системи.

Максимальну роботу ізотермічного процесу можна записати таким рівнянням:

AmaK = -AF.

(11,16)

Залежність ізохорного потенціалу від об'єму і температури визна­ чається рівнянням:

dF^ — SdT — pdV,

(11,17)

де р — тиск; знак = стосується оборотних процесів і рівноваг; знак

<— необоротних процесів.

Якщо dV = 0 і dT = 0, то ізохорний потенціал еистеми можна за­ писати таким рівнянням:

dF^.0.

(11,18)

З останнього рівняння випливає, що в системах при сталих

об'є­

мі і температурі самодовільно можуть протікати ті процеси, які супро­ водяться зменшенням ізохорного потенціалу (dF < ; 0). Умовою рівно­ ваги є досягнення деякого мінімального для описуваних умов значення ізохорного потенціалу (dF = 0).

Ізобарний, або ізобарно-ізотермічний потенціал — це функція ста­ ну системи, що визначається різницею між ентальпією і зв'язаною

енергією:

 

Z = H — TS,

(11,19)

де Z — ізобарний потенціал системи; Н — ентальпія системи; TS — зв'язана енергія системи.

Зміну ізобарного потенціалу системи в ізотермічному процесі можна записати рівнянням:

AZ = АЯ — TAS = — Q„ — TAS,

(II, 20)

де АЯ — зміна ентальпії системи в процесі; Qp — ізобарний тепловий ефект процесу; AS —зміна ентропії системи в процесі.

Максимальна корисна робота ізотермічного процесу дорівнюватиме

 

 

 

 

Л'тах =

AZ.

 

 

 

(11,21)

Залежність ізобарного потенціалу від температури і тиску визначає­

ться

рівнянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dZ*C~SdT

+ Vdp,

 

 

(11,22)

де знак

= стосується оборотних процесів і рівноваг, а з н а к < — необо­

ротних

процесів.

 

 

 

 

 

 

 

Якщо dT = 0 і dp = 0, то ізобарний

потенціал

системи

дорівню­

ватиме

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d Z < 0 .

 

 

 

(11,23)

У системах, де температура

і тиск сталі, самодовільно можуть про­

тікати тільки ті процеси, які супроводяться

зменшенням ізобарного

потенціалу (dZ <z 0). Умовою

рівноваги

є досягнення деякого міні­

мального значення

ізобарного потенціалу

(dZ = 0).

 

Залежність ізобарного потенціалу від парціального тиску

ідеально­

го газу

визначається рівнянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ZT ^Z°T + RT\np,

 

 

(11,24)

де Zr — ізобарний

потенціал

1 кмоля ідеального газу при Т і тиску

=

1,01325 • 105

Па; р —парціальний

тиск газу, Па.

 

Зміна ізобарного потенціалу ідеального газу при сталій температу­

рі дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AZ = n/?7'ln-^- = n/?7 , ln - ^ - ,

 

(11,25)

де п — число

кіломолів ідеального

газу; рх

— початковий тиск газу;

р2 — кінцевий

тиск

газу; Vv — початковий

об'єм

газу; У2

— кінце­

вий об'єм газу.

 

 

 

 

 

 

 

Зміна ізобарного потенціалу системи

в реакції

 

 

 

 

 

 

аА + ЬВ = сС + dD

 

 

 

дорівнює різниці між сумою ізобарних потенціалів

утворення продук­

тів реакції і сумою ізобарних потенціалів утворення вихідних речовин:

AZ°r =

(cAZlj

- f dAZ°DJ) — (aAZ°A,T + bAZ°B,T),

(11,26)

де AZ°A,T, AZs,r,

AZc,r

і AZ^.r — відповідно ізобарні

потенціали

утворення речовин А, В, С і D при температурі Т.

 

Ізобарним потенціалом утворення називається ізобарний потен­

ціал реакції утворення 1

кмоля складної сполуки з відповідних простих

речовин. Значення ізобарних потенціалів утворення речовин у стан­ дартних умовах наведено в довідниках.

Співвідношення між максимальною корисною роботою і максималь­ ною роботою при сталому тиску видно з такого рівняння:

А'т№ = Am,x-pAV,

(11,27)

де р — зовнішній тиск; Д V — зміна об'єму системи.

Задача. Обчислити зміну ізобарного потенціалу при ізотермічному

стисканні 10 л кисню. Початковий

і кінцевий

 

тиск

відповідно

дорів­

нюють 1,01325 • 105 Па і 1,01325 МПа, температура 273 К.

 

 

 

Р о з в ' я з а н н я .

При ізотермічному стисканні

10 л

кисню зміну

ізобарного потенціалу можна обчислити за рівнянням

 

 

 

 

AZ = пЯГ In ^ -

= р Л / I n - ^ - =

1,01325 • І О5

• 10~2

• 2,303

х

 

j

1.01325 • 10"

_ 2 3 3 4

 

 

д

 

 

 

 

 

 

 

Х I

g

1,01325 • 105

_

К

Д

Ж

-

 

 

 

 

 

 

Задача. Визначити стандартну зміну ізобарного

потенціалу при

298 К для реакції

 

ZnS + Н 2 = Zn + H2 S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

за такими даними:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Atfmzns = —201,8 МДж • кмоль-1 ;

 

 

 

 

 

AH°29SMiS

= — 20,1 МДж • кмоль-1 ;

 

 

 

 

 

5298,zns = 57,78 кДж • кмоль - 1

 

• К~';

 

 

 

 

52982 = 306,74 кДж • кмоль-1

 

• К~';

 

 

 

 

5298,zn = 41,66 кДж

• катом - 1

 

К~';

.

 

 

 

 

5298,hs = 205,57 кДж • кмоль-

1

 

• К

_ 1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р о з в ' я з а н н я .

 

Тепловий ефект реакції

 

в стандартних

умовах

можна визначити з рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q298 = Q H 2 s - Q z n s

= 20,l • 10 е - 201,8 -

10е = — 181,7 МДж.

Ентропія реакції в стандартних умовах дорівнює:

 

 

 

 

 

А5°98 = S298,Zn +

5298,HS — S298,ZnS — S298.H,

=

41,66 • 10

3

+

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 205,57 • 103 — 57,78 • 103 — 306,74 • 103

=

— 117,29 кДж • К - 1 .

Стандартну зміну ізобарного потенціалу для реакції при температу­

рі 298 К знаходимо з рівняння

 

 

 

 

bZ%aB = AH°w-TAS%a8

= -Qm-TbSlam=

181,7-

1 0 е -

— 298 (— 117,29 • 103) = 216,65 МДж.

 

Додатне значення

AZ^e показує,

що в стандартних умовах про­

цес може протікати

самодовільно в

напрямі

утворення

початкових

речовин.

 

 

 

 

 

Задача. Знайти рівняння залежності зміни ізобарного потенціалу від температури для реакції

MgC03 = MgO + С0 2 ,

коли відомо, що при 298 К тепловий ефект і зміна ентропії для цієї реакції відповідно дорівнюють —101,023 і 174,84 МДж, а теплоємності карбонату магнію, оксиду магнію і вуглекислого газу визначаються рівняннями:

с м 8 с о 5 =

7 7 > 9 6 1 0 з +

5

7 7 8 т __ П 4 2 Ш 8 Г - 2 .

Cfe°

=

45,47 • 103

+

5,012 Г — 8,738 • 10 8 Г - 2 ;

О

=

32,24 • 103

+

22,2 7 — 3,48 . 10~3 72 .

Р о з в ' я з а н н я . Зміна теплоємності системи дорівнює

АСР

= C^ g ° + Cf3'

- СГС °3 = 45,47 • 103 - 5,0127 -

 

— 8,738 • 108 7~2 + 32,24 • ІО3 +

22,27 — 3,48 • 10~3 72 — 77,96 • 103

— 57,787+ 17,42 • 108 7~2

= —0,25 • 103

— 30,5687 — 3,48-ІО^Т2 4-

 

 

4- 8,682 • 10 8 7 -

2 .

 

 

Залежність теплового ефекту реакції від температури визначається

рівнянням

 

 

 

 

 

 

= — АСР = 0,25 • 103

4- 30,5687 4- 3,48 • 10-3 72 — 8,682 • 108 7-2 ,

або в інтегральній формі

 

 

 

 

 

Qp = 0,25

• 103 7 4- 3 0 - 5 ^ 8 Г 2 +

3 ' 4 8 " з ° ~ 3 г 3

— 8,682 • І О 8 ^ 1

4- В.

За цим рівнянням стала інтегрування дорівнює:

 

В=~

101,02310е

—0,25- 103 • 298 —15,284 • 2982 --

 

— 1,16 • 1 0 - 3 • 2983 — 8,682 • 103 • 298"1

= — 101,023 • 10е

— 0,075 • 10е — 1,357 • 103 — 0,03 • 10е — 2,913 • 10е =

— 105,397 • 10е.

Отже, залежність теплового ефекту реакції

від температури визна­

чається

рівнянням

 

 

 

 

 

 

 

Qp = 0,25-

1037 4- 15.28472

4- 1,16 • 10~3 73

— 8,682 • І О 8

^ 1

 

 

 

 

— 105,397 • 10е.

 

 

 

 

Залежність

ентропії реакції

від температури:

 

 

 

 

 

 

 

 

Т

 

 

 

 

 

(—0,25

• Ю3

— 30.568Г — 3,48 • 1 0 ~ 3 Г 2 +

8,682 • №T~2)dT

 

_

-

J

 

 

 

Т

 

 

 

~~

 

 

 

 

 

 

 

 

=1

г 5 - 1 0

3 -

30,568 -

3,48 • 10-3 7 4-

 

) dT =

 

 

- ° - 2

 

 

= -

0,25 • 103 In 7 -

30,5687 — 3 , 4 8 2 1 0 ~ 3 Т 2

Ш

^ 6

+

Bv

Соседние файлы в папке книги из ГПНТБ