10 Клас

5.1. Стамбул. 5.2. Марсель. 5.3. Острів Пасхи (Великодня). 5.4. Тайвань. 5.5. Єрусалим.

7. Практично всі учні безпомилково побудували графік річної зміни температури повітря. Для побудови графіка зміни впродовж року полуденної висоти сонця над горизонтом треба було розрахувати значення цієї висоти для днів рівнодення і сонцестояння. 21 березня і 23 вересня сонце опівдні у Харкові (φ = 50º пн.ш.) сягає висоти h = 40º (h = 90º - φ), 22 червня h = 63,5º (h = 90º – φ + 23,5º), 22 грудня h = 16,5º (h = 90º – φ - 23,5º). Після нанесення цих точок на координатну сітку їх треба було з’єднати плавною кривою лінією (синусоїдою). Висота сонця у період із 22 грудня до 21 березня зростає від 16,5º до 40º, і це треба було теж зобразити на графіку. Перевірка показала, що далеко не всі учні знають, як визначити полуденну висоту сонця на певній широті, і це унеможливило аналіз результатів роботи, що було найцікавішим у цьому завданні. Якщо правильно побудувати обидва графіки, видно, що максимальна висота сонця фіксується 22 червня, а максимальна температура повітря – 15 липня, тобто із запізненням у три тижні. Так само не співпадають і мінімуми графіків: мінімальна висота сонця – 22 грудня, а мінімальна середньомісячна температура повітря – 15 січня (знову запізнення у три тижні). Пояснення цього феномена були найрізноманітнішими, включаючи, наприклад таке: сонячне світло розповсюджується дуже швидко, але поки воно дійде від Сонця до Землі, проходить ... багато днів (варто нагадати, що світло долає цю відстань трохи більше, ніж за 8 хвилин). Деякі учні впритул наблизилися до правильної відповіді, але жоден не одержав максимальної кількості балів за це завдання. Пояснення мало б бути дуже простим: будь-яким системам, включаючи природні системи (комплекси), притаманна інерційність. Якщо система зазнає зовнішнього впливу, вона не може миттєво змінитися, тому що цей імпульс має “пройти” через кругообіги речовини й енергії, які відомі старшокласникам з усіх природничих предметів. Від якоїсь дії до реакції системи на цю дію проходить певний проміжок часу. Приклади можна навести з фізики, хімії, біології і, звичайно, географії. У даному випадку висота сонця над горизонтом визначає приплив сонячної радіації. Потрібен значний час, щоб нагрілася або охолонула земна поверхня (якщо це водна поверхня, час буде тривалішим). Повітря атмосфери нагрівається чи охолоджується залежно від температури саме поверхні планети і теж не одразу. Таким чином, екстремальні значення двох наших графіків не можуть співпадати у часі, і “запізнення” пояснюється інерційністю географічної оболонки як складної системи.

11 Клас

5.1. Стамбул. 5.2. Марсель. 5.3. Острів Пасхи (Великодня). 5.4. Тайвань. 5.5. Єрусалим.

7. Наведено чотири проекції карт: конічна, азимутальна полярна і дві циліндричні – Меркатора (рівнокутна) і Птоломея (рівнопроміжна). Втім, учням було достатньо визначити хоча б класи проекцій. Для побудови спотворених кіл треба було пригадати, що 1º довжини меридіана відповідає 111 км. 550 км – це приблизно 5º широти, а тому можна нанести на всі карти дві точки з координатами 55º пн.ш. і 30º сх.д. та 65º пн.ш. і 30º сх.д., які зафіксують діаметр

кола уздовж меридіана. Далі наносимо діаметр кола уздовж паралелі 60º, яка вдвічі коротша за екватор. Це означає, що 1º тут відповідає 55,5 км, а 550 км – це приблизно 10º довготи. Кінці другого діаметра на всіх картах фіксують точки з координатами 60º пн.ш. і 20º сх.д. та 60º пн.ш. і 40º сх.д. Цих чотирьох точок достатньо, щоб відтворити спотворені кола. Вони виглядатимуть як еліпси різної форми на 1-й, 2-й і 4-й картах та як яйцеподібна замкнена крива на 3-й карті. Незважаючи на складність цього завдання, його виконала майже половина одинадцятикласників, а дехто зробив більш точні, ніж наведені тут, розрахунки.