Відповіді на тестові завдання

Тестові завдання, які вже багато років використовуються на географічних олімпіадах різного рівня, за своєю формою належать до закритих тестів із вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих.

Тестовий контроль відрізняється об’єктивністю. Він дозволяє надійно перевірити як знання фактичного матеріалу, так і вміння логічно мислити, аналізувати, знаходити правильну відповідь на запитання, яке, на перший погляд, виходить за межі шкільної програми. Успішне виконання учнем тестових завдань неможливе без відмінного знання географічної карти і загальних географічних закономірностей, а також уміння залучати знання з інших шкільних предметів.

Окремі тести можна віднести до завдань творчого рівня, і саме вони є вирішальними у визначенні особливо обдарованих учнів.

Нижче (у таблицях) наводяться цифрові відповіді на всі тести для 8-11 класів. До деяких завдань подається роз’яснення, оскільки знайти правильну відповідь на них учням було найважче.

8 клас						9 клас
1-2	2-1	3-4	4-3	5-2	1-1		2-2	3-3	4-4	5-3
6-2	7-3	8-4	9-3	10-4	6-4		7-3	8-1	9-2	10-3
11-3	12-1	13-2	14-3	15-3	11-3		12-1	13-3	14-3	15-1
16-1	17-1	18-2	19-3	20-2	16-3		17-1	18-2	19-4	20-2

10 клас						11 клас
1-3	2-2	3-1	4-3	5-4	1-3		2-4	3-3	4-1	5-3
6-2	7-1	8-1	9-2	10-4	6-2		7-2	8-3	9-1	10-1
11-3	12-4	13-2	14-2	15-3	11-2		12-4	13-1	14-2	15-3
16-3	17-2	18-3	19-4	20-2	16-2		17-3	18-4	19-4	20-2

8 клас

3 завдання (далі будуть подаватися лише номери завдань). Не всі учні чітко розрізняють поняття про материк і про частину світу, а тому дехто зазначив, що неправильна відповідь - “Екватор перетинає два материки”. Очевидно, учні вважали, що Екватор перетинає Південну Америку, Африку і Євразію. Але Екватор не перетинає останній материк (Зондські острови є складовою Азії як частини світу, а не Євразії як материка, що розглядається без островів). Тому помилка міститься у відповіді № 4. Північне полярне коло насправді перетинає не дві, а три частини світу (Америку, Європу, Азію).

7. Природна зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників сформувалася в умовах субтропічного середземноморського типу клімату, а тому правильна відповідь тут очевидна.

8. Масштаб цієї карти – в 1 см 250 м, тобто в 1 мм – 25 м, а в 1 мм² - 625 м², або 6,25 а (побутовою мовою - трохи більше 6 соток). Звичайно, таку малу площу на місцевості може займати хіба що сільський будинок із присадибною ділянкою. Незвичність завдання полягала в тому, що від учнів вимагались елементарні знання про дійсні розміри населених пунктів і деяких споруд (садиби, стадіону), а не тільки вміння правильно обчислювати.

12. Поклади крейди утворилися в умовах відносно глибокого моря, яке наприкінці крейдового періоду мезозойської ери вкривало більшу частину території сучасної України (відповідна палеогеографічна карта є в шкільному атласі). Але для пошуку правильної відповіді було достатньо знати про склад і походження крейди, яка в названих у тесті інших палеогеографічних умовах утворитися не могла.

15. Товтри (інша назва на Поділлі - Медобори) – це лінійно витягнуті скелясті розчленовані вапнякові пасма, які підносяться над навколишньою місцевістю від десятків до 100-150 м. Простягаються від с. Підкамення Львівської області через Тернопільську, Хмельницьку, частково Вінницьку і Чернівецьку області України майже до р. Прут на півночі Молдови. Являють собою залишки бар’єрних рифів і атолів тортонського та сарматського морів неогенового періоду.

18. Річки, про які йдеться у завданні, не вивчаються у школі, хоча на картах атласу вони є. Завдання можна було розв’язати логічним шляхом: оскільки Приазовська височина знаходиться у степовій зоні, виникнення таких гідронімів, як Тетерів (назва від лісового птаха) або Борова (назва від соснового лісу), - малоймовірне. Лугань – це річка, яка дала назву місту Луганську, але Лугань не може починатися на Приазовській височині і звідти текти до Луганська, долаючи головний вододіл краю - Донецький кряж. Залишається єдиний варіант – річка Берда, що дала назву приазовському місту Бердянську.

19. Мова йдеться про Дністровський лиман, площа якого – 360 км².

9 клас

2. Завдання перевіряє просторові уявлення учнів та знання географічних координат крайніх точок. Звичайно, зазначена точка знаходиться у Чорному морі (Українські Карпати лежать західніше, Азовське море і Донецький кряж - східніше, ніж меридіан 32º сх.д., а Українські Карпати і Донецький кряж – значно північніше, ніж широта 44º пн.ш.).

4. В Українських Карпатах відсутні родовища кам’яного вугілля. Багато учнів помилково назвали мармур, забувши, що він видобувається на Закарпатті (в районах Рахівського кристалічного масиву і Вулканічних Карпат).

6. Найбільша вапнякова печера України – Червона (Кизил-Коба) довжиною понад 18 км), найглибша – Солдатська (глибина 500 м). Знаходяться у Кримських горах: перша – на Довгоруківській яйлі, друга – на Карабі-яйлі. Деякі учні помилково назвали Поділля, але там великі печери – гіпсові.

9. Масштаб зазначеної карти – в 1 см 100 м, значить, в 1 см² – 10 000 м², тобто 1 см² карти відповідає 1 га на місцевості (площі сільського ставка).

11. Для правильної відповіді були необхідні елементарні знання з історії України. Найдавнішим топонімом серед названих є Галичина, а інші виникли багатьма століттями пізніше. Дивно, але майже половина учнів помилково називали найдавнішим топонімом Слобожанщину і навіть Новоросію.

13. Парадоксом є те, що порівняно із сільським господарством в Одеській області більше людей зайнято у сфері торгівлі, у Львівській області – у сфері транспорту, в Донецькій області – у сфері будівництва. Учні не вивчають цього, але вони були зобов’язані знайти єдину помилку серед запропонованих відповідей - щодо Вінницької області. Ця область є типово сільськогосподарською (найбільший в Україні виробник продукції сільського господарства), а тому тут більшість населення не може бути зайнятою у сфері промисловості. Але це питання належить до категорії логічних. Україна – це індустріально-аграрна держава. Співвідношення між працюючими у сфері промисловості та в сільському господарстві може коливатися по регіонах, але, як правило, ці сфери – провідні за числом зайнятих. Учень із “залізною” логікою одразу побачить три парадоксальні відповіді (№№ 1,2,4) і одну “нормальну” (№ 3), яка на загальному фоні є найбільш вразливою, а тому правильною відповіддю.

15. У внутрішніх морях, на відміну від окраїнних морів, припливи і відливи дуже незначні. У Чорному й Азовському морях вони рідко перевищують навіть 10 см, а тому ця енергія не являє практичного інтересу для України. Проте сонячна енергія і енергія вітру вже використовуються, а геотермальна енергія (у вигляді енергії термальних підземних вод) використовуватиметься у найближчому майбутньому (відповідні науково-технічні розробки виконуються, наприклад, у Харкові).

17. Учням відомо про спад виробництва у вугільній промисловості України, тому коксохімія навряд чи могла у 1,5 рази збільшити випуск продукції. Нафтохімія цілком залежить від імпорту сировини, який за 15 років аж ніяк не зростав. Лісохімія має в Україні обмежену сировинну базу. Таким чином, значними темпами розвивається хіміко-фармацевтична промисловість.

20. Походження назв Сімферополь і Севастополь слід знати кожній освіченій людині. Загальної ерудиції має вистачити, щоби пояснити назву Нікополь (Ніка – богиня перемоги, “поль” - місто). “Медовим містом” є Мелітополь. Ця грецька назва є штучною (вигаданою для краси), але вона цілком відповідає дійсності. Правильну відповідь географ мав би знайти й логічним шляхом (не заради ж меду, наприклад, побудували величні споруди міста-фортеці Севастополя або заводи індустріального Нікополя).