15.Числівників у ділових паперах

1.Уживати треба тільки книжні числівники(500 мм, два, сто, 150т).

Але можливі конструкції типу: половина міста, піввулиці, пів'ящика, півпідвал, півострів, чвертьфінал, півтора раза, півтори рибини, півтора кавуна.

Слово половина не може вживатися з означенням більше, менше, значна, переважна (половина не може бути більшою, меншою, значною і под.)(більше половини працівників).

2.Числівникові конструкції на позначення приблизної кількості обмежуються, а нечасте їх використання здійснюється через зазначення рамок або за допомогою слів більше, менше, понад для більшої точності та достовірності мовлення(понад сімсот або більше семисот)

3.В умові математичної задачі дробові числівники слід читати й писати повністю: три четвертих, п'ять шостих, дев'ять десятих. У доповідях та звітах уникають уживання простого дробу і якщо у знаменнику стоїть 2, 3, 4, то замість 1/2, 1/3, 1/4 треба писати й говорити: половина, третйна, чверть — без числівника(половина інформації,сімдесят п'ять відсотків,завезено третину вантажу)

Але при протиставленні, а також при спеціальному наголошуванні вживають форму дробових числівників: одну третину врожаю було зібрано й вивезено, а дві третіх лишилося на полях.

4.Прості кількісні числівники, що позначають однозначне число без назви іменника чи одиниці виміру, часові межі пишуться словами.(Із п'яти замовлень ми отримали лише два; але Із 5 кг замовлених цвяхів ми отримали лише 2 кг, Чекаю Вас із чотирма ,Відрядження на два-три місяці).

5.У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам за винятком членування (рубрикації) тексту.

6.Словами пишуться однозначні числівники на позначення часових меж та складні й складені числівники на початку речення(Шостий тиждень, П'ятдесяті роки, Дві години)

7.Порядковий числівник другий (-а, -є, -і) треба вживати лише після числівника перший (-а, -е, -і) або після будь-якого порядкового числівника (на означення послідовності, порядку). В інших випадках слід уживати займенник інший. Виняток становить однозначно парні значення або органи, чи контекст.( Один проект розглянули 20.12.2001, а інший - 20.01.2002 (якщо їх більше двох). Перший проект затвердили05.12.2000, а другий - 30.01.2001 (якщо їх лише два). Одним оком бачу гірше, ніж другим).

8.У формах М. відмінка однини порядкові числівники (на означення узгодження з іменником, прикметником'чи займенником чоловічого та середнього роду) мають закінчення-ому, а не -ім.(на першому етапі, на восьмому повороті)

9.Називаючи точний час, треба пам'ятати, що до ЗО хв треба вживати прийменник на, а після ЗО хв — прийменник за.(пів на сьому (годину), п'ятнадцять (хвилин), на восьму (годину), за десять (хвилин) третя(година).

У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Повернуся на 10 годину), а прийменник о (об) указує на точний час (Повернуся о 10 годині або Повернуся об 11 годині).

10. Уживання прийменника у (в) можливе лише тоді, коли після нього йде слово кількість, розмір, сума, а далі — числівник із поясненням кількості, розміру, суми (чого).( Книжки в кількості 7 примірників, Допомога в розмірі 4 млн)

При прислівниках типу завтовшки, завглибшки, завширшки, завдовжки, заввишки та при Ор. відмінку іменників вага, діаметр, місткість перевага надається безприйменниковим конструкціям: Стіни будинку були завтовшки 11 см; Біля броду річка була завглибшки 4 м; Надійшов вантаж вагою 350 т; Цистер-на місткістю 85 т була порожньою. Також без прийменника слід використовувати числівники в таких конструкціях: обстеження двома циклами,опитування (іспит) одним заходом. дослідження трьома етапами

11.Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою пропусків: 20 705 149, 174 000, 3 172, але не розбивають на групи цифри в числах, що позначають номер (після знака №), у марках машин механізмів, у позначеннях нормативних документів.

12.Коли перераховують декілька порядкових числівників, то літери чи позначення одиниць виміру треба ставити лише після останнього: у 7, 13, 15 та 19-му будинках', пакунки на 5, 8, 10 і 12 кг.

13. Ступінь точності числових значень величин, що наводяться в документі, має забезпечувати найбільшу їх інформативність; при цьому треба, щоб у ряду однотипних даних ступінь точності (кількість цифр після коми) був однаковим: довжина заготівок 1,50; 1,75; 2,00 см.

Примітка. Наявність чи відсутність іменника при числовій назві залежить від конкретного документа.

16.Мова і професія.Професійна лексика.Місце професіоналізмів в офіційних писемних документах. На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань. У множині термінів кожної галузі вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія — це така підмножина термінів, яка відображає поняття, що утворилися

й функціонують у кожній галузі стихійно. На відміну від термінології, терміносистема — це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі .

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви — своєрідні етикетки предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви одиничне. До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів і под. Професійна лексика. Професіоналізми — слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жарґонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик. На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни — це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми — конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок — кухар, камбуз — кухня.

2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс.

3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, бочка, петля, піке та ін.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття Й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах). Професіоналізми використовують також літератори з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища у своїх творах. В ОДС професіоналізми використовують із певними застереженнями. Канцеляризми — слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності, емоційності та індивідуальності стилю, надають йому нейтрального, офіційного та шаблонного значення, наприклад: восени й узимку — в осінньо-зимовий період, хвилюватися — переживати стан занепокоєння.Неологізми — слова, що позначають нові поняття і предмети, поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону.Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові. Неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій мові. Це слова типу автосалон, прес-секретар (речник, супутникова інформація, фінанси, прогрес, політика, демократія)

Неологізми другої групи не варто вживати в офіційній Діловій мові, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники усталеного традиційного значення.авторитет повага, пошана, вага,анархія безладдя.