Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Учебник Уголовно-процессуальное право.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
744.96 Кб
Скачать

§ 68. Порядок вирішення судом пов’язаних з виконанням вироку.

Вирішуються судом, який постановив вирок, або судами за місцем відбування покарання, роботи, затримання чи проживання засудженого і особи, яка відбула покарання (411), в судовому засіданні за участю прокурора. В судове засідання викликається засуджений, а на його клопотання захисник, щодо цивільного позову - цивільні позивач і відповідач, неявка не є перешколою розгляду. У зв‘язку з хворобою, інвалідністю, застосуванням медичних заходів - за участю представника лікарської комісії, щодо дала висновок. Як правило, питання вирішуються суддею одноособово за поданням відповідних осіб (прокурора, судового виконавця), органів виконання вироку, адміністрацією місць відбування (частіше разом із спостережною комісією чи у справах неповнолітніх), за клопотанням громадських організацій та трудових колективів та засуджених, їх повідомляють про день і час розгляду, їх представники беруть участь у засіданні. У підготовчій частині судового засідання головуючий оголошує: про відкриття засідання; питання; хто з‘явився; склад суду та прізвища прокурора і секретаря, перекладача; роз‘яснює учасникам право на відвід та вирішує заявлені відводи. Головуючий доповідає (зміст подання чи клопотання), суд заслуховує пояснення осіб, що з‘явилися, їм можна задавати запитання. Засуджений користується правами підсудного під час розгляду його справи (263 КПК). Дослідивши докази, заслухавши думку прокурора, суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови. При розгляді ведеться протокол судового засідання. Постанови суду виносяться в загальному порядку, повинні містить мотиви прийнятого рішення і точне його формулювання. Можуть бути оскаржені і опротестовані, за винятком спеціально застережених в КП законі випадків (407, 408, 408-2, 408-3, 409-1, 410, 411-1, 414 КПК), коли вони оскарженню не підлягають, але можуть бути опротестовані прокурором в порядку нагляду. Опротестування постанови суду про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання і заміну покарання більш м‘яким (407 КПК) зупиняє її виконання до розгляду справи вищестоящим судом.

§ 69. Провадження в порядку нагляду, його значення. Суди наглядної інстанції.

Наглядне провадження - це регламентована чинним КП законом діяльність уповноважених ним посадових осіб судової влади і прокурора, спрямована на перевірку законності й обґрунтованості рішень усіх судових інстанцій, які набрали законної сили, шляхом принесення на них протесту в порядку нагляду (або відмови в його принесенні), перевірки наглядним судом законності й обґрунтованості опротестованого вироку, ухвали чи постанови і прийняття рішення у справі. Предмет нагляду - вироки, ухвали, постанови суддів першої інстанції, які набрали законної сили, ухвали касаційної інстанції та постанови й ухвали нижчестоящих наглядних інстанцій. Немає значення чи підлягали вони касаційному оскарженню. Завдання - перевірка законності і обґрунтованості, виправлення помилок шляхом скасування або зміни. Стадія наглядного провадження послідовно проходить декілька етапів: 1) розгляд уповноваженими особами суду і прокуратури клопотань (скарг, заяв, повідомлень) щодо перегляду вироків, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили; 2) витребування справи з відповідного суду та її вивчення з метою встановлення підстав для принесення протесту на рішення суду (386); 3) принесення протесту або відмова в його принесенні; 4) розгляд справи в порядку нагляду, якщо протест був принесений, і прийняття рішення наглядною інстанцією (391, 393). Ст.388 КПК, суди, що розглядають справи в порядку нагляду: 1) президія ВС АРК, обласного, Київського та Севастопольського міських судів - за протестами Голови ВСУ, Генпрокурора України та їх заступників, Голови ВС АРК, обласного суду, Київського та Севастопольського міських судів, прокурора АРК, області, міст Києва і Севастополя та їх заступників. Дана наглядна інстанції розглядає протести на вироки, ухвали і постанови районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, на постанови судів та касаційні ухвали ВС АРК, обласних судів, Київського та Севастопольського міських судів; 2) судова колегія в кримінальних справах і військова колегія ВСУ - за протестами Голови цього суду, Генпрокурора України та їх заступників на вироку й ухвали районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, обласних судів, ВС АРК, Київського та Севастопольського міських судів, а також на постанови суддів цих судів; 3) Пленум ВСУ - за протестами Голови цього суду, Генпрокурора України та їх заступників на вироки й ухвали судової колегії в кримінальних справах і військової колегії, а також постанови суддів ВСУ. Протест тне може бути принесений до вищестоящої наглядної інстанції і розглянутий нею, якщо він не був предметом розгляду нижчестоящого наглядного суду. Суд наглядної інстанції не справі вдруге розглядати за протестом той же вирок, ухвали чи постанову щодо того ж засудженого (виправданого), хоча б внесеному із інших підстав. Ця заборона не торкається засуджених, про яких раніше рішення цим наглядним судом не приймалося. Цей суд також вправі розглянути протест на вирок (ухвалу, постанову), постановлений після скасування в порядку нагляду першого вироку (ухвали, постанови), незалежно від мотивів скасування першого вироку. Президії ВС АРК, обласних, К і С міських судів та Пленум ВСУ розглядаються справу у складі більшості членів, судова колегія в кримінальних справах і військова колегія ВСУ - у складі 3 членів суду. Якщо в розгляді справи в 1й інстанції або в касаційному порядку брала участь більшість членів президії суду, голова цього суду, прокурор області або прирівняні. То вони за наявності підстав направляють справу з поданням відповідно Голові ВСУ або Генпрокуророві України для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду до ВСУ. Коли ж до Президії суду протест принесено Генпрокурором України чи Головою ВСУ або їх заступниками, голова відповідного суду повинен направити справу з проетстом для розгляду судової колегії в кримінальних справах ВСУ (ч.2 388), зазначивши в супровідному листі про неможливість розгляду її президією через відсутність кворуму. Розгляд справи в порядку наггляду президією обласного і рівного йому суду має відбутись не пізніше як через 20 днів (391), а судовою колегією в кримінальних справах ВСУ - не пізніше як через 1 місяць з дня надходження справи з протестом. Розгляд з обов‘язковою участю прокурора. В засіданні президії відповідного суду бере участь прокурор АРК, області, міст К і С, який підтримує принесений ним чи вищестоящим прокурором протест. В засіданні колегії чи Пленуму ВСУ обов‘язково Генпрокурор або його заступник (390). Неявка прокурора тягне відкладення розгляду. Можуть бути запрошені інші учасники, їм надається можливість ознайомитися з протестом пере засіданням. Після доповіді, пояснень, думки прокурора, голова суду ставить протест на голосування, вихід до нарадчої кімнати не вимагається. Рішення по протесту Пленуму ВСУ та президії відповідного суду - постанова. Рішення судової колегії ВСУ - ухвала. Такі рішення (393): 1) протест без задоволення; 2) скасувати вирок і всі наступні судові ухвали і постанови і закрити справу або передати її на нове розслідування чи на новий судовий розгляд; 3) скасувати касаційну ухвалу, а також наступні судові ухвали і постанови, якщо їх було винесено, і передати справу на новий касаційний розгляд; 4) скасувати ухвали і постанови, винесенні в порядку нагляду, і залишити в силі, із зміною або без зміни, вирок суду і касаційну ухвалу; 5) внести зміни до вироку, ухвали або постанови суду. При недоведеності участі засудженого у злочині, справу направляють прокурору для встановлення особи, що вчинили злочин. Підстави для скасування чи зміни вироку такі як і в касаційній інстанції. Також підстави скасування (зміни) рішень (ухвал, постанов) першої (касаційної) інстанції: 1) незаконне або необгрунтоване рішення; 2) необґрунтовано залишені в силі незаконні рішення; 3) порушення закону касаційною інстанцією. Скасування касаційної ухвали: 1) порушення вимог ст.358 - повідомлення про день розгляду учасників; 2) всупереч ст.378 не дано відповідей на поводи касаційної скарги чи подання, порушено право на захист; 3) порушення перешкодили всебічному розгляду; 4) касаційна інстанція після зміни вироку (пом‘якшення) і перекваліфікації (пом‘якшення) не призначила покарання за новим законом або за сукупністю. Постанова (ухвала) суду наглядної інстанції складається з вступної, мотивувальної, резолютивної частин і має відповідати вимогам ст.378. у разі виявлення наглядною інстанцією обставин, зазначених у ст.23-2 КПК, вона вправі винести окрему ухвалу (постанову).