- •Кримінальне процесуальне право України Лекції з курсу “Кримінально-процесуальне право України”.
- •§ 1. Поняття кримінального процесу як діяльності компетентних органів і посадових осіб.
- •§ 2. Завдання кримінального процесу. Його роль у державному механізмі боротьби зі злочинністю та охороні прав людини.
- •§ 3. Джерела кримінального процесу. Кпку, його структура, зміст. Інші законодавчі акти, які містять норми кримінально-процесуального права.
- •§ 4. Система, стадії та функції кримінального процесу.
- •§ 5. Поняття, значення, класифікація принципів кримінального процесу.
- •§ 6. Поняття і значення принципу недоторканності особи.
- •§ 7. Принципи законності і здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом.
- •§ 8. Принцип забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
- •§ 9. Принцип презумпції невинуватості в кримінальному процесі.
- •§ 10. Принцип здійснення правосуддя тільки судом.
- •§ 11. Принцип гласності судового розгляду.
- •§ 12. Принцип національної мови судочинства.
- •§ 13. Підозрюваний і обвинувачений, їх права і обов‘язки.
- •§ 14. Потерпілий, його права і обов‘язки.
- •§ 15. Захисник, його права і обов‘язки.
- •§ 16. Цивільний позивач та цивільний відповідач у кримінальній справі, їх права і обов‘язки.
- •§ 17. Прокурор, його завдання і повноваження у кримінальному процесі.
- •§ 18. Роль доказів і доказування у кримінальному процесі.
- •§ 19. Предмет і межі доказування у кримінальному процесі.
- •§ 20. Поняття доказів та їх джерел у кримінальному процесі. Належність і допустимість доказів. Оцінка доказів. Обов’язок доказування.
- •§ 21. Класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі.
- •§ 22. Показання потерпілого, їх предмет, значення і оцінка.
- •§ 23. Показання підозрюваного, їх предмет, значення і оцінка. 24. Показання обвинуваченого, їх предмет, значення і оцінка.
- •§ 25. Показання свідків, їх предмет, значення і оцінка.
- •§ 26. Висновок експерта, його зміст, значення і оцінка.
- •§ 27. Речові докази, їх види, значення та оцінка.
- •§ 28. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів, їх значення і оцінка.
- •§ 29. Поняття, призначення та види заходів примусового впливу.
- •§ 30. Підстави, мотиви та порядок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
- •§ 31. Строки затримання. Протокол затримання.
- •§ 32. Поняття, підстави, мета застосування та види запобіжних заходів.
- •§ 33. Взяття під варту: підстави, порядок його обрання. Строки тримання під вартою.
- •§ 34. Підписка про невиїзд як вид запобіжного заходу, її суть, порядок обрання.
- •§ 35. Особиста порука і порука громадської організації або трудового колективу як види запобіжних заходів.
- •§ 36. Застава як вид запобіжного заходу.
- •§ 37. Поняття, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.
- •§ 38. Підстави і приводи для порушення кримінальної справи та їх характеристика. Строки і порядок перевірки заяв і повідомлень про злочин. Органи і особи які вправі порушити кримінальну справу.
- •§ 39. Підстави та порядок відмови в порушенні кримінальної справи. Порядок оскарження постанови про відмову у порушенні справи.
- •§ 40. Поняття і завдання попереднього розслідування.
- •§ 41. Форми попереднього розслідування. Попереднє слідство як основна форма розслідування.
- •§ 42. Органи дізнання. Порядок дізнання. Строки проведення.
- •§ 43. Органи попереднього слідства. Підслідність кримінальних справ.
- •§ 44. Строки попереднього слідства. Порядок їх продовження.
- •§ 45. Порядок виклику і допиту свідків, потерпілих.
- •§ 46. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків та потерпілих.
- •§ 47. Обшук майна, його мета, підстави, види і порядок проведення.
- •§ 48. Пред’явлення для впізнання осіб і предметів.
- •§ 49. Огляд, освідування, відтворення обстановки та обставин злочину.
- •§ 50. Виїмка, її мета та порядок проведення.
- •§ 51. Підстави та порядок призначення експертизи. Права обвинуваченого при проведенні експертизи.
- •§ 52. Підстави та порядок притягнення особи як обвинуваченого. Порядок виклику та допиту обвинуваченого.
- •§ 53. Форми закінчення попереднього слідства.
- •§ 54. Закриття справи як форма закінчення попереднього слідства. Підстави, порядок закриття. Оскарження постанови.
- •§ 55. Підстави і порядок закінчення попереднього слідства, складання обвинувального висновку. Форма і зміст обвинувального висновку та додатків до нього.
- •§ 56. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і попереднього слідства.
- •§ 57. Віддання обвинуваченого до суду. Порядок розгляду справ у розпорядчому засідання.
- •§ 58. Рішення суду чи судді про віддання обвинуваченого до суду.
- •§ 59. Поняття та види підсудності кримінальних справ.
- •§ 60. Підготовчі дії досудового розслідування. Питання, що підлягають вирішенню.
- •§ 61. Складові частини судового розгляду справи. Наслідки неявки в судове засідання учасників судового розгляду та свідків.
- •§ 62. Вирок, його види, зміст, процесуальний порядок постановлення.
- •§ 63. Протокол судового засідання. Порядок складання і зміст. Зауваження до протоколу.
- •§ 64. Строки і суб’єкти касаційного оскарження вироку та внесення на нього подання прокурора.
- •§ 65. Підстави для скасування чи зміни вироку, ухвали, постанови суду касаційного порядку.
- •§ 66. Порядок розгляду справи у касаційній інстанції. Касаційна ухвала по кримінальній справі, її значення і зміст.
- •§ 67. Питання, що вирішується судом у стадії виконання вироку. Звернення вироку до виконання.
- •§ 68. Порядок вирішення судом пов’язаних з виконанням вироку.
- •§ 69. Провадження в порядку нагляду, його значення. Суди наглядної інстанції.
- •§ 70. Особи, які вправі принести протест у порядку нагляду.
- •§ 71. Підстави, строки і порядок відновлення справи у зв’язку з новоявленими обставинами.
- •§ 72. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.
- •§ 73. Особливості провадження в кримінальних справах про неосудних осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.
- •§ 74. Особливості провадження в справах приватного обвинувачення.
- •§ 75. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх.
§ 48. Пред’явлення для впізнання осіб і предметів.
Пред‘явлення для впізнання (ст.174, 175 КПК) є слідчою дією, суть якої полягає в пред‘явленні раніше допитаному свідку, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому людини, предмета, тварини, трупа або його частини з метою встановлення його тотожності, схожості або відмінності з об‘єктом, який особа, що впізнає, сприймала раніше у зв‘язку з обставинами події, яка розслідується, тобто змістом його є ідентифікація об‘єкта. Провадиться в тому разі, коли допитуваний заявляє, що може впізнати особи чи предмет, які він спостерігав і пам‘ятає їх відмінні ознаки. Найчастіше впізнання здійснюється шляхом зорових почуттів, хоча є випадки впізнання і за ознаками усної мови, запаху, смаку. Обов‘язковими умовами пред‘явлення особи для впізнання є: 1) попередній допит особи, яка впізнає, про зовнішній вигляд і прикмети і прикмети особи, а також про обставини, за яких впізнаючий бачив цю особу; 2) обов‘язкова присутність двох понятих, які засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям, перед пред‘явленням їм роз‘яснюють права і обов‘язки; 3) особа пред‘являється для впізнання разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмінностей у зовнішності і в одязі; 4) безпосередньо перед пред‘явленням особи й обов‘язково у відсутності впізнаючого їй пропонуються зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред‘являються, щоб забезпечити достовірність впізнання, виключити можливість інформування впізнаючого про місце, де розташувалася особа, що пред‘являється для впізнання; 5) якщо особа пред‘являється свідку чи потерпілому, вони попереджаються перед початком пред‘явлення про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - ще й про відмову від дачі показань; 6) роз‘яснюються понятим та іншим учасникам їх права робити зауваження з приводу дій слідчого, які підлягають занесенню до протоколу. Виконавши ці умови, слідчий пропонує впізнаючому показати особу, про яку він давав показання на допиті. Якщо він впізнав когось із пред‘явлених осіб, слідчий пропонує пояснити, за якими саме ознаками він її впізнав. На прохання впізнаючого слідчий просить осіб, що пред‘являються зробити жест, встати, сісти, пройтись тощо. Як і при допиті заборонено ставити навідні запитання, які підказують певну відповідь. ЗУ "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" ст.15 - з метою забезпечення конфіденційності даних про особу, яка впізнає, можливо проведення впізнання особи поза візуальним спостереженням того, кого впізнають. У разі неможливості пред‘явлення самої особи (померла, тяжко хвора, невідоме місце перебування) її впізнання може проводитися за фотознімками в кількості не менше трьох, для цього виготовляється фототаблиця як додаток до протоколу пред‘явлення: наклеюють фотознімки на окремі аркуші, нумерують, скріплюють печаткою. Слідчий повинен знати осіб, що пред‘являються як безпосередньо так і за фотографіями. Згідно ст.175 предмет, що підлягає впізнанню, пред‘являється впізнаючому серед інших однорідних предметів, тобто інших предметів має бути не менше двох. Під час попереднього допиту особи, яка впізнаватиме, необхідно з‘ясувати вид і найменування речі, колір, наявність дефектів та інші особливості, а якщо це відомо особі, то і марку та розмір речі. Якщо у допитуваного зберігся паспорт або інший документ на цю річ, предмет, які розшукуються, то його слід вилучити. Тварини пред‘являються за такими ж правилами, як і предмети. Не пред‘являються для впізнання предмети, які існують в єдиному примірнику, неповторні, наприклад картини художника, або ж не виділяються зовсім серед інших предметів, напр., цукор-пісок, зерно, нові речі серійного виробництва. Про пред‘явлення для впізнання складається протокол, у якому зазначаються: відомості про особи, що впізнає, попередження свідка або потерпілого про кримінальну відповідальність, дані про осіб і предмети, які пред‘являються для впізнання, і докладно викладаються ознаки, за якими впізнаючий упізнав би особу або предмет. Протокол підписують всі особи, які брали участь у провадженні впізнання, поняті і слідчий. До нього додаються фотознімки, а також матеріали звуко- і відеозапису. Для впізнання може бути пред‘явлено також труп (або його частини), зокрема у справі, порушеній за фактом виявлення трупа невідомого з ознаками насильницької смерті. Труп пред‘являється для впізнання як на місці його виявлення, так і в морзі, його впізнання може провадитись і окремо від інших трупів, для усунення змін трупа (із-за трупних явищ або пошкодження під час вчинення злочину) може проводитись "туалет" або реставрація трупа за допомогою судового медика. Протокол пред‘явлення трупа для впізнання повинен оформлятися з додержанням вимог ст.176 КПК.