1.1.4. Infinitive as Part of Compound Verbal Modal Predicate

1. Відкрити вікна у незнайомому місці й бути не в змозі згадати хоч що-небудь, що могло б привести мене сюди, було дуже ніяково і тривожно. Потім я помітила закривавлену пов’язку на руці, і було вже не важко здогадатися, що я, мабуть, знепритомніла, як це звичайно зі мною бувало, коли я бачила кров.

2. «Чому б тобі тепер не сказати мені правду, Джейн? Тобі висунули обвинувачення, і ти повинна мати можливість захистити себе», – сказала вона, і її тон був занадто суворий, щоб ослухатися.

3. «Не думаю, що він би розсміявся. Щоб він так себе повів у такій небезпеці? – сказала вона. – Тобі, мабуть, це наснилося».

4. «Не будь дурнем. Це не просто подряпина, і до рани могла потрапити інфекція, – відповів Пітер. – Послухай, Джейн, мені доведеться залишити тебе з Едвардом, поки я приведу лікаря. Ти повинна змити кров вологою ганчіркою і допомогти йому попити». Я кивнула і нервово простежила, як він вийшов з кімнати. Я чула, як він повертав ключ у замку.

5. Тебе спіймали на місці злочину, отже, чому б тобі не зізнатися, що все підстроїти було твоєю ідеєю? Я бачив, як ти тайкома вислизав у той час як ти повинен був працювати над проектом.

6. Тобі слід було почекати до ранку, а потім ми б разом могли відвідати її. Піти до неї без мене було дуже егоїстично з твого боку. Тепер вона, мабуть, вважає мене безжалісним.

7. Церемонія почалася, і незабаром я почула, як священик дійшов до того моменту у весіллі, коли йому потрібно було запитати: «Чи є хоч одна причина, з якої ці двоє не можуть бути з’єднані узами шлюбу?» Було б несподівано, якби хто-небудь підвівся і сказав, що така причина є, але цьому не судилося статися, не на цьому весіллі.

8. Звичайно, нам не варто було на щось сподіватися, але Джейн і я почувалися б багатими і з £2000 у кишені, і ми усе ще б мали змогу допомагати ще стільком бідним людям.

9. Еліс, не потрібно вважати, що тобі вдасться вийти з цієї кімнати таким чином. Так вчинити – верх брутальності.

10. На жаль, ми можемо уявити собі, наскільки іншим могло б бути наше життя. Але даремно горювати через те, чому не зарадиш. Неможливо змінити те, що вже у минулому. Тому чому б не перегорнути сторінку і не жити далі? Це було б найкращим, що можна зробити.

11. Мабуть, вона зараз приземляється у Майямі. Поїхати туди завжди було її заповітною мрією. Чому б не порадіти за неї, що її мрія нарешті здійснилася?

12. Ти вже досить доросла і повинна знати, як поводитися у громадських місцях. На твоєму місці мені було б соромно за те, що мене довелося висадити з автобуса за порушення громадського порядку. Ех ти, таке вчинити!

13. Пережити землетрус і бути змушеною слухати його моралі про те, як поводитися в екстремальних ситуаціях, було для неї занадто. Вона більше не могла це терпіти. Усе, чого їй тоді хотілося, це залишитися на самоті та відпочити.

1.1.5. Infinitive as Part of Compound Verbal Aspect Predicate

1. «Раніше я прокидався о 4 ранку та починав чхати, іноді по 5 годин. Я намагався з’ясувати, що це в мене за алергія, але, зрештою, дійшов висновку, що це, мабуть, алергія на свідомість». (Джеймс Тербер)

2. «Банкір – це людина, яка позичає вам свою парасольку, коли світить сонце, але вимагає її повернути, щойно починається дощ». (Марк Твен)

3. «Я ніколи не вгадую. Головна помилка – будувати теорію, не маючи даних. Поступово починаєш перебріхувати факти, щоб вони вписувалися у теорії, замість того, щоб теорії відповідали фактам». (Сер Артур Конан Дойл)

4. «Реальність – це те, що не зникає, коли перестаєш у неї вірити». (Пилип К. Дік)

5. «Ви знаходите силу, сміливість і впевненість щораз, коли дійсно зупиняєтеся, щоб подивитися в обличчя своїм страхам. Ви можете сказати собі: «Я пережив цей жах. Я можу впоратися і з наступним, який зустрінеться на шляху». Ви повинні робити те, що на вашу думку ви зробити не в змозі». (Елеонора Рузвельт)

6. «Історики – як глухі, які продовжують відповідати на запитання, які їм ніхто не ставив». (Лев Толстой)

7. «Боги не люблять людей, які мало працюють. Люди, які постійно не зайняті чим-небудь, можуть почати думати». (Тері Прачет)

8. «Переконайтеся, що ви закінчили говорити до того, як аудиторія перестала вас слухати». (Дороті Сарноф)

9. «Я перестав вірити у Санта-Клауса, коли моя мама відвела мене до нього в універмаг і він попросив у мене автограф». (Ширлі Темпл)

10. «Мозок – дивний орган. Він починає працювати, щойно ви прокидаєтеся вранці, і не перестає, доки Ви не приходите на роботу в офіс». (Роберт Фрост)

11. «Ви не перестаєте сміятися, тому що старієте. Ви старієте, тому що перестаєте сміятися». (Майкл Прітчард)

12. «Ви розумієте, що старієте, коли зупиняєтеся, щоб зав’язати шнурки і думаєте, чим би ще зайнятися, поки ви тут унизу». (Джордж Бернс)

13. «Багато з людей упускають свою частку щастя не тому, що вони так і не знайшли її, а тому, що вони не зупинилися, щоб нею насолодитися». (Вільям Фезер)

14. «Щоб одержати те, чого прагнеш, перестань робити те, що не працює». (Деніс Уівер)

15. «Дайте людині здоров’я і курс, якого триматися, і вона ніколи не зупиниться, щоб перейматися тим, чи щаслива вона». (Джордж Бернард Шоу)

16. «Не один раз я бачив, як шляхетна людина, що загнала у кут свого ворога, зупинялася, щоб помолитися, перш ніж знищити його». (Марк Твен)

17. «Коли я був молодий, я думав, що гроші – найголовніше в житті, а зараз, коли я старий, я знаю, що так воно і є». (Оскар Уайльд)

18. «Мій прадід мав звичай говорити своїй дружині, моїй прабабці, яка, у свою чергу, говорила своїй дочці, моїй бабусі, яка повторювала це своїй дочці, моїй матері, яка звичайно нагадувала своїй дочці, моїй сестрі, що добре й красномовно говорити – це велике мистецтво, і що таке ж велике мистецтво – знати, коли вчасно зупинитися». (Вольфганг Амадей Моцарт)

19. «Почати цілеспрямовано думати – значить увійти до складу тих сильних розумом, хто визнає невдачі тільки як шлях до успіху». (Джеймс Ален)

20. «Люди, що живуть у минулому, повинні підкорятися людям, що живуть у майбутньому. А якщо ні, то світ би почав перевертатися навпаки». (Арнольд Бенет)

21. «Складно почати рухатися, якщо не знати, куди рухатися, як це робити й чи дістанешся місця призначення». (Пітер Нівіо Зарленга)