Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mekhanika_metodichka.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
3.01 Mб
Скачать

I. Вступне заняття

1. Болонський процес та кредитно-модульна система організації навчального процесу

У передмові вже згадувалось про Болонський процес, яким називають процес структурного реформування національних систем вищої освіти європейських країн , що був започаткований 19 червня 1999 року в місті Болонья (Італія), коли тридцять міністрів освіти від імені своїх урядів підписали Болонську декларацію і домовились про створення єдиного європейського освітнього простору до 2010 року. Україна увійшла до числа учасників Болонського процесу у травні 2005 року.

Основні організаційні заходи, які повинні бути здійснені у державах, що приєднались до так званого болонського етапу реформи вищої школи, є такими:

1. Введення двохетапної системи вищої освіти, що відповідно складається з базових рівнів бакалавра і магістра наук.

2. Упровадження уніфікованої системи обліку трудомісткості навчальної роботи студента в кредитах. За основу пропонується взяти Європейську систему перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості) ECTS – EuropeanCommunityCourseCreditTransferSystem.

3. Упровадження спеціальної системи контролю якості освіти, яка здійснюватиметься національними агентствами акредитації вузів.

4. Значне підвищення ступеня мобільності студентів, викладачів і науковців у межах загальноєвропейського простору. Більш масштабне залучення до навчання у європейських університетах студентів з інших регіонів світу.

5. Забезпечення адекватності номенклатури спеціальностей та спеціалізацій усіх рівнів до нагальних проблем загальноєвропейського ринку праці.

Сучасні виробництво, освіта і наука потребують фахівців з конкурентноздатним рівнем кваліфікації, які можуть швидко адаптуватись до зміни вимог ринку праці, уміють самостійно вчитись і ефективно поповнювати свої знання протягом усього життя.

Забезпечити підготовку таких фахівців у вищих навчальних закладах можна лише на основі використання традиційних і нових навчальних технологій.

Навчальна технологія– це цілісний алгоритм організації ефективного засвоєння знань, умінь і навичок, який характеризується оптимальною комбінацією основних навчальних компонентів (зміст, прийоми, форми і засоби) з урахуванням вимог наукової організації праці, збереження і зміцнення здоров’я суб’єктів навчання забезпечує досягнення запланованих навчальних результатів.

Уміння– це здатність і готовність людини до осмисленого виконання певних практичних дій на основі набутих знань і досвіду.

Навички– це автоматизовані компоненти осмисленої діяльності людини, які вона набуває у процесі своєї діяльності завдяки здійснення великої кількості відповідних вправ.

Існуюча традиційна (класична) система організації навчального процесу у вищих навчальних закладах орієнтується на колективні методи роботи викладача з так званим середнім студентом. З метою модернізації системи вищої освіти України відповідно до основних вимог документів Болонського процесу передбачено впровадження у навчальний процес кредитно-модульної системи організації навчального процесу, яка, передовсім, розрахована на індивідуальний підхід до кожного зі студентів.

Кредитно-модульною системою організації навчального процесу(КМСОНП) називають таку модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульно-рейтингових технологій навчання із системою спеціальних залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульно-рейтинговиминазивають такі навчальні технології, характерною ознакою яких є застосування нагромаджувальних систем оцінювання знань студентів та розбиття навчального матеріалу на модулі.

Заліковий кредит– це одиниця вимірювання трудомісткості навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння модулів.

Навчальний модуль (модуль)– це логічно завершена і задокументована частина елементів знань з навчальної дисципліни (освітньо-професійної програми навчальної дисципліни), що реалізується завдяки виконання студентом певних видів робіт, спрямованих на засвоєння навчального матеріалу, і проходження ним відповідних видів навчальних занять (лекцій, практичних і лабораторних занять, семінарів, індивідуальних занять, усіх видів практик, консультацій). Якщо в кредитах визначають оптимальний час повного навчального навантаження студента, необхідний для засвоєння ним змісту навчальної дисципліни чи курсу, то модуль, як одиниця вимірювання змісту, дає можливість засвоювати зміст навчальної дисципліни не урочними порціями, що характерно для загальноосвітньої школи, не семестровим відрізком, що характерно для традиційної вищої школи, а логічно завершеними частинами (модулями).

При застосуванні КМСОНП зміст навчальної дисципліни поділяється на навчальні модулі (2-3 на семестр). Модуль навчальної дисципліни містить окремі теми аудиторної і самостійної роботи студента. Рівень освоєння студентом кожного з модулів оцінюється з використанням рейтингової системи оцінювання знань. Загальна оцінка студента за навчальний модуль визначається як підсумкова за всіма складовими навчання в межах модуля.

При вивченні навчальної дисципліни «Фізика» загальна оцінка студента за навчальний модуль складається з оцінок, виставлених йому за рівень оволодіння теоретичними знаннями, за вміння розв’язувати фізичні задачі, а також за теоретичні знання та експериментальні навички, які він проявив при виконанні та здачі лабораторних робіт в процесі проходження занять на лабораторному практикумі. При цьому однаковою мірою враховуються результати як аудиторної, так і самостійної роботи, а також дані щодо відвідування студентом усіх видів аудиторних занять.

Підсумкова (результуюча) оцінка засвоєння студентом навчального матеріалу дисципліни може визначатись без проведення семестрового екзамену (заліку) як інтегральна (рейтингова) оцінка за всіма навчальними модулями даної дисципліни, які одержав студент, у результаті проходження так званого модульного контролю.

Студент, який набрав протягом семестру менш як необхідну кількість балів, зобов’язаний складати семестровий іспит (залік). При цьому він допускається до його складання лише тоді, коли попередньо виконав увесь обов’язковий перелік завдань, передбачених навчальним графіком з даної дисципліни. При вивченні навчальної дисципліни «Фізика» обов’язковою передумовою допуску до складання студентом семестрового іспиту є виконання і захист ним усіх лабораторних робіт, згідно з його індивідуальним завданням на лабораторному практикумі.

Основною метою запровадження кредитно-модульної системи навчання є активізація самостійної роботи студентів протягом усього періоду навчання. ЇЇ широке використання дасть можливість покращити мотивацію вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни і підвищити якість знань. Ця система навчання забезпечує кожному студенту досягнення поставлених навчальних успіхів завдяки поступового накопичення знань, оскільки перехід від одного модуля до іншого здійснюється після повного засвоєння попереднього, причому кожним студентом індивідуально. Студент сам оперує навчальним матеріалом. Лише у цьому випадку він засвоюється осмислено і міцно. При цьому у студентів розвивається інтелект, формується здатність до самоосвіти, самоорганізації, зникає невпевненість у власних силах, підвищується творча активність і змагальність, проявляється наполегливість у опануванні теоретичними знаннями і практичними навичками.

Детальніше ознайомитись з кредитно-модульною технологією навчання можна за посібниками [39,41,42].

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]