- •ПЕРЕДМОВА
- •Глава 1. ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ ЯК НАУКА
- •§ 1.3. ГЕОСИСТЕМА ЯК ПРЕДМЕТ ЛАНДШАФТНОЇ ЕКОЛОГІЇ
- •§ 2.1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
- •§ 2.2. ОСНОВНІ СПОСОБИ ДЕКОМПОЗИЦІЇ
- •§ 2.3. ВЕРТИКАЛЬНІ МЕЖІ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 3.1. ГЕНЕТИКО-ЕВОЛЮЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ
- •§ 3.2. ПОТІК І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕНЕРГІЇ
- •§ 3.3. ПОТОКИ ВОЛОГИ
- •§ 3.4. МІГРАЦІЯ ТА ОБМІН МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН
- •§ 3.5. ПРОДУЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
- •§ 4.1. РІВНІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РОЗМІРНОСТІ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 4.3. ВІДНОШЕННЯ МІЖ ГЕОТОПАМИ ТА ТИПИ ЛАНДШАФТНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СТРУКТУР
- •§ 4.4. ГЕНЕТИКО-МОРФОЛОГІЧНА ЛАНДШАФТНА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА
- •§ 4.5. ПОЗИЦІЙНО-ДИНАМІЧНА ЛАНДШАФТНА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА
- •§ 4.7. БАСЕЙНОВА ЛАНДШАФТНА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА
- •§ 4.9. МЕЖІ МІЖ ГЕОСИСТЕМАМИ
- •§ 4.10. СПОСОБИ ОПИСУ ЛАНДШАФТНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СТРУКТУР
- •§ 5.1. ПРИРОДНІ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
- •§ 5.2. КОНЦЕПЦІЯ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ НІШІ
- •§ 5.3. ОБ'ЄМ ТА ПЕРЕКРИТТЯ НІШ
- •§ 6.2. ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ
- •§ 6.3. ДОБОВА ТА СЕЗОННА ДИНАМІКА
- •§ 6.5. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 6.6. ДИНАМІКА ТА ЕВОЛЮЦІЯ ЛАНДШАФТНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СТРУКТУР
- •Глава 7. НАУКОВЕ ВПОРЯДКУВАННЯ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 7.1. КЛАСИФІКАЦІЯ
- •§ 7.2. ОРДИНАЦІЯ
- •§ 7.3. РАЙОНУВАННЯ
- •§ 8.1. СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 8.2. ПРИРОДНІ ПОТЕНЦІАЛИ ГЕОСИСТЕМИ ТА ЇХ ОЦІНКА
- •§ 8.3. АНТРОПОГЕННІ ВПЛИВИ ТА РЕАКЦІЯ ГЕОСИСТЕМ НА НИХ
- •§ 8.4. ОЦІНКА АНТРОПОГЕННИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА СТУПЕНЯ АНТРОПІЗАЦІІ ГЕОСИСТЕМ
- •Глава 9. СТІЙКІСТЬ ГЕОСИСТЕМ ДО АНТРОПОГЕННИХ ВПЛИВІВ
- •§ 9.1. ЗАГАЛЬНІ ФОРМИ СТІЙКОСТІ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 9.2 КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ СТІЙКОСТІ ГЕОСИСТЕМ ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ЇХ ОЦІНЮВАННЯ
- •§ 9.3. ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ТА ПРОБЛЕМА ЇХ ОЦІНКИ
- •§ 9.4. КАРТОГРАФУВАННЯ І ТИПОЛОГІЯ ГЕОСИСТЕМ ЗА IX СТІЙКІСТЮ
- •Глава 10. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ
- •§ 10.2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ
- •§ 10.3. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ
- •Глава 11. ПИТАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 11.1. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ТА КРИТЕРІЇ ОПТИМАЛЬНОСТІ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 11.2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
§ 8.4. ОЦІНКА АНТРОПОГЕННИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА СТУПЕНЯ АНТРОПІЗАЦІІ ГЕОСИСТЕМ
Антропогенні навантаження. Кожний вид антропогенного впливу на геосистему можна описати рядом параметрів, що безпосередньо характеризує ступінь антропогенного навантаження. Такими параметрами, наприклад, є: для впливу землеробства — кількість внесених добрив, пестицидів на одиницю площі за рік, число проходів сільськогосподарської техніки по полю за рік, питомий тиск сільськогосподарських машин на грунт, глибина обробітку грунту, маса грунту, яка щорічно втрачається із збиранням коренеплодів тощо; для впливу рекреації—кількість відпочиваючих на одиницю площі протягом року, максимальне число відпочиваючих за один день (пікове єдиночасне навантаження), число наметів, кострищ на одиницю площі, витоптування трав'яного ярусу (число проходів рекреантів за одиницю часу на одиницю площі); для промислових впливів: об'єми викидів різних забруднень в атмосферу та поверхневі води (середні разові, максимальні разові, в цілому за рік), шумове та теплове забруднення, об'єми води, що вводяться в технологічні цикли тощо.
Такі безпосередні показники антропогенних впливів на геосистему найбільш об'єктивні, проте далеко не в усіх випадках їх вдається визначити. Крім цього, взяті кожен окремо, вони не дають ступеня сукупного (інтегрального) впливу антропогенного фактора на геосистему. Оцінки інтегрального антропогенного навантаження можна отримати методом експертного оцінювання (визначення балів навантаження від окремих факторів) та на основі розрахункових формул.
Досить широко використовується бальний метод. Він полягає у ранжуванні видів впливів за ступенем трансформації ними природних геосистем. Наприклад, при оцінці антропогенної трансформації ландшафтів України П. Г. Шищенко (1988) прийняв такі оцінки (коефіцієнти) ступеня впливу на геосистеми основних типів антропогенних факторів (за 1 прийнято природні геосистеми): лісогосподарські впливи 1,05—1,1, косіння та випас—1,15,
впливи садово-плантаційного господарства—1,2, |
орного |
земле- |
||
робства— 1,25, сільської |
забудови—1,3, |
міської |
— 1,35, |
гідробу- |
дівництва — 1,4, промисловості — 1,5. |
|
|
|
Об'єктивніші оцінки можна отримати розрахунками. Для цього слід обгрунтувати показники та розрахункові формули, що дають уявлення про інтегральний вплив на геосистему певної групи антропогенних факторів. Запропоновано кілька подібних показників. При складанні ландшафтно-екологічної карти України ми використовували такі формули, за допомогою яких при обмеженій інформації про безпосередні показники антропогенних впливів можна визначити ступінь їх інтенсивності для будь-якої геосистеми.
189
1,0—для автошляхів міжнародного значення до 0,05 — для внутрішньогосподарських польових доріг).
Ступінь антропізації геосистем. Під ступенем антропізації геосистемы розуміють зміненість її структурних та динамічних особливостей в результаті функціонального використання (синонімами цього терміна є ступінь антропогенної трансформації, перетвореності, зміненості). В. Б. Сочава за цією ознакою поділяв
геосистемы на корінні (не зміне-
ні) та |
похідні (змінені |
господар- |
|||
ською |
діяльністю). |
Детальнішу |
|||
градацію |
зміненості |
|
геосистем |
||
запропонував В. В. |
Виноградов |
||||
(1981), |
у |
якій виділяє |
дев'ять |
||
ступенів |
антропізації, |
а |
також |
||
К. Біллвітц (1980). |
Розроблена |
ним |
класифікація, що має назву |
||||
«системи |
хемеробності», |
грунту- |
|||
ється |
на |
врахуванні |
зворотності |
||
— незворотності |
змін |
геосистем, |
|||
їх глибини |
та |
характеру |
(табл. |
||
19); |
вона |
набула популярності |
|||
серед |
ландшафтних |
екологів |
європейських країн.
Кількісні методи оцінки ступеня антропізації враховують структуру земельних угідь у межах геосистеми. Ф. М. Мільков (1973) за співвідношенням природних та змінених ПТК виділяє
Рис. 45. Антропогенна зміненість (ступінь антропізації) геосистем. Фрагмент для району Києва (за П. Г. Шищенком, 1988):
ізолінії — значення балів антропогенної зміненості геосистем
такі ландшафти: антропогенні (природних угідь не більше 25 %), природно-антропогенні (25—50%), антропогенно-природні (5— 75%), природні (75—100%). Повніший підхід до оцінки антропізації геосистем враховує не тільки процентне співвідношення угідь різних видів, але й ступінь зміненості геосистеми при її використанні під певне угіддя. Саме так, наприклад, оцінив антропогенну перетвореність ландшафтів України П. Г. Шищенко (1988):
де В — бал антропізації геосистеми; bi — ступінь антропізації геосистеми при її використанні під угіддя i-го виду; рi, — частка площі геосистеми, яку в ній займає угіддя і-го виду.
Залежно від зонального типу геосистем їх зміненість одним видом угіддя різна. Так, у лісових геосистемах їх зміненість ріллею слід вважати більшою, ніж орних лучних та степових геосистем. Тому бали антропізації bi, визначаються в межах установлених
191