- •ПЕРЕДМОВА
- •Глава 1. ЛАНДШАФТНА ЕКОЛОГІЯ ЯК НАУКА
- •§ 1.3. ГЕОСИСТЕМА ЯК ПРЕДМЕТ ЛАНДШАФТНОЇ ЕКОЛОГІЇ
- •§ 2.1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
- •§ 2.2. ОСНОВНІ СПОСОБИ ДЕКОМПОЗИЦІЇ
- •§ 2.3. ВЕРТИКАЛЬНІ МЕЖІ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 3.1. ГЕНЕТИКО-ЕВОЛЮЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ
- •§ 3.2. ПОТІК І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕНЕРГІЇ
- •§ 3.3. ПОТОКИ ВОЛОГИ
- •§ 3.4. МІГРАЦІЯ ТА ОБМІН МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН
- •§ 3.5. ПРОДУЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
- •§ 4.1. РІВНІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РОЗМІРНОСТІ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 4.3. ВІДНОШЕННЯ МІЖ ГЕОТОПАМИ ТА ТИПИ ЛАНДШАФТНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СТРУКТУР
- •§ 4.4. ГЕНЕТИКО-МОРФОЛОГІЧНА ЛАНДШАФТНА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА
- •§ 4.5. ПОЗИЦІЙНО-ДИНАМІЧНА ЛАНДШАФТНА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА
- •§ 4.7. БАСЕЙНОВА ЛАНДШАФТНА ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА
- •§ 4.9. МЕЖІ МІЖ ГЕОСИСТЕМАМИ
- •§ 4.10. СПОСОБИ ОПИСУ ЛАНДШАФТНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СТРУКТУР
- •§ 5.1. ПРИРОДНІ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
- •§ 5.2. КОНЦЕПЦІЯ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ НІШІ
- •§ 5.3. ОБ'ЄМ ТА ПЕРЕКРИТТЯ НІШ
- •§ 6.2. ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ
- •§ 6.3. ДОБОВА ТА СЕЗОННА ДИНАМІКА
- •§ 6.5. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 6.6. ДИНАМІКА ТА ЕВОЛЮЦІЯ ЛАНДШАФТНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СТРУКТУР
- •Глава 7. НАУКОВЕ ВПОРЯДКУВАННЯ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 7.1. КЛАСИФІКАЦІЯ
- •§ 7.2. ОРДИНАЦІЯ
- •§ 7.3. РАЙОНУВАННЯ
- •§ 8.1. СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 8.2. ПРИРОДНІ ПОТЕНЦІАЛИ ГЕОСИСТЕМИ ТА ЇХ ОЦІНКА
- •§ 8.3. АНТРОПОГЕННІ ВПЛИВИ ТА РЕАКЦІЯ ГЕОСИСТЕМ НА НИХ
- •§ 8.4. ОЦІНКА АНТРОПОГЕННИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА СТУПЕНЯ АНТРОПІЗАЦІІ ГЕОСИСТЕМ
- •Глава 9. СТІЙКІСТЬ ГЕОСИСТЕМ ДО АНТРОПОГЕННИХ ВПЛИВІВ
- •§ 9.1. ЗАГАЛЬНІ ФОРМИ СТІЙКОСТІ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 9.2 КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ СТІЙКОСТІ ГЕОСИСТЕМ ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ЇХ ОЦІНЮВАННЯ
- •§ 9.3. ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ТА ПРОБЛЕМА ЇХ ОЦІНКИ
- •§ 9.4. КАРТОГРАФУВАННЯ І ТИПОЛОГІЯ ГЕОСИСТЕМ ЗА IX СТІЙКІСТЮ
- •Глава 10. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ
- •§ 10.2. ОСНОВНІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ
- •§ 10.3. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ
- •Глава 11. ПИТАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 11.1. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ТА КРИТЕРІЇ ОПТИМАЛЬНОСТІ ГЕОСИСТЕМ
- •§ 11.2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
шафтна структура стабілізується і в подальшому практично ніякі зміни в ній уже не відбуваються. Для розглянутого прикладу така стабілізація за умови незмінного режиму зрошення та культури землеробства має відбуватися через 12—15Δt, тобто через 132— 165 років, коли практично всі геосистеми, крім 9, 10 і 11-го видів, трансформуються в геосистему 5-го виду (гідроморфного режиму із засоленими солонцюватими грунтами).
Серія матриць ймовірностей переходу геосистем до різних станів на різні строки упередження прогнозу є важливим багатим матеріалом ландшафтно-екологічного прогнозування. Проте їх деякий недолік пов'язаний із складністю інтерпретації та поганою наочністю отриманих результатів. Тому на основі матриці Маркова будується серія прогнозних карт (див. § 10.3 та рис. 50 б, в), а також графи прогнозних змін геосистем. Приклад такого графу для геосистеми 3-го виду наведений на рис. 51.
§10.3. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ
При вирішенні багатьох завдань ландшафтно-екологічної оптимізації території дуже зручно результати прогнозування подати в картографічній формі. Тому прогнозну карту слід розглядати як основний документ ландшафтно-екологічного прогнозування. Вона складається на контурній основі ландшафтної карти, але, на відміну від неї, моделює не сучасну ландшафтну структуру, а прогнозовану. У зв'язку з цим зміст контурів прогнозної карти інший, а їх сітка може бути трансформована (якщо прогнозується зміщення ландшафтних меж, поява нових та зникнення деяких існуючих на даний час геосистем тощо).
Зміст прогнозної карти визначається її призначенням та методом, за яким був отриманий ландшафтно-екологічний прогноз. Так, якщо прогнозування здійснене за ландшафтно-сукцесійною схемою, його результати можна показати на карті, для кожного контуру якої вказується ряд послідовності можливих змін геосистем. Якісним фоном виділяються контури, для яких прогнозуються небажані (катастрофічні в екологічному відношенні) зміни.
Суттєво розширюються можливості прогнозного ландшафтноекологічного картографування, якщо цей прогноз здійснений методом марківських матриць. За серією цих матриць на різні строми упередження прогнозу (тобто на різні kΔt,) можна скласти подібну їм серію прогнозних карт. Як приклад, на рис. 50, б, в наведені дві такі карти, що дають прогноз змін геосистем через 22 та 55 років. На цих картах для кожного контуру відповідною штриховкою
вказано види наногеохор, які можуть займати даний контур на відповідний строк. Ширина смуг із штриховками (в см) відповідає
213
