Бухгалтерський облік

1.Облік – спостереження, вимірювання та реєстрація певних природних і суспільних явищ. Господарський облік історично зумовлений; виник і розвивається разом із господарською діяльністю людини. Із розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально – економічних формаціях облік адаптувався до вимог суспільства і в результаті сформувався як прикладна економічна наука. Метою господарського обліку є адекватне відображення факиів господарської дільності, надання повної і правливої інформації для прийняття рішень. В україні господарський облік поділяють на 3 види: 1)Оперативний- використовується для спостереження і кониролю за окремим операціями і процесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою управління ними в міру їх здійснення. Він тісно пов’язаний з контролем, не має певної системи документації, використовує всі вимірники, забезпечує оперативність одержання інформації. 2) Статистичний – вивчає і контролює масові суспільно – економічні та окремі типові явища та процеси. Дані цього обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний та бухгалтерський облік підпорядковують завданням державної статистики. 3) Бухгалтерський – відображає господарську діяльність підприємств, організацій і установ. Охоплює всі засоби господарства, джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності. Усі три види обліку тісно взаємопов’язані, доповнюють один одного утворюють єдину систему обліку, яка грунтується на єдності предмета, мети, завдання, методології, державного регулювання. БО – процес волевиявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність під-ва зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

2. Принцип БО – правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінпнсовій звітності. Відповідно до Закону Укр. «Про бухг.облік і фінансову звітність в Укр», бухг.облік грунтується на теких принципах: Обачність – згідно з якимметоди оцінки, що застосовують у бухг.обліку мають запобігати недооцінці зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів під-ва; Повне висвітлення – згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються н її основі; Автономність – означає, що кожне під-во розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності під-ва; Послідовність – постійне (з року в рік) застосування під-вом обраної облікової політики; Безперервність – передбачає, що оцінку активів та зобов’язань під-ва здійснюють, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; Нарахування та відповідність доходів і витрат –означає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів; Превалювання змісту над формою – операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; Історична (фактична) собівартість – відповідно до якого пріоритетною є оцінка активів під-ва, виходячи з витрат на їх вироб-во і придбання; Єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій під-ва у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці; Періодичність – означає можливість розподілу діяльності під-ва на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. Завдання БО: 1. Дотримання Положення про організацію бухг.обліку і звітності в Укр;2. Облік, аналіз і перевірка інформації про господарську діяльність;3. Контроль з аоплатою праці;4.забезпечення наявності первинної документації;5. Виявлення резервів подальшого збільшення ефективності вироб-ва;6. Забезпечення повного відображення всіх витрат під-ва за їхніми складовими частинами;7. облік, аналіз і контроль за довгостроковими, поточними зобов’язаннями; оборотними активами; власним капіталом;необоротними активами; коштами, розрахунками;8. Ко- нтроль за станом рентабельності вироб-ва продукції і рентабельності під-ва

3. Натуральні(об’єму,площі, маси, довжини – м²,л,кг,км,м³)-використання для одержання даних за кількістю однорідних об’єктів обліку у відповідних одиниць виміру для обліку кількості математичних цінностей.Трудові(часу праці-дні,год,хв,людинл-дні,людино-год)-використовуються з метою обліку кількості відпрацьованого часу та обліку праці, затраченої на виготовлення продукції у процесі нарахування зарплати, під час визначення середньооблікового складу працівників, рівня продуктивності праці.Грошові (вартісні)(універсальні вимірники,що узагальнюють усі госп. Оперції та явища)-використовуються поряд з натуральними і трудовими для облукі зарплати,матеріалів,готов. Пропукції, її реалізації, доходів, збитків, у розрахунково-кредитних операціях для узагальнення й визначення результатів виробничо-госп. і фінансової діяльності під-ва за звітний період, під час складання поточних і річних фінансових звітів, планів.

4. Предмет – це те, на що спрямована пізнавальна, творча та практична діяльність людей. Предметом БО в широкому розумінні – все те, що відображається в обліку, тобто господарська діяльність. У вузькому розумінні предметом обліку виступають факти (дії, події) господарської діяльності, які трансформуються у своїй сукупності в певний стан і результати господарської діяльності. Предмет БО складається з окремих елементів складових, які називають об’єктами – конкретний засіб (майно), джерело його утворення та їх рух у процесі відтворення. Предмет обліку – факти господарської діяльності, які характеризують стан та використання ресурсів під-ва, процес придбання, виробництва та збуту, розрахункові відносини під-ва з фізичними та юридичними особами, результати діяльності під-ва, формування інформації для внутрішніх і зовнішніх користувачів. Об’єкти, що обліковуються, за економічним змістом та призначенням можна об’єднати в три групи: 1) господарські засоби: 1.1. Оборотні; 1.2. Необоротні; 2) джерела господарських засобів: 2.1. Власні; 2.2. Залучені; 3) господарські процеси: 3.1. Процес виробнитва; 3.2. Процес постачання; 3.3. Процес реалізації; 3.4. Прибуток. Отже, предметом БО є господарські засоби за їх складом і використанням, джерела фррмування та їх цільове призначення, господарські процеси, що відбуваються на під-ві.

5. Господарські засоби-сукупність матеріальних цінностей, які залучені до господ.діяльності, або є її результатом,а також грошові кошти та різні права.Класифікують: За видами і розміщенням-дозволяє отримати інформацію про те,якими засобами володіє під-во, з чого вони складаються, як вони розміщенні:Необоротні активи-призначені для використанняпротягом періоду більше операційного циклу чи протягом 12місяці:Матеріальні-основні засоби,незавершельні капітальні вкладення,довгострокові фінансові інвестиції,довгострокова дебіторська заборгованість,інші необоротні матеріальні активи;Нематеріальні-які не мають матеріальної форми,але сприяють одержанню під-вом доходу;Оборотні активи-грошові кошти та їх еквіваленти,що не обмежені у використанні,а такожінші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом 12місяців.або операційного циклу не більшого 12міс:Предмети праці,сировина,допоміжні матеріали, напівфабрикати,незавершене вироб-воВитрати майбутніх періодів-витрати,що мали місце протягом поточного або попередніх звітніх періодів,але належать до наступних звітніх періодів. За джерелами утворення цільовими призначеннями-не стосується речової форми засобів,їх складу і розміщення, а дозволяє встановити джерела утворення господ.засобів і їх призначення.

6. Основним принципом групування господарських засобів по джерелах утворення і цільовому призначенню є степінь закріплення за даним підприємством, фірмою. Господарські засоби поділяються на: - власні (закріплені); - залучені (позичені); Джерелами власних основних і оборотних засобів підприємства є: - фонди цільового фінансування; - резерви; - прибуток. До фондів відносяться: - статутний фонд - відображає власність основних і оборотних засобів,що є в розпорядженні підприємства в момент його створення на початкудіяльності. Створюється він за рахунок пайових внесків, внесків замовників, продажу акцій, безкоштовних надходжень та ін.; - амортизаційний фонд - утворюється за рахунок амортизаційніх відрахувань, що включається в затрати на виробництво продукції і тією частиною власності основних засобів, яка в процесі експлуатації переходить у собівартість виготовленої продукції. Амортизаційний фонд є джерелом засобів, що направляються на зміну з основних засобів; - фонди економічного стимулювання і спеціального призначення -формуються в основному за рахунок прибутку і інших реасурсів і використовються. Прибуток є фінансовим результатом господарської діяльності та основним джерелом господарських засобів любого підприємства.

7. БО, як і кожна наука, має свій метод. Слово метод (від гр. дослідження) – спосіб дослідження явищ, підхід до вивчення явищ, планомірний шлях встановленя істини, взагалі – прийом, спосіб дії. Для розкриття сутності бухг.обліку широко використовують загальнонаукові методи: діалектичний, історичний та системний підходи, мотод інструкції і дедукції. Діалектичний дає змогу вивчати облік у сукупності процесів, що видозмінюються та взаємозалежні; історичний – розглядає облік як продукт історичного становлення і розвитку потреб людини і суспільства; системний- визначає облік як внутрішньо структурований і організований об’єкт. У процесі відображення господарської діяльності економічного суб’єкта використовують методи індукції – від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнення; дедукції – від загального до часткового, від загальних суджень до окремих або інших висновків. Метод БО – сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет. БО вивчає свій предмет за допомогою таких методів: 1) Хронологічного і систематичного спостереження; 2) Вимірювання господарських засобів і процесів; 3) Реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; 4) Узагальнення інформації з метою звітності. Перелічені методи дають змогу формувати бухг. інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Облікові дані формуються за допомогою таких інструментів – елементів методу: 1)документування- спосіб первинного спостереження і відображення господарських операцій у первинних бухг. документах;2) інве- нтаризація – метод підтвердження достовірності даних БО; 3)оцінка – спосіб грошового вимірювання об’єктів бухг. обліку; 4) калькулювання – метод обчислення собівартості виготовлення продукції або виконаних робіт, наданих послуг;5)рахунки – спосіб поточного групування у встановленому порядку;6)подвійний запис – метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухг.обліку;7)бухг. баланс – метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис;8)бухг. звітність – метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників за звітний період. Дані інструменти забезпечують технологію облікового процесу – трансформацію даних про окремі господарські операції в різноманітну інформацію для управління.

8.Баланс-фінансовий звіт,в якому показують стан активів зобов’язань власного капіталу на певну дату.Складається з активу-показують господ.засоби і пасиву-джерела їх утворення.До складу активу відносять:виробничі запаси,грошові кошти,основні засоби,дебіторська заборгованість.До складу пасиву відносять:статутний капітал,нерозподіваний прибуток,кредиторська заборгованість.Навчальний баланс показують у вигляді 2-сторонньої табл.;ліва частина-актив,права-пасив.Актив завжди повинен=пасиву.Статті балансу-господ.засоби під-ва та джерела їх формування об’єднані в економічно однорідні групи.

9. Господ.операції за впливом на баланс поділяють на 4-и типи:1.Спри- чинюють зміни в активі балансу.Нап-д,внаслідок господ.операції надійшли грошові кошти на поточн.рах.від покупців.В активі буде збільшена стаття «Поточний рах» і зменшена «Розрах.з покупцями» на одну і ту ж суму;2. Впливають на зміну в структурі пасивів.Нап-д,внаслідок господ.операції спрямовано частину нерозподіваного прибутку на збільшення статутного капіталу збільшується стаття «Статутний капітал»і зменшується «Нерозподіваний прибуток» в пасиві балансу;3.Збільшуються актив і пасив на одну і ту ж суму.Нап-д,внаслідок операції отримали матеріали від постачальників,збільшилась стаття «Матеріали»в активі балансу і збільшиться кредиторська заборгованість за стат. «Розрах.з постачальника ми» в пасиві балансу.4.Зменшився актив і пасив на одну і ту ж суму.Нап-д,внаслідок операції сплачені податки з поточного рах.зменшилась стат. «Поточн.рах»в активі балансу і зменшилась «Розрах. за податками» в пасиві балансу.

10. Рах-один із елементів методу БО, спосіб групування і поточного відображення за певними ознаками наявності та руху засобів під-ва і їхніх джерел та господ.процесів.Є засобом групування активів,пасивів, господ.процесів і контролю за їх станом і рухом у процесі господ.діяльн.під-в.Рах. БО прийнято зображати у вигляді 2-сторонньої табл.,ліву сторону позначають умовним терміном дебет(він винен),праву-кредит(він вірить). Початковий залишок-наявність на певний момент часу засобів,коштів і джерел.Оборот-накопичена інформація про рух об’єкта обліку, відображеного за Дт. Підсумки записів за Дт.рах. називаюьт дебет.оборотом, а за Кт-кред.оборот.Залежно від обліку активів чи джерел їх утворення бухг.док.поділяють:Активні-призначені для обліку наявності та руху активів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі бухг.балансу(каса,виробничі запаси,товари,осн.засоби);Пасивні-призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу(статутний капітал,довгострокові позики,нерозподілені прибутки,резервний капітал). При відкриті рах.у них записуються початкові сальдо на підставі даних статей балансу.Активні рах.завжди мають Дт.сальдо,а пасивні-кредитове,що засвідчує тісний взаємозв’язок між балансом і рах.На тій стороні, де показується залишок,відображається його збільшення,а на протилежній-зменшення. В актив.рах,де залишок завжди Дт,збільшення коштів відображається за Дт,а зменшення-за Кт.У пасивних,де залишок завжди Кт,збільшення-за Кт, зменшення-Дт.Для визначення залишку на кінець місяця на активному рах.необхідно:до початкового дебет.залишку додати дебет.оборот і відняти кред.оборот.Дт і Кт активних і пасивних рах.мають різне значення. Це випливає із суті господ.засобів і джерел їх утворення.

11. В основу класифікації рахунків за економічним змістом покладено економ.зміст об’єктів БО: господарських засобів і їх джерел та господарських процесів. Залежно від цього рахунки поділяють:1. Рахунки господарських засобів(активів)-відображають наявність та рух засобів. Поділяються: 1. Необоротні активи-використовуються для отримання та узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів(основні засоби,нематеріальні активи,знос необоротних активів,капітальні інвестиції); 2. Запаси-використовуються для обліку і контролів запасів,необхідних для здійснення вироб-го процесу(вироб-во,виробничі запаси,готова продукція,товари);3. Грошові кошти-використовуються для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів у національній та іноземній валюті(каса,рахунки в банках, інші кошти);4. Кошти в розрахунках-використовують для узагальнення інформації про розрахункові відносини з покупцями та замовниками за відпущену продукцію(розрахунки з покупцями та замовниками,розрах.з різними дебіторами, резерв сумнівних боргів, короткострокові векселі одержані). Всі є активними. За Дт-відображаються надходження господ.засобів,за Кт-зменшення активів. Рахунки джерел господ.засобів-відображають наявність та рух джерел. Поділяють: Рах.джерел власних засобів:Рах.власного капіталу-використовують для обліку та узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу(статутний капітал,пайовий капітал,додатковий капітал,резервний капітал,нерозподілені прибутки);Рах.забезпечення зобов’язань-використовують для отримання інформації про стан і рух різних забезпечень, цільове фінансування і цільові надходження(забезпечення майбутніх витрат і платежів,цільове фінансування і цільові надходження). Рах.джерел залучених засобів: Рах.довгострокових зобов’язань-використовують для обліку та узагальнення інформації про стан та рух поточних зобов’язань під-ва за отримані позики банків(довгострокові позики,довгострокові векселі видані,довгострокові зобов’язання за облігаціями). Рах. Поточних зобов’язань-використовують для обліку та узагальнення інформації про стан та рух поточних зобов’язань під-ва за отримані кредити банків(короткострокові позики,розрахунки з постачальниками та підрядниками, розрахунки з оплати праці,розрахунки з учасниками). Вони є пасивними. За Кт-відображають збільшення джерел засобів, за Дт-їх зменшення,списання. Економічний зміст постачання, вироб-во, реалізацію відображають Рах.господарських операцій-обліковують господ. операції, пов’язані із заготівлею та придбанням ресурсів(капітальні інвестиції,вироб-во,собівартість реалізації,доходи від реалізації)

12. Рах. БО за призначенням та структурою поділяють:Основні-призначені для обліку стану та руху господ.засобів та їх джерел.В сукупності характеризують майновий стан під-ва і є основою для складання бухг.балансу.Поділяють:1.Матеріальні-призначені для обліку наявності та руху матеріальних цінностей під-ва(осн.засоби,виробничі запаси,товари);2.Грошові-призначені для обліку наявності руху грошових коштів під-ва в національній та іноземній валюті(каса,рах.в банках,інші кошти);3.Розрахункові-призначенні для обліку і контролю розрахункових відносин під-ва з іншими під-ми й особами; Активі розрах-призначені для обліку дебіторської заборгованості й розрахунків за нею(розрах.з покупцями та замовниками,розрах.з різними дебіторами);Пасивні розрах-відображають розрахункові відносини з кредиторами, тобто за зобов’язанями під-ва перед іншими під-ми(розрах. з постачальниками та підрядниками,за податками та платежами, з оплати праці, з учасниками, довгострокові позики,довгострокові векселі видані);4.Рах.капіталів-призначені для обліку і контролю стану та руху власного капіталу та забезпечення зобов’язань(статутний капітал,додатковий капітал, резервний капітал,цільове фінансування і цільові надходження. Регулюючі рах-призначені для коригування показників основних рах. і окремих статей балансу. Поділяють: 1. Контрарні-застосовують для регулювання підсумків активних і пасивних осн.рах.,тому їх називають Контрактивні-призначені для обліку сум, на які зменшується залишок осн.рах.,який стоїть в активі балансу,а самі є пасивними. Контрпасивні-призначені для обліку сум, на які зменшується залишок осн.рах,який стоїть в пасиві балансу,а сам є активний.2.Доповнюючі регулюючі-завжди збільшують суму залишку осн.рах,що регулюється. Операційні рах-призначені для відображення господ.процесів, а такождіяльності під-ва. Належать:1.Розподільчі-призначені для обліку витрат, якіза своєю природою не можуть бути віднесені на відповідні рах;2.Калькуляційні-призначені для обліку витрат, пов’язаних із вироб-м продукції, виконанням робіт та наданням послуг з метою обрахування їх собівартості(вироб-во,капітальні інвестиції). Результатні рах-використовують для відображення та порівняння витрат і доходів.Поділяють:1.Операційно-результатні-призначені для виявлення результатів господ.діяльності під-ва шляхом порівняння валових доходів і витрат та визначення результату;2.Фінансово-результатні-призначенні для обліку і контролю чистих фінансових результатів діяльності під-ва. Балансові рах-взаємно кореспондуються між собою і за наявності сальдо відображаються в балансі. Поряд з ними в БО використовуються рах.,які не відображаються в балансі,а розміщуються за його підсумком-позабалансові-призначені для обліку наявності та руху цінностей, що не належать під-ву,але тимчасово перебувають у його користуванні. Умовно вони пділяються на:ті, що обліковують майно і ті, що обліковують зобов’язання.

13. Подвійний запис – метод, що випливає з економічної суті відображення операцій, кожна з яких обумовлює зміни у двох її частинах в активі, у пасиві чи в активі та пасиві одночасно. Відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного і за крдетом другого рахунків в одній і тій же сумі називають подвійним записом. Подвійний запис не тільки принцип однакового відображення операцій на рахунках, а й основний теннічний прийом бухг.обліку, бо забезпечує горизонтальний взаємозв’язок між рахунками, а також важливий контрольний прийом. Такий взаємозв’язок який між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки кореспондуючими. Як синонім кореспонденції рах.використовують терміни:бухгалтерська проводка,контировка.Бухг.записи є Хронологічними-запис операцій у хронологічній послідовності їх виникнення.Систематичними-інформаці з бухг.проводки переносять на вказані у проводці рах.для накопичення й узагальнення,тобто інформацію систематизують на бухг.рах.

14.Залежно від обсягів інформації і рівня узагальнення рах.БО поділяють: Синтетичні(зведений,узагальнений)-призначені для обліку економічно однорідних груп засобів,їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику.Аналітичні(розкладання)-здійснюваний на підставі аналітичних рах.Взаємозв’язок між ними виявляється так:1.На рах.залишок розміщується на одній і тій же стороні рах;2.Якщо дебет.чи кредет.синтетич. рах.то однаково й аналітичний;3.Кожну операцію на рах.синтетичного обліку записують загал.сумою,а на відповідних аналітичн.рах-частковими сумами;4. Сума залишків і оборотів за всіма анал.рах.має дорівнювати залишку й оборотам,відповідно до синтетичного. Анлітичний має важливе не тільки пізнавальне,а й контрольне значення.

15.Оборотна відомість за синтетичними рах.будується у вигляді багатографної табл.за контокорентною формою,яка включає послідовно:назву синтетичних рах.,початкове сальдо за Дт або Кт,обороти за місяць за Дт або Кт,кінцеве сальдо за Дт і Кт.Оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку,даючи інформацію про зміни господ.засобів та їх джерел за звітний період,а також їх стан на початок і кінець звітного періоду.Оборотна відомість за синтетичними рах.єспособом узагальнення даних поточного БО з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і характеристики руху засобів та їхніхджерел за звітній період.

16.Шахову оборотну ввідомість будують за принципом шахової дошки.Всі рах.записуються 2-і в одній і тій же послідовності.Дає ширшу картину змін господ.засобів тапроцесів,що відбулися.Можуть бути наведені залишки на початок і кінець місяця,що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.Шаховий принцип побудови записів широко використовуються при побудові облікових регістрів.

17.Оборотні відомості за аналітичним рах.складають для узагальнення інформації в розрізі синтетичного рах.Застосовують для узагальнення даних аналітичного обліку розрахунків з дебіторами,кредиторами,підзвітними особами,робітниками та службовцями під-ва,на яких аналітичний облік ведуть лише в грошовому виразі.

18. Щоб бути доказовим і мати юридичну силу, документ має містити обов’язкові реквізити. Такими реквізитами для будь-якого первинного бухг.документа є:1.Назва документа; 2. Дата і місце складання; 3.Назва під-ва, від імені якого складено документ; 4. Зміст та обсяг господарської операції; 5.Одиниця виміру господарської операції; 6.Посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і парвильність її оформлення; 7.Особистий підпис або інший знак, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операцій можуть бути внесені додаткові реквізити: ідентифікаційний код під-ва чи особи; номер документа; підстава для здійснення операції; дані про документ, що засвідчує особу; інші додаткові реквізити. До оформлення первинних бухг.документів ставлять такі вимоги: 1. Мають бути складені в момент здійснення операції, а якщо це не можливо, безпосередньо після її закінчення; 2. Документи складаються на бланках типових форм або на бланках спеціалізованих форм, а також виготовлених самостійно, які мають містити обов’язкові реквізити типових або спеціалізованих форм; 3. У разі складання та зберігання документів на машинних носіях інформації під-во зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях; 4. Записи в документах роблять у темному кольорі чорнилом, кульковою ручкою, друкарськими засобами чи принтером; 5. Вільні рядки прокреслюють; 6. У грошових документах суми роставляють цифрами і прописом; 7. Кожен документ має містити дані про посаду, прізвище і підписи осіб, відповідальних за його оформлення; 8. Керівник під-ва затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл на здійснення господарських операцій; 9. Забороняється приймати до виконання документи на господарські операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, завдають шкоди власникам; 10. Складаючи документи можна припуститися помилок; 11. Під-во вживає всіх необхідних заходів щодо запобігання встановлення для бланків однотипних документів однакових, найбільш раціональних розміру і форми із завчасним визначенням розміщення відповідних реквізитів. Документ-безперечне письмове свідчення про здійснення господ.операції або письмове розпорядження на право її здійснення.

19. За місцем складання:Внутрішні-оформляють на під-ві й тут же застосовують;Зовнішні-складаються га стороні, їх отримують від інших під-м. За призначенням:Розпорядчі-містять розпорядження на здійснення певної господ.операції; Виконавчі-де підтверджується факт здійснення господ.операції, її виконання певною особою, що подала документ.Документи бухг.оформлення-складаються на основі виконавчих та розпорядчих документів самими працівниками бухгалтерії.Комбіновані- поєднують функції перелічених вище документів. За порядком складання:Первинні-складаються у момент здійснення господ.операції.Зведені-складають на підставі однорідних первинних документів шляхом групування і узагальнення та балансової ув’язки їх показників. За способом використання:Разові-фіксують одномоментно одну або декілька господ.операцій.Накопичувальні-формують інформацію про однорідні господ.операції за певний відрізок часу,використовують багатора зово. За змістом: Грошові-оформляють операції, пов’язані з грошовими коштами.Розрахункові-оформляють розрахунки між фізичними і юридични- ми особами.Матеріальні-оформляються операції пов’язані зрухом матеріальних цінностей.