бух.обл
.docx1.Види господарського обіку.
Господарський облік — це со), або реальних процесів (купівля, виготовлення продукту, виконання роботи, надання послуги тощо) господарювання.
Проте господарський облік реєструє господарську діяльність людей, спрямовану на добування, перетворення та пристосування продуктів природи до потреб людського суспільства. Тобто господарський облік реєструє діяльність людей у сфері матеріального виробництва - основи суспільного життя.
Всі ці види обліку створюють єдину систему обліку завдяки тому, що для них характерно:
1) єдність методології та постановки обліку для усіх установ та під приємств країни;
2) взаємоув'язування даних окремих видів обліку;
3) єдність первинної облікової та статистичної документації.
2Завдання та принципи бух обліку. Бухгалтерський о́блік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.Об'єктами бухгалтерського обліку є майно організацій, їх зобов'язання і господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх діяльності 3Облікові вимірники. вимірникиДля відображення в обліку господарських процесів, що здійснюються на підприємстві, їх кількісних і якісних характеристик застосовують такі вимірники:- натуральні; - трудові;- грошові. Натуральні вимірники дають змогу отримати інформацію про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні – в одиницях ваги, об’єму, площі, потужності. Вони забезпечують не тільки кількісне відображення об’єктів (наприклад, виготовлення продукції), а й їхню якісну характеристику (за видами, сортами, розмірами), що має велике значення для збереження господарських засобів. Облік у натуральних вимірниках називають кількісним. Дані натуральних вимірників застосовують для обліку тільки однорідних об’єктів. Вони не дають узагальненого уявлення про господарську діяльність у цілому. За допомогою натуральних вимірників неможливо відобразити сукупність господарських засобів підприємства або випуск всієї продукції. Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу – людино-днях, людино-годинах тощо. За допомогою трудових вимірників у поєднанні з натуральними розраховують норми виробітку, продуктивність праці, використання робочого часу і фонду оплати праці, заробітну плату та інше.Грошовий вимірник застосовують для узагальненого відображення наявності та руху засобів (майна) підприємства, джерел їх утворення, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірнику (національній валюті України). За допомогою грошового вимірника визначають загальну вартість наявних на підприємстві основних засобів, виробничих запасів, собівартість виготовленої та реалізованої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Цей вимірник використовують для обліку процесів виробництва й обігу, визначення фінансових результатів діяльності, а також для здійснення розрахунків між підприємствами. Облік у натуральному та грошовому вимірникові називають кількісно-сумовим. Особливістю бухгалтерського обліку є те, що всі господарські операції, які обліковуються в натуральних та трудових вимірниках, обов’язково узагальнюються в грошовому. А господарські операції, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображають…… .4предмет і об’єкт бух.обл. Предмет бухгалтерського обліку має бути повністю охоплений обліком, щоб надавати всебічну інформацію для контролю та управління господарською діяльністю.Предметом бухгалтерського обліку є не лише діяльність підприємств та організацій, а й міністерств та відомств.Предметом бухгалтерського обліку є стан господарських засобів, їх використання та результати роботи колективу, які узагальнюються у грошовому виразі з метою задоволення потреб управління підприє мств, організацій, установ.Усі об’єкти бухгалтерського обліку можливо розподілити на три великі групи: господарські засоби, джерела їх утворення та господарські процеси. 5.Господарські засоби їх класифікація. Господарські засоби – сукупність матеріальних цінностей, які залучені до господарської діяльності, або є її результатом, а також грошові кошти та різні права. Для правильного управління господарською діяльністю необхідно мати інформацію не тільки про загальну суму господарських засобів підприємства, а й про джерела їх утворення та цільове призначення. Тому в практиці бухгалтерського обліку всі господарські засоби
підприємств і організацій прийнято класифікувати за певними ознаками, а потім відображати за відповідними групами, які одержані в результаті такої класифікації. Господарські засоби групують за двома ознаками: - за видами і розміщенням (або за функціональною роллю в процесі відтворення, або за складом і розміщенням). Це групування дозволяє отримати інформацію про те, якими засобами володіє підприємство, з чого вони складаються, як вони розміщені; - за джерелами утворення і цільовими призначеннями. Це групування не стосується речової форми засобів, їх складу і розміщення, а дозволяє встановити джерела утворення господарських засобів і їх призначення. за видами і розміщенням господарські засоби розділяються на такі групи: - необоротні активи; - оборотні активи; - витрати майбутніх періодів 6.Джерала утворення господарських засобів,їх класифікація. Засоби господарства групуються: за напрямками використання і видами; за джерелами утворення (фінансування). За напрямками використання вони поділяються на такі, що використовуються в сфері виробництва, у сфері обігу та у невиробничій сфері.У свою чергу господарські засоби кожного напрямку класифікуються в залежності від своєї функціональної ролі. Так, засоби виробництва поділяються на засоби праці та предмети праці.Ознакою засобів праці виступають такі функції:багаторазове використання їх людиною для виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг);створення умов, без яких неможливий процес виробництва. Засоби праці завдяки цим ознакам вважаються основними засобами господарства.За видами засоби праці можна поділити на такі групи:будівлі та споруди; машини та устаткування; інструменти; транспортні засоби; обчислювальна техніка; господарський інвентар. На відміну від засобів праці ознакою предметів праці є їхня участь і повне використання лише в одному виробничому циклі. За видами предмети праці поділяють на такі групи: сировина та основні матеріали; допоміжні матеріали; паливо; запасні частини; напівфабрикати; тара і тарні матеріали; незавершене виробництво. Засоби у сфері обігу поділяються на: предмети обігу (готова продукція, товари відвантажені та ін.), грошові кошти та їх еквіваленти (каса, поточний рахунок тощо),кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість, векселі отримані і т. ін.) засоби, що обслуговують обіг (торговельно-складські будівлі, устаткування та інвентар). Засоби невиробничої сфери включають будівлі, устаткування та інвентар культурного-побутового призначення та охорони здоров’я. За джерелами утворення засоби господарства поділяються на власний капітал та зобов’язання. Власний капітал включає статутний капітал, резерви, додатковий вкладений капітал, нерозподілений прибуток тощо. Зобов’язання складаються з кредитів, кредиторської заборгованості, зокрема перед постачальниками, та зобов’язань перед бюджетом, з оплати праці, страхування тощо. 7.Метод бух.обл. Метод бухгалтерського обліку — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет. Бухгалтерський облік вивчає свій предмет за допомогою таких методів: •— хронологічного і систематичного спостереження; •— вимірювання господарських засобів і процесів; •— реєстрації та класифікації даних із метою їх систематизації; •— узагальнення інформації з метою звітності. Методу спостереження відповідають прийоми документування та інвентаризації; вимірювання здійснюють шляхом оцінки і калькуляції; реєстрація та класифікація (поточне групування) проводяться на рахунках за допомогою подвійного запису; узагальнення інформації з метою звітності відбувається в бухгалтерському балансі та фінансовій звітності. Документування — спосіб первинного спостереження і реєстрації господарських операцій у первинних бухгалтерських документах. Інвентаризація — це спосіб перевірки наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру, оцінки всіх залишків майна підприємства і зіставлення з даними бухгалтерською обліку. Оцінка — це відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх у цілому по підприємству. Калькуляція — це метод обчислення собівартості виготовлення продукції або виконаних робіт, наданих послуг….Бухгалтерські рахунки — спосіб поточного обліку і контролю за наявністю і рухом активів і пасивів підприємства. Рахунок — це локальна інформаційна система для групування економічно однорідних об’єктів обліку. Подвійний запис — метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухгалтерського обліку. Суть його полягає в подвійному відображенні в бухгалтерському обліку кожної господарської операції: за дебетом одного і кредитом іншого рахунка в одній сумі Бухгалтерський баланс — це спосіб узагальнення і групування інформації про активи підприємства за складом і розміщенням та джерелами їх утворення на певну дату. Бухгалтерська звітність — метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників діяльності підприємства за звітний період. Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов’язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять одне ціле — метод бухгалтерського обліку 9.Вплив господарських операцій на зміни в балансі Процеси здійснення господарської діяльності складаються з окремих господарських операцій. Під їх впливом відбуваються різноманітні зміни у активах, зобов’язаннях та власному капіталі підприємства та їхніх структурах.Залежно від характеру цього впливу господарські операції поділяються на 4 типи. Для їх розгляду використаємо такі умовні позначення: А - актив балансу, П - пасив балансу, Z -загальна сума змін. 10.Бух.рахунки,їх зміст та будова. За формою бухгалтерський рахунок — це таблиця, лівий бік якої називається "дебет" (від лат. debet — він винен), правий — "кредит" (від лат. credit — він вірить):Відкрити рахунок означає вписати в нього початковий залишок, який називається "сальдо". Його записують з того боку рахунка, де цей об'єкт відображається в балансі. У рахунках, призначених для обліку засобів, сальдо записують з лівого боку, а в рахунках, які відображають облік джерел, — з правого.11.Класифікація рах.бух обл.. за економ змістом Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за еко номічним змістом дає можливість згрупувати рахунки в залежності від того, що безпосередньо на них обліковується.Враховуючи класифікацію об'єктів предмету бухгалтерсько го обліку бухгалтерські рахункиподіляються на три групи:1) рахунки для обліку господарських засобів;2) рахунки для обліку джерел утворення господарських засобів;3) рахунки для обліку господарських процесів.Планом рах. 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" та ін.Рахунки для обліку залучених рахунків бухгалтерського обліку передбачено на ступні рахунки для обліку господарських засобів:-клас 1. "Необоротні активи (рах. 10 "Основні засоби", рах.12 "Нематеріальні активи" та ін.);- клас 2. "Запаси"(рах. 20 "Виробничі запаси", рах 25 "Напівфабрикати" та ін.);- клас 3. "Кошти, розрахунки та інші активи" (рах. 30 "Каса", рах. 31 "Рахунки в банках", рах. 37 "Розрахунки з різними дебіторами" та ін.).Поряд з тим, рахунки для обліку джерел утворення госпо дарських засобівподіляються на:- рахунки для обліку власних джерел;-рахунки для обліку залучених джерел.Рахунки для обліку власних джерел знайшли своє відображен ня у класі 4 "Власний капітал та забезпечення зобов'язань" Плану ра хунків бухгалтерського обліку, зокрема на рахунках: рах. 40 "Статутний капітал", рах. 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", джерел знайшли своє відобра ження у класі 5 "Довгострокові зобов'язання" якому здійснюється облік витрат, пов'язаних із виробництвом;- рахунки класу 8 "Витрати за елементами" по яких здійснюється облік витрат за елементами витрат (ма теріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на та класі 6 "Поточні зо бов'язання" Плану рахунків бухгалтерського обліку, зокрема на рахун ках: рах. 50 "Довгострокові позики", рах. 51 "Довгострокові векселі видані", рах. 60 "Короткострокові позики", рах. 62 "Короткострокові векселі видані", рах. 64 "Розрахунки за податками й платежами", рах. 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" та ін.Рахунки для обліку господарських процесів поділяються в свою чергу на:-рахунки для обліку процесу постачання;- рахунки для обліку витрат виробництва і діяльності підприємства;- рахунки для обліку реалізації, доходів і результатів діяльності.До рахунків по обліку процесу постачання відносится рах. 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" класу 6 "По точні зобов'язання", а також рахунок, на якому проводиться відобра ження транспортно-заготівельних витрат підприємства.Рахунки для обліку витрат виробництва і діяльності підприємства включають:- рахунок 23 "Виробництво" класу 2 "Запаси" по соціальні заходи, амортизація та інші операційні вит рати) на окремих рахунках із щомісячним списаннямсальдо рахунків на рахунок 23 "Виробництво" і рахунки класу 9 "Витрати діяльності";- рахунки класу 9 "Витрати діяльності", на окремих рахунках якого відображують зокрема: рах. 91 "Загальновиробничі вит рати", рах. 92 "Адміністративні витрати" та ін.До рахунків по обліку реалізації, доходів і результатів діяльності відносяться: ---------- рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності", по яких у розрізі окремих рахунків здійснюється облік доходів від реалізації продукції, робіт і послуг, інвестиційної та фінансової діяльності, а також фінансових результатів підприємства .12за призначенням і структурою рахунка.За призначенням і Класифікація рахунків за призначенням і структурою має в більшій мірі практичне значення, оскільки вона показує для яких цілей і для отримання яких показників передбачено рахунок, що відображується по дебету, кредиту, а також що характеризує залишок відповідного структурою бухгалтерські рахунки можна об'єднати у наступні групи (рис. 4.9):1) основні;2) регулюючі;3) операційні;4) фінансово-результативні;5) позабалансові.Рахунки, на яких здійснюється облік господарських засобів підприємства, а також джерел їх утворення, що в сукупності характе ризують майновий стан підприємства - називаються основними, які в свою чергу поділяються на: інвентарні;- по обліку власного капіталу;- розрахункові.Інвентарними називаються рахунки, на яких відображають ся цінності, що враховуються при проведенні інвентаризації на підприємстві. Інвентарні рахунки поділяються на:а) матеріальні - на яких здійснюється облік наявності і рухуматеріальних цінностей (рах. 10 "Основні засоби", рах. 20 "Виробничі запаси", рах. 28 "Товари" та ін.);б) нематеріальні - на яких здійснюється облік наявності і руху нематеріальних цінностей (рах. 12 "Нематеріальні ак тиви");в) грошові - на яких здійснюється облік наявності і руху грошових коштів підприємства (рах. 30 "Каса", рах. 31 "Ра хунки в банках" та ін.).Слід зауважити, що всі без виключення інвентарні рахунки є активними.На рахунках по обліку власного капіталу знаходять відобра ження власні джерела утворення господарських засобів (рах.40 "Ста тутний капітал", рах. 42 "Додатковий капітал", рах. 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" та ін.). Всі рахунки по обліку власного капіталу є пасивними.Для здійснення обліку розрахунків із різними як юридични ми, так і фізичними особами (суб'єктами господарювання або працівниками підприємства) використовуються розрахункові рахун ки, які можна розділити на три групи:• активні розрахункові рахунки;• пасивні розрахункові рахунки;• активно-пасивні розрахункові рахунки. 13.подвійний запас,його сутність і значення. Зміни у складі активів підприємства та джерел їх формування обумовлені безперервно здійснюваними господарськими операціями і тягнуть за собою такі самі зміни сум на відповідних рахун ках бухгалтерського обліку.Наприклад: надходження сировини і матеріалів на підприємства веде до збільшення залишку таких активів як матеріали. На цю саму суму одночасно зростає заборгованість перед постачаль никами, тому бухгалтерська господарська операція має подвійне відображення на рахунках цієї суми.Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називаєтьсяподвійним записом.За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що вста новлюється подвійним записом кожної господарської операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція, — кореспондуючими рахунками. 14.Рахунки аналітичного і синтетичного обліку,їх взаемозвязок . За ступенем узагальнення господарських засобів, джерел їхнього утворення та господарських процесів у поточному бухгалтерському обліку рахунки поділяються на:— синтетичні,— аналітичні. Рахунки, що групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками, називаються синтетичними, а облік на цих рахунках — синтетичним. Наприклад: такі рахунки як «Основні засоби», «Готова продукція», «Розрахунки з постачальниками» дають узагальнену інформацію про стан таких засобів підприємства і називаються синтетичними. Для систематичного контролю за наявністю та рухом товарно-матеріальних цінностей, коштів, зобов’язань, за своєчасністю розрахунків з постачальниками, покупцями, для прийняття управлінських рішень крім узагальнених показників потрібна більш докладна інформація. Наприклад: підприємство має знати не лише загальну суму дебіторської заборгованості, а мати інформацію щодо кожного дебітора, щоб контролювати стан розрахунків з ними. Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються — аналітичними, а облік, що ведеться на цих рахунках, — аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій.!аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні. Так, якщо дані синтетичного рахунка містять суму кредиторської заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків з кожним із них. Розглянутий приклад показує, що між аналітичними рахунками і відповідним синтетичним рахунком є тісний взаємозв’язок, який полягає в тому, що сальдо і господарські операції, що відображуються у дебеті і кредиті синтетичного рахунка, мають бути відображені у дебеті та кредиті відповідних аналітичних рахунків. 15. Оборотна відомість аналітичного обліку . Оборотна відомість — спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб зв'язку між балансом і рахунками. Оборотну відомість складають за синтетичними та аналітичними рахунками.В оборотних відомостях відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки на початок і кінець звітного місяця.Ознайомимося передусім з будовою, порядком складання і призначенням оборотної відомості за синтетичними рахунками. Будуютьтаку відомість у вигляді багатографної таблиці, у першій графі якої записують назву рахунків, а в наступних — дебетові та кредитові залишки на рахунках на початок місяця, обороти за дебетом та кредитом кожного рахунка за місяць, а також залишки на рахунках на перше число наступного за звітним місяця. У кінці оборотної відомості за кожною з граф підбивають підсумки. 16.Шахова оборотна відомість. Оборотну відомість за синтетичними рахунками називають простою. В ній містяться залишки і обороти, але відсутня кореспонденція рахунків, що не дозволяє повністю розкрити економічний зміст оборотів.Більш детальну економічну інформацію дає шахова оборотна відомість. В ній по кожному рахунку загальна сума дебетового і кредитового оборотів приводиться не тільки в цілому, але й деталізується з вказівкою кореспонденції рахунків.За будовою шахова оборотна відомість нагадує шахову дошку. Всі рахунки в ній записуються двічі – по вертикалі та по горизонталі. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, я який кредитується. Отже, шахова відомість – це спосіб узагальнення оборотів за рахунками з вказівкою кореспонденції рахунків. 17Оборотна відомість аналітичног обліку. Оборотна відомість аналітичного обліку . Оборотна відомість — спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб зв'язку між балансом і рахунками. Оборотну відомість складають за синтетичними та аналітичними рахунками.В оборотних відомостях відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки на початок і кінець звітного місяця.Ознайомимося передусім з будовою, порядком складання і призначенням оборотної відомості за синтетичними рахунками. Будуютьтаку відомість у вигляді багатографної таблиці, у першій графі якої записують назву рахунків, а в наступних — дебетові та кредитові залишки на рахунках на початок місяця, обороти за дебетом та кредитом кожного рахунка за місяць, а також залишки на рахунках на перше число наступного за звітним місяця. У кінці оборотної відомості за кожною з граф підбивають підсумки. 18.Первинне спостереження та облікові документи,вимоги до змісту,структури,оформлення документів. Бухгалтерський облік як процес починається з виявлення, вимі рювання і реєстрації фактів, дій і подій з метою отримання інфор мації про господарські операції. Суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями на підприємстві здійснюється за допомогою документування. Документування є важливою ланкою в ланцюгу функціонування бухгалтерського об ліку. Це початок і основа бухгалтерського обліку. Бухгалтерський запис береться початок з належно оформленого документа, від ньо го залежить повнота і достовірність облікової інформації для кори стувачів.Облікова документація в процесі судово-бухгалтерської експер тизи, виконує дві основні функції: 1) є характеристика визначених фінансово-економічних процесів, другою — доказовість фактично го виконання цих процесів. Оскільки висновки судово- бухгалтерської експертизи базуються в основному на результатах дослідження фактографічної інформації, оформленої згідно з вимо гами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт ність в Україні», відповідно найважливішим носієм економічної інформації, який використовується в експертному дослідженні, є первинні документи бухгалтерського обліку.Документ (лат. documentum) — буквально означає свідоцтво, доказ. У широкому значенні під документом розуміють матеріаль ний носій, що використовують у процесі спілкування, на якому за допомогою різних засобів і способів зафіксована в доцільній для сприйняття формі інформація. Документи складають у різних сфе рах людської діяльності (науці, освіті, медицині, техніці, економіці тощо).Бухгалтерський документ — письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію Спосіб оформлення господарських операцій документами нази вається документацією. Документація є важливим елементом мето ду бухгалтерського обліку, оскільки служить для первинного спо стереження за господарськими операціями і є обов'язковою умовою для відображення їх в обліку. Первинні документи, які фік сують факти здійснення господарських операцій, є підставою для бухгалтерського обліку цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції.Порядок документального оформлення господарських операцій та вимоги щодо складення документів регламентуються статтею 9 «Первинні облікові документи та реєстри бухгалтерського обліку» Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ.2. Зміст документів, структура та вимоги до їх створення, юридичне оформлення документів, функції бухгалтерських документівПервинне спостереження, документування та документація віді грають велику роль в управлінні діяльністю підприємством, а са ме [711:— дають уявлення про фактичний стан господарських засобів та їх зміни в процесі кругообороту засобів,— забезпечують прозорість у роботі підприємства та контроль за наявністю руху майна і коштів;— є юридичним (правовим) свідченням господарських опера цій, що здійснюються;— є важливим джерелом контролю для зовнішніх і внутрішніх користувачів при проведенні ревізії, аудиту, аналізу господарської діяльності.Первинні документи мають бути складені на паперових носіях або машинних (електронних) носіях. Відповідно до цього існують і вимоги до змісту та оформлення документів. Порядок створення первинних документів, записів у реєстрах бухгалтерського обліку та зберігання документів, реєстрів і звітів установлений Положен ням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку 19.Класифікація бух. Документів За ступенем узагальнення господарських операцій документи поділяються на первинні і зведені. Первинні документи складають в момент здійснення господарської операції або відразу після її здійснення. Прикладом первинних документів є прибуткові й видаткові касові ордери, накладні, приймальні квитанції, вимоги, наряди тощо. Зведені документи складають на підставі первинних документів, вони узагальнюють господарські операції, які вже зафіксовані в первинних документах. Прикладом зведених документів є звіти касира, звіти про рух виробничих запасів, авансові звіти та ін. Застосування в обліку зведених документів значно зменшує обсяг облікових записів на синтетичних та аналітичних рахунках.За способом використання документи поділяють на разові та накопичувальні. Разові документи використовують для оформлення кожної господарської операції в момент її здійснення (вимоги, накладні, акти, чеки, касові ордери, приймальні квитанції тощо). Накопичувальні документи використовуються для відображення протягом тижня, декади, місяця однорідних господарських операцій відповідно до їх здійснення (лімітно-забірні картки, особисті картки працівників, бригадні наряди, відомості ви пуску готової продукції).За місцем складання документи поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні — це такі документи, які складають на самому підприємстві (вимоги, прибуткові ордери, звіти матеріально відповідальних осіб та ін.). Зовнішні — це такі документи, які надходять від інших підприємств і організацій (рахунки-фактури, платіжні вимоги,платіжні доручення тощо).За призначенням бухгалтерські документи поділяються на розпорядчі, виконавчі (виправдні), бухгалтерського оформлення і комбіновані.До розпорядчих відносять документи, які містять розпорядження на здійснення певної господарської операції. До них належать накази, письмові розпорядження, доручення, чеки на одер жання грошових коштів у банку тощо. Розпорядчі документи не підтверджують факту здійснення операцій, тому не можуть бути підставою для облікових записів.