- •Програма курсу “обробка технологічних рідин та стічних вод”
- •1. Вступ. Мета та задачі курсу. Структура дисципліни
- •Характеристика стічних вод
- •Класифікація шкідливих домішок, та основні методи очищення
- •3. Методи обробки технологічних рідин та стічних вод Прояснення рідин від грубо дисперсних завислих речовин
- •Обробка рідин в циклонах
- •Обробка рідин відстоюванням
- •Фільтрування
- •Флотація
- •Очищення рідин від колоїдно-дисперсних речовин
- •Механізм очищення води коагулянтами
- •Очищення води флокулянтами
- •Відокремлення завислих речовин центрифугуванням
- •Очищення вод хімічним осадженням
- •Видалення з води розчинних газів
- •Іонообмінне очищення рідин
- •Очищення рідин адсорбцією
- •Очищення рідин екстракцією
- •Очищення рідин мембранними та електромембранними методами
- •Очищення стічних вод виморожуванням та кристалізацію газогідратів
- •Біологічне очищення води
- •Радіаційний методи очищення води
- •Завдання на практичні заняття
- •Розглянути типи відстійників
- •Розглянути конструкції освітлювачів
- •Ознайомитися методикою розрахунку елементів освітлювача на прикладі
- •Розглянути схеми та конструкції очищення методом флотації
- •Розглянути конструкції дегазаторів та методику їх розрахунків
- •Розглянути приклади розрахунків по дегазації води
- •Розглянути основні види адсорберів
- •Розглянути розрахунок адсорбційної установки
- •Розглянути стадії роботи йонітових фільтрів та приклади технологічних схем обробки води
- •Приклади технологічних схем обробки води
- •Розглянути основні конструкції аеротенків
- •Завдання на самостійну проробку
- •Перелік та ключ до вибору свого варіанту для контрольної роботи
- •Питання до контрольної роботи та екзамену
- •Перелік основної та додаткової літератури Основна література
- •Додаткова література
Розглянути приклади розрахунків по дегазації води
Приклад 1. Для водопровідної станції продуктивністю 2400 м3/доб (100 м3/год) необхідно підібрати дегазатор для видалення з води вільного сірководня. Вміст у воді сульфідних з'єднань – 20 мг/л; рН – 6,0; температура води 15°С; Свіх =0,1 мг/л. Вміст вільного сірководню у воді при рН=6 рівно Свх =18,8 мг/л.
Площа поперечного перетину дегазатора F= 100 : 60 = 1,67 м2.
Кількість газу G, що видаляється, в кг/год визначаємо по формулі (1.2)
кг/год.
Величину коефіцієнта десорбції (Кж) обчислюємо по формулі (1.6)
=1,93 м/год
кг/м3 f0.324=1,18.
Необхідна поверхня насадки обчислюється по формулі (1.1)
;
Сср = 0,0034 кг/м3 (визначається з графіка, див. рис. 33).
Об'єм кілець Рашига .розміром 35X35X4 мм
м3
140 – поверхня насадки м2/м3.
Висота завантаження
м.
Внутрішній діаметр дегазатора 1460 мм
Необхідна витрата повітря 1500 м3/год.
Приклад 2. Для водопровідної станції продуктивністю 1800 м3/доб (75 м3/год) необхідно розрахувати вакуумний дегазатор для видалення з води вільного кисню.
Вміст у воді кисню Свх =10 мг/л; Свіх =0,01;
t роз=30° (з підігрівом).
Насадка – кільця Рашига 25X25X3 мм
Площу поперечного перетину дегазатора визначаємо, приймаючи густину зрошування насадки 50 м3/м2.
м2
По рівнянню (3.2) знаходимо кількість газу, що видаляється
кг/год;
Сср=0,0014 кг/м3 (по графіку, див. рис. 33);
Кж = 0,6 м/год (по графіку, див. рис. 34).
Тоді поверхня насадки по формулі (1.1) буде рівна
м2
Об'їм насадки W=F: 204 = 892 : 204 = 4,37 м2;
Висота завантаження насадки h=4,37 : 1,5 = 2,9 м.
Розглянути основні види адсорберів
Рис. 39. Адсорбер з рухомим шаром адсорбенту 1 – подача стічної води на очищення; 2 – відведення обчищеної води: 3 – подача чистого вугілля; 4 – збірний лоток обчищеної води; 5 – корпус адсорбера; 6 – рівень вугільного завантаження в адсорбері; 7 – розподільник стічної води; 8 – клапан вивантаження відпрацьованого вугілля; 9 – дозована подача води для вивантаження вугілля; 10 – відведення відпрацьованого вугілля
| |
Рис. 40. Секційний адсорбер 1 – подача стічної води на очищення; 2 – ерліфт для вивантаження відпрацьованого вугілля; 3 – подача повітря; 4, 5 – пристрої для завантаження в адсорбер чистого вугілля; 6 – відведення очищеної води; 7 – корпус адсорбера; 8 – подача води; 9 – беспровальні грати (площа живого перетину 10%); 10 – перетікання вугілля через ежекторні трубчасті пристрої; 11 – гравійний шар; 12 – спорожнення адсорбера
| |
Рис. 41. Адсорбер-флокулятор 1 – тангенціальна подача води на очищення; 2 – корпус адсорбера; 3 – периферійна камера; 4 – відведення суміші стічної води з реагентами з центральної камери в периферійну; 5 – відведення обчищеної води; 6 – збірний лоток обчищеної води; 7, 8 – подача коагуляцій і флокулянтів; 9 – подача вугільного порошку; 10 – випуск відпрацьованих реагентів
|