- •Програма курсу “обробка технологічних рідин та стічних вод”
- •1. Вступ. Мета та задачі курсу. Структура дисципліни
- •Характеристика стічних вод
- •Класифікація шкідливих домішок, та основні методи очищення
- •3. Методи обробки технологічних рідин та стічних вод Прояснення рідин від грубо дисперсних завислих речовин
- •Обробка рідин в циклонах
- •Обробка рідин відстоюванням
- •Фільтрування
- •Флотація
- •Очищення рідин від колоїдно-дисперсних речовин
- •Механізм очищення води коагулянтами
- •Очищення води флокулянтами
- •Відокремлення завислих речовин центрифугуванням
- •Очищення вод хімічним осадженням
- •Видалення з води розчинних газів
- •Іонообмінне очищення рідин
- •Очищення рідин адсорбцією
- •Очищення рідин екстракцією
- •Очищення рідин мембранними та електромембранними методами
- •Очищення стічних вод виморожуванням та кристалізацію газогідратів
- •Біологічне очищення води
- •Радіаційний методи очищення води
- •Завдання на практичні заняття
- •Розглянути типи відстійників
- •Розглянути конструкції освітлювачів
- •Ознайомитися методикою розрахунку елементів освітлювача на прикладі
- •Розглянути схеми та конструкції очищення методом флотації
- •Розглянути конструкції дегазаторів та методику їх розрахунків
- •Розглянути приклади розрахунків по дегазації води
- •Розглянути основні види адсорберів
- •Розглянути розрахунок адсорбційної установки
- •Розглянути стадії роботи йонітових фільтрів та приклади технологічних схем обробки води
- •Приклади технологічних схем обробки води
- •Розглянути основні конструкції аеротенків
- •Завдання на самостійну проробку
- •Перелік та ключ до вибору свого варіанту для контрольної роботи
- •Питання до контрольної роботи та екзамену
- •Перелік основної та додаткової літератури Основна література
- •Додаткова література
Розглянути типи відстійників
Горизонтальні відстійники. Горизонтальний відстійник (рис. 17) це прямокутний у плані басейн, який обладнаний водорозподільни водозбірними пристроями, трубопроводами для подачі води, що освітлюється, і відведення освітленої води, а також пристроями для періодичного видалення осаду що випав.
Горизонтальні відстійники застосовують на водоочисних спорудах господарсько-питного і промислового водопроводів продуктивністю 30000 м3/добу при видаленні з води коагульованої зависі.
Висоту відстійника в залежності від висотної схеми станції приймаю від 3 до 5 м. Довжину і ширину відстійника визначають за розрахунками. Відношення довжини до висоти відстійника має бути не меншим 10. Якщо довжина відстійнику дуже велика і дуже велике значення вказаного співвідношення, то відстійник може бути виконаний з поворотом у горизонтальній (рис.17, г) або у вертикальній (рис.17, в) площині, або у вигляді двоповерхового з паралельним рухом води у поверхах (рис.17, б).
Д
Рис. 17. Схеми руху
води у горизонтальних відстійниках:
а - одноповерховому
прямоточному (розріз); б - двоповерховому
прямоточному (розріз), в - двоповерховому
з поворотом потоку (розріз), г -
одноповерховому з поворотом потоку
(розріз) 1 і 2 відповідно розподільчий
і збірний водозливи; 3 - водоміри І подача
вихідної води; ІІ - відведення відстояної
води,
ІІІ - відведення осаду
Враховуючи, що осад розподіляється по дну відстійника нерівномірно більша його частина накопичується у першій половині відстійника, об'єм осадової частини на початку відстійника роблять більшим, ніж у кінці. Для цього, а також для можливості періодичного випуску осаду, дно відстійника виконують з ухилом у бік, протилежний до руху води. Величину ухилу приймають для кольорових н 0,02, а для мутних вод 0,03. Для того, щоб при видаленні осад краще змивався, дну відстійника надають поперечний ухил близький до 0,05.
Видалення осаду з горизонтальних відстійників звичайно здійснюють допомогою перфорованих коробів або труб, які прокладають по дну відстійни При відкриванні засувки на гирлі цього коробу або труби осад під тиском стовпа води у відстійнику вижимається через отвір у стінці короба в його середині лотком відводиться у каналізацію. Гирло коробу розташоване на початку відстійника, де накопичується найбільша кількість осаду.
Видалення осаду з відстійників також може здійснюватись за допомогою донних клапанів, радіус дії яких становить 3 м.
При відсутності гідравлічної системи або механізмів для видалення кожне відділення повинно мати вздовж поздовжньої осі лоток для транспортування осаду в каналізацію під час очистки відстійника.
Для механізованого видалення осаду застосовують скребачки, які рухаються, а для відкачування осаду з приямку, куди осад зсувається скребачками, - спеціальні насоси або гідроелеватори.
Дослідженнями встановлено, що швидкість руху води в отворах має бути не більше 5 см/с для кольорових маломутних вод і не більше 8 см/с для мутних вод.
Рис. 18. Схема радіального відстійнику
Радіальний відстійник це круглий в плані басейн, який обладнаний трубопроводами подачі та відведення води, водорозподільним і водозбірним пристроями, а також скребковим механізмом, що призначений для безперервного віддалення з відстійнику осаду рис 18.
Ознайомитись з методикою розрахунку відстійника на прикладі:
Розрахувати горизонтальні відстійники, для наступних умов: витрата води з урахуванням витрати води на власні потреби q=1500 м3/год (~418 л/сек). Вміст завислих речовин у воді М = 260 мг/л; доза обчищеного сірчанокислого глинозему Дк = 45 мг/л; кольоровість води Ц = 90 град; кількість нерозчинних домішок від вапнування В1 = 12 мг/л; кількість суспензії у воді, що виходить з відстійника m = 10 мг/л.
Розрахунок горизонтальних відстійників
При розрахунку горизонтальних відстійників приймаємо и0 = 0,45 (див. табл. 2) і відношення довжини відстійника до розрахункової глибини
L/H =20 і K=12; vср =12·0,45 = 5,4 мм/сек; по формулі =1/(1-12/30)= 1,67.
де vср – середня горизонтальна швидкість руху води у відстійнику, повинна бути в межах 3–12 мм/сек;
К –коефіцієнт, залежний від прийнятого відношення довжини L відстійника до його глибини Н, його величину визначають на підставі наступних рекомендованих значень:
L/H |
10 |
15 |
20 |
25 |
К |
7.5 |
10 |
12 |
13.5 |
|
Рис. 19. Схема вертикального відстійника Вертикальний відстійник це круглий або квадратний у плані резервуар, який обладнаний трубопроводом для подачі води, що освітлюється, камерою пластівцеутворення, жолобами для збору освітленої води, а також трубопроводом для періодичного випуску осаду або спорожнення відстійника.
|
Таблиця 2. Швидкість осадження суспензії, затримуваної у відстійнику
Характеристика вихідної води і метод обробки |
и0 в мм/сек |
Кольорові води, що містять до 50 мг/л завислих речовин; обробка коагуляцією |
0,35–0,45 |
Каламутні води, що містять від 50 до 250 л/г/л завислих речовин; обробка коагуляцією |
0,45–0,50 |
Каламутні води, що містять більше 250 мг/л завислих речовин; обробка коагуляцією |
0,50–0,60 |
Каламутні води, не оброблювані коагуляцією |
0,12–0,15 |
Примітка. У разі застосування флокулянтів при коагуляції значення и0 збільшують на 20–30%.
Концентрація завислих речовин у воді, що поступає у відстійники, С в мг/л, обчислюється по формулі
Тоді площа всіх відстійників в плані буде рівна
F=1,67·1500/3,6·0,45=1546 м2
Приймаємо середню глибину відстійника Н = 3 м. По формулі
де Н – середня глибина зони осадження в м;
N – розрахункове число відстійників.
визначаємо його розрахункову ширину при кількості N = 4
B=1500/3,6·5,4·3·4=6,44 м.
Кожний відстійник необхідно розділити направляючою вертикальною перегородкою на 2 відділення по 3,22 м. Розрахункова довжина горизонтального відстійника може бути визначений по формулі L=F/BN:
L=1546/6.44·4=60,5 м
Відношення довжини відстійника до його розрахункової глибини
L:Н = 60,5:3= 20
тобто розміри відстійника вибрані правильно.
Коли у відстійнику не передбачені пристосування для механічного видалення осаду, тоді об'їм зони накопичення і ущільнення визначається по формулі
де – середня концентрація ущільненого осаду в г/м3 (див. табл. 3); С – концентрація завислих речовин у воді, що поступає у відстійник, в мг/л, обчислюється по формулі
С = М +КДК + 0,25 Ц + В1
де М - кількість завислих речовин у воді, що поступає на очисні споруди, в мг/л
К - коефіцієнт, що враховує кількість нерозчинних речовин, що вносяться коагуляцією і що утворюються при його гідролізі, для обчищеного сірчанокислого алюмінію приймається рівним 0,5; для неочищеного сірчанокислого глинозему – 1,2; для хлорного заліза – 0,8; Дк – доза коагуляції при розрахунку на безводний продукт в мг/л;
Ц - кольоровість початкової води в град;
В1 – кількість нерозчинних домішок, що вносяться з вапном, в мг/л. h=0,06 ∙ v2c; т – концентрація суспензії в освітленої воді, приймається в межах 8 – 12 мг/л.
Таблиця 3. Середня концентрація ущільненого осаду
Вміст завислих речовин в початковій воді, мг/л |
Середня концентрація осаду в г/м3 після ущільнення в течію | ||||||
|
3 год |
4 год |
6 год |
8 год |
12 год |
24 і більш | |
До 50 |
4500 |
5500 |
6000 |
6500 |
7500 |
10000–15000 | |
Більше 50 до 100 |
6500 |
7500 |
8000 |
8500 |
-9500 |
15000-30000 | |
Те ж 100 до 400 |
19000 |
21500 |
24000 |
25000 |
27000 |
30000–50000 | |
400 до 1000 |
24000 |
25000 |
27000 |
29000 |
31030 |
50000–70000 | |
100 до 2500 |
29000 |
31000 |
33000 |
35000" |
37000 |
70000–90000 | |
При безреагентної обробці води |
– |
– |
– |
– |
– |
150000 |
'
приймаємо Т = 10 доби.
W об'єм відстійника або зони накопичення осаду в м3 залежно від способу очищення відстійника; q розрахункова витрата води в мм3/год;
Т тривалість роботи відстійника між чистками в добу.
По формулі визначимо концентрацію завислих речовин у воді, що поступає у відстійник за період між чищенням
С=260+0,55·45+0.25·90+12 = 319,5 мг/л
по табл. 3 визначаємо = 30 000 г/м3.
Wос =24·1500·(319,5--10)·10/4·30000=930 м3
Площа одного відстійника дорівнює F1 = 1546 : 4 = 386.5 м2. Середня висота зони накопичення осаду
hос=Wос/F1=930/386,5=2,42 м
Середня глибина відстійника Н = 3,0+2,42 = 5.42 м.
Об'єм одного відстійника рівний
W=L·B·H = 60.5·6.44·5,42 = = 2110 м3.
Кількість води у відсотках від витрати оброблюваної води, споживаної при періодичному скиданні осаду з відстійника, визначається по формулі :
Рис. 20. Освітлювач
з конічним дифузором конструкції
Є.М.Тетеркіна
де Кр коефіцієнт розбавлення осаду, що приймається рівним 1,1 при спорожненні відстійника і 1,2 – 1,5 при гідравлічному способі видалення осаду;