Основний зміст кваліфікаційної роботи

У першому розділі “Теоретико-методичні аспекти тарифного регулювання в Україні” розглянуто: політика ціноутворення та порядок тарифного регулювання в Україні, особливості ціноутворення та тарифоутворення на підприємствах газопостачання та газифікації, сутність впливу тарифного регулювання на фінансовий стан підприємств газопостачання та газифікації.

В умовах ринкової економіки ціна є одним з найважливіших показників, що істотно впливає на фінансовий стан підприємства. Від рівня цін залежить розмір прибутку підприємства, конкурентоспроможність підприємства і його продукції, а також фінансова стійкість підприємства.

В Оксфордському словникові англійської мови зазначено, що слово tariff в італійській мові мало форму tariffa і означало «арифметика» або «підраховувати рахунки у Флоріо, книга ставок для податків у Баретті», було спорідненим до іспанського та португальського слова tariffa, арабським tasrif, яке означало «реєстрація», «надавати пояснення».

Тобто саме слово «тариф» означає розумне привласнення будь-чого і не містить інших ознак. Їх надають слову певні механізми. Такі механізми, наприклад, залежать від форми власності, яка переважає у суспільстві. Наприклад, при переважанні приватної власності в Російській імперії стягувався з приватної власності квартирний податок. З одержавленням житлової власності держава почала стягувати квартирну плату на утримання будинків.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з газопостачаннятагазифікації(далі — Порядок формування тарифів) сучасні тарифи — це вартість надання одиниці послуги відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку та податку на додану вартість.

Тариф - це система ставок плати за різні виробничі та невиробничі послуги, які надаються об'єднанням, підприємствам, організаціям, населенню; система ставок оплати праці.

Тариф – поширена форма визначення цін на послуги (продукцію) виробничого та особистого споживання.

Тариф встановлюють на вантажні й пасажирські перевезення всіх видів громадського транспорту, послуги зв’язку, житлово-комунальних підприємств, служби побуту тощо, а також на електричну , газову й теплову енергію.

Доповнюючи всі викладені в даній роботі визначення терміну тариф, пропоную удосконалене трактування, адаптоване до теми магістерської роботи: «тариф на газ» – це вираження витрат на видобуток, транспортування, постачання газу у грошовому еквіваленті, з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).

Розроблено методику, за якою було досліджено вплив тарифного регулювання на фінансовий стан природних монополій на прикладі підприємств газопостачання.

Д

Баланс

Інформаційна база АНАЛІЗУ Фінансового стану підприємства

Окремі показники діяльності природних монополій

ослідження впливу тарифного регулювання на фінансовий стан підприємств газопостачання та газифікації будемо проводити за методикою, наведеною на рис. 1.1.

Звіт про фінансові результати

1-й етап

АНАЛІЗ майна та капіталу природних монополій

2-й етап

Оцінка фінансової стійкості природних монополій

3-й етап

Аналіз фінансових результатів природних монополій

4-й етап

Аналіз структури витрат природних монополій

5-й етап

Аналіз структури тарифів природних монополій

Прийняття рішень щодо подальшого вдосконалення системи тарифного регулювання природних монополій

Рис. 2.1. Методика дослідження впливу тарифного регулювання на фінансовий стан природних монополій

Фінансовий стан підприємств із газопостачання та газифікації є вкрай критичний. Економічно необґрунтовані тарифи на послуги з транспортування та постачання природного газу не забезпечують фінансування виробничих програм, стабілізації виробничих процесів, закупівлі природного газу, необхідного на виробничо-технологічні потреби та інші витрати, необхідні на експлуатаційні потреби та обслуговування систем газопостачання, а також впливають на несвоєчасні розрахунки за газ.

Часткове збільшення тарифів на транспортування і постачання природного газу за рахунок зростання ціни газу на виробничо-технологічні потреби, нормовані витрати та втрати газу та збільшення фонду оплати праці без збільшення чисельності не дали позитивних змін у покращенні фінансового стану підприємств з газопостачання та газифікації.

Тарифна політика держави, особливо для категорії населення, спрямована на стримування росту цін на послуги газового господарства, що негативно впливає на фінансовий стан діяльності газорозподільчих підприємств.

 Підвищення тарифів необхідно здійснювати поступово з урахуванням найбільш сприятливої для цього пори року одночасно з відповідним підвищенням мінімальної заробітної плати для компенсації негативного впливу від зростання тарифів

Отже, щорічне незабезпечення не тільки нормативних, але й фактичних вкрай необхідних витрат, що склалися у відповідності з фактичними обсягами виробничо-експлуатаційних робіт, привело галузь до критичного стану.

У другому розділі «Дослідження впливу тарифного регулювання на фінансовий стан підприємств газопостачання та газифікації» досліджено аналіз майна та капіталу підприємства, оцінка фінансової стійкості підприємств газопостачання та газифікації, аналіз фінансових результатів підприємств газопостачання та газифікації, аналіз структури тарифів підприємств газопостачання та газифікації на прикладі ПАТ «Миколаївгаз».

Розглянувши звітні дані підприємств газифікації та газопостачання ПАТ «Миколаївгаз», ПАТ «Одесагаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», можна виділити такі негативні чинники, які вплинули на економічні та фінансові результати даних підприємств:

- розвиток розподільних газових мереж з одночасним зменшенням фондовіддачі. Підключення споживачів газу незначні, а в окремих випадках споживачі не підключались. На розвиток систем газопостачання передбачалась націнка на газ, яка збільшувала собівартість транспортування газу, збільшувались витрати на обслуговування;

- збільшення витрат на транспортування та постачання природного газу, нормовані втрати та власні потреби за рахунок зростання ціни на газ;

- зменшення основних елементів витрат, які вкрай необхідні на експлуатаційні потреби систем газопостачання (амортизаційні витрати, оплата праці, чисельність працюючих, матеріали та інші витрати, зростання банківських послуг) при формуванні тарифів, оскільки тарифи на транспортування і постачання природного газу є складовою цін на природний газ, що використовується для потреб населення, які були незмінні.

Основним джерелом фінансування витрат, пов'язаних з обслуговуванням, експлуатацією та забезпеченням стабільної роботи системи газопостачання, є тарифна виручка, отримана за надання послуг з транспортування природного газу розподільними мережами та постачання газу споживачам. Діючі рівні тарифів на транспортування і постачання не забезпечують їх економічно обґрунтованих витрат та необхідного рівня рентабельності. Так, на вимогу постанови НКРЕ «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ», який поставляється для промислових споживачів, значно збільшені ціни на виробничо-технологічні витрати, нормовані втрати природного газу та власні потреби. Однак, витрати на їх фінансування в тарифах не були передбачені. Підприємства понесли збитки і недоотримали кошти по розподілу за встановленим алгоритмом. З 1 червня 2006 року Комісія підвищує тарифи на послуги з транспортування газу, та лише частково враховує їх у витратах для виробничо-технологічних потреб.

Проаналізувавши структуру витрат(табл.2.14) зроблено висновок, що їх сумма значно перевищує суму доходів. Саме через те, що доходи не покривають витрати підприємство і знаходиться у кризовому фінансовому становищі.

Таблиця 2.14

Показники структури витрат ПАТ Миколаївгаз 2011-2012 роки

Показники, тис.грн.	2011 рік		2012 рік		Відхилення
	Сума	У %	Сума	У %
					сума	У %
Витрати
Виручка від реалізації	593754	100	852503	100,00	258749	43,58
Податок на додану вартість	98960	16,15	135150	12,89	36190	36,57
Собівартість реалізованої продукції	459015	74,92	667151	63,63	208136	45,34
Адміністративні витрати	7441	1,21	11391	1,09	3950	53,08
Витрати на збут		0,00		0,00	0	0,00
Інші операційні витрати	46571	7,60	234269	22,35	187698	403,0
Фінансові витрати	82	0,01	49	0,00	-33	-40,24
Втрати від участі в капіталі	0	0,00	0	0,00	0	0,00
Інші витрати	644	0,11	401	0,04	-243	-37,73
Разом	612713	103,1	1048411	122,9	435698	71,11
Фінансові результати від звич. діяльності до оподаткування	110744	18,65	-51777	-6,07	-162521	-146,7
Податок на прибуток від звич.д-сті	0	0,00	25259	2,96	25259	0,00
Чистий прибуток	-43325	-7,30	85485	10,03	128810	-297,3

*Таблиця складена на основі звітності ПАТ «Миколаївгаз»[33]

За останні роки, із-за невідповідності тарифів економічно обґрунтованим витратам підприємства з газопостачання та газифікації мали збитки від господарської діяльності у зв’язку з :

– встановленням диференційованих цін на природний газ;

– відсутністю коригування (НКРЕ) тарифу на постачання та транспортування природного газу у зв’язку із зменшенням обсягів його транспортування і постачання;

– невідповідністю між нормативною чисельністю працюючих та чисельністю прийнятою до розрахунку при встановленні тарифу.

В загальному ситуація є складною: зростає ціна газу, зростають тарифи на постачання та транспортування природного газу та відсутнє коригування тарифів (НКРЕ) у зв’язку із зменшенням обсягів його транспортування і постачання, тарифи на послуги з транспортування і реалізації газу споживачам не відповідають науково обґрунтованим нормативам, зростає система газопостачання та її зношеність.

Основними споживачами є населення, а не промисловість. Це є найголовнішою з проблем даної галузі. Тому що тарифи для населення, релігійних організацій встановлюються з огляду на його платоспроможність, а не по фактичним цінам газу, більше того розмір тарифу для населення навіть менший за собівартість газу. Через це прямо пропорційно підвищуються тарифи на газ для промислових організацій. Саме ця низка зовнішніх та внутрішніх чинників призводить підприємства з газопостачання та газифікації західного регіону України до кризового стану. Тому необхідно шукати шляхи виходу з кризової ситуації, що склалася та розробити стратегію її подолання.

Таким чином, для покращення фінансового становища газової галузі необхідно поступово підвищувати тарифи для категорії населення та релігія. Спершу довести розмір тарифу до собівартості одиниці газу, це надасть змогу деяким підприємствам дістатись точки беззбитковості, а іншим значно покращити своє становище і отримати прибуток.

У третьому розділі «Удосконалення системи тарифного регулювання природних монополій» присвячено розробці перспективнихта поточних завданньвдосконалення системи тарифного регулювання природних монополій, а також заходівіз вдосконалення системи тарифного регулювання природних монополій .

Встановлено, що нові підходи до регулювання тарифу і цін на газ повинні відповідати певним принципам.Методика розрахунку цін повинна ґрунтуватися на основі нижче наведенихудосконалених принципів.(табл.. 3.1)

Таблиця 3.1

Принципи формування тарифівна послуги підприємств газопостачання

Принцип	Характеристика принципу
Справедливості	При регулюванні тарифів повинен зберігатися „справедливий” баланс інтересів усіх учасників газотранспортного процесу (газотранспортних підприємств, НКРЕ, споживачів)
Достатності	Регулювання тарифів, як вид діяльності, повинно забезпечувати достатній обсяг тарифної виручки, необхідної для покриття всіх обґрунтованих витрат суб’єкта регулювання
Структурності	Система тарифікації повинна враховувати структуру газотранспортної системи і особливості її функціонування
Простоти	Процес регулювання тарифів повинен бути простим, зрозумілим і зручним у використанні
Стійкості	Стійкість системи регулювання, тобто на практиці не буде дуже часто виникати необхідність зміни тарифу
Розвиненості	Система тарифікації повинна враховувати ступінь розвитку і можливості доступу до газотранспортної системи
Попиту	Задоволення платоспроможного попиту на газ
Альтернативності	Тариф повинен враховувати альтернативність використання енергоресурсів, а також доцільність переходу з використання одного виду енергоресурсу на взаємозамінний.
Розвитку	Система тарифікації повинна бути спрямована на розвиток трубопровідної інфраструктури

Таким чином, використання базових принципів ринкової економіки створить необхідні передумови підвищення ефективності керування ресурсним потенціалом газотранспортної галузі та зміцнення позицій підприємств газотранспортної та газорозподільної систем у відносинах із внутрішніми та зовнішніми партнерами через механізм ціноутворення.

Запропоновані напрями вдосконалення системи тарифного регулювання природних монополій повинні призвести до:

-створення сприятливих умов для реструктуризації галузей природних монополій, їх роздержавлення, проведення демонополізації окремих секторів для розвитку ринкових механізмів саморегуляції, передусім конкуренції, доступу користувачів різних форм власності до інфраструктури цих галузей;

-вдосконалення механізму державного регулювання цін на продукцію природних монополій для забезпечення оптимального балансу між споживачами та виробниками;

-ефективного формування правових основ функціонування природних монополій, створення належного правового поля, яке повинно бути спрямоване на нейтралізацію можливих зловживань зазначеними структурами щодо інших суб’єктів ринкової системи;

-створення умов для залучення всіх можливих інвестиційних ресурсів у галузі інфраструктури, що сприятиме технічному переозброєнню суб’єктів природних монополій, впровадженню новітніх технологій і, як наслідок, призведе до поліпшення якості послуг і зниження їхньої собівартості.