- •Методичні вказівки для підготовки до лабораторних робіт з курсу хімії
- •Окиснювальна форма Число отриманих Відновна форма0, в
- •Додаток 3.Порядоквизначення напрямку окиснювально-відновних реакцій
- •Порівняти окиснювальні властивості іонів MnO4– та Сr2o72–у кислому середовищі.
- •Лабораторна робота № 2 гальванічні елементи
- •Лабораторна робота № 3 електроліз розчинів солей
- •Лабораторна робота № 4
- •V Рис.4. Схема гальванічного елемента:
- •Лабораторна робота № 5 захист металів від корозії
- •Лабораторна робота № 7
- •Розділ IV. Комплексні сполуки d-елементів
- •Експериментальна частина. Розділ іі
Лабораторна робота № 3 електроліз розчинів солей
Мета роботи: вивчення процесів, які відбуваються на електродах у процесі електролізу та визначення маси продуктів електролізу і виходу за струмом.
Дослід 1. Мідніння (електроліз розчину сульфату міді та сульфатної кислоти з розчинним анодом)
І. Характеристики процесу.
Склад електроліту: CuSO4 – 200...250 г/дм3, Н2SO4 – 50...70 г/дм3; аноди – мідні, катод графітовий; густина за струмом (і) – 6...8 А/дм2; швидкість осадження міді 0,2...1,6 мкм/хв.
ІІ. Порядок роботи.
Зважити вугільний катод з точністю до 0,01 г і результат записати (m1).
Визначити площу частини катоду S, яка занурюється у електроліт (S = h, де = D – довжина кола циліндричного катоду, h висота змоченої частини катода), виразити її у дм2 (1 дм2 = 100 см2). Обчислити силу струму: І = іS (A).
Зібрати прилад для електролізу згідно зі схемою на рис.2.
1 2
3 А 4
V
А К А
6 5 6
7
Рис.2. Схема приладу: 1 – випрямляч; 2 – амперметр; 3 – реостат; 4 – вольтметр (встановлюється 6 В); 5 – катод; 6 – анод; 7 – електролітична ванна з електролітом.
Помістити катод на катодну штангу і через реостат з'єднати з негативним полюсом випрямляча. Аноди помістити на анодні штанги і з'єднати з позитивним полюсом випрямляча. Складену схему запропонувати викладачеві для перевірки. Увімкнути прилад в мережу і негайно виставити реостатом розрахункову силу струму. Зафіксувати час і проводити електроліз на протязі 20...25 хвилин. Після закінчення електролізу схему розімкнути та розібрати, катод промити, висушити
над електроплиткою, зважити (m2) і визначити масу металу, яка виділилася на катоді (mпрак = m2 – m1). Електроліз у цьому випадку зводиться до виділення металу на катоді і поступовому розчиненні аноду.
Під час електролізу необхідно описати дослід, записати процеси на електродах і розрахувати масу металу, яка виділиться на катоді за рівнянням Фарадея:
,
де mтеор– маса речовини, яка теоретично повинна виділитися на катоді, г; Е – еквівалентна маса виділеної речовини, г/моль; І – сила струму, А; τ – час електролізу в с або год; F – число Фарадея (96500 Кл/моль, якщо час вимірюється у секундах, або 26,8 А.год/моль, якщо час вимірюється у годинах).
Розрахувати вихід за струмом згідно з формулою:
.
ІІІ. Завдання. Записати процеси на електродах і розрахувати масу речовини, яка утворюється на аноді за умовами досліду 1, але з нерозчинними анодами.
Дослід 2. Нікелювання. (Електроліз розчину суміші солей та борної кислоти з розчинним нікелевим анодом)
І. Характеристики процесу.
Склад електроліту: NiSO4 – 250...300 г/дм3, Na2SO4 – 60...80 г/дм3, Н3ВО3 – 25...40 г/дм3 (Н3ВО3 додається для підтримування певного значення рН, Na2SO4 – для збільшення електропровідності електроліту); аноди – нікелеві, катод – мідний, густина за струмом (і) – 0,5...2 А/дм2, рН – 5,2...5,8; швидкість осадження нікелю – 0,1...0,4 мкм /хв.
ІІ. Порядок роботи.
Зачистити наждачним папером і зважити мідний катод з точністю до 0,01 г; результат записати (m1).
Визначити площу частини мідного катода S, яка занурюється в електроліт S = 2h, де h і висота і довжина частини катода, де буде утворюватися покриття, 2 – дві сторони поверхні катода, виразити її у дм2. Обчислити силу струму в амперах (А): І = іS.
Далі все, як в п. 3 досліду 1. Пояснити процеси на катоді і анодах.
ІІІ. Завдання. Записати процеси на електродах і розрахувати кількість речовини, яка утворюється на аноді за умовами досліду 2, але з нерозчинними анодами.
Дослід 3. Цинкування. (Електроліз розчину суміші солей з розчинним цинковим анодом)
І. Характеристики процесу.
Склад електроліту: ZnSO4 – 200...300 г/дм3, Al2(SO4)3 – 20...30 г/дм3, Na2SО4 – 25...40 г/дм3. Al2(SО4)3 додається для підтримування певного значення рН, Na2SO4 – для збільшення електропровідності електроліту; аноди – цинкові, катод – залізний, густина за струмом (і) – 1...3 А/дм2, рН – 3,5...4,0; швидкість осадження цинку – 0,2...0,65 мкм /хв.
ІІ. Порядок роботи:
Зачистити ретельно наждачним папером і зважити залізний катод з точністю до 0,01 г; результат записати (m1).
Визначити площу частини залізного катода S, яка занурюється у електроліт S = 2h, де h і висота і довжина катода, де буде утворюватися покриття, 2 – дві сторони поверхні), виразити її у дм2. Обчислити силу струму в амперах (А): І = і·S .
Далі все, як в п. 3 досліду 1. Пояснити процеси на катоді і анодах.
ІІІ. Завдання. Записати процеси на електродах і розрахувати масу речовини, яка утворюється на аноді за умовами досліду 3 але з нерозчинними анодами.