3. Функції аграрного маркетингу

Функції агромаркетингу - не сукупність сталих відокремлених і специфічних направлень маркетингової діяльності, об'єднаних спільними діями па стадії підготовки, прийняття і реалізації рішень, зумовлених єдністю об'єкта і цілей агромаркетингу.

Існують різні точки зору трактування змісту функцій маркетингу взагалі і агромаркетингу зокрема. Функції маркетингу повинні відображати специфіку агропромислового виробництва самого продукту і його збуту підприємствами. В Україні притримуються своєї точки зору щодо функцій агромаркетингу та їх змісту, до яких відносять:

• вивчення ринку, попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції, можливостей конкурентів, збільшення обсягів випуску тієї чи іншої продукції та зниження її ціни, зовнішнього аграрного середовища;

• здійснення прогнозу змін попиту і пропозицій певних товарів;

• визначення стратегії агромаркетингу, розроблення цільових маркетингових програм, планування маркетингової діяльності, асортименту сільськогосподарської продукції;

• здійснення цінової політики, розроблення договірних, роздрібних, оптових цін, знижок і надбавок;

• організація товарної політики;

• планування, організація і здійснення збуту продукції;

• стимулювання продаж;

• планування і організація експорту сільськогосподарської продукції та міжнародного агромаркетингу.

Щоб не допустити багатьох неузгоджень і неточностей у змісті функцій агромаркетингу, їх доцільно класифікувати за двома критеріями: змістом і об'єктом маркетингового впливу.

Загальні функції агромаркетингу за змістом маркетинго­вого впливу поділяються так: аналіз; прогнозування; планування; організація; управління; облік і контроль; оцінювання.

Конкретні функції за об'єктом маркетингового впливу кла­сифікуються так: дослідження ринків; вивчення споживачів маркетингового середовища; аналіз зовнішнього маркетингового середовища; здійснення товарної політики; підготовка товару до реалізації; ціноутворення і цінова політика; рух товарів і збут продукції; формування попиту і активізація збуту; комерційна діяльність; обліково-фінансова діяльність; зовнішньоекономічна маркетингова діяльність; підтримування життєвого циклу товару; управління маркетингом.

Маркетингова діяльність поєднує і взаємопов'язує загальні і конкретні функції. Здійснення будь-якої конкретної функції пов'язане з виконанням всіх загальних.

Щоб мати глибше уявлення про, загальні функції агромаркетингу, доцільно розглянути їх докладніше.

Аналіз включає: збирання, оброблення, систематизацію і вивчення внутрішньої та зовнішньої інформації; виявлення відхилень від планових програм і визначення їх причин (зни­ження урожайності озимих зернових внаслідок несприятливих погодних умов їх перезимівлі); виявлення можливостей і шляхів ліквідації цих відхилень (підсівання яровими зернови­ми або пересівання поля на весні); зведення аналітичних мате­ріалів за агромаркетингу і представлення їх керівництву для прийняття відповідних рішень (зниження урожайності призве­де до зменшення обсягів виробництва продовольчого зерна, отже, по зерну може бути не виконаний контракт; виробник заздалегідь про це повідомляє споживачеві-хлібопекарю, пропо­нує йому інші варіанти, які враховують інтереси як виробника зерна так і його споживача).

Прогнозування. Встановлюється прогноз на підставі економіко-статистичних (виробничий потенціал або конкурентосп­роможність, плани і можливість їх оперативної зміни) методів. Ці методи дають можливість дослідити реальну дійсність та її діалектику. В агромаркетинговій діяльності прогноз важливий, з одного боку, тому, що сільськогосподарське виробництво за­лежне від об'єктивних (природних) факторів, а з іншого боку, ос­кільки велика кількість аспектів поведінки споживачів мають стохастичну форму, та передбачити їх часто неможливо. За та­кими моделями надалі розробляється програма і мета агромаркетингової діяльності.

Планування визначає цільову програму, її пропорції та за­безпеченість необхідними грошовими, трудовими і матеріаль­но-технічними засобами. За допомогою цієї програми добива­ються ефективного управління та агромаркетингу. Функція планування дає можливість змоделювати низку маркетингових процедур, щоб у конкретній ситуації застосувати відповідну, яка дасть можливість звести нанівець збитки, спричинені пев­ними ситуаціями, або отримати максимальну вигоду при ви­никненні сприятливих умов.

Організація створює цілісність, єдність, упорядкованість си­стеми агромаркетингу, тобто злагоджену роботу служби агро-маркетингу на різних рівнях діяльності. Забезпеченість спеціа­лізації, кооперації, ритмічності, синхронності і безперервності агромаркетпнгу досягаються за рахунок цілісності економічної, організаційної, агротехнічної, зооветеринарної, технічної і забез­печувальної підсистем.

Управління являє собою види діяльності з підтримки дії си­стеми агромаркетингу в певному напрямі або переведення цих Дій на повий, більш перспективний напрям. Управління дає можливість здійснювати оперативну координацію і регулювання, які забезпечують злагоджену роботу трудового колективу, її рівномірність та узгодженість.

Регулювання процесу агромаркстингу здійснюється за до­помогою економічного і соціально-психологічного впливу, ад­міністрування, використання різних форм мотивації. Еконо­мічний вплив на агромаркетингові служби здійснюється через систему поточного преміювання, підвищення відсотків з про­дажу тощо. Соціально-психологічні форми регулювання - це врахування інтересів окремих споживачів, їх моралі, образу життя, сімейного бюджету і тлі. Більш жорсткими формами ре­гулювання агромаркетингу є адміністративні, які через нака­зи, розпорядження, рішення та оперативні наради його здійснюють.

Облік і контроль забезпечують правильність процесу агро­маркетингу, діяльність керівників і спеціалістів, а також своє­часне виявлення відхилень фактичного стану господарювання від планового, встановлення причин відхилень. Контроль по­винен бути всеосяжним, постійним, своєчасним і ефективним.

Специфічною особливістю агромаркетингу в Україні є те, що його функції у формуваннях малого агробізнесу виконують, як правило, не підготовлені до цього фахівці, а самі підприємці.

У сільськогосподарських підприємствах агромаркетингова діяльність може бути ефективною за умови, якою нею займають­ся всі працівники апарату управління і їй сприяють працівники сфери виробництва, оскільки вони, насамперед, забезпечують тріаду порівняльного моніторингу сільськогосподарської про­дукції"... сьогодні краще, більше і дешевше, ніж учора, а завтра краще, більше і дешевше, ніж сьогодні ...", вони виробляють умо­ви для своєчасного задоволення попиту споживача.

5. Комплекс маркетингу

Процес управління маркетингом складається з аналізу можливостей ринку, вибору цільових ринків, планування стратегії і тактики маркетингу, організації управління маркетингом, контролю за ефективністю процесу управління.

В цьому процесі застосовують комплекс маркетингових засобів, який в зарубіжній літературі отримав назву marketing-mix або 4P:

Product – продукт – формування якісних параметрів, розробка дизайну, упаковки, марочної назви, формування асортименту, надання сервісу, гарантій.

Price – ціна – формування цінової політики підприємства, яка включає аналіз факторів ціноутворення, визначення рівня ціни, надання різноманітних знижок, можливості кредитування споживачів, формування торгових націнок, визначення можливого попиту при різних варіантах ціни.

Place – місце, розподіл, товарорух – формування каналів товароруу, транспортування, обробка вантажів, складування і збереження в т.ч., які товарні запаси повинні бути.

Promotion – просування – створення позитивного іміджу фірми та її продукції; паблік-рілейшнз технології (PR), реклама, організація виставок, ярмарок, методи стимулювання збуту, купони, лотереї, призи.