- •Методична розробка для практичного заняття №2 Тема: Переливання крові та кровозамінників (2 год).
- •II. Цілі заняття
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
- •IV. Тести для перевірки вихідного рівня знань:
- •V. Зміст навчання
- •До переливання цільної крові показів немає
- •Компоненти і препарати крові
- •Классификация кровезаменителей
- •Кровезаменители гемодинамического действия
- •Кровезаменители дезинтоксикационного действия
- •Препараты для белкового парентерального питания
- •VI. Орієнтовна основа дії.
- •VII. Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань. Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.
- •Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.
- •Еталони відповідей
- •Vііі. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття Технологічна карта заняття
VI. Орієнтовна основа дії.
Заняття проводиться спочатку в учбовій кімнаті, де студенти знайомляться з цільною кров’ю та її препаратами. Проводять макрооцінку крові, читають паспорт крові, вивчають можливість її використання. Студентів знайомлять з кровозамінниками.
Потім студенти самостійно заповнюють системи для переливання крові, проводять пункцію вени, вивчають шляхи введення крові та її препаратів.
Надалі заняття проводиться біля ліжка хворого, де студентам демонструється переливання препаратів крові, проводять біологічну пробу. Звертається увага на можливі реакції та ускладнення. Студенти вимірюють температуру тіла хворого, частоту пульсу, артеріальний тиск. Викладач знайомить їх з медичною документацією – протокол переливання крові.
Демонструють хворих, яким переливаються кровозамінника, звертається увага на можливі ускладнення.
VII. Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань. Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.
Хворий І., 20 років, 4 години тому був побитий невідомими. Під час ревізії в черевній порожнині знайдено до 1,5 л рідкої крові. Селезінка пошкоджена в декількох місцях. Який вид трансфузії слід застосувати в даному разі?
A. * Реінфузію
B. Непрямий
С. Прямий
D. Аутотрансфузію
E. Замінний
2. Хворий Г., 28 років, 2 години тому впав з першого поверху будинку. Загальмований, блідий, є множинні подряпини обличчя, рвані кровоточиві рани на лівому передпліччі. Закритий перелом лівого плеча та стегна. Пульс –110 на хв., АТ – 90/40 мм рт. ст. В аналізі крові: еритроцити – 3,5*1012, Нв – 100 г/л. Почали виконувати протишокові заходи. Яке трансфузійне середовище краще використати в даному разі?
А *Поліглюкін
В. Желатиноль
С. 5% глюкоза
D Ацесоль
Е. Трисоль
3. До операційної доставлений Ж., 19 років, який отримав політравму. Під час операції виявлені числені розриви селезінки та тонкої кишки. Артеріальний тиск прогресивно знижується. Виникла необхідність у гемотрансфузії. Хто може виконати визначення групи крові та резус-належності у потерпілого?
Лікар будь-якої спеціальності*
Лікар-лаборант
Лікар-хірург
Лікар-анестезіолог
4. Хвору К., 40 років,. оперована з приводу перітониту. Виконана резекція кишки з накладанням ентеростоми. Стан важкий. З нориці за добу виділяється до 2,5-3,0 л кишкового вмісту. Який препарат як найбільш ефективний для покриття енергетичних витрат хворої Ви використаєте?
* Ліпофундін
5 % розчин глюкози
10% розчин глюкози
20 % розчин глюкози
Альвезін
5. Хворий К-н, 42 років, надійшов до хірургічного стаціонару з приводу тупої травми черевної порожнини, ознаками внутрішньої кровотечі. Після травми минуло 4 години. При операції знайдено розрив селезінки, в черевній порожнині до 2,5 л крові; інших пошкоджень не виявлено. Хірург вирішив провести реінфузію її. Що необхідно виконати перед її проведенням?
* Провести пробу на гемоліз
Визначити групу крові
Визначити Резус-належність крові
Провести проби на групову та індивідуальну сумісність
Виконати все вище означене
6. Больной 40 лет с острым желудочно-кишечным кровотечением была перелита консервированная кровь в объеме 400 мл после проведения всех проб на совместимость. После гемотрансфузии состояние больной ухудшилось, появилась головные боли и боли в мышцах, повысилась температура тела до 38,8 градусов. Чем объясняется состояние больной?
*Пирогенной реакцией средней тяжести
Развитием гемотрансфузионного шока
Аллергической реакцией
Развитием бактериально-токсического шока
Воздушной эмболией
7. Хворому Т., 44 років, з метою ліквідації постгеморагічної анемії після резекції шлунку, яка проводилася з приводу профузної виразкової кровотечі, перелито внутрішньовено крапельно 450,0 мл одногрупної А(ІІ) Rh(-) крові. Через 20 хвилин після гемотрансфузії у хворого підвищилася температура до 39,5С, з’явилася задишка, головний біль, кволість, запоморочення, м’язові болі, сильний трус. Була одноразова блювота. На шкірі – уртикарний сип. Пульс – 120 на хв., АТ – 90/60 мм рт. ст. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
* Важка пірогена реакція
Анафілактичний шок
Анафілактична реакція
Алергічна реакція
Калієва інтоксикація
8. Хворий К., 27 років, поступив в хірургічне відділення з ножовим пораненням черевної порожнини через 4 години після травми. Стан хворого важкий. Пульс ниткоподібний, 120 в 1 хв. АТ 70/40 мм.рт.ст. проведена екстрена лапаротомія. В черевній порожнині багато рідкої крові. Встановлено джерело кровотечі – брижа тонкого кишечника, без ушкодження порожнистих органів. Проведений гемостаз. Як поступити з кров’ю в черевній порожнині?
Відповідь: Необхідно провести реінфузію крові з черевної порожнини.
9. В проктологічне відділення поступив хворий з кровотечею із гемороїдальних вузлів і важкою анемією. Хворий блідий, пульс 120 в 1 хв., АТ 100/60 мм.рт.ст., Нв 60 г/л. З метою відновлення дефіциту еритроцитів хворому в передопераційному періоді перелито 300 мл одногрупної і однорезусної еритроцитарної маси. Як оформити документацію на проведену гемотрансфузію?
Відповідь: На кожний випадок гемотрансфузії потрібно заповнити протокол переливання еритроцитарної маси, плазми.
10. Хворому переливається одногрупна та однорезусна еритроцитарна маса. Через годину після переливання пульс 76 в 1 хв, АТ 130/80 мм.рт.ст., температура тіла 36,8оС. Виділилось 200 мл солом’яно-жовтого кольору сечі. Задишки, гіперемії обличчя, болю в попереку у хворого немає. Що повинен зробити лікар з порожнім флаконом?
Відповідь: Після переливання флакон донора із залишками трансфузійної речовини зберігають в холодильнику протягом двох діб.
11.Хворому з геморагічним шоком 4-го ступеню перелито 200 мл одногрупної та однорезусної еритроцитарної маси. Стан хворого під час переливання не змінювався. Які дослідження та лабораторні методи обстеження повинен виконати лікар, що переливав еритроцитарну масу протягом доби після переливання?
Відповідь: Після гемотрансфузії лікар проводить спостереження за хворим :
дотримання постільного режиму і голоду протягом 2 годин після гемотрансфузії;
вимірювання температури тіла, артеріального тиску щогодини протягом 2 годин після гемотрансфузії;
медичний контроль за загальним станом хворого, кількістю та характером сечі перші 6 годин після гемотрансфузії;
лабораторний контроль сечі, крові та за необхідністю інших показників наступного дня.
12.. Хворий, 42 роки, поступив в хірургічне відділення після автомобільної катастрофи із закритою тупою травмою живота через 6 годин після травми. Виконаний лапароцентез. В черевній порожнині знайдена кров. Під час лапаротомії під інтубаційним наркозом встановлено травматичні пошкодження селезінки з крововтратою до 1500 мл. Кровотеча зупинена. Чи можлива реінфузія крові та як її виконати?
Відповідь: Реінфузія крові можлива, так як з моменту травми минуло менше 12 годин і немає пошкодження порожнистого органу (кров не інфікована).
13. У хворого під час проведення біологічної проби (перший раз струминно перелито 15 мл еритроцитарної маси) з’явилась гіперемія обличчя, задишка, зросла частота пульсу, біль в попереку. Чи продовжувати біологічну пробу та які дії повинен виконати лікар.
Відповідь: У випадку появи реакції на переливання еритроцитарної маси проведення біологічної проби припиняють. Необхідно негайно перетиснути систему (не виходячи голкою з вени), відключити від голки і підключити систему з фізрозчином або глюкозою.
14 Хворому з шлунково-кишковою кровотечею А(І) Rh (+) групи крові із станції переливання крові доставлена еритроцитарна маса А(І) Rh (+) 250 мл. Як провести макроскопічну візуальну оцінку придатності еритроцитарної маси?
Відповідь: Перед переливанням еритроцитарної маси лікар повинен провести візуальну оцінку, щоб впевнитись про придатність еритроцитарної маси до переливання. По-перше, звертається увага на герметичність упаковки, пляшки чи контейнера, співпадання групи крові та резус-фактора донора та реципієнта. По-друге, звертається увага на номер, дату збирання крові, вид консерванта, прізвище, ім’я та по-батькові донора, ким була зібрана еритроцитарна маса, підпис лікаря. Потім потрібно звернути увагу на наявність згустків та бактеріального забруднення еритроцитарної маси, гемолізу. Визначати придатність еритроцитарної маси необхідно при достатньому освітленні на місці зберігання.
15. Хворому із багаторазовою шлунково-кишковою кровотечею переливалася еритроцитарна маса по 240 мл 3 рази. Під час переливання виникли гемотрансфузійні реакції негемолітичного типу. У хворого знову виникла шлунково-кишкова кровотеча, стан погіршився. Яке трансфузійне середовище краще вибрати для переливання?
Відповідь: В даному випадку краще застосувати відмиті еритроцити.
16. Під час переливання еритроцитарної маси затромбувалася голка. Намагаючись поновити прохідність голки, медсестра продула голку шприцом. Внаслідок чого в вену потрапило 2,0 мл. повітря. У хворого раптово появився біль за грудиною, задуха, кашель, ціаноз, колапс. На ЕКГ - ознаки навантаження правого передсердя зі зміщенням електричної вісі вправо. Яке ускладнення має місце?
Відповідь: Внаслідок порушення техніки переливання крові у хворої виникла повітряна емболія.
17. Після масивного переливання крові тривалих термінів зберігання у хворого появилось короткочасне збудження, яке змінилось апатією, сонливістю, судомними посмикуваннями м’язів, атонією, брадикардією, падінням артеріального тиску. На ЕКГ – поява високого гострокінцевого зубця Т з вузькою основою. Яке ускладнення має місце?
Відповідь: У хворого виникла калієва інтоксикація.
18. У хворого з тупою травмою живота, оперованого через 10 годин з моменту отримання травми, під час операції констатовано розрив печінки. В животі до 2,5 л крові з множинними згустками. В лікарні в достатній кількості обстеженої свіжої крові потрібної групи. Яку тактику компенсації крововтрати слід обрати лікарю в даному випадку?
а) відмовитись від переливання крові і відновити ОЦК за допомогою кристалоїдів і колоїдних плазмозамінників
б) перелити консервовану еритроцитарну масу потрібної групи
в) провести реінфузію крові зібраної в черевній порожнині (+)
г) перелити свіжезаморожену плазму
д) перелити відмиті еритроцити
19. У хворого з шлунково-кишковою кровотечею після переливання 200 мл О (І) Rh (+) еритроцитарної маси через 1 годину підвищилась температура тіла до 38,5 оС, з’явились болі в м’язах і суглобах, лихоманка. Пульс 82 уд/хв., артеріальний тиск – 120/80 мм. рт. ст. Катетером видалено до 150 мл солом’яно-жовтої сечі, при лабораторному дослідженні змін в ній не виявлено. Про яке ускладнення чи реакція розвинулась у хворого? Яке лікування слід призначити?
Відповідь: У хворого пірогенна реакція середнього ступеню важкості. Пацієнту слід ввести антигістамінні препарати, анальгетики, хлорид кальцію 10 % - 20 мл внутрішньовенно.
20. Під час переливання еритроцитарної маси хворому з кровотечею затромбувалась голка. Медсестра відключила систему, а голку промила розчином гепарину. Чи вірно зробила медична сестра?
Відповідь: При тромбуванні голки промивати її розчином гепарину не можна, так як може виникнути тромбоемболія легеневої артерії.
21. При макроскопічній оцінці якості консервованої крові лікар звернув увагу на герметичну упаковку, відповідність паспортизації, збереження, на те, що кров не хільозна. На що в першу чергу потрібно звернути увагу при макроскопічній оцінці крові?
Відповідь: В першу чергу потрібно звернути увагу на бактеріальне забруднення, наявність згортків, гемолізу.
Тести для перевірки вихідного рівня знань:
1. Найкращий препарат для лікування гіповолемії.
А. Кріопреципітат
B. Концентрат фактору VIII
C. Свежозаморожена плазма
D. Альбумін
2. Найкращий препарат для лікування гострої крововтрати.
гіповолемії.
А. Кріопреципітат.
B. Концентрат фактору VIII.
C. Свежозаморожена плазма
D. Альбумін
3. Найкращий препарат для лікування дефіциту ф-рів зсідання:
А. Кріопреципітат
B. Концентрат фактору VIII
C. Свіжозаморожена плазма
D. Альбумін
4. Найкращий препарат для лікування гіпофібриногенемії:
А. Кріопреципітат
B. Концентрат фактору VIII
C. Свежозаморожена плазма
D. Альбумин
5. Протипокази до гемотрансфузії при крововтраті понад 35% ОЦК:
а. Септичний ендокардит
б тяжкі розлади функції печінки і нирок
в. Протипоказів немає
г. Набряк легень
д. Схильність до тяжких алергічних реакцій
6. Огляд еритроцитарної маси проводять:
а. Відразу після взбовтування
б. Через 5 хв після взбовтування
в. Через 10 хв після взбовтування
г. Перед взбовтуванням
7. Сіль для попередження і лікування цитратної інтоксикації:
а. NaCl
б. КCl
в. CаCl
г. МgCl2
д. FeCl3
8. Яка кількість 10% розчину CaCl2 потрібна для нейтралізації цитрату натрія при переливанні 1000 мл еритроцитарної маси:
а. 5мл
б.10мл
в.15мл
г.20мл
д.25мл
9. Що не є ускладненням масивної гемотрансфузії:
а) гіперкальціемія
б) гемоліз
в) гіперкаліемія
г) ацидоз
д) алкалоз
10. Для чого необхідно дотримуватись принципу застосування крові «один донор – один хворий»
а) зменшується можливість захворювання в зв’язку з розвитком інфекції в флаконі
б) зменшується можливість переносу вірусних та інфекційних захворювань від донора
в) зменшити можливість сенсибілізації організму реципієнта чужорідними агентами
г) зменшується можливість розвитку реакції і ускладнень
д) не треба проводити пробу на індивідуальну сумісність
11. Термін зберігання еритроцитарною маси при to +4 Со на консерванті глюгіцир:
а) 21 день
б) 7 днів
в) 14 днів
г) 25 днів
д) 30 днів
12. Який максимальний термін зберігання відмитих еритроцитів
а) 24 год
б) 72 год
в) 2 дні
г) 6 год
д) 4 дні
13. На що, в першу чергу, необхідно звернути увагу при макроскопічній оцінці якості консервованої крові?
а) бактеріальне забруднення, наявність згустків, гемолізу
б) хільозна кров
в) відповідність паспортизації
г) герметичність упаковки
д) відповідність збереження
14.Ранні достовірні клінічні ознаки ускладнення, пов’язаного з переливанням несумісної крові за системою АВО.
а) падіння артеріального тиску, поява червоної сечі
б) лихоманка або почуття жару
в) болі в животі, м’язах, голові
г) прискорення пульсу, дихання, блідість
д) анурія
15. Яка основна перевага при переливанні відмитих еритроцитів?
а) вони є ареактогенним трансфузійним середовищем, тому що позбавлені лейкоцитів, білків та їх антигенів
б) не викликає реакції у хворих, які сенсибілізовані до антигенів системи HLA
в) не мають токсичної дії цитрату і продуктів метаболізму клітинних компонентів
г) мають менший ризик зараження вірусним гепатитом і цитомегаловірусами
д) трансфузійне середовище реологічної дії
16. Трансфузія якої крові найбезпечніша?
а) трансфузія аутокрові
б) реінфузія крові
в) розморожені відмиті еритроцити
г) еритроцитарна маса
д) цільна кров
17. Якої давності кров, що вилилась в порожнини тіла, можна використовувати для реінфузії?
а) до 12 год.
б) до 24 год.
в) до 48 год.
г) до 72 год.
д) до 2 год.
18. Оптимальний спосіб гемотрансфузії:
а) внутрішньовенний
б) внутрішньоартеріальний
в) внутрішньоаортальний
г) у губчасту кістку
д) обмінне переливання
