Методична розробка для практичного заняття №2 Тема: Переливання крові та кровозамінників (2 год).

I. Актуальність теми:

Тривалий час цільна кров була чи не єдиним трансфузійним середовищем і до гемотрансфузії відносились як до нескладної процедури. Це спричинило чисельні ускладнення, сутність яких стала зрозумілою при ретроспективному аналізі на підставі досягнень сучасної імунології.

В теперішній час гемотрансфузію потрібно розглядати як лікувальний метод, що заключається у введенні в кровоносне русло хворого компонентів крові, заготовлених від донорів або від самого реципієнта, а також крові, що виливається в порожнини тіла при травмах і операціях.

В останні роки з’явилась тенденція до зменшення об’ємів переливання крові та її компонентів за рахунок збільшення частки протишокових кровозамінників. Це обумовлено тим, що консервована донорська кров та її препарати різко відмінні від циркулюючої в організмі крові і ці відмінності збільшуються з часом зберігання крові. Це приводить до гемотрансфузійних реакцій після переливання. Помилки при визначенні груп крові та Rh-фактору призводять до гемотрансфузійних ускладнень (гемотрансфузійного шоку) з летальними випадками.

II. Цілі заняття

1. Знати історію переливання крові.

2. Знати покази до переливання.

3. Знати види гемотрансфузій.

4. Знати шляхи гемотрансфузій.

5. Знати методики гемотрансфузій.

6. Знати механізм дії перелитої крові та її препаратів.

7. Знати препарати крові.

8. Знати патологічну дію перелитої крові.

9. Знати ускладнення при переливанні крові та її препаратів і лікування їх.

10. Знати реакції при переливанні крові та її препаратів і лікування їх.

11. Знати класифікацію кровозамінників.

12. Знати покази до переливання кровозамінників.

13. Знати реакції та їх лікування при застосуванні кровозамінників.

III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Основна література:

1. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

2. Загальна хірургія / Під ред. С.П.Жученко, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. – К.: “Здоров’я”, 1999 – с. 144-145.

3. Волколаков Я.В. Общая хирургия. – Рига: “Медицина”, 1989. - С. 327-359.

4. Гостищев А.В. Практическое руководство по общей хирургии. - М.: “Медицина”, 1989.

5. Николаева Л.К. Пропагандистам донорства. - М.:”Медицина”, 1986

6. Стручков В.В. Общая хирургия. - М.: “Медицина”, 1988.

Додаткова:

1.Гуменюк Н.И., Киркилевский С.И. Инфузионная терапия. – К.: Книга плюс. – 2004 – 208с.

2. Жичневский Я.Н. Основы инфузионной терапии. Минск. Высшая школа. 1994.

IV. Тести для перевірки вихідного рівня знань:

1. Найкращий препарат для лікування гіповолемії.

А. Кріопреципітат

B. Концентрат фактору VIII

C. Свежозаморожена плазма

D. Альбумін*

2. Найкращий препарат для лікування гострої крововтрати.

гіповолемії.

А. Кріопреципітат.

B. Концентрат фактору VIII.

C. Свежозаморожена плазма*

D. Альбумін

3. Найкращий препарат для лікування дефіциту ф-рів зсідання:

А. Кріопреципітат

B. Концентрат фактору VIII

C. Свіжозаморожена плазма*

D. Альбумін

4. Найкращий препарат для лікування гіпофібриногенемії:

А. Кріопреципітат*

B. Концентрат фактору VIII

C. Свежозаморожена плазма

D. Альбумин

5. Протипокази до гемотрансфузії при крововтраті понад 35% ОЦК:

1. Септичний ендокардит

2. Тяжкі розлади функції печінки і нирок

3. Протипоказів немає*

4. Набряк легень

5. Схильність до тяжких алергічних реакцій

6. Огляд еритроцитарної маси проводять:

1. Відразу після взбовтування

2. Через 5 хв після взбовтування

3. Через 10 хв після взбовтування

4. Перед взбовтуванням*

7. Сіль для попередження і лікування цитратної інтоксикації:

1. NaCl

2. КCl

3. CаCl*

4. МgCl₂

5. FeCl₃

8. Яка кількість 10% розчину CaCl₂ потрібна для нейтралізації цитрату натрія при переливанні 1000 мл еритроцитарної маси:

1. 5мл

2. 10мл

3. 15мл

4. 20мл*

5. 25мл

9. Що не є ускладненням масивної гемотрансфузії:

а) гіперкальціемія (+)

б) гемоліз

в) гіперкаліемія

г) ацидоз

д) алкалоз

10. Для чого необхідно дотримуватись принципу застосування крові «один донор – один хворий»

а) зменшується можливість захворювання в зв’язку з розвитком інфекції в флаконі

б) зменшується можливість переносу вірусних та інфекційних захворювань від донора (+)

в) зменшити можливість сенсибілізації організму реципієнта чужорідними агентами

г) зменшується можливість розвитку реакції і ускладнень

д) не треба проводити пробу на індивідуальну сумісність

11. Термін зберігання еритроцитарною маси при t^o +4 С^о на консерванті глюгіцир:

а) 21 день (+)

б) 7 днів

в) 14 днів

г) 25 днів

д) 30 днів

12. Який максимальний термін зберігання відмитих еритроцитів

а) 24 год (+)

б) 72 год

в) 2 дні

г) 6 год

д) 4 дні

13. На що, в першу чергу, необхідно звернути увагу при макроскопічній оцінці якості консервованої крові?

а) бактеріальне забруднення, наявність згустків, гемолізу (+)

б) хільозна кров

в) відповідність паспортизації

г) герметичність упаковки

д) відповідність збереження

14.Ранні достовірні клінічні ознаки ускладнення, пов’язаного з переливанням несумісної крові за системою АВО.

а) падіння артеріального тиску, поява червоної сечі (+)

б) лихоманка або почуття жару

в) болі в животі, м’язах, голові

г) прискорення пульсу, дихання, блідість

д) анурія

15. Яка основна перевага при переливанні відмитих еритроцитів?

а) вони є ареактогенним трансфузійним середовищем, тому що позбавлені лейкоцитів, білків та їх антигенів (+)

б) не викликає реакції у хворих, які сенсибілізовані до антигенів системи HLA

в) не мають токсичної дії цитрату і продуктів метаболізму клітинних компонентів

г) мають менший ризик зараження вірусним гепатитом і цитомегаловірусами

д) трансфузійне середовище реологічної дії

16. Трансфузія якої крові найбезпечніша?

а) трансфузія аутокрові (+)

б) реінфузія крові

в) розморожені відмиті еритроцити

г) еритроцитарна маса

д) цільна кров

17. Якої давності кров, що вилилась в порожнини тіла, можна використовувати для реінфузії?

а) до 12 год.

б) до 24 год. (+)

в) до 48 год.

г) до 72 год.

д) до 2 год.

18. Оптимальний спосіб гемотрансфузії:

а) внутрішньовенний (+)

б) внутрішньоартеріальний

в) внутрішньоаортальний

г) у губчасту кістку

д) обмінне переливання