- •Методична розробка для практичного заняття №9 Тема: Опіки та відмороження (2 год).
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
- •Правильні відповіді
- •IV. Зміст навчання с Холодова травма труктурно-логічна схема теми
- •V. Орієнтовна основа дії
- •Теплові ураження
- •Vі. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня знань.
- •Vіі. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття Технологічна карта заняття
V. Орієнтовна основа дії
Опіки – це ушкодження тканин під впливом високої температури або хімічних речовин. Причина термічних опіків – вплив відкритого полум`я, розпечених предметів, водяної пари, горючих речовин і т. ін. Хімічні опіки виникають при попаданні на м`які тканини міцних кислот, лугів. Опіки супроводжуються вираженим больовим синдромом – в осіб з великими опіковими поверхнями та глибокими опіками розвиваються явища шоку.
Опіки за ступенем важкості поділяються:
поверхневі опіки
І ступінь – почервоніння, набряклість шкіри (епідерміс);
ІІ ступінь – поява на ній пухирів зі світлим вмістом ( дерма);
глибокі опіки
ІІІ ступінь – пухирі зі світлим вмістом, утворення на шкірі струпів в результаті згортання білків тканин (підшкірно-жирова клітковина);
ІY ступінь – обвуглювання шкіри.
NB ! Важкість стану при опіку визначається глибиною та обсягом
ушкодження.
Поверхня опіку вимірюється у відсотках від площі поверхні тіла і визначається за правилом долоні (площа долоні потерпілого дорівнює 1% поверхні тіла) або за правилом дев`ятки (ураження голови та шиї – 9%, передня поверхня тулуба – 18%, задня поверхня тулуба – 18%, нога – 18%, статеві органи – 1%.
Опік дихальних шляхів
О з н а к и: опік обличчя, часте гучне дихання, обпалене волосся у носових ходах, сліди кіптяви в роті, відкашлювання чорного вугільного харкотиння.
НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА
Усунути дію фактора, що спричиняє ушкодження.
Перевірити прохідність дихальних шляхів, дихання, кровообіг.
Забезпечити доступ свіжого повітря.
Видалити залишки згорілого одягу.
NB! Не відривайте щільно прилиплі частини одягу з уражених місць!
Промийте ушкоджені зони шкіри фізіологічним розчином або холодною проточною водою. Очі промиваються від внутрішнього краю до зовнішнього.
Знеболювання: вода (необхідна також для швидкогго зменшення акумуляції тепла в тканинах і обмеження площі опіків); іноді застосовують укутування тканиною, змоченою у прохолодній воді та аерозолями.
Дайте потерпілому випити розчини Регідрон або Ораліт для поповнення втрати рідини. Розчин слід давати дрібно кожні 3-5 хвилин по 50 мл для запобігання блювання.
Якщо немає цих розчинів, візьміть 1 літр води (краще мінеральної без газу), додайте 2 столові ложки цукру, 0,5 чайної ложки повареної солі та 0,5 чайної ложки соди харчової і дайте і дайте випити.
Накладіть на уражену ділянку чисту пов`язку.
NB! При опіках кінцівок накладіть шину для іммобілізації кінцівки.
Теплові ураження
Перегрівання
Виникає після недавнього фізичного навантаження при високій температурі зовнішнього середовища. Ознаки: волога шкіра, іноді блідість шкіри, підвищена температура тіла, потерпілий може скаржитись на слабкість, стомлення, нудоту, головний біль, часом відзначаються тахікардія (прискорене серцебиття) і ортостатична гіпотензія. Як результат утрати рідини й солей при перегріванні можливе виникнення судом.
НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА
Перемістіть потерпілого в прохолодніше приміщення та забезпечте одержання ним помірної кількості рідини.
Вкладіть потерпілого на спину, якщо є гіпотензія (знижений тиск), підніміть нижні кінцівки.
Тепловий удар.
О з н а к и: зміна психічного стану; температура тіла > 400 С; шкіра суха, гаряча.
НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА:
необхідно дуже швидко знизити температуру тіла: обтирання холодною водою; лід на шию, у пахвові западини, на пахові ділянки, охолодження за допомогою вентилятора.
Ушкодження електричним струмом (електротравма) виникає при дії блискавки або електричного струму високої напруги. Вплив струму напругою вище 100 вольтів небезпечний, а понад 500 вольтів – майже завжди смертельний. Ступінь важкості електротравми залежить від стану шкірних покривів людини, вологості його одягу, тривалості контакту з джерелом електрики. Ураження електричним струмом може супроводжуватися опіками.
О з н а к и: при електротравмі можливий непритомний стан, зупинка дихання, судоми, паралічі. На шкірі можуть виникнути термічні опіки, „знаки струму” або „знаки блискавки” (ділянки шкіри жовтувато-бурого кольору або деревоподібні розгалужені червоні смуги.
НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА
Перш ніж приступити до надання допомоги потерпілому, огляньте місце події: чи є проводи або інші джерела електричного струму. Якщо потерпілий знаходиться в транспортному засобі з проводами високої напруги, що впали на нього, не торкайтеся транспортного засобу. Потерпілого слід попросити залишитися в машині або, якщо машина зайнялася, вистрибнути з неї, не торкаючись кузова. Для усунення впливу струму на потерпілого треба негайно викликати електрика або відповідального фахівця.
- Перевірте прохідність дихальних шляхів, дихання, кровообіг.
- Виходьте з того, що травми більш серйозні, ніж здається на перший погляд, оскільки ураження електрострумом поширюються всередину.
- При ураженнях електричним струмом головне джерело небезпеки – зупинка серця або дихання.
- При відсутності серцебиття зробіть непрямий масаж серця.
- Якщо потерпілий не дихає, зробіть штучне дихання.
- Дайте потерпілому подихати нашатирним спиртом (0,5-1 секунду).
- Закрийте вхідну і вихідну рани чистими пов`язками.
- Зігрійте потерпілого.
Перша допомога при відмороженнях
- транспортування хворого у тепле приміщення;
- волога одежа, взуття повинні бути зняті;
- розтирання відморожених ділянок тіла. Особливість: ділянку потрібно ніжно масажувати рукою, вовняною тканиною, а не грубим тампоном, щоб не виникли подряпини – ворота для проникнення інфекції;
- змазування шкіри спиртом після розтирання;
- накладання сухої теплоізоляційної пов’язки;
У клініці:
- внутрішньовенне та внутрішньоартеріальне введення-інфузії препаратів, що покращують кровоток;
- протиправцева профілактика (введення протиправцевої сироватки в дозі 3000 АО і правцевого анатоксину.
Перша допомога при загальному охолодженні організму
- транспортування хворого у тепле приміщення;
- обкласти тіло хворого грілками;
- гарячий чай, кава;
У клініці:
- інфузія підігрітих сольових розчинів (ацесіль, дисіль, розчин Рінгера);
- ліквідація ацидозу (лактасіль, натрію гідрокарбонат);
- ліквідація гіпоксії (оксигенотерапія, реополіглюкін).
Визначення глибини ураження відморожених тканин за допомогою спиртової проби
За допомогою ватної або марлевої кульок і етилового спирту проводиться обробка ураженої ділянки. При наявності у хворого відмороження 1-2 ст., проба буде позитивною. Має місце больова і температурна гіперестезія. Якщо у хворого відмороження 3-4 ст., проба буде негативною, хворий не буде відчувати біль, що буде свідчити про ураження шкіри на всю її товщу з повним ураженням мальпігієвого шару і дериватів шкіри, підшкірно-жирової клітковини.
