Методична розробка для практичного заняття №10,11 Тема: Хірургічна інфекція (4 год).

І. Актуальність теми.

Пацієнти з хірургічною інфекцією складають суттєву частку хворих хірургічних стаціонарних та поліклінічних відділень. Хворі з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин складають від 28 до 40% загальної кількості пацієнтів хірургічних відділень. Летальність при гнійній інфекції та її ускладненнях практично не зменшується і становить від 40 до 60%. Зростаюча актуальність проблеми гнійної інфекції в хірургії, загального та місцевого лікування гнійно-запальних процесів м’яких тканин та їх ускладнень з використанням усіх досягнень науки та техніки, викликає необхідність удосконалення старих та пошук нових засобів та методів лікування. Хірургічна інфекція в сучасних умовах набула особливого значення. Високі матеріальні затрати на лікування цих хворих, підвищення рівня летальності визначили значний інтерес до цієї проблеми. В основі виникнення та розвитку гострих гнійних захворювань м’яких тканин лежать спільні патанатомічні, патофізіологічні, мікробіологічні та імунологічні механізми, що зумовлює спільні підходи до їх лікування. Саме тому названа тема вивчається в рамках дисципліни “загальна хірургія”. Одночасне засвоєння теоретичних дисциплін загальної патології та фармакології, регламентоване навчальними програмами, дозволяє глибше розуміти клінічні аспекти діагностики та лікування, необхідні для подальшого навчання студента та практичної лікарської діяльності. Частота хронічної специфічної інфекції, а особливо хірургічного туберкульозу, не має тенденції до зменшення. Характерною рисою цих захворювань є розвиток первинно - хронічного процесу з мало помітним початком. Студенти повинні знати основні принципи діагностики і лікування цієї важкої патології.

ІІ. Мета заняття:

1. Знати загальні етіологічні та патогенетичні механізми розвитку місцевих хірургічних інфекційних захворювань.

2. Знати визначення понять окремих місцевих хірургічних інфекційних захворювань.

3. Знати загальну та місцеву симптоматику гострих хірургічних інфекційних захворювань м’яких тканин.

4. Вміти діагностувати клінічні прояви гнійної інфекції – абсцеси, флегмони, фурункули, карбункули.

5. Вміти діагностувати фази перебігу місцевих хірургічних інфекційних захворювань та виробити показники до оперативного лікування.

6. Вміти сформулювати принципи комплексного лікування місцевих гнійних захворювань та вміти виконати окремі його етапи.

7. Знатипоказидо оперативного лікування місцевих гнійних захворювань і його основні принципи

8. Вивчити особливості перебігу хронічної специфічної інфекції;

9. Освоїти принципи діагностики та диференційної діагностики хронічної специфічної інфекції;

10. Вивчити особливості консервативного лікування хронічної специфічної інфекції;

11. Вивчити основні види оперативних втручань при хірургічному лікуванні хронічної специфічної інфекції;

12. Засвоїти основні методи профілактики хронічної специфічної хірургічної інфекції.

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Література:

Основна:

1. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

2. Загальна хірургія / За ред. С.П.Жученко, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча – Київ.: Здоров’я, 1999, – С. 316-323.

3. Хірургія. Т. І : Підручник з загальної хірургії / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. – С. 79-90.

4. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими – Київ.: Здоров’я, 1999. – С. 314-321.

5. Гостищев В.К. Общая хирургия: Учеб. – М.: Медицина, 2004. – С. 38-48.

6. С.В. Петров. Общая хирургия: Учеб. – М.: Медицина, 2005. – С. 552-538; 559-563.

Додаткова:

1. Г.П.Рычагов, В.Е.Кремень. Ситуационные задачи и тестовые вопросы по общей хирургии– Минск.: ,,Высшая школа”, 1998.

2. Форрест А.П., Картер Д.С., Маклеод І.Б. Хірургія: основи і практика. – Київ: УКСП “Кобза”, 1994. – 342 с.

3. Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раныи раневая ифекция. - Москва: "Медицина", 1981. - 688 с.

Тести та задачі для перевірки вихідного рівна знань

1.Що називають флегмоною?

а) гнійно-запальні захворювання потових залоз;

б) гнійно-запальні захворювання сальних залоз;

в) обмежене запалення клітковини;

г) розлите запалення клітковини (+);

д) гнійне запалення суглобів.

2.Як лікувати флегмону при наявності симптому розм’ягчення?

а) зігріваючий компрес;

б) розріз і дренування (+);

в) мазева пов^,язка;

г) холодний компрес;

д) обколювання новокаїном з антибіотиками.

3.Яке ускладнення характерно для карбункула верхньої губи?

а) сепсис;

б) некроз шкіри;

в) менінгіт;

г) остеомієліт;

д) тромбоз кавернозних синусів (+).

4.Флегмона називається медіастинітом при локалізації у:

а) м’язах;

б) головному мозкові;

в) сальнику;

г) передній черевній стінці;

д) середостінні (+).

5.При підозрі на абсцес необхідно:

а) накласти мазевий компрес;

б) зробити розріз;

в) накласти зігріваючий компрес;

г) провести пункцію (+);

д) застосувати ультрафіолетове опромінення

6.Що застосовують при карбункулі ?

а) висічення карбункула (+);

б) ультрафіолетове опромінення;

в) видавлювання стрижнів;

г) пункцію гнійника;

д) розріз і дренування.

7.Яке із захворювань ускладнюється гнійною інфекцією?

а) злоякісні захворювання;

б) печінкова недостатність;

в) ниркова недостатність;

г) цукровий діабет (+);

д) запалення легень.

8.Які лікувальні заходи застосовують при фурункульозі?

а) постановка п^,явок;

б) масаж;

в) протирання ефіром;

г) протирання 70 спиртом (+);

д) видавлення гнійників.

9.При карбункулі шиї в стадії інфільтрації застосовують:

а) х-подібний розріз;

б) z-подібний розріз;

в) консервативне лікування (+);

г) пузир з льодом;

д) пункція.

10.Симптом флюктуації не оприділяється при:

а) абсцесі;

б) флегмоні;

в) маститі;

г) гемотораксі (+);

д) парапроктиті.

11.Наркоман після введення наркотику в стегнову вену відзначає підвищення температури тіла до 40ºС, появу болючого інфільтрату, збільшення обєму стегна, гіперемію шкіри. Який попередній діагноз?

а) карбункул;

б) флегмона(+);

в) бешиха;

г) остеомієліт;

д) парапроктит.

12.У хворого на спині інфільтрат в діаметрі 7см, синюшнього кольору, у центрі якого некроз, при надавлюванні через кілька отворів виділяється гній. Ваш діагноз?

а) абсцес;

б) флегмона;

в) бешиха;

г) карбункул (+);

д) фурункул.

13.В чому полягає оперативне лікування флегмони?

а) розтин гнійника;

б) розтин і тампонада з антисептиком;

в) розтин і дренування;

г) розтин, пальцева ревізія і дренування (+);

д) розтин, видалення гною, накладення швів.

14.В чому полягає оперативне лікування карбункула?

а) розтин гнійника;

б) розтин і тампонада з антисептиком;

в) розтин і дренування;

г) висічення некротизованих тканин, видалення гною (+);

д) розтин, видалення гною, накладення швів.

15.Хвора П., 25 років, госпіталізована в хірургічне відділення із скаргами на болі в правій сідниці, температуру до 39ºС. Із анамнезу відомо, що 9 діб тому з метою знеболювання в зону правої сідниці була виконана внутрішньом^,язова ін^,єкція анальгіну. Об’єктивно: в верхньо-зовнішньому квадранті правої сідниці визначається болючий інфільтрат 5×4 см., шкіра над ним гіперемована, гаряча на дотик. Поставте правильний діагноз.

а) після ін^,єкційний абсцесс правої сідниці (+).

б) бешихове запалення правої сідниці.

в) карбункул правої сідниці.

г) абсцедуючий фурункул правої сідниці.

д). гематома правої сідниці..

16. Які види хронічної хірургічної інфекції розрізняють:

1. гнійну, гнилостну;

2. аеробну, анаеробну;

3. контагіозну, неконтагінозну;

4. екзогенну, ендогенну;

5. специфічну, неспецифічну.

17. Що сприяє розвитку вторинної хірургічної інфекції?

1. порушення функції імунної системи;

2. неадекватне дренування гнійних порожнин;

3. наявність в тканинах інородних тіл;

4. порушення принципів антибактеріальної терапії;

5. все вищевказане.

18. Що з перерахованого нижче не відноситься до хронічної специфічної хірургічної інфекції?

1. туберкульоз;

2. хронічний гематогенний остеомієліт;

3. лепра;

4. актиномікоз;

5. сифіліс.

18. Які тканини в меншому ступені страждають при туберкульозі?

1. шкіра;

2. нерви;

3. лімфовузли;

4. кістки;

5. серозні оболонки.

18. Чи можливий при туберкульозі контактний шлях зараження?

1. так;

2. ні.

18. Яка мікрофлора при посіві гною з туберкульозного абсцесу на звичайні середовища не дає росту?

1. стафілокок;

2. стрептокок;

3. туберкульозна паличка;

4. кишкова паличка;

5. пневмокок.

18. В якому віці частіше за все спостерігається кістково-суглобовий туберкульоз?

1. до 15 років;

2. 16-30 років;

3. 31-45 років;

4. 46-60 років;

5. старше 60 років.

18. Які кістки найбільш часто уражуються при кістково-суглобовій формі туберкульозу?

1. черепа;

2. передпліччя та гомілки;

3. стегнові;

4. тіла хребців;

5. таза.

24 . Які суглоби найбільш часто уражуються при кістково-суглобовій формі туберкульозу?

1. міжфалангові, променево-зап’ясткові, гомілково-стопні;

2. міжхребцеві, крижово-клубові;

3. колінні, тазо-стегнові, плечові;

4. всі вище перераховані;

5. суглоби при туберкульозі не вражаються.

25. Кістково-суглобовий туберкульоз розвивається внаслідок занесення інфекції гематогенним шляхом з первинного вогнища, який у більшості випадків знаходиться в:

1. печінці;

2. головному мозку;

3. легенях;

4. серці;

5. геніталіях.

25. Які фази в розвитку туберкульоза кісток виділяють по П.Г. Корневу?

1. періостна, артритична, постартритична;

2. преартритична, артритична, постартритична;

3. преартритична, міжм’язева, постартритична;

4. легенева, гематогенна, артритична;

5. остеомієлічна, абсцедуюча, склерозуюча.

25. У більшості випадків туберкульозний процес в кістці починається з:

1. апофіза;

2. епіфіза;

3. діафіза;

4. метафіза.

28. Натічним абсцесом називається скопичення гною:

1. в порожнинах організму;

2. в області первинного вогнища;

3. в тканинах, які віддалені від первинного вогнища;

4. в кістково-мозковому каналі;

5. під окістям.

29. Симптом Александрова – це коли береться пальцями більш товста складка шкіри з підшкірною клітковиною на:

1. хворій кінцівці;

2. здоровій кінцівці.

29. При туберкульозі довгих трубчастих кісток переважно уражується:

1. кістковий мозок;

2. окістя;

3. спонгіозний суглобовий кінець;

4. метафіз;

5. діафіз.

29. При туберкульозі коротких трубчастих кісток переважно уражуються:

1. спонгіозний суглобовий кінець;

2. метафіз;

3. діафіз.

29. Вкажіть місцеві симптоми туберкульозу суглоба:

1. біль, припухлість;

2. порушення функції;

3. деформація суглоба;

4. атрофія м’язів;

5. все вище перераховане.

29. До чого призводить туберкульоз суглоба при довготривалому перебігу захворювання?

1. до прогресуючої атрофії м’язів кінцівки;

2. до стійкої контрактури, яка порушує функцію суглоба;

3. до склерозу підшкірної клітковини;

4. до абсцесів та нориць;

5. до всього вище перерахованого.