V.Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

1.Що називають флегмоною?

а) гнійно-запальні захворювання потових залоз;

б) гнійно-запальні захворювання сальних залоз;

в) обмежене запалення клітковини;

г) розлите запалення клітковини

д) гнійне запалення суглобів.

2.Як лікувати флегмону при наявності симптому розм’ягчення?

а) зігріваючий компрес;

б) розріз і дренування

в) мазева пов^,язка;

г) холодний компрес;

д) обколювання новокаїном з антибіотиками.

3.Яке ускладнення характерно для карбункула верхньої губи?

а) сепсис;

б) некроз шкіри;

в) менінгіт;

г) остеомієліт;

д) тромбоз кавернозних синусів

4.Флегмона називається медіастинітом при локалізації у:

а) м’язах;

б) головному мозкові;

в) сальнику;

г) передній черевній стінці;

д) середостінні

5.При підозрі на абсцес необхідно:

а) накласти мазевий компрес;

б) зробити розріз;

в) накласти зігріваючий компрес;

г) провести пункцію

д) застосувати ультрафіолетове опромінення

6.Що застосовують при карбункулі ?

а) висічення карбункула

б) ультрафіолетове опромінення;

в) видавлювання стрижнів;

г) пункцію гнійника;

д) розріз і дренування.

7.Яке із захворювань ускладнюється гнійною інфекцією?

а) злоякісні захворювання;

б) печінкова недостатність;

в) ниркова недостатність;

г) цукровий діабет

д) запалення легень.

8.Які лікувальні заходи застосовують при фурункульозі?

а) постановка п^,явок;

б) масаж;

в) протирання ефіром;

г) протирання 70 спиртом

д) видавлення гнійників.

9.При карбункулі шиї в стадії інфільтрації застосовують:

а) х-подібний розріз;

б) z-подібний розріз;

в) консервативне лікування

г) пузир з льодом;

д) пункція.

10.Симптом флюктуації не оприділяється при:

а) абсцесі;

б) флегмоні;

в) маститі;

г) гемотораксі

д) парапроктиті.

11.Наркоман після введення наркотику в стегнову вену відзначає підвищення температури тіла до 40ºС, появу болючого інфільтрату, збільшення обєму стегна, гіперемію шкіри. Який попередній діагноз?

а) карбункул;

б) флегмона

в) бешиха;

г) остеомієліт;

д) парапроктит.

12.У хворого на спині інфільтрат в діаметрі 7см, синюшнього кольору, у центрі якого некроз, при надавлюванні через кілька отворів виділяється гній. Ваш діагноз?

а) абсцес;

б) флегмона;

в) бешиха;

г) карбункул

д) фурункул.

13.В чому полягає оперативне лікування флегмони?

а) розтин гнійника;

б) розтин і тампонада з антисептиком;

в) розтин і дренування;

г) розтин, пальцева ревізія і дренування

д) розтин, видалення гною, накладення швів.

14.В чому полягає оперативне лікування карбункула?

а) розтин гнійника;

б) розтин і тампонада з антисептиком;

в) розтин і дренування;

г) висічення некротизованих тканин, видалення гною

д) розтин, видалення гною, накладення швів.

15.Хвора П., 25 років, госпіталізована в хірургічне відділення із скаргами на болі в правій сідниці, температуру до 39ºС. Із анамнезу відомо, що 9 діб тому з метою знеболювання в зону правої сідниці була виконана внутрішньом^,язова ін^,єкція анальгіну. Об’єктивно: в верхньо-зовнішньому квадранті правої сідниці визначається болючий інфільтрат 5×4 см., шкіра над ним гіперемована, гаряча на дотик. Поставте правильний діагноз.

а) після ін^,єкційний абсцесс правої сідниці

б) бешихове запалення правої сідниці.

в) карбункул правої сідниці.

г) абсцедуючий фурункул правої сідниці.

д). гематома правої сідниці.

16. При ураженні туберкульозним процесом хребців відбувається розрушення їх:

1. тіл;

2. дужок;

3. поперечних відростків;

4. остистих відростків;

5. зв’язкового апарату.

16. Які форми ураження суглобів зустрічаються при туберкульозному процесі?

1. кісткова, фунгозна, ексудативна;

2. інфільтративна, метастатична;

3. все вище перераховане.

16. Позитивна проба Манту вказує на:

1. сприйнятливість організму до туберкульозної агресії;

2. відсутність інфікування організму туберкульозною паличкою;

3. інфікування організму туберкульозною паличкою.

16. Що відноситься до характерних рентгенологічних ознак туберкульозу кісток?

1. локальне розрідження та порушення структури кісткової тканини;

2. відсутність реакції зі сторони окістя;

3. наявність секвестра типу “шматочка таючого цукру”

4. відсутність зони склерозу навколо вогнища;

5. все вище перераховане.

16. Який метод обстеження є найбільш інформативним при обстеженні хворих туберкульозом кісток?

1. УЗД;

2. сканування;

3. ангіографія;

4. комп’ютерна томографія;

5. реовазографія.

16. Назвіть один із ранніх діагностичних ознак кісткового туберкульозу:

1. пульсуючі болі;

2. виражена запальна реакція;

3. висока температура тіла;

4. безпричинна поява випоту в суглобі;

5. інтоксикація, лихоманка.

16. Які методи оперативного лікування застосовують при кістково-суглобовому туберкульозі?

1. пункції та вскриття гнійників;

2. економні резекції суглобів;

3. резекції в межах здорових тканин;

4. ампутації;

5. все вище перераховане.

16. Що є характерним для актиномікоза щелепно-лицевої ділянки?

1. дерев’яниста щільність та нечіткі межі інфільтрата;

2. валикоподібні складки шкіри в ділянці ураження;

3. залучення в інфільтрат шкіри та прилежачих тканих;

4. синюшно-багрове забарвлення шкіри над інфільтратом;

5. все вище перераховане.

16. Актиномікотичний процес при ураженні шлунково-кишкового тракту звичайно локалізується в:

1. стравоході, шлунку;

2. тонкій кишці;

3. сліпій кишці;

4. сигмовидній кишці;

5. прямій кишці.

16. Чи є можливим метастазування при актиномікозі?

1. можливо лімфогенним шляхом;

2. можливо венозним шляхом;

3. можливо артеріальним шляхом;

4. можливо всіма вище перерахованими шляхами;

5. неможливо.

16. Із оперативних методів лікування при актиномікозі застосовуються всі нижче перераховані, крім:

1. резекція легені або кишки;

2. вскриття вогнищ розпаду та абсцесів;

3. лазерного та механічного видалення грануляцій;

4. розширених резекцій з видаленням регіонарних лімфовузлів;

5. видалення інфільтрата в межах здорових тканин.

16. Яке ускладнення може спостерігатись після вскриття актиномікотичного абсцесу?

1. збільшення інфільтрату;

2. формування нориці;

3. обсеменіння органів та метастазування;

4. все вище перераховане;

5. ускладнень не спостерігається.

16. З консервативних методів лікування при актиномікозі застосовується все перераховане нижче, крім:

1. УВЧ-терапія;

2. рентгенотерапії;

3. антибіотикотерапії;

4. використання йодистих препаратів;

5. ін’єкції актинолізатів.

16. Яке джерело інфікування відіграє основну роль у розвитку актиномікоза?

1. екзогенний (аероби – тип Бострема);

2. ендогенний (анаероби – тип Вольф-Ізраеля).

16. Актиноміцети, які ростуть анаеробно, проявляють свої патогенні властивості тільки тоді, коли вони попадають в:

1. повнокровні тканини;

2. ішемізовані тканини;

3. багаті глікогеном тканини.

16. Де найбільш часто локалізується актиномікозне вогнище?

1. в кишечнику;

2. в легенях;

3. в кінцівках;

4. на обличчі та шиї;

5. в паренхіматозних органах.

16. Периостити при вторинному сифілісі найбільш часто виявляються на:

1. кістках черепа;

2. ребрах та грудині;

3. тазових кістках;

4. передній поверхні кісток гомілки;

5. всіх вище перерахованих кістках.

16. Де переважно локалізується процес при сифілітичному ураженні довгих трубчастих кісток?

1. в епіфізі;

2. в метафізі;

3. в діафізі;

4. в спонгіозному суглобовому кінці;

5. однаково вражає всі ділянки.

16. При сифілітичному ураженні кісток рентгенологічно виявляється:

1. порозна деструкція кістки;

2. склероз кістки;

3. остеоперіостит;

4. деформація кістки;

5. все вище перераховане.

16. Назвіть вхідні ворота лепроматозної інфекції?

1. верхні дихальні шляхи;

2. шлунково-кишковий тракт;

3. ушкодження шкіри та слизових оболонок.

16. Яка тривалість інкубаційного періоду при лепрі?

1. до 1 року;

2. до 2 років;

3. до 3 років;

4. до 5 років;

5. більше 6 років.

16. При лепроматозному типі лепри переважно вражаються:

1. шкіра та підшкірна клітковина;

2. спиномозкові нерви;

3. тканини ретикулоендотеліальної системи;

4. паренхіматозні органи;

5. все вище перераховане.

16. При туберкульозній формі лепри переважно вражаються:

1. шкіра та підшкірна клітковина;

2. спиномозкові нерви;

3. тканини ретикулоендотеліальної системи;

4. паренхіматозні органи;

5. все вище перераховане.

16. Чи вражаються при сифілісі суглоби?

1. так;

2. ні.

16. При третинному сифілісі може спостерігатись:

1. періостит;

2. остит;

3. остеомієліт;

4. все вище перераховане.

16. Які суглоби найбільш часто вражаються при сифілісі?

1. колінні, гомілково-стопні;

2. міжфалангові;

3. міжхребцеві;

4. плечові, тазо-стегнові;

5. висково-нижньощелепні.

Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань

1.Хворий Ю., 43 років на протязі 10 років хворіє цукровим діабетом, тип ІІ, важка форма. Скаржиться на біль, появу пухлиноподібного утворення в міжлопатковій ділянці розмірами до 5 см в діаметрі з явищами вираженої гіперемії, набряку. В центрі 5 гнійних верхівок в діаметрі до 0,2-0,3 см. Пальпаторно різка болючість. Яке захворювання у даного хворого?

A. Флегмона

B. Абсцес

C. Карбункул

D. Фурункул

E. Лімфангоїт

2.Хвора, 35 років, скаржиться на підвищення температури, біль в верхньо-зовнішньому квандранті правої сідниці, які появились після ин’єкції. Хворіє 3 доби. В місці ін’єкції гіперемія шкіри, болючий інфільтрат с розм´ягченням в центрі. Встановлено діагноз: Післяін’єкційний абсцес правої сідниці. Подальша тактика хірурга?

A. Протизапальна терапія, масаж і сухе тепло на праву сідницю

B. Госпіталізація хворого, призначення антибіотиків, УВЧ

C. Пункція абсцесу, видалення гною с послідуючим введенням антисептиків

D. Низькоінтенсивне лазерне випромінювання по 10-15 хв на праву сідницю

E. Розкриття абсцесу, санація і дренування порожнини

3.Хворий 31 року звернувся зі скаргами на підвищення температури до 38°С, біль у поперековій ділянці, припухлість, під час огляду у правій поперековій області знайдено болючий інфільтрат розміром 5х6см, шкіра над ним багрового кольору, у центрі багато гнійно-некротичних нориць, з яких виділяється гній. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Абсцес поперекової області

B. Карбункул поперекової області

C. Бешиха

D. Паранефрит

E. Ниркова коліка

4.Хвора В., 48 років скаржиться на біль та наявність ущільнення в правій сідниці. Чотири дні назад в домашніх умовах хворій було виконано ін’єкцію 50% розчину анальгіну з метою зменшення болю в попереку. Через день в сідниці з’явилося ущільнення тканин, а потім біль. Прикладала компреси. При огляді – шкіра на правій сідниці червоного кольору, при пальпації визначається болючий інфільтрат, позитивний симптом флюктуації, Поставте попередній діагноз.

A. Парапроктит

B. Флегмона

C. Карбункул

D. Фурункул

E. Післяін’єкційний абсцес

5.Хворий К., 26 років, скаржиться на біль в правій китиці на протязі 4 днів. Біль появився на місці мозолів на долонній поверхні біля основи II і III пальців. Подалі почав нарастати набряк і припухлість тилу китиці. II і III пальці напівзігнуті в міжфалангових суглобах, китиця має вид “граблів”. Ваш діагноз.

A. U-подібна флегмона правої китиці.

B. Аденофлегмона правої китиці..

C. Підмозольный абсцес правої китиці..

D. Флегмона другого міжпальцевого простору правої китиці

E. Тендовагініт.

6.У хворого Ф., 42 роки, на 5 день після падіння на бите скло в ділянці підвищення першого пальця правої верхньої кінцівки через декілька діб з’явилася припухлість, почервоніння, місцеве підвищення температури шкіри. Вказана ділянка болюча при рухах і пальпації, характеризується явищами флюктуації. Яке лікування слід застосувати?

A. Пункція ділянки нагноєння з введенням протеолітичних ферментів

B. Загальна антибактеріальна терапія

C. УВЧ-терапія

D. Розкриття флегмони, дренування, антибактеріальна терапія

E. Напівспиртові компреси і антибіотикотерапія

7.Хворий К., 18 років, звернувся до лікаря зі скаргами на сильну біль, наявність болючого інфільтрату, на задній поверхні шиї, підвищення температури тіла, озноб, загальну слабість, втрату апетиту. Об’єктивно: наявна припухлість по задній поверхні шиї, розміром 3 х 4 см з синьо-багровим забарвленням та некрозом шкіри в центрі, щільної консистенції, різко болючий. Яке лікування потрібно застосувати?

A. Пункція з послідуючим бактеріологічним дослідженням

B. Холод (гіпотермія)

C. Хрестоподібний розріз, висічення некротичних тканин, дренування, загальна антибіотикотерапія

D. УВЧ-терапія та загальна антибактеріальна терапія

E. Новокаїнове обколювання з антибіотиками

8.В поліклініку звернулась хвора зі скаргами на біль і припухлість в лівій підщелепній ділянці, окрім цього – на загальну слабість, підвищення температури до 38,5˚ С та утруднене відкривання рота. Об’єктивно мається припухлість, почервоніння шкіри, болючість при пальпації та флуктуація в центрі. Про що можна думати та яке лікування необхідне?

A. Фізіотерапевтичне лікування

B. Місцеві аплікації димексидом

C. Призначення антибіотиків широкого спектру дії та сульфаніламідних препаратів

D. Розтин та дренування гнояка, призначення антибіотиків широкого спектру дії

E. Введення протиправцевої сироватки і препаратів для стимуляції імунітету

9.Хворий 34 років скаржиться на інтенсивний біль і набряк у ділянці лівого передпліччя, підвищення температури до 40º С, загальну слабість та анорексію, які виникли на 2 добу після поранення передпліччя шилом. Об’єктивно спостерігаються набряк і ущільнення тканин передпліччя з розм’якшенням, гіперемія шкіри без чітких меж, позитивний симптом “флюктуації”. У хворого виявлено виражений лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Який метод місцевого лікування є

A. Гільйотинна ампутація верхньої кінцівки на рівні плеча.

B. Застосування напівспиртових компресів

C. Обколювання ураженої ділянки антибіотиками

D. Повторні пункції з відсмоктуванням

E. Розкриття і дренування нагнійного процесу передпліччя

10.У хворої 50 років, що страждає на цукровий діабет 2-го типу, на задній поверхні шиї з”явився різко болючий інфільтрат розміром 5×6 см., шкіра над ним синьо-багряного кольору з некротичними осередками з яких виділяється гній. Загальний стан хворої тяжкий, температура досягає 40”С, в крові лейкоцитоз до 20×109/л, підвищений рівень глюкози- 15ммоль/л, в сечі з”явився ацетон [_++]. Поставте діагноз:

A. Карбункул

B. Фурункул

C. Гідраденіт

D. Абсцес

E. Флегмона

11.Хірургом оглянутий хворий Т., 42 років. Діагноз: фурункул правого передпліччя, гнійно-некротична стадія. Проведено розтин фурункула. Пов’язку з яким препаратом треба покласти в фазі гідратації?

A. Мазь Вишневського

B. Гіпертонічний розчин

C. Іхтіолову мазь

D. Пов’язку з хлораміном

E. Пов’язку з димексидом

12.У хворого 15 років після видавлювання вугря на обличчі з’явилося болюче ущільнення тканин і почервоніння шкіри, температура тіла піднялась до 38ºС. Об’єктивно: в ділянці носо-губного трикутника справа є набряк і почервоніння шкіри. При пальпації визначається болюче ущільнення тканин круглої форми, розмірами 2х2 см, без ознак розм’ягчення. Ваш діагноз?

A. Карбункул

B. Фурункул

C. Запальний інфільтрат

D. Абсцес

E. Флегмона

13.У хворого на місці внутрішньом’язової ін’єкції (виконаної вдома) через 2 доби з’явився болючий інфільтрат, підвищилась температура тіла до 37,8º С. Хворий лікувався прикладанням теплої грілки. Покращення не наступило, зберігалась фебрильна температура, шкіра над обмеженим інфільтратом набула багряно-червоного кольору, з’явилось розм’ягчення в центрі інфільтрату. Про яке ускладнення слід думати у даному випадку ? Тактика лікування ?

A. Ерізіпелоїд. Антибактеріальна терапія

B. Гематома. Розтин і дренування

C. Бешихове запалення. Антибактеріальна терапія

D. Флегмона. Розтин і дренування

E. Абсцес. Розтин і дренування

14.Хворий 42 років був направлений з поліклініки в хірургічне відділення лікарні з діагнозом “карбункул поперекової ділянки”. Об’єктивно: в поперековій ділянці визначається запальний інфільтрат багряного кольору, розміром 8х8 см. На поверхні інфільтрату є кілька отворів з густим зеленувато-сірим гнійним виділенням. Яким повинен бути обсяг операції?

A. Розтин карбункула

B. Висічення карбункула

C. Дренування карбункула

D. Обколювання карбункула новокаїном, УВЧ

E. Обколювання новокаїном з антибіотиком

15.Хворий 20 років, звернувся зі скаргами на болючість в області правої сідниці, наявність там набряку. При огляді в області сідниці відмічається обмежена болючість, болюча припухлість, над якою шкіра гіперемована. Відмічається місцева гіпертермія. Симптом флюктуації позитивний. Визначено наявність абсцесу. Ваша тактика?

A. Фізіотерапевтичне лікування

B. Місцеві аплікації димексидом

C. Призначення антибіотиків широкого спектру дії та сульфаніламідних препаратів

D. Розтин та дренування гнояка, призначення антибіотиків широкого спектру дії

E. Введення протиправцевої сироватки і препаратів для стимуляції імунітету

16.Хворий скаржиться на біль в ділянці потилиці, обмеження рухів головою, підвищення температури тіла до 38˚ С. Об’єктивно: набряк та гіперемія шкіри розміром 6 × 7см. з наявністю в центрі конусоподібного темно-сірого вогнища з гнійним вмістом; при пальпації вся вказана ділянка сильно болюча і тверда. Про що можна думати і яке необхідне лікування?

A. Пункція з послідуючим бактеріологічним дослідженням

B. Холод (гіпотермія)

C. Хрестоподібний розріз, висічення некротичних тканин, дренування, загальна антибіотикотерапія

D. УВЧ-терапія та загальна антибактеріальна терапія

E. Новокаїнове обколювання з антибіотиками

17. До лікаря звернувся хворий з наявністю горба. Скаржиться на «набрякання» у верхній третині правого стегна по передній поверхні. При огляді: утворення 6 х 6 см. з чіткими границями, м’якоєластичної консистенції, безболісне, шкіра над ним не гіперемована, береться в складку, перкутовний звук тупий, кахлевий поштовх не визначається. Лікар ставить діагноз грижі і рекомендує хворому хірургічну операцію.

Чи згодні Ви з цим висновком?

Що слід уточнити в такій ситуації?

Що Ви запропонуєте для уточнення діагнозу і лікування?

18. Хворий 48 років у раннім дитинстві переніс туберкульозний коксит. Останні 25 – 30 років болі у суглобі не турбували. Біль з'явився 4 місяці назад. За минулий час із приводу туберкульозу не лікувався, до лікарів не звертався.

Який можливий діагноз?

Що варто зробити для уточнення діагнозу?

19. Хворий 45 років госпіталізований у хірургічне відділення зі скаргами на не різкий біль у лівому колінному суглобі і його набряклість. Хворіє протягом декількох місяців. При огляді відзначається припухлість і згладжування контурів суглоба. Кінцівка знаходиться в змушеному положенні (трохи зігнута). Визначається балотування надколінка. Шкірна складка на лівому стегні більше чим на правому.

Ваш можливий діагноз?

Як по автору називається симптом стовщення складки?

Які додаткові методи дослідження необхідні для уточнення діагнозу?

20. У хворого С., 49 років в області кута нижньої щелепи маються множинні нориці з убогим гнійним відокремлюваним. Дослідження гнояки показало, що він містить друзи.

Про яке захворювання варто думати?

Які діагностичні заходи необхідно зробити?

Запропонуйте план лікування цього хворого.

21. Хворий Д., 20 років, надійшов у клініку з третинним сифілісом, з гумозною виразкою лівої гомілки, гумозним остеоперіоститом лівої великій берцовій кістки і лівостороннім гонитом. У верхній третини лівої гомілки – дві виразки величиною в 8 х 4 см кратерообразного характеру, зі значним інфільтратом по периферії. Лівий колінний суглоб стовщений, хворобливий при натисненні на нього і при рухах, у сумці суглоба мається випіт. Шкіра над суглобом не змінена, свищів немає. Реакція Васермана ++++, реакція Пірке – негативна. На рентгенограмі лівої більшеберцовой кістки в проксимальному метафізі мається гумозне вогнище деструкції з склерозом і значними періоститами. Суглобні поверхні лівого колінного суглоба нерівні, на бічних сторонах епіфізів суглоба розростання остеофітів.

Яке лікування варто провести хворому?

22. Хворий І., 39 років, страждає туберкульозним гонитом зліва на протязі 15 років. Неодноразово лікувався в стаціонарі та санаторіях. Наступило клінічне оздоровлення. Працевлаштований. Чи можна казати про якусь фазу туберкульозного процесу?

1. Артритична

2. Преартритична

3. Остеосклеротична

4. Не можна.

23. У хворого С., 28 років, на рентгенограмі знайдена чітка округла ділянка просвітлення(1,8 х 2,0 см) біля внутрішнього виросту стегна. Діагноз: туберкульозний гонит, преартритична стадія. Який вид оперативного лікування показано?

1. Резекція суглоба та ендопротезування.

2. Некректомія.

3. Резекція суглоба.

4. Пункція.

5. Артоз.

24. Шкірно-алергійна реакція у хворих з актиномікозом дають позитивний результат у:

4. 10%;

5. 30%;

6. 90%;

7. 100%.

25. Внутрішньошкірна проба з актинолівзатом у хворих з актиномікозом складається у введенні внутрішкірно 0,3 мл. препарату. При позитивній реакції виникає набряк і гіперемія в окружності місця ін'єкції на:

1. 0,5 см.

2. 1,0 см.

3. 1,5 см.

26. У хірургічне відділення поступив хворий, 39 років, з підозрою на защемлену правосторонню стегнову грижу. В анамнезі у хворого туберкульоз легенів. При огляді під правою паховою складкою на передньо-внутрішній поверхні стегна визначається пухлиноподібне утворення розміром 36 см щільноеластичної консистенції, фіксоване, безболісне. Шкіра над ним не змінена. Тривалість захворювання приблизно 4 доби.

Поставте попередній діагноз?

Які методи обстеження Ви проведете для його уточнення?

26. У приймальне відділення лікарні доставлений хворий через 40 хв. після незначної травми (впав з ліжка) зі скаргами на болі в області грудного відділу хребта. В анамнезі у хворого туберкульоз легенів. По рентгенограмі хребта є підозна на компресійний перелом VIII та IX грудних хребців.

Який патологічний процес може бути у хворого?

26. До дільничного лікаря звернулась 80-літня жінка зі скаргами на болі в шиї зліва. Хворіє приблизно 2 тижні. 30 років тому перенесла інсульт. Наявний правосторонній геміпарез. Приблизно 1 рік назад вперше виявилау себе в лівій підщелепній ділянці, а згодом і на шиї щільні вузли, які помірно збільшувались. Два тидні назад в лівій підщелепній ділянці відкрилась нориця, з якої виділяеться невелика кількість рідкого гною з жовтувато-сірими грудочками. Шкіра навколо не змінена.

Ваш діагноз?

Які додаткові методи обстеження Ви призначите для його підтвердження?

26. В поліклініку на прийом до хірурга прийшов хворий зі скаргами на болі в області правого кульшового суглоба, наявність пухлиноподібного утворення в правій підколінній ямці. При огляді виявлені виражена атрофія м’язів правого стегна, позитивний симптом Александрова, флюктуація в області пухлиноподібного утворення в правій підколінній ямці. Хірург виконав пункцію пухлиноподібного утворення, отримав гній.

Яка помилка була допущена хірургом?

Які додаткові методи обстеження необхідно було провести?

30. У хворого, який був доставлений у приймальне відділення лікарні зі скаргами на болі в області правого стегна, відмічається різка болючість при пальпації останнього. В анамнезі у хворого туберкульоз легенів. При огляді відмічаються атрофія м’язів стегна, позитивний симптом Александрова, обмеження рухливості у правому кульшовому суглобі. На рентгенограмі визначаються прояви остеопорозу та перелом верхньої третини стегна зі зміщенням кісткових уламків по довжині з заходженням їх до 3-4 см.

Ваш діагноз?

Яку допомогу Ви надасте хворому?

26. У хворого, який звернувся до лікаря зі скаргами на болі при ковтанні, під час огляду виявлений бугристий, щільний, розміром 1015 см інфільтрат в підщелепній ділянці зліва. Шкіра над ним синюшно-багрового кольору. Температура тіла 36,7С.

Ваш попередній діагноз?

Як Ви поступите з пацієнтом?

26. У хворого, який був доставлений до хірургічного стаціонару зі скаргами на болі в животі, при огляді в правій клубовій ділянці виявлений дерев’янистої щільності бугристий нерухомий інфільтрат розміром 1012 см. Флюктуація в проекції пухлини не визначається, шкіра над нею не змінена. Перитонеальні симптоми негативні. Температура тіла 36,6С. Хворіє протягом 14-16 днів.

Яке захворювання можна запідозрити у хворого?

Які додаткові обстеження можна назначити?

26. В поліклініку на прийом до хірурга прийшла 26-річна жінка зі скаргами на болі в правій гомілці., особливо вночі. Не заміжня. Веде безпорядний спосіб життя. Травму гомілки виключає. Вважає себе хворою приблизно 2,5-3 місяці. При огляді визначається болюча м’якої консистенції припухлість передньої поверхні правої великогомілкової кістки.

Ваш попередній діагноз?

Які додаткові обстеження Ви призначите?

Як Ви поступите з хворою?

Відповіді:

Тести: