Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пропедевтика / Тема №4 студ..docx
Скачиваний:
41
Добавлен:
13.02.2015
Размер:
25.5 Кб
Скачать

3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечу-вані:

нормальна фізіологія.

педіатрія

  • як проводиться вимірювання температури тіла у дітей;

  • показники нормальної температури тіла;

  • показники підвищеної температури тіла;

  • як проводиться вимірювання артеріального тиску;

  • як визначити частоту дихання та серцевих скорочень.

  • провести вимірювання температури тіла у дітей;

  • оцінити показники температури тіла;

  • провести ректальне вимірювання температури тіла у дітей;

  • оцінити показники ректальної температури тіла;

-виміряти артеріальний тиск;

-визначити частоту дихання та серцевих скорочень

3.2 Зміст теми заняття.

Структурно-логічна схема 1.

Вимірювання температури тіла проводиться 2 рази на добу: з 8-9 годин ранку та в 16 – 18 годин вечером. Підвищена температура тіла може вказувати на прояви запалення в організмі дитини. Надмірно висока температура тіла обумовлена накопиченням тепла в організмі, порушенням тепловіддачі і може привести до гіпертермічних судом.

В дітей температуру тіла вимірюють на шкірних покривах ( пахвова та пахвинна ділянка ), протягом 10 хвилин, попередньо витерши насухо ділянку шкіри, де буде проводитись вимірювання.

Для ректального вимірювання температури тіла використовкють ректальний термометер, який вводиться в пряму кишку так, щоб його резервуар був введений за внутрішній сфінктер ануса, попередньо змастивши вазеліновою олією його. Вимірювання в прямій кишці проводиться протягом 5 хвилин і показники ректальної температури в нормі на 0,6- 1С вище від показників, отриманих при вимірюванні на поверхні шкіри.

Структурно-логічна схема 2.

Тонометри для вимірювання тонів серця бувають ртутні ( найточніші ), пружинні, й останннім часом з’явилися електронні. Манжетка тонометра , що застосовується в педіатрії застосовується в педіатрії, залежить від обводу плеча.

АТ вимірюють після прийому лікарських препаратів, що впливають на тиск через 3 години та через 1 годину після фізичного навантаження. Вимірювати АТ можна як в сидячому так і в лежачому положенні, головне, щоб на одному горизонтальному рівні знаходилось серце дитини, рука, нульовий показник шкали і манжетка (останні 2 показники не обов’язкові при використовуванні електронного термометра).

Манжетка повністю звільняється від повітря, накладається на плече на 2 см вище ліктьової ямки так, щоб під неї можна було підвести 1-2 пальці. На місце плечової артерії накладається розтруб фонендоскопа і нагнітається повітря в манжетку до рівня на 40-50 мм рт.ст. вище того тиску , при якому припинилася пульсація артерії. Надалі повільно знижується тиск в манжетці – аускультативно і візуально на ртутному стовпчику реєструється момент появи і припинення гучних тонів ( відповідно систолічний і діастолічний тиск ).

Структурно-логічна схема 3.

Частота пульсу (ЧП) визначається при пальпації крупних судин. Частота серцевих скорочень (ЧСС) встановлюється при пальпації верхівкового поштовху або під час аускультації серця. В здорової дитини ЧП і ЧСС дорівнюють одне одному.

Правила визначення частоти пульсу:

  • найбільш точні дані можна отримати вранці після сну, натще;

  • дитина повинна бути в спокійному стані;

  • дитина сидить або лежить;

  • вперше пульс пальпується на обох руках 2 і 3 пальцями на променевій артерії в ділянці прмене-зап,ясткового суглоба, при цьому лікар великим пальцем обіймає руку дитини з тильної сторони;

  • у немовлят частоту серцевих скорочень зручніше визначати при аускультації серця або пальпації верхівкового поштовху ( 1 пульсовий удар =1 серцеве скорочення = 1 верхівковий поштовх = 2 серцевих тони);

  • при значному збільшенні ЧСС у дітей раннього віку для полегшення підрахунку можна прийняти 2 серцевих скорочення за одне, порахувати їх протягом 1 хвилини і помножити на 2.

Зміна ЧП в сторону збільшення або зменшення до 10 % від нормальних вікових показників вважають в межах норми.

Структурно-логічна схема 4.

Частоту дихання можна за одну хвилину можна визначити наступними методами:

- візуально порахувати частоту скорочень грудної клітки;

- порахувати частоту вдихів, підтримуючи фонендоскоп біля носа дитини;

- порахувати частоту вдихів при аускультації легень;

- порахувати частоту дихальних рухів , поклавши руку на грудну клітку.

До 3 місяців рахувати потрібно не менше 1 хвилини (в цьому віці можливі аритмія, апноє). У старших дітей рахувати можна 20-30 сек. І отриману цифру помножити на 3 або 2.

Допускаються фізіологічні коливання ЧД в сторону збільшення або зменшення до 10% від нормальних вікових показників.

3.3 Рекомендована література

а) навчальна

основна література:

  • лекційний матеріал

- Загальний догляд за дітьми, Л.С.Калиновська, В.Й.Гроховський та інші, К., «Вища школа», 1993, с.18-21

  • Пропедевтика дитячих хвороб, Т.В.Капітан, В.-2002, с. 13-15, 19-24.

додаткова література:

  • Медицина дитинства за ред. П.С.Мощича, 1994, с.141-145.

в) методична

  • методичні розробки для практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб студентів ІІ курсу медичного факультету.

3.4 Орієнтовна картка для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.

Навчальні завдання

Вказівки до завдання

Вивчити:

  • як проводиться вимірювання температури тіла у дітей;

  • показники нормальної температури тіла;

  • методику заповнення температурного листа;

- як проводиться вимірювання артеріального тиску;

- як проводиться визначення частоти дихання та серцевих скорочень

  • провести вимірювання температури тіла у дітей;

  • оцінити показники температури тіла;

  • провести вимірювання артеріального тиску;

  • визначити частоту дихання тасерцевих скорочень;

  • заповнювати та читати температурний лист.

Соседние файлы в папке Пропедевтика