- •Методичні рекомендації для студентів
- •1. Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі заняття.
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
- •3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2 Зміст теми заняття.
- •3.5 Матеріали для самоконтролю:
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному
- •4.2 Професійний алгоритм щодо оволодіння навичками та вміннями.
3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
|
№ |
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
|
1. |
Забезпечу-вані: нормальна фізіологія. педіатрія
|
|
-виміряти артеріальний тиск; -визначити частоту дихання та серцевих скорочень |
3.2 Зміст теми заняття.
Структурно-логічна схема 1.
Вимірювання температури тіла проводиться 2 рази на добу: з 8-9 годин ранку та в 16 – 18 годин вечером. Підвищена температура тіла може вказувати на прояви запалення в організмі дитини. Надмірно висока температура тіла обумовлена накопиченням тепла в організмі, порушенням тепловіддачі і може привести до гіпертермічних судом.
В дітей температуру тіла вимірюють на шкірних покривах ( пахвова та пахвинна ділянка ), протягом 10 хвилин, попередньо витерши насухо ділянку шкіри, де буде проводитись вимірювання.
Для ректального вимірювання температури тіла використовкють ректальний термометер, який вводиться в пряму кишку так, щоб його резервуар був введений за внутрішній сфінктер ануса, попередньо змастивши вазеліновою олією його. Вимірювання в прямій кишці проводиться протягом 5 хвилин і показники ректальної температури в нормі на 0,6- 1С вище від показників, отриманих при вимірюванні на поверхні шкіри.
Структурно-логічна схема 2.
Тонометри для вимірювання тонів серця бувають ртутні ( найточніші ), пружинні, й останннім часом з’явилися електронні. Манжетка тонометра , що застосовується в педіатрії застосовується в педіатрії, залежить від обводу плеча.
АТ вимірюють після прийому лікарських препаратів, що впливають на тиск через 3 години та через 1 годину після фізичного навантаження. Вимірювати АТ можна як в сидячому так і в лежачому положенні, головне, щоб на одному горизонтальному рівні знаходилось серце дитини, рука, нульовий показник шкали і манжетка (останні 2 показники не обов’язкові при використовуванні електронного термометра).
Манжетка повністю звільняється від повітря, накладається на плече на 2 см вище ліктьової ямки так, щоб під неї можна було підвести 1-2 пальці. На місце плечової артерії накладається розтруб фонендоскопа і нагнітається повітря в манжетку до рівня на 40-50 мм рт.ст. вище того тиску , при якому припинилася пульсація артерії. Надалі повільно знижується тиск в манжетці – аускультативно і візуально на ртутному стовпчику реєструється момент появи і припинення гучних тонів ( відповідно систолічний і діастолічний тиск ).
Структурно-логічна схема 3.
Частота пульсу (ЧП) визначається при пальпації крупних судин. Частота серцевих скорочень (ЧСС) встановлюється при пальпації верхівкового поштовху або під час аускультації серця. В здорової дитини ЧП і ЧСС дорівнюють одне одному.
Правила визначення частоти пульсу:
найбільш точні дані можна отримати вранці після сну, натще;
дитина повинна бути в спокійному стані;
дитина сидить або лежить;
вперше пульс пальпується на обох руках 2 і 3 пальцями на променевій артерії в ділянці прмене-зап,ясткового суглоба, при цьому лікар великим пальцем обіймає руку дитини з тильної сторони;
у немовлят частоту серцевих скорочень зручніше визначати при аускультації серця або пальпації верхівкового поштовху ( 1 пульсовий удар =1 серцеве скорочення = 1 верхівковий поштовх = 2 серцевих тони);
при значному збільшенні ЧСС у дітей раннього віку для полегшення підрахунку можна прийняти 2 серцевих скорочення за одне, порахувати їх протягом 1 хвилини і помножити на 2.
Зміна ЧП в сторону збільшення або зменшення до 10 % від нормальних вікових показників вважають в межах норми.
Структурно-логічна схема 4.
Частоту дихання можна за одну хвилину можна визначити наступними методами:
- візуально порахувати частоту скорочень грудної клітки;
- порахувати частоту вдихів, підтримуючи фонендоскоп біля носа дитини;
- порахувати частоту вдихів при аускультації легень;
- порахувати частоту дихальних рухів , поклавши руку на грудну клітку.
До 3 місяців рахувати потрібно не менше 1 хвилини (в цьому віці можливі аритмія, апноє). У старших дітей рахувати можна 20-30 сек. І отриману цифру помножити на 3 або 2.
Допускаються фізіологічні коливання ЧД в сторону збільшення або зменшення до 10% від нормальних вікових показників.
3.3 Рекомендована література
а) навчальна
основна література:
лекційний матеріал
- Загальний догляд за дітьми, Л.С.Калиновська, В.Й.Гроховський та інші, К., «Вища школа», 1993, с.18-21
Пропедевтика дитячих хвороб, Т.В.Капітан, В.-2002, с. 13-15, 19-24.
додаткова література:
Медицина дитинства за ред. П.С.Мощича, 1994, с.141-145.
в) методична
методичні розробки для практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб студентів ІІ курсу медичного факультету.
3.4 Орієнтовна картка для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.
|
Навчальні завдання |
Вказівки до завдання |
|
|
Вивчити:
- як проводиться вимірювання артеріального тиску; - як проводиться визначення частоти дихання та серцевих скорочень
|
|
