>поповнення медичного майна, створення необхідних запасів і приве дення в готовність медичної техніки;
>прийом засобів підсилення від вищого начальника медичної служби
(командира), розподіл своїх та приданих сил і засобів у відповідності
з прийнятим рішенням, а також створення необхідного резерву;
>створення угруповання сил і засобів медичної служби у визначених районах;
>цілеспрямовану підготовку підрозділів медичної служби з урахуван ням їх завдань в наступному бою.
Заходи медичної служби серед особового складу бригади при підготовці до наступу включають:
>забезпечення особового складу військ індивідуальними засобами ме дичного захисту і надання першої медичної допомоги;
>навчання особового складу бригади способам надання першої медич
ної допомоги, а також заходам попередження уражень і захворювань;
^проведення лікувально-профілактичних заходів серед військово службовців, які отримали ураження РР, СДОР, БЗ, але зберегли боє здатність;
>проведення заходів щодо підвищення стійкості особового складу до збудників інфекційних захворювань;
>медичний контроль за проведенням миття особового складу зі зміною білизни і при необхідності за дезінфекцією та дезінсекцією одягу.
Готовність медичної служби до медичного забезпечення визначається часом готовності військ до наступу. Одним із важливих напрямків роботи начальника медичної служби бригади при підготовці медичної служби до наступного бою є оформлення плану медичного забезпечення.
10.3. Організація медичного забезпечення бригади в наступі при висуванні із глибини
Медичне забезпечення в наступі на противника, що обороняється, при висуванні із глибини включає: медичне забезпечення у вихідному районі; медичне забезпечення при висуванні до рубежу переходу в атаку і медичне забезпечення атаки та під час бою.
У вихідному районі медичні підрозділи, як правило, не розгортаються, або розгортаються частиною сил, здійснюють підготовку до роботи у на ступальному бою і знаходяться в постійній готовності до висування.
Медична допомога пораненим і хворим у вихідному районі надається: перша і долікарська - в підрозділах; перша лікарська і кваліфікована меди чна допомога - в частково розгорнутій медр.
До початку висування медичні підрозділи згортаються і займають відве дене місце в похідних колонах.
Медичні пункти батальйонів слідують у складі похідних колон батальйо нів, медична рота бригади - за першим ешелоном бригади. Сили і засоби, ви-
ділені для посилення медичних пунктів батальйонів, заздалегідь направляють ся в батальйони і пересуваються в колонах разом з медичними пунктами.
Перша медична допомога пораненим і хворим при висуванні військ до рубежу переходу в атаку надається у вигляді самодопомоги та взаємодопо моги, стрільцями-санітарами і санітарними інструкторами рот безпосеред ньо в бойових машинах (автомобілях); поранених і хворих, які знаходяться у бойових машинах (автомобілях) і зберегли здатність до пересування, як правило, залишають на місці до рубежу спішування чи появи іншої можли вості вивантаження із них; поранені і хворі, які знаходяться в пошкоджених бойових машинах (автомобілях), видаляються з них і зосереджуються в укритті поблизу дороги. Місця знаходження поранених і хворих познача ються добре помітними знаками. Збір поранених і хворих здійснюється са нітарним транспортом і спеціально обладнаними транспортними засобами загального призначення, що висуваються з медичною ротою і у замиканні колон.
При виникненні масових санітарних втрат в ході висування перша меди чна допомога пораненим і хворим надається в порядку самодопомоги і вза ємодопомоги, медичним складом підрозділів, що зазнали ураження, а також особовим складом загону ліквідації наслідків застосування противником З М У в осередку масових санітарних втрат. Для надання першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги, як правило, використовуються медичні підрозділи та заклади, розгорнуті на маршрутах висування бригади чи по близу від них.
До початку атаки санітарний інструктор, як правило, знаходиться побли зу командира роти, медичні пункти батальйонів розташовуються за перши ми ешелонами своїх батальйонів.
При проведенні атаки переднього краю противника в комбінованому бо йовому порядку медична рота розгортається за першим ешелоном бригади на відстані 6-8 км від лінії фронту.
У випадку прориву оборони противника і атаки в єдиному броньованому бойовому порядку медична рота пересувається за першим ешелоном брига ди і розгортається в залежності від обстановки. В цьому випадку з початком бою розгортається автоперев'язочна.
При проведенні атаки противника в єдиному броньованому бойовому порядку (без спішування підрозділів) перша медична допомога пораненим і хворим надається в порядку самодопомоги і взаємодопомоги в бойових ма шинах. Після надання першої медичної допомоги поранених і хворих при першій нагоді санітарні інструктори (стрільці-санітари) висаджують з бойо вих машин, захищають і позначають добре помітними знаками, а при наяв ності і приладами радіопередачі.
Ланки санітарів-носіїв слідують за бойовими порядками рот, здійсню ють розшук поранених та хворих, зосереджують їх в "гніздах поранених" на маршруті пересування медичного пункту батальйону. Маршрут руху ланок
санітарів-носіїв повинен забезпечувати розшук поранених і хворих у всіх місцях можливого їх знаходження. Під час атаки противника в комбінова ному бойовому порядку (зі спішуванням механізованих підрозділів) перша медична допомога надається в порядку самодопомоги і взаємодопомоги, стрільцями-санітарами і санітарними інструкторами рот, які знаходяться безпосередньо в бойових порядках своїх підрозділів, а також санітараминосіями. Збір і винос поранених та хворих з поля бою проводяться так само, як і при атаці в єдиному броньованому бойовому порядку.
Начальник медичної служби бригади організовує додатковий розшук поранених в місцях найбільших втрат, а також в тих місцях, де через склад ні умови місцевості розшук був ускладнений (кущі, населені пункти та ін.).
Медичний пункт батальйону пересувається по заздалегідь наміченому маршруту за бойовим порядком батальйону, зупиняється в місцях зосере дження поранених і хворих, надає долікарську допомогу тим, хто її потребує, і якщо підійшов санітарний транспорт забезпечує їх завантаження на транс портні засоби, що здійснюють евакуацію в медичну роту бригади. Начальник медичного пункту батальйону про місця зосередження поранених доповідає начальнику медичної служби бригади (командиру медичної роти).
Передовий і рейдові загони, що висилаються бригадою, посилюються силами і засобами медичної служби бригади: у складі батальйону - за раху нок медичної роти лікарським і середнім медичним персоналом із необхід ним майном для надання першої лікарської допомоги, а також засобами збору та евакуації поранених і хворих; у складі роти - середнім медичним персоналом з майном для надання долікарської допомоги, засобами збору та евакуації поранених і хворих.
Медичні пункти передового і рейдового загонів розгортаються з введен ням в бій їх головних сил, якомога ближче до військ.
Евакуація поранених і хворих з медичних пунктів передового і рейдово го загонів у складі батальйону проводиться в медр, а у складі роти - на най ближчі медичні пункти батальйонів. При відсутності такої можливості по ранених і хворих перевозять за собою.
Тактичний повітряний десант у складі батальйону (роти) посилюється лікарем (фельдшером) з необхідним медичним майном.
Медичне забезпечення десанту у вихідному районі для десантування і після об'єднання десанту з головними силами бригади здійснюється її ме дичними силами і засобами.
10.4. Особливості організації медичного забезпечення бри гади в наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником
До початку наступу на противника з положення безпосереднього зітк нення з ним (з положення оборони чи після зайняття вихідного положення для наступу з висуванням із глибини та одночасною заміною військ, що
обороняються), як правило, створюється таке ж угруповання сил і засобів медичної служби бригади, як і при наступі з висуванням із глибини в ком бінованому бойовому порядку. При наступі з положення оборони, в залеж ності від обстановки і часу, що виділяється на підготовку до наступу, меди чні пункти батальйонів і медична рота залишаються на своїх місцях.
При зайнятті бригадою вихідного положення при наступі з висуванням із глибини та одночасною заміною військ, що обороняються, медр пересу вається у вихідний район за батальйонами першого ешелону бригади та розгортається в призначеному місці. Для розташування медичних підрозді лів максимально використовують інженерні споруди частин, що заміню ються.
Начальники медичної служби бригад, що замінюються, і тих, які замі нюють, узгоджують питання медичного забезпечення військ на період замі ни.
Медичне забезпечення бригади при прориві оборони і розвитку наступу військ із положення безпосереднього зіткнення з противником здійснюється таким же чином, як і при наступі на противника з висуванням із глибини.
10.5. Організація медичного забезпечення бригади в ході на ступу, при переслідуванні противника
При організації медичного забезпечення при переслідуванні противника необхідно враховувати:
>умови виникнення переслідування (в результаті успішного розвитку наступу, зустрічного бою чи відходу противника);
>спосіб переслідування: з фронту, по шляхах, паралельних напрямку відходу противника; комбінованим способом - одночасно з фронту і паралельним напрямком;
>ведення переслідування безперервно вдень і вночі, за будь-яких погодних умов з використанням якомога більшої кількості шляхів, пара лельно напрямку відходу противника; стрімке просування військ в поєднанні з боями на окремих рубежах;
>велику глибину завдань, широке застосування передових, рейдових загонів, а також тактичних повітряних десантів (десантно-штурмових підрозділів).
З отриманням даних про перехід бригади до переслідування, начальник медичної служби бригади приймає рішення на організацію медичного за безпечення, в якому особливу увагу звертає на:
>заходи з підготовки медичної служби бригади до медичного забезпе чення переслідування;
>визначення завдань і місця підрозділів медичної служби в колонах бригади, порядок їх пересування і роботи;
>організацію медичного забезпечення передових, рейдових загонів і тактичного повітряного десанту;
>організацію евакуації поранених і хворих в ході переслідування.
При переході до переслідування медичні пункти батальйонів слідують за своїми батальйонами, медична рота переміщується безпосередньо за голо вними підрозділами бригади.
У ході переслідування медрота розгортається, як правило, з введенням в
бій основних сил бригади.
Евакуація поранених і хворих при переслідуванні противника ведеться в розгорнуті медичні підрозділи і заклади, що забезпечували попередні бойо ві дії, а також в медичні підрозділи і заклади, що розгортаються в ході пере слідування. За відсутності можливості евакуації поранених і хворих з бри гади, що веде переслідування, їх перевозять за собою. Для евакуації пора нених і хворих при переслідуванні використовується також і повітряний транспорт.
10.6.Управління медичною службою бригади в наступі
Зметою своєчасного отримання даних щодо змін бойової обстановки начальник медичної служби бригади знаходиться на КП бригади і звідти здійснює управління медичною службою. У разі потреби начальник медич ної служби виїжджає до медичної роти та у підрозділи, для вирішення скла дних питань безпосередньо на місці.
Оцінка обстановки, що склалася на певний час бою, здійснюється в такій самій послідовності, як і в підготовчий період до бою. Начальник медичної служби бригади, оцінюючи обстановку, обов'язково повинен враховувати рішення командира бригади щодо характеру подальших дій бригади та ро бити висновки щодо:
>характеру подальших бойових дій (здійснених та передбачуваних) військ противника;
>характеру бойових дій (здійснених та передбачуваних) бригади та су сідів, боєздатності підрозділів, величини санітарних втрат;
>впливу місцевості на бойові дії військ та організацію роботи медичної служби (складнощі вивозу, виносу та подальшої евакуації поранених, розташування медичних пунктів батальйонів та медичної роти);
>стану сил та засобів медичної служби (втрати транспорту, особового складу та медичного майна, своєчасність надання усіх видів медичної допомоги пораненим та хворим, їх вивіз та евакуація, наявність резе рву та необхідність його використання та ін.).
На основі зроблених висновків начальник медичної служби бригади уточнює рішення з медичного забезпечення бригади під час бою, яке вклю чає:
>виділення медичного складу з медичної роти у підрозділи бригади для тимчасової заміни медичного персоналу, який вийшов із ладу, та своєчасного надання медичної допомоги пораненим і хворим;
>виділення санітарного транспорту у підрозділи, що ведуть бій, для тимчасового відновлення втрат у транспорті та для прискорення ева куації поранених і хворих;
>направлення резерву сил та засобів медичної служби у підрозділи, які вводяться в бій;
>пересування підрозділів медичної служби у відповідності з планом медичного забезпечення, вид маневру, строк готовності до роботи на новому місці;
>подання заявок начальнику медичної служби АК для виділення сані тарного транспорту та медичного майна; заступнику командира бри гади з тилу для виділення додатково машинорейсів транспорту зага льного призначення.
На основі прийнятого рішення начальник медичної служби бригади від дає відповідні розпорядження (у вигляді радіограми або у письмовому ви гляді) підлеглим, звертається за допомогою до командира бригади, допові дає обстановку начальнику медичної служби АК .
Контрольні питання для |
самоперевірки: |
1. |
Умови діяльності медичної служби |
бригади в наступі. |
2. |
Заходи медичної служби |
бригади в |
період підготовки до наступу. |
3.Які етапи включає медичне забезпечення бригади в наступі на про тивника, що обороняється, при висуванні із глибини?
4.Особливості медичного забезпечення бригади у наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником.
Глава 11
ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРШУ, ЗУСТРІЧНОГО БОЮ ТА ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВІЙСЬК
В умовах ведення високоманеврених бойових дій значно зросла роль пе ресування військ, особливо маршів. Війська завжди повинні бути готовими до пересування на велику відстань в умовах постійної загрози застосування противником авіації, повітряних десантів та диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного зараження при руйнуванні потенційно не безпечних об'єктів. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, військової та іншої техніки, особового складу до маршу та перевезення, умілої їх орга нізації, всебічного забезпечення та маршового уміння підрозділів.
Пересування військ - організоване переміщення їх маршем, перевезення з використанням різних видів транспорту (автомобільного, залізничного, морського, річкового, повітряного) або переміщення комбінованим спосо бом з метою виходу у встановлений (визначений) час у визначений район чи на вказаний рубіж у повній готовності до виконання бойового завдання.
У сучасних умовах, коли бойовим діям військ притаманні маневреність, динамічність, просторовий розмах, пересування стало невід'ємною части ною бою. На сьогодні різні способи пересування широко застосовують при висуванні військ у райони бойових дій, перегрупуваннях і маневрі силами та засобами, які проводять з різною метою при підготовці і під час бою.
Марш є основним способом пересування військ. Марш - це організо
ване пересування військ у колонах своїм ходом на штатній техніці (та нках, бойових машинах піхоти, бронетранспортерах, автомобілях) чи в пішому порядку (взимку — на лижах) по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж.
Марш здійснюють у тих випадках, коли для пересування військ немож ливе чи недоцільне використання будь-якого виду транспорту. Можливість застосування маршу в будь-якій обстановці, не тільки в глибокому тилу своїх військ, а й в районі бойових дій, робить його найбільш розповсюдже ним способом пересування.
Під час пересування військ маршем зберігається організаційна цілісність військових формувань, створюються сприятливіші, а ніж при інших способах пересування, умови для всебічного забезпечення, надійного управління і під тримання постійної бойової готовності військ. Однак пересування своїм хо дом, особливо на великі відстані, потребує великого напруження сил особо вого складу, перш за все механіків-водіїв і водіїв бойових машин, збільшує зношеність озброєння техніки і озброєння, витрати моторесурсів і пального.
Про здатність військ здійснювати пересування, зберігаючи бойову гото вність, судять за їхніми маршовими можливостями: середньою швидкістю руху та величиною добового переходу. Величина добового переходу може
бути такою: для змішаних та танкових колон - до 250 км, для автомобіль них - до 300 км. Середня швидкість руху без урахування часу на привали може становити: змішаних та танкових колон - до 25 км/год; автомобільних колон - до 30 км/год.
У горах, лісово-болотяній місцевості та в інших складних умовах середня швидкість руху, залежно від характеру місцевості та стану доріг, може знижу ватися до 20 км/год, а величина добового переходу - до 200 км, а інколи й ме нше. Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може складати 4-5 км/год, на лижах - 5-7км/год. В усіх випадках марш необ хідно проводити з максимально можливою в даних умовах швидкістю.
Для своєчасного та організованого початку маршу і регулювання швид кості руху колон призначаються: вихідний рубіж (пункт) та рубежі (пункти) регулювання з визначенням часу їхнього проходження - головами колон. Віддаленість вихідного рубежу (пункту) повинна забезпечити можливість витягування колон батальйонів (дивізіонів) із районів розташування військ.
Для відпочинку особового складу, приймання їжі, перевірки стану зброї, бойової та іншої техніки і технічного обслуговування під час маршу через кожні 3^1 год. руху призначають привали тривалістю до 1 год. та один при вал до 2-х год. у другій половині добового переходу. В кінці кожного добо вого переходу призначають денний (нічний) відпочинок, а при здійсненні маршу на велику відстань через кожних 3-5 добових переходи, при необ хідності можна призначати добовий відпочинок.
Бригада здійснює марш самостійно або у складі армійського корпусу, при цьому вона може прямувати в колоні головних сил чи висуватися в пе редовому загоні. Бригаді здебільшого призначають один-два маршрути ру ху, а при дії в передовому загоні вказують напрямок дії.
Похідний порядок бригади при здійсненні маршу в передбаченні вступу в бій залежить від поставлених завдань, задуму наступного бою, кількості маршрутів та інших умов обстановки. Він повинен забезпечити проведення маршу у визначений термін часу, збереження боєздатності військ при нане сенні противником ударів високоточною та звичайною зброєю і швидке розгортання їх у бойовий порядок.
Похідний порядок бригади, яка здійснює марш у передбаченні вступу в бій, складається з передового загону (якщо він висилається), похідної охо рони, загону забезпечення руху, колони головних сил та колони підрозділів технічного забезпечення і тилу.
Похідний порядок бригади на марші поза загрозою зустрічі з противни ком шикується з урахуванням зручності руху, досягнення великої швидко сті, найменшого напруження сил особового складу та збереження бойової техніки. Склад похідної охорони та її відстань від головних сил можуть бу ти меншими, ніж на марші, в передбаченні вступу в бій.
Колони головних сил бригади на марші поділяються за глибиною на ко лони підрозділів (батальйонів, дивізіонів). Дистанція між колонами баталь-
317
йонів (дивізіонів) — до 3 км, між машинами — до 50 м. Якщо вони рухаються на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розві дувально-ударних комплексів, дистанції між машинами можуть складати до 150 м, дистанції між батальйонами (дивізіонами) в такому випадку скоро чуються до 1 км.
11.1. Умови діяльності медичної служби бригади на марші
При організації медичного забезпечення бригади на марші необхідно враховувати:
>завдання маршу і умови його здійснення (в передбаченні вступу в бій чи поза загрозою зустрічі з противником);
>направлення руху: до фронту; вздовж фронту; від фронту в тил;
>довжину і кількість маршрутів руху (розмір смуги руху);
>характер місцевості, стан доріг, погоду, час року та доби;
>організацію маршу (величину добового переходу, середню швидкість руху, кількість і рубежі привалів, місце і час денного, нічного та до бового відпочинку);
>побудову похідного порядку бригади на марші (склад і завдання пе
редового загону, похідної охорони і замикання колон, побудова колон головних сил, а також підрозділів технічного забезпечення і тилу);
>можливість виникнення до початку і в ході маршу санітарних втрат, в тому числі від зброї масового ураження;
>пересування сумісно з військами медичних підрозділів та необхід ність своєчасного їх прибуття в призначений район в готовності до виконання поставлених завдань;
>санітарно-гігієнічний та санітарно-епідемічний стан маршрутів (сму ги) руху;
>наявність на маршрутах (в смузі) руху медичних частин і закладів. Марш може проводитись в передбаченні вступу в бій з ходу чи поза за
грозою зустрічі (зіткнення) з противником. Тому організація медичного за безпечення маршу будується по-різному, в залежності від побудови похід ного порядку військ та конкретної обстановки.
Медичне забезпечення маршу включає: проведення медичної розвідки маршрутів і районів привалів, санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи у військах та районах передбачуваних привалів, лікувально-евакуаційні заходи при підготовці і здійсненні маршу та на рубежах зустрічі з противником.
11.2. Медична розвідка маршрутів, районів привалів та від починку. Організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів на маршрутах висування, в районах привалів та відпочинку
Медичну розвідку на марші організовує начальник медичної служби бри гади. Його розпорядженням можуть створювати розвідувальні групи із осо-
бового складу медичної служби. Склад цих груп може бути різним у залеж ності від поставлених перед ними завдань.
У всіх випадках медична розвідка повинна бути організована з таким розрахунком, щоб до підходу головних сил не тільки отримати відомості про даний район, а й провести необхідні заходи.
Медична розвідка на марші звичайно ведеться з метою:
>вивчення санітарно-гігієнічного і протиепідемічного стану маршрутів руху і районів привалів, денного, нічного відпочинку та зосереджен ня;
>виявлення та позначення епідемічних осередків;
>вибір місць для розгортання тимчасових медичних пунктів;
>виявлення медичних частин і закладів, які можуть бути використані в інтересах медичного забезпечення бригади на марші;
>визначення шляхів евакуації поранених і хворих в ході маршу.
При здійсненні маршу в передбаченні вступу в бій медичний склад, який поділяється для проведення медичної розвідки доцільно направляти сумісно з передовим загоном (авангардом).
При здійсненні маршу поза загрозою зіткнення з противником медичний склад, призначений для проведення медичної розвідки, включається в гру пи, які завчасно висилаються бригадою для розвідки, маршрутів руху і ра йонів відпочинку.
При здійсненні маршів, особливо на великі відстані, особовий склад військ зазнає впливу низки несприятливих факторів (складні погодні умо ви, раптові прискорення і гальмування, шуми, поштовхи, довготривале вимушене положення тіла та ін.). Наслідками комбінованої дії вказаних факторів може бути втома, зниження працездатності і боєздатності особо вого складу.
У холодний період року, особливо при низькій температурі повітря та сильному вітрі, підвищується небезпека переохолодження військ, виник нення простудних захворювань і обморожень. Тому санітарно-гігієнічні за ходи, що проводить медична служба, включають перш за все санітарний на гляд за дотриманням особовим складом вимог до організації і проведення маршу.
Для збереження сил особового складу, організації відпочинку, прийому їжі та інше в ході маршу через визначені терміни часу призначаються райо ни привалів, денного (нічного) та добового відпочинку.
Для захисту особового складу від дощу, снігу, вітру кузови автомобілів обладнуються тентами, а при їх відсутності особовий склад використовує плащ-намети.
При здійсненні маршу по автомобільних дорогах в літній час великого значення набуває контроль за проведенням заходів, спрямованих на захист особового складу від пилу (дотримання встановлених дистанцій між авто мобілями і підрозділами, інколи збільшення цих дистанцій, забезпечення
