5. Теоретичні питання до заняття.

1. Назвати основні принципи раціональної антибактеріальної терапії.

2. Клініко-фармакологічна характеристика аміноглікозидів.

3. Клініко-фармакологічна характеристика глікопептидів.

4. Клініко-фармакологічна характеристика амфеніколів.

5. Клініко-фармакологічна характеристика сульфаніламідів.

3. Клініко-фармакологічна характеристика нітрофуранів (механізм дії, спектр дії, особливості фармакокінетики, протипоказання, приклади несумісності з іншими лікарськими засобами).

5. Клініко-фармакологічні характеристики похідних імідазолів (механізм дії, протимікробний спектр, фармакокінетика, ускладнення терапії, протипоказання, взаємодія).

6. Вікові особливості призначення аміноглікозидів, глікопептидів, амфеніколів, сульфаніламідів, нітрофуранів, імідазолів (навести приклади).

7. Особливості застосування аміноглікозидів, глікопептидів, амфеніколів, сульфаніламідів, нітрофуранів, імідазолів під час вагітності та грудного вигодовування (навести приклади).

6. Практичні завдання, як виконуються на занятті

Цей етап передбачає виконання кожним студентом самостійно нижченаведених практичних робіт

А. Матеріали для самоконтролю.

Завдання 1.

Виписати рецепти і провести їх фармакотерапевтичний аналіз (вказати групову приналежність, механізм дії, антимікробний спектр, можливі ускладнення терапії)

Завдання 2.

Обґрунтувати вибір препарату, його лікарську форму, дозування і шлях введення

1. Комбінований сульфаніламідний препарат середньої тривалості дії

2. Сульфаніламідний препарат для лікування хвороби Крона

3. Препарат групи нітрофуранів, який не всмоктується з шлунково-кишкового тракту

4. Препарат для лікування трихомонадного кольпіту

Б. Задачі для самоконтролю

Задача 1.

У хворого 60 років виникло загострення хвороби Крона – хронічного рецидивуючого захворювання з переважним ураженням товстого кишечнику. Які антимікробні лікарські засоби будуть показані хворому? Відповідь обґрунтувати.

Заключний етап

Здійснюється кінцевий тестовий контроль 10 тестів згідно бази КРОК – 2 Центру тестування МОЗ України.

1. Хворий на туберкульоз легень приймає ізоніазід, піразинамід, етамбутол, рифампіцин, стрептоміцин протягом 2 місяців. Вчора шкіра хворого пожовтіла. Який препарат став причиною цього?

1. Стрептоміцин

2. Рифампіцин

3. Піразинамід

4. Етамбутол

5. Ізоніазід

2. Хворий З., 25 років скаржиться на біль внизу живота, різі в кінці сечовипускання, часті позиви на сечовипускання. У сечовому осаді виявлено нейтрофільні лейкоцити, свіжі еритроцити, трихомонади. Які препарати слід призначити хворому?

1. Амінопеніциліни

2. Метронідазол, орнідазол

3. Фторхінолони

4. Природні пеніциліни

5. Цефалоспорини

3. У процесі інтенсивного лікування антибіотиками хронічного трихомонадно- хламідійного уретро простатиту, у хворого різко загострився, що мав місце раніше, кандидоз. Додаткове призначення якого препарату доцільне для даного хворого при розвитку такого ускладнення?

1. Кларітин

2. Флуконазол

3. Вальпрофен

4. Флагіл

5. Вальтрекс

4. Хвора була оперована з приводу сечокаменної хвороби. Працює у лабораторії протитуберкульозної лікарні. Яким препаратом слід провести хіміопрофілактику зметою попередження розвитку туберкульозу сечостатевої системи?

1. Рифампіцином

2. Стрептоміцином

3. Етамбутолом

4. ПАСК

5. Ізоніазидом

5. Хворому 75 років з діагнозом пневмонія та супутнім діагнозом кардіосклероз НК ІІ А ст. Призначено курс гентамицину (по 40 мг 3 рази на добу) та фуросемід в/в протягом тижня. Добовий діурез – 1,5 л. Через декілька днів стан хворого погіршився. Задишка збільшилась, підсилився набряковий синдром, добова кількість сечі – до 200 – 300 мл, креатинін крові підвищився. Які чинники найбільш імовірно призвели до погіршення стану хворого?

А. Корковий некроз нирок від фуросеміду

В. Передозування гентаміцину

С. Алергія на фуросемід

Д. Синдром дегідратації від діуретику

Е. Нефротоксичність призначеної комбінації препаратів

6. Чоловік хворіє на хронічну серцеву недостатність ІІ стадії. Регулярно тричі на тиждень приймає фуросемід. У зв’язку з виникненням гострої бронхопневмонії лікарем призначена комбінована фармакотерапія. На п’ятий день проведення її у хворого погіршився слух. Назвіть лікарський засіб, який при сумісному прийомі з фуросемідом спричинив глухуватість.

А. Ністатин

В. Лінекс

С. Амікацин

Д. Тавегіл

Е. Мукалтин

7. 72-річному хворому після операції з приводу холецистектомії з в’язку з лихоманкою призначений гентаміцин (80 мг кожні 8 годин) та цефалотин (2 г кожні 6 годин). Через 10 днів у хворого підвищився креатинін до 310 мкмоль/л. АТ – 130/80 мм рт.ст. Добова кількість сечі – 1200 мл. У аналізах сечі без патології. УЗД: розміри нирок нормальні. Яка найбільш імовірна причина ниркової недостатності?

А. Неадекватна інфузія рідини

В. Гострий гломерулонефрит

С. Кортикальний некроз нирок

Д. Нефротоксичність гентаміцину

Е. Гепаторенальний синдром

8. Хвороба почалась гостро: сильний біль голови, температура тіла – 39⁰С, багаторазове блювання. При огляді: стан важкий, на шкірі геморагічна, з ціанотичним відтінком, зірчаста висипка. Пульс – 96 уд./хв., АТ – 75/35 мм рт.ст., Ригідність м’язів потилиці 5 – 6 см. Який антибіотик необхідно застосувати для лікування хворого, зважаючи на його стан?

А. Бензилпеніциліну натрієва сіль

В. Тетрациклін

С. Цефазолін

Д. *Левоміцетину сукцинат натрію

Е. Стрептоміцин

Ситуаційні задачі:

1. У жінки, яка тривалий час лікується з приводу туберкульозу, різко знизився слух. Який із препаратів етіотропної терапії міг дати таке ускладнення? Перерахуйте всі ЛЗ, які використовуються для лікування туберкульозу відзначивши, які з них відносяться до 1, а які до 2 ряду протитуберкульозних препаратів.

2. В кінці заняття проводиться перевірка та аналіз результатів роботи з виставленням відповідних балів і оцінки.