Міністерство охорони здоров'я україни

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І. ПИРОГОВА

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри клінічної фармації

і клінічної фармакології

Завідувач кафедри

______проф. Яковлева О.О.

«___»___________20___р.

Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів при підготовці

до практичного (семінарського) заняття

Навчальна дисципліна	Клінічна фармакологія
Змістовний модуль №2	Клінічна фармакологія лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність. Протизапальні лікарські засоби. Антибактеріальні лікарські засоби.
Тема заняття № 7	Клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність.
Курс	5-й
Факультет	Медичний

Вінниця – 2009

Клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність.

1. Актуальність теми:

Бронхорозширюючі засоби (синоніми: бронходилататори, бронхолітичні засоби, бронхолітики) – лікарські засоби різних фармакологічних класів, які об’єднані в одну групу в зв’язку із спільною для них здатністю ліквідувати бронхоспазм, діючи на тонус бронхіальних м’язів і різні ланки його регуляції. В цю групу не включаються засоби, бронхорозширюючий ефект яких обумовлений дією на патологічні процеси, що викликають бронхіальну обструкцію, наприклад, на запалення, алергію (глюкокортикоїди, мембраностабілізатори і ін.).

В структурі захворювань органів дихання хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і бронхіальна астма (БА) є провідними причинами захворюваності і смертності. Патофізіологічну основу обох нозологічних форм складають бронхіальна обструкція, для купування чи корекції якої є потреба в призначенні бронхолітичної терапії. Це положення закріплено в міжнародних і національних керівництвах по діагностиці і лікуванню БА і ХОЗЛ .

Необхідно відмітити, що БА і ХОЗЛ являють собою два самостійних захворювання, які мають різні етіологію, патогенез, прогноз, а також вимагають різних підходів до лікування. Так, зокрема, вентиляційні порушення при БА характеризуються зворотньою бронхіальною обструкцією і бронхіальною гіперреактивністю, що обумовлює доцільність застосування бронхолітиків, які використовуються при цьому захворюванні. Навпаки, бронхіальна обструкція при ХОЗЛ неухильно прогресує і зворотня лише частково. Остання обставина аргументує доцільність клінічного застосування бронхолітиків і при цьому захворюванні.

Звичайно, що вказані відмінності між БА і ХОЗЛ вимагають диференційованого підходу як у виборі конкретних бронхолітиків, так і до тактики їх призначення. Так, якщо хворим ХОЗЛ бронхолітики призначаються переважно на постійній основі, то пацієнтам із БА — частіше «за вимогою» і/чи в поєднанні із базисною протизапальною терапією (глюкокортикоїдами чи кромонами). Сучасні бронхолітичні препарати можна розділити на три групи – антихолінергічні (холінолітичні), метилксантини, β₂-агоністи.

Для швидкого досягення ефекту більшість бронхолітиків вводиться інгаляційним способом, з урахуванням наступних переваг:

• висока концентрація медикаментів в дихальних шляхах при незначній загальній кількості препарату і низькій його концентрації в усьому організмі за рахунок розведення після поглинання;

• клінічний ефект наступає значно швидше при мінімальних побічних ефектах терапії.

Конкретні цілі:

1. Аналізувати причини виникнення бронхіальної астми (БА), хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) у хворих.

2. Аналізувати механізм дії засобів, що викликають бронходилатацію (холінолітиків, метилксантинів, β₂-агоністів).

3. Аналізувати фармакологічні ефекти холінолітиків.

4. Аналізувати фармакологічні ефекти метилксантинів короткої і пролонгованої дії.

5. Аналізувати фармакологічні ефекти β₂-агоністів короткої і пролонгованої дії.

6. Трактувати феномен «тахіфілаксії», «повітряної пастки», кардіотоксичної дії.

7. Інтерпретувати покази до застосування лікарських засобів різних груп з урахування їх фармакодинамічних ефектів.

8. Проаналізувати можливість виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання.

9. Скласти алгоритм допомоги пацієнтам при астматичному статусі, для лікування БА та ХОЗЛ.

10. Визначити групу пацієнтів ризику щодо розвитку побічних ефектів при застосуванні бронхолітиків.

11. Виписати та проаналізувати рецепти на препарати, що застосовуються для купування нападу ядухи та для лікування ХОЗЛ і БА.