Алгоритм інтегрованого ведення дітей «з кашлем». Алгоритм диференційної діагностики кашлю у дітей.

Процес диференційної діагностика при кашлі проходить у 3 етапи:

1) анамнез;

2) клінічне обстеження;

3) додаткові обстеження.

Анамнез.

З метою з’ясування причини кашлю задаються запитання:

• скільки часу триває кашель, який він (сухий чи вологий, коли більше турбує (вдень чи вночі);

• почався кашель раптово чи поступово;

• чи немає підозри на стороннє тіло в дихальних шляхів;

• чи були контакти з хворими на ГРВУ, кір?

• який характер харкотиння;

• чи немає утруднення вдиху чи видиху;

• можливо є залежність від погоди, запахів, зв'язок з алергенами, сімейний алергологічний анамнез;

• чи не було проблем з органами дихання від періоду народження.

При клінічному обстеженні:

• огляд ротоглотки (як дихає дитина ротом чи носом);

• чи немає синуситу (потрібна консультація ЛОР і на предмет аденоїдиту);

• при перкусії легенів визначити характер звуку;

• аускультація – характер дихання, хрипи, шум тертя плеври, крепітація тощо;

• наявність ціанозу, деформація грудної клітки, участь допоміжних мязів тощо.

Додаткові обстеження:

• рентгенографія ОГК, пазух носа (після 3 років);

• функціональні обстеження легенів (з 5-6 років);

Лабораторні обстеження:

• загальний аналіз крові, сечі;

• алергодіагностика (при підозрі на алергічний процес);

• посів харкотиння на флору; обстеження на хламідійну інфекцію, кашлюк.

• Виключення гастроезофагеального рефлюкса, вроджених вад розвитку органів дихання (томографія тощо). Лікування: залежно від етіології кашлю (за протоколом).

Література

Основна:

1. Майданник В.Г., Майданник И.В., «Справочник современных лекарственных средств». – М.: АСТ, Харьков: Фолио, 2005.- 1024 с.

2. «Невідклані стани в педіатрії». Навч. посібник. / За ред. Проф. О.П. Волосовця та Ю.В. Марушка- Х.: Прапор. – 2008. – 200 с.

3. Наказ МОЗ України №595 (2011) «Календар профілактичних щеплень в Україні».

4. Наказ МОЗ України №325 (2004) «Про застосування Протоколів лікування дітей зі спеціальності «Дитяча токсикологія».

5. «Педіатрія». За ред. О.В. Тяжкої. – Вінниця. – 3 вид. – Нова книга. – 2009. – 1136 с.

6. Педиатрия: Учебник для студентов высших учебных заведений ІІІ – ІV уровней аккредитации. 2-е ., испр. и доп. (В.Г Майданик. Харьков: «Фолио»- 2002.- с.1048 – 1087).

7. Пєший М.М. «Невідкладна допомога в педіатричній практиці». Навч. посібник для студентів і лікарів – інтернів вищих мед. навч. закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Полтава. – 2001. - 245 с.

8. «Пособие ИВЗДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста)». Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития Ребёнка и Подростка, (САН), 2000, 202с.

Додаткова:

1. Волосовець О.П., Нагорна Н.В. та ін.. «Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей». Навч. посібник для студентів ВНМЗ ІV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів, курсантів після дипломної освіти. – Донецьк, - 2007, - 112 с.

2. Майданник В.Г «Педиатрия». Учебник (2-е издание), - Харьков: Фолио.

– 2002. – 1125 с.

3. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С.

4. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.