МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І.Пирогова

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії№2

завідувач кафедри

професор Дудник В.М.

______________________ “__”___________2014р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль №5
Змістовий модуль №5
Тема заняття №17	Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи.
Курс	6
Факультет	Медичний

Вінниця 2014

1. Актуальність теми

В теперішній час відомо приблизно 40 різних типів жовтяниць у новонароджених умовно їх розділяють на 4 групи: гемолітичні, кон’югаційні, механічні і паренхіматозні. Жовтяниця розвивається у 60% доношених та 80% недоношених новонароджених. У більшості випадків перебіг жовтяниці є сприятливим і не становить загрози для життя та здоров’я немовляти. В цих випадках жовтяниця розцінюється як фізіологічний стан, зумовлений особливостями розвитку та метаболізму дитини в цей період життя. Тому з одного боку, необхідно звести до мінімуму забір крові та лабораторне обстеження здорових дітей за фізіологічною жовтяницею. З другого боку, через потенційну токсичність непрямого білірубіну для центральної нервової системи новонародженого, а також у зв’язку з тим, що жовтяниця у новонароджених може бути симптомом іншого серйозного захворювання, необхідно здійснювати моніторинг для своєчасного розпізнавання станів, що вимагають додаткових втручань. Важливо попередити незворотнє ушкодження ЦНС. Підвищення концентрації сироваткового білірубіну, яке супроводжується жовтяницею, являється одним з найбільш частих метаболічних розладів в періоді новонародженості. Актуальність проблеми обумовлена також тим, що нерідко жовтяниця супроводжує багато захворювань, має важкий перебіг і навіть може мати летальний кінець. Рання діагностика і своєчасне почате лікування обумовлюють прогноз і перебіг захворювання, супроводжуючи жовтяницю.

Стала тенденція зростання прошарку соціально-дезадаптованих дітей в Україні (рівень загальної інвалідності дітей збільшився до 78%) визначає за доцільність подальшого аналізу причин, які призводять до такого несприятливого явища. Причиною ушкодження мозку новонародженого лежить сукупність декількох факторів (хронічна гіпоксія, травма, інфекція, інтоксикація). Важко виділити головну причину, оскільки чинники хронічної гіпоксії сприяють пологовій травмі. Однак за допомогою нейросонографії, магнітно-ядерного резонансу, та комп’ютерної томографії можно встановити характер та топіку ураження. Аналіз причин первинної інвалідності, пов’язаних с захворюваннями на церебральний параліч засвідчує недостатню діагностику органічних змін в неврологічному статусі у новонароджених в пологових будинках. Це призводить до запізнілого призначення адекватного відновного лікування, що призупиняє можливість попередження у 70-80% дітей з перинатальною патологією нервової системи формування грубого неврологічного дефекта.

До сьогодні гіпоксичні ушкодження ЦНС у новонароджених і їхні наслідки залишаються провідною патологією в дитячій не­врології, неонатології, педіатрії. Водночас недостатність знань фахівців з основних клініко-диференціальних критеріїв щодо наслідків гіпоксичних ушкоджень ЦНС та дезадаптаційного син­дрому тощо призвело до необгрунтованого зростання чинника гіпоксії в структурі психоневрологічної патології у дітей. Необ­грунтовано призначається велика кількість медикаментів, небай­дужа для дитини, яка народилась в умовах зростаючого згубного впливу екосередовища. Особливо це стосується недоношених, у яких ризик розвитку органічної патології головного мозку значно вищий, ніж у доношених. За даними ряду авторів, 2/3 причин, що викликають розлади мозкового кровообігу у недоношених, діють постнатально, вони прогнозовані, і у лікарів є можливість попередити тяжкі ушкодження головного мозку.