47.Соціальні норми в пізньопервісній общині.

Найбільш соціально організованою була родова община завдяки колективізму у виробництві та споживанні. Спільність інтересів, виробництва та споживання членів роду зумовила таку організацію суспільної влади, як первісне самоуправління, яке характеризується такими ознаками:

• існувало тільки у межах роду, виражало Його волю та базувалося на кровно-родинних зв'язках;

• суб'єкт та об'єкт управління збігалися;

• влада не поділялася за окремими функціями на певні види;

• органами самоуправління виступали збори членів роду та старійшини (вожді), що на них обиралися;

• суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на цих зборах;

• влада старійшин (вождів) ґрунтувалась на їх авторитеті, досвіді, повазі до них, ця посада не давала ніяких переваг — старійшина вважався "першим серед рівних".

Ознаки первісних соціальних норм:

• виникали і формувалися поступово в процесі суспільного життя, складалися в результаті багаторазового повторення;

• виражали волю та інтереси роду або племені;

• були наявні у свідомості людей, не мали письмової форми вираження;

• забезпечувалися засобами суспільного впливу, силою звички, традицій.

48.Соціально-економічні відносини в епоху верхнього палеоліту.

49.Соціально-економічні відносини в пізній первісній общині. «Престижна економіка». Поняття «ранжованого суспільства».

50.Стадії антропогенезу.

Формування людини як біологічного виду проходило через чотири основні етапи еволюції в межах родини гомінід: попередник людини (протоантроп); найдавніша людина (архантроп); древня людина (палеоантроп); людина сучасного типу (неоантроп).

51.Становлення знакової поведінки та проблема походження мови. Теорії походження мови. Етапи розвитку людської мови в процесі антропогенезу.

З XVII століття і до сьогодні виникали різні припущення у вигляді гіпотез, теорій про походження мови, основні з яких:

1. звуконаслідувальна гіпотеза;

2. звукосимволічна гіпотеза;

3. вигукова гіпотеза;

4. гіпотеза соціального договору;

5. гіпотеза трудових вигуків;

6. гіпотеза жестів;

7. гіпотеза божественного;

8. теорія моногенезу;

52.Теорії прабатківшини людства.

Найбільш вірогідною прабатьківщиною людства представляється Африка, і в першу чергу область Східноафриканського рифта-гігантського гірського розлому, що простягнувся з півночі на південь , від Близького Сходу до Південної Африки, на 8000 км. На користь цієї думки можна навести такі аргументи: Східна (як і Південна) Африка була областю проживання і широкого розселення найдавніших гомінідів - австралопітеків і ранніх представників роду Ното,, тут же виявлено і самі ранні кам'яні знаряддя. Найбільш древня поки датування отримана для артефактів з стоянки Гона в Афарі (Ефіопія): 2,70-2,89 млн років.

Зазначені райони мали комплексом природно-екологічних факторів, цілком відповідним теоретичним уявленням про екологічній ніші перший гомінідів.

Нарешті, в Африці представлені і самі ранні стадії еволюції гоминоида (егіптопітек, проконсул і ін); тут і в даний час живуть найбільш близькі до людини і тісно пов'язані з ним спільністю походження понгид (шимпанзе, горила). На користь африканської прабатьківщини свідчать і біомолекулярні дані.