44. Розвиток раціональних знань ранніх землеробів та скотарів. Зміни

в релігійних уявленнях пізньої первісної общини. Скотарство і землеробство постійно розвивалося. Вдосконалювались знаряддя праці . Замість палиці-копалиці винаходять мотику, з.являється також рало ,яким розпушували землю. Врожай збирали вже серпом. Кістку, ріг і камінь використовували для виготовлення стріл, списів, скребел, голок, гарпунів, гачків. Щодо релігійних уявлень ,то переважав тотемізм ,анімізм, фетишизм,магія. Зустрічався також культ звірів .

45. Розвиток раціональних знань та мови. Ранні форми релігії

(тотемізм, анімізм, фетишизм, магія). З розвитком матеріальної культури, знарядь праці, підвищенням значення колективних форм праці розвивались елементи духовної культури, зокрема мислення та мова, виникали зародки релігії, ідеологічних уявлень, з'явилися в праобщині й деякі елементи магії та зародки мистецтва. Особливістю найпримітивніших мов є нерозвинутість синтаксичних форм. В усній мові навіть найрозвиненіших народів, на відміну від їхньої писемності, фрази також звичайно складаються з мізерної кількості слів. Джерелом знань первісної людини була її трудова діяльність, підчас якої нагромаджувався досвід, передусім про навколишню природу. Значно розширилися практичні галузі знання. Людина опанувала найпростіші способи лікування переломів, вивихів, ран, зміїних укусів, інших захворювань. Люди навчилися рахувати, вимірювати відстань, обчислювати час, зрозуміло, досить примітивно. Так, спочатку існували три - п'ять позначень числових понять. Тотемізм - це віра в існування тісного зв'язку між людиною або якоюсь родовою групою та її тотемом - певним видом тварин, рідше рослин. Фетишизм - віра в надприродні властивості не-одухотворених предметів, у те, що останні можуть якось допомагати людині. Таким предметом, фетишем, може бути певне знаряддя праці, дерево, камінь, а пізніше спеціально виготовлений культовий предмет. Магія - віра у здатність людини особливим чином впливати на інших людей, тварин, рослин, явища природи. Анімізм - віра в існування душі та духів.

46.Рушійні сили та механізми розвитку культури в первісну епоху. Причини походження релігійних уявлень. Специфіка міфологічного світогляду.

Рушійні сили розвитку суспільства пов'язані насамперед з діяльністю людей.

Адже життя суспільства, його історія є діяльністю людей, тобто діяльністю особистостей, соціальних груп, народів тощо. Тому ця історія має розглядатися саме у контексті діяльності людей: усі закони суспільного розвитку, вся логіка такого процесу існують лише у людській діяльності. Акцентування на тому, що суспільство - це діяльність людей, має глибокий методологічний сенс. Здатність бути рушійною силою - це найсуттєвіша властивість людської діяльності взагалі.

Найважливішими проблемами в широкому спектрі проблематики рушійних сил є аналіз суб'єкта суспільного життя, характеристики його діяльності, її умов, причин, цілей, завдань, її результатів, діалектики об'єктивного та суб'єктивного, творчого і репродуктивного та ін. в цій діяльності, її піднесень та спадів.

Традиціоналістська теорія — Згідно з нею релігію відкрив людям безпосередньо Бог.

Теїстична теорія — Згідно з цією теорією релігія — це результат розумового розвитку людства.

Богословський раціоналізм — згідно з цією теорією, розгортання вроджених ідей відбувається під впливом досвіду, емпіричних знань.

Споглядальний теїзм — основним положенням цієї теорії є те, що релігія як ставлення людини до Бога є комплексом певних почуттів, породжених усвідомленням людиною скінченності свого буття.

Містичні теорії — визнають надприродне походження релігії, яка є наслідком Одкровення, але не назавжди даного людям Богом, а результатом постійного впливу Божества на дух людини, що діє вічно.

Православно-академічна теорія — прихильники цієї теорії сформулювали два джерела виникнення релігії: об'єктивне, що існує поза людиною і виявляється у впливі Бога на дух людини, та суб'єктивне, яке залежить від людини, від засвоєння нею цього впливу.

Академічний теїзм — визнаючи абсолютний пріоритет віри, використовує наукові аргументи і тому до певної міри удосконалює попередні богословські теорії походження релігії.

Міфологі́чний світо́гляд засновано на емоційно-образному і фантастичному ставленні до світу. У міфі емоційний компонент світогляду переважає над розумними поясненнями. Характерною рисою міфологічного світогляду є відчуття людиною її спорідненості з природою.