- •Курс Фізики
- •Глава 1. Елементи кінематики
- •§ 1. Моделі в механіці. Система відліку. Траєкторія, довжина шляху, вектор переміщення
- •§ 2. Швидкість
- •§ 4. Кутова швидкість і кутове прискорення
- •Контрольні запитання
- •Глава 2. Динаміка матеріальної точки і поступальної руху твердого тіла § 5. Перший закон Ньютона. Маса. Сила
- •§6. Другий закон Ньютона
- •§ 7. Третій закон Ньютона
- •§ 8. Сили тертя
- •§ 9. Закон збереження імпульсу. Центри мас
- •§ 10. Рівняння руху тіла зі змінною масою
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Робота та енергія §11. Енергія. Робота. Потужність
- •§ 12. Кінетична та потенціальна енергії
- •§ 13. Закон збереження енергії
- •§ 14. Графічне представлення енергії
- •§ 15. Удар абсолютно пружних і непружних тіл
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Механіка твердого тіла § 16. Момент інерції
- •§ 17. Кінетична енергія оберту
- •§ 18. Момент сили. Рівняння динаміки обертального руху твердого тіла
- •§ 19. Момент імпульсу та закон його збереження
- •§ 20. Вільні осі. Гіроскоп
- •§21. Деформації твердого тіла
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Тяжіння. Елементи теорії поля
- •§ 22. Закони Кеплера. Закон всесвітнього тяжіння
- •§ 23. Сила тяжіння і вага. Невагомість
- •§ 24. Поле тяжіння і його напруженість
- •§ 25. Робота в полі тяжіння. Потенціал поля тяжіння
- •§ 26. Космічні швидкості
- •§ 27. Неінерціальних систем відліку. Сили інерції
- •Глава 6. Елементи механіки рідин
- •§ 28. Тиск в рідині і газі
- •§ 29. Рівняння нерозривності
- •§ 30. Рівняння Бернуллі і наслідки з нього
- •§ 31. В'язкість (внутрішнє тертя). Ламінарний і турбулентний режими течії рідин
- •§ 32. Методи визначення в'язкості
- •§ 33. Рух тіл в рідинах і газах
- •Глава 7. Елементи спеціальної (приватною) теорії відносності
- •§ 34. Перетворення Галілея. Механічний принцип відносності
- •§ 35. Постулати спеціальної (приватною) теорії відносності
- •§ 36. Перетворення Лоренца
- •§ 37. Наслідки з перетворень Лоренца
- •1. Одночасність подій в різних системах відліку.
- •2. Тривалість подій в різних системах відліку.
- •3. Довжина тіл в різних системах відліку.
- •4. Релятивістський закон складання швидкостей.
- •§ 38. Інтервал між подіями
- •§ 39. Основний закон релятивістської динаміки матеріальної точки
- •§ 40. Закон взаємозв'язку маси і енергії
§ 2. Швидкість
Для характеристики руху матеріальної точки вводиться векторна величина - швидкість, якою визначається як швидкість руху, так і його напрям в даний момент часу.
Нехай матеріальна точка рухається по якій-небудь криволінійній траєкторії так, що у момент часу t їй відповідає радіус-вектор r0 (мал. 3). Впродовж малого проміжку часу t точка пройде шлях As і отримає елементарне (нескінченно мале) переміщення r.
Вектором середньої швидкості <v> називається відношення приросту r радіусу-вектору точки до проміжку часу t:
Напрям вектору середньої швидкості співпадає з напрямом r. При необмеженому зменшенні t середня швидкість прагне до граничного значення, яке називається миттєвою швидкістю v :
Миттєва швидкість v, таким чином, є векторна величина, рівна першій похідній радіус-вектора точки, що рухається, за часом. Оскільки січна в межі співпадає з дотичною, то вектор швидкості v спрямований по дотичній до траєкторії у бік руху (мал. 3). У міру зменшення t шлях s все більше наближатиметься до |r|, тому модуль миттєвої швидкості
Таким чином, модуль миттєвої швидкості дорівнює першій похідній шляху за часом:
При нерівномірному русі модуль миттєвої швидкості з часом змінюється. В даному випадку користуються скалярною величиною (v) - середньою швидкістю нерівномірного руху :
Якщо вираження ds = vdt (див. формулу (2.2)) проінтегрувати за часом в межах від t до t +t, то знайдемо довжину шляху, пройденого точкою за час t :
У разі рівномірного руху числове значення миттєвої швидкості постійне; тоді вираження (2.3) набере вигляду
Довжина шляху, пройденого точкою за проміжок часу від t1 до t2, дається інтегралом
§ 3. Прискорення та його складові
У разі нерівномірного руху важливо знати, як швидко змінюється швидкість з часом. Фізичною величиною, що характеризує швидкість зміни швидкості по модулю і напряму, являється прискорення.
Розглянемо плоский рух, т. е. таке, при якому усі ділянки траєкторії точки лежать в одній площині. Нехай вектор v задає швидкість точки А у момент часу t. За час t точка, що рухається, перейшла в положення В і придбала швидкість, відмінну від v як по модулю, так і напряму і рівну v1=V v.
Перенесемо вектор v1 в точку А і знайдемо v (рис.4).
Середнім прискоренням нерівномірного руху в інтервалі від t до t+t називається векторна величина, рівна відношенню зміни швидкості v до інтервалу часу t :
Миттєвим прискоренням а (прискоренням) матеріальної точки у момент часу t буде межа середнього прискорення :
Таким чином, прискорення а є векторна величина, рівна першій похідній швидкості за часом. Розкладемо вектор v на дві складові. Для цього з точки А (мал. 4) по напряму швидкості v відкладемо вектор AD, по модулю рівний v1. Очевидно, що вектор CD, рівний v, визначає зміну швидкості по модулю за час t: v=v1 - v. Друга ж складова вектору v -vn характеризує зміну швидкості за час t по напряму.
Тангенціальна складова прискорення
тобто дорівнює першій похідній за часом від модуля швидкості, визначаючи тим самим швидкість зміни швидкості по модулю. Знайдемо другу складову прискорення. Припустимо, що точка В досить близька до точки А, тому As можна вважати дугою кола деякого радіусу r, АВ., що мало відрізняється від хорди. Тоді з подібності трикутників АОВ і EAD виходить vn/AB = v1/r, але оскільки AB = vt, то
У межі при t0 отримаємо v1v. Оскільки v1v, кут EAD прагне до нуля, а оскільки трикутник EAD рівнобедрений, то кут ADE між v і vn прагне до прямого. Отже, при t0 векторів vn і v виявляються взаємно перпендикулярними. Оскільки вектор швидкості спрямований по дотичній до траєкторії, то вектор vn, перпендикулярний вектору швидкості, спрямований до центру її кривизни. Друга складова прискорення, рівна
називається нормальною складовою прискорення і спрямована по нормалі до траєкторії до центру її кривизни (тому її називають також доцентровим прискоренням). Повне прискорення тіла є геометрична сума тангенціальної і нормальної складових (рис.5) :
Отже, тангенціальна складова прискорення характеризує швидкість зміни швидкості по модулю (спрямована по дотичній до траєкторії), а нормальна складова прискорення - швидкість зміни швидкості по напряму (спрямована до центру кривизни траєкторії).
Залежно від тангенціальної і нормальної що становлять прискорення рух можна класифікувати таким чином: 1) а=0, аn = 0 - прямолінійний рівномірний рух; 2) a=a=const, an=0 - прямолінійний рівнозмінний рух. При такому виді руху
Якщо початковий момент часу t1=0, а початкова швидкість v1=V0, то, позначивши t2 = t і v2 = v, отримаємо a = (v - v0) /t, звідки v =v0 at. Проінтегрував цю формулу в межах від нуля до довільного моменту часу t, знайдемо, що довжина шляху, пройденого точкою, у разі рівнозмінного руху
3) а=f (t), аn=0 - прямолінійний рух зі змінним прискоренням; 4) а=0, аn=const. При а=0 швидкість по модулю не змінюється, а змінюється по напряму. З формули аn= v2/r виходить, що радіус кривизни має бути постійним. Отже, рух по колу є рівномірним; 5) а=0, аn0 - рівномірний криволінійний рух; 6) a=const, an0-криволінійний рівнозмінний рух; 7) a= f (t), an0 - криволінійний рух зі змінним прискоренням.