Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 курс 1 семестр / курсова менеджмент ЗЕД / МН-4- - курсова з менеджмент ЗЕД.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
21.04.2021
Размер:
510.12 Кб
Скачать

Висновок

Вихід підприємства на зовнішні ринки сприяє пристосуванню економіки до системи світогосподарських відносин, формуванню економіки відкритого типу. Саме тому розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств — це суттєвий фактор підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні мікроекономіки, так і в масштабах усього народного господарства.

Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній кон'юнктурі та правовому середовищі країни.

Роль її посилюється з часу набуття незалежності українською державою, яка намагається зайняти гідне місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах. За таких умов входження кожної країни у наступне тисячоліття вимагає проведення відповідних політичних, економічних та соціальних реформ, які стануть у майбутньому запорукою плідного співробітництва у міжнародному масштабі.

Новий етап входження у світове господарство вимагає істотних зусиль як від окремих підприємств, так і від держави в цілому, від чого, зрештою, буде залежати не тільки динаміка зовнішньої торгівлі, а насамперед, можливість подальшого економічного та соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової економіки.

Як було видно в ході проведення курсової роботи зовнішньоекономічна угода являє собою дуже складний процес, який має свої тонкощі та нюанси, і звичайно містить певні види комерційної діяльності, що проявляє себе в процесі вибору іноземного партнера, розробці, оформленні, пересиланні та обробкою документації.

В ході курсової роботи ми розглядали зовнішньоекономічну діяльність ДП "Сантрейд", що займається експортом соняшникової олії з України. Була виконана основна мета курсової – це розгляд зовнішньоекономічної діяльності підприємства, дослідження ринку, обрання партнера угоди, та складання самої угоди. Було розглянуто та проаналізовано весь процес здійснення угоди з іноземним партнером.

Було здійснено визначення коду соняшникової олії за УКТЗЕД 1512119100.

При укладанні контракту широко застосовувались рекомендації та базові умови поставки “Інкотермс – 2000”. Базисною умовою поставки обрано CIP(Анкара) згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів “Інкотермс 2000. Визначили, що транспортувати соняшникову олію з України до Туреччини вигідніше автомобільним транспортом, оскільки витрачатиметься менше часу на перевезення, а також менше витрат на пальне.

Визначили основні вимоги до упаковки та маркування соняшникової олії. Ці вимоги зазаначені в ДСТУ 4492:2005 "Олія соняшникова. Технічні умови" та підтверджуваються сертифікатами якості, виданими компетентними органами і заводом-виробником.

Також у курсовій роботі опрацьовувались умови проведення оплати, та визначалися ризики, що були можливі при здійсненні даної угоди. Оплата проводиться на умовах 40 % оплати до відвантаження товару, 60 % – після відвантаження.

. Валютою ціни і валютою платежу обрано долар. Ціна угоди тверда.

При виконанні даної курсової роботи було проведене обґрунтування зовнішньоекономічної угоди (експортна операція), складено запит до фірми-виробника та оферту до можливих покупців експортованого товару, розроблено контракт на поставку шоколадних цукерок.

Також було визначено, що митна вартість товарів базується на ціні, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Основними документами, що підтверджують митну вартість є: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) та рахунок-фактура (інвойс).

Митна вартість є основою для нарахування митних платежів: мита, акцизного податку і ПДВ. Ставка мита визначається Митним тарифом України, на соняшникову олію мито не нараховується, акцизний податок також не нараховується, бо олія не є підакцизним товаром.

Ефективність здійснення експортної угоди підтверджена розрахунками в розділі 9. Перший відносний показник економічної ефективності експорту становить 18,07, другий відносний показник економічної ефективності експорту 1,77. Оскільки перший відносний показник ефективності експорту більший за другого відносного показника ефективності експорту, то угода вважається ефективною.

В результаті виконаної роботи було складено зовнішньоекономічний контракт на продаж соняшникової олії з Києва (Україна) до Анкари (Туреччина).