47

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди (експорт взуття)»

з дисципліни: менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

Виконала: студентка групи ТМ-ІV-2,

Гричка Дар’я Василівна

Перевірив: доц. Сєдой В.Г.

Київ-2018 н.р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРУ………………………5

1.1. Характеристика сфер використання товару………………………………..5

1.2. Показники оцінки споживчих якостей товару……………………………..6

1.3. Характеристика груп товару за споживчими якостями та вартістю……...7

РОЗДІЛ ІІ. ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ УГОДИ……………………………..10

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ КРАЇНИ З ЕКСПОРТУ ТОВАРУ...13

РОЗДІЛ ІV. ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ЕКСПОРТУ ТОВАРУ ………….16

РОЗДІЛ V. ВИЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ІМПОРТЕРА ТОВАРУ……………….19

РОЗДІЛ VІ. ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОЇ СХЕМИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА БАЗИСНИХ УМОВ ПОСТАВКИ ТОВАРУ…

РОЗДІЛ VІІ. ВИМОГИ ДО УПАКОВКИ ТА МАРКУВАННЯ ТОВАРУ……

РОЗДІЛ VІІІ. ФІНАНСОВІ УМОВИ РОЗРАХУНКІВ ЗА УГОДОЮ……….

РОЗДІЛ ІX. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УГОДИ…………………….

РОЗДІЛ X. РИЗИК ПРИ ВИКОНАННІ УГОДИ ТА ЗАХИСТ ВІД НИХ………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРУ 6

1.1. Характеристика сфер використання взуття 6

1.2. Показники оцінки споживчих якостей товару 6

1.3. Характеристика груп товару за споживчими якостями та вартістю 8

РОЗДІЛ ІІІ. АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ КРАЇНИ З ЕКСПОРТУ ТОВАРУ 14

РОЗДІЛ ІV. ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ІМПОРТУ ТОВАРУ 17

РОЗДІЛ V. ВИЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ЕКСПОРТЕРА ТОВАРУ 21

РОЗДІЛ VІ. ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОЇ СХЕМИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА БАЗИСНИХ УМОВ ПОСТАВКИ ТОВАРУ 23

РОЗДІЛ 9 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УГОДИ 36

РОЗДІЛ 10 РИЗИКИ ПРИ ВИКОНАННІ УГОДИ ТА ЗАХИСТ ВІД НИХ 43

ВСТУП

Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній кон'юктиві та правовому середовищі країни. Роль її посилюється з часу набуття незалежності українською державою, яка намагається зайняти гідне місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах. За таких умов входження кожною країни у наступне тисячоліття вимагає проведення відповідних політичних, економічних та соціальних реформ, які стануть у майбутньому запорукою плідного співробітництва у міжнародному масштабі.

ЗЕД - поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт.

Ефективність зовнішньоекономічної операції закладається на етапі її підготовки. Несвоєчасне визначення особливостей умов здійснення експортно-імпортної операції, вибір недоцільної схеми транспортування товару, неврахування специфічних ризиків при підготовці угоди, тощо можуть привести до значних збитків.

Об'єктом курсової роботи виступає процес підготовки зовнішньоекономічних контрактів імпорту на ринку в Японії.

Предметом дослідження є законодавство України, що регулює відносини з укладення зовнішньоекономічних договорів, існуючі уніфіковані міжнародні акти щодо цього питання.

Основним завданням даного курсового проекту э дослідження результативності здійснення угод на зовнішніх ринках.

Метою даної курсової роботи є обґрунтування зовнішньоекономічної угоди по експорту, отримання та закріплення знань щодо етапів підготовки та укладання зовнішньоекономічної імпортної операції

Для вирішення поставленої в роботі мети, необхідно вирішити наступні завдання:

• експорт зовнішньоекономічний угода поставка;

• охарактеризувати сфери використання товару, зокрема взуття, оцінки споживчих якостей товару і здійснити загальну характеристику товару;

• розробити зовнішньоекономічну угоду;

• обгрунтування доцільноі схеми транспортування та базисних умов поставок товару;

• проаналізувати вимоги до упакування та маркування товару (взуття);

• обгрунтувати фінансові умови угоди;

• виявити ризики при виконані угоди;

• розробити ЗЕК експорту взуття;

• експорт зовнішньоекономічний угода поставка взуттєвий.

Розділ і. Загальна характеристика товару

1. Характеристика сфер використання взуття

Взуття — елемент одягу. Надягається на ноги. Застосовується в першу чергу для теплового і механічного захисту ніг.

Взуття є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя.

Типи взуття: сезонне (літнє, зимове тощо); демісезонне; чоловіче; жіноче; унісекс, дитяче.

Сфери використання взуття є досить розгалуженими. На сьогоднішній день існує декілька сотень видів взяття. Для кожного з цих видів є своя сфера використання.

Основні сфери використання взуття:

1) робоче

2) ортопедичне

3) туристичне

4) повсякденне: туфлі, черевики, чоботи, босоніжки

5) домашнє: капці

6) спортивне: кеди, кросівки, роликові кросівки

7) танцювальне

8) національне: ічиги, лапті, личаки, каньги

9) садове

10) спеціалізоване

11) пляжне і т.д.

2. Показники оцінки споживчих якостей товару

Товарознавці виділяють наступні групи споживчих властивостей товарів:

- властивості призначення (функціональні, соціальне призначення, властивості класифікаційного призначення):

- надійність (довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність, сохраняемость);

- ергономічні властивості (антропометричні, фізіологічні, психологічні, психофізіологічні);

- естетичні властивості;

- безпека та екологічні властивості.

Споживчі властивості формують якість товару.

Умови експлуатації:

- Експлутаційно-споживчі показники якості можна розділити на 4-и групи, що характеризують надійність взуття, санітарно-гігієнічні й естетичні властивості. Натомість показники кожної з груп включають:

- надійність взуття -зносостійкість деталі, збереженість форми, довговічність конструкції, ремонтоздатність, ремонтопридатність, строк гарантії;

- Санітарно-гігієнічні властивості -антропометрії, теплозахисні, вологозахисні і влагопровідні Властивості;

-Естетичні Властивості - композиція моделі и її елементи, силует і колір взуття, відповідність сучасній моді, оформлення марування й упаковки взуття.

-Довиробничо-технологічні показники якості: конструкція взуття та форма колодки, метод кріплення низу, якість вихідних матеріалів, дотримання технологічних стандартів.

-Економічні показники включають: оптові і роздрібні ціни, собівартість, втрата від рекламації.

Гігієнічні вимоги до взуття зводяться в основному до: взуття має відповідати формам і розмірам стопи, неприємному запаху повинні перешкоджати зміни габаритних розмірів стопи підчас ходьби.

1.3. Характеристика груп товару за споживчими якостями та вартістю

Споживчі властивості товару - це властивості, які виявляються в процесі споживання або використання товару споживачем для задоволення матеріальних і культурних потреб. Як правило, споживчі властивості є складними властивостями (зручність використання, надійність, безпека товару), утвореними сукупністю простих властивостей. Споживчі властивості визначають споживну вартість товару (цінність, корисність для людини).

Споживчі властивості шкіряного взуття, що визначають її цінність, доцільно класифікувати за принципом їх відповідності потребам людини. Однак це досить складно через взаємопов’язаності багатьох потреб людей, а також властивостей взуття.

Для конкретної взуття домінуючі властивості будуть відповідати функціональному призначенню.

У групі споживчих властивостей соціального призначення важливе значення має соціальний адресу.

Соціальний адреса характеризує відповідність виробу потребам конкретних груп споживачів (споживчого сегменту). Наприклад, багаті люди воліють дороге взуття з високими естетичними перевагами, а бідні — недорогу, але з високими показниками надійності.

Моральне старіння — це зниження ефективності використання вироби або припинення його використання внаслідок зміни потреб. Конкретною причиною морального старіння є поява нових виробів з новими характеристиками. Потреби людей постійно якісно зростають. Якщо по своїм характеристикам виріб не відповідає зрослим потребам людини (якщо виріб невисокого рівня якості з високою ціною), то такий виріб морально старіє в момент виходу на ринок.

На моральне старіння товару істотний вплив робить втрата його престижності. Тоді товар з розряду престижних переходить в розряд звичайних, тобто сегмент споживачів з відносно низькими доходами. Але коли товар не відповідає потребам споживачів із середніми та низькими доходами, то він повністю морально старіє. Морально старіє взуття і коли вона виходить з моди.

Велике значення в задоволенні економічної потреби людини має здатність виробу зберігати первісну якість у часі при його експлуатації і зберіганні, тобто надійність виробу. Висока надійність взуття сприяє економії коштів споживачів і рівноцінно придбання більшої кількості пар взуття.

Надійність взуття є найбільш значущою властивістю для споживчого сегмента з низькими доходами. Для споживчого сегмента з високими доходами значимість цієї властивості не висока. Це не означає, що багаті споживачі не зацікавлені у придбанні надійних виробів. Вони впевнені, що дорогі товари і так повинні бути досить надійними.

Важливими властивостями надійності є безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереженість.

Безвідмовність — це властивість виробу виконувати свої функції у відповідних умовах експлуатації до першої відмови. Відмова — це втрата працездатності виробу.

Ремонтопридатність — це пристосованість взуття до усунення відмов в процесі ремонту.

Зазвичай на практиці значення ремонтопридатності визначаються по вартості ремонту. Тому ремонтопридатність впливає на ціну споживання і, отже, при оцінці конкурентоспроможності її доцільно включити в економічні показники.

Ергономічні властивості товарів важливі для всіх споживчих сегментів і залежать від групи товарів.

Наприклад, домінуючими в групі ергономічних властивостей для літнього взуття є вологообмінні властивості, зимової — теплозахисні і вологозахисні, а для взуття весняної та осінньої шкарпетки — вологозахисні.

Найбільш значущими для споживчого сегмента з високими доходами є показники взуття, що забезпечують комфортність у використанні.

Комфорт (англ. comfort) — побутові зручності, впорядкованість і затишок. Наприклад, наявність у взутті м’яких амортизуючих деталей, що підігрівають елементів всередині взуття, підвищена гнучкість взуття і т. д. сприяє підвищенню комфортності і, отже, її вартості і престижності. Споживачами цей показник може бути легко оцінений.

Вологозахисні властивості шкіряного взуття, як і взуттєвих матеріалів, що характеризують трьома показниками: намокаємість — здатністю деталей взуття поглинати вологу — часом проникнення води всередину виробу і водопроникністю — кількістю води, що проникла всередину взуття за певний час.

Вологообмінні властивості характеризують здатність взуття поглинати виділяється стопою вологу, виводити її назовні або відводити в шар матеріалу, не стикається зі стопою. Одна частина вологи, що виділяється стопою, видаляється через отвори і отвори в заготівлі, інша сорбується внутрішніми стінками взуття (підкладкою і устілкою), дифундує через товщу матеріалу верху і випаровується із зовнішнього боку.

РОЗДІЛ ІІ. ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ УГОДИ

Процес підготовки зовнішньоекономічної угоди – це найбільш відповідальна діяльність фірми. Для того, щоб не тільки виконати усе правильно, але й підвищити ефективність цього процесу, необхідно поділити його на етапи та скласти план дій.

Програма підготовки угоди передбачає виконання наступних етапів:

1. Дослідження внутрішнього та закордонних ринків.

Основою виконання цього етапу є проведення маркетингового дослідження стану внутрішнього і зовнішнього ринків взуття. У результаті здійснення цього дослідження повинні бути вирішені такі задачі:

1. Визначення попиту на взуття:

- обсяги продажу товару;

- вимоги споживачів до товару;

- аналіз перспектив розвитку цього ринку.

2. Визначення пропозиції взуття на ринку:

- обсяги поставки товару на ринок;

- аналіз можливостей збільшення пропозиції за рахунок імпорту;

- оцінка діяльності конкурентів.

3. Ознайомлення з умовами роботи на ринку:

- форми збуту;

- умови доставки товару;

- законодавчі та нормативні акти.

Щоб здобути інформацію для опрацювання скористаємось такими доступними і дешевими джерелами інформації, як всесвітня мережа Інтернет, періодичні видання, різноманітні статистичні дані, зібрані раніше для інших цілей.

Отже, серед усіх існуючих методів дослідження ринку буде застосовуватись кабінетний метод збору інформації, оскільки взуття не є невідомим чи рідкісним товаром і інформації про нього достатньо.

Маркетингове дослідження є функцією, яка пов’язує організацію зі споживачем через інформацію. Тому дуже важливо провести його правильно, адже у іншому випадку компанія може понести значні втрати або зовсім зникнути з ринку.

На проведення цього етапу необхідно відвести приблизно 2 тижні.

2. Визначення можливих потенційних партнерів.

Для пошуку та визначення потенційних зовнішньоекономічних партнерів доцільно використовувати довідники про суб’єктів діяльності на ринку взуття та аналітичні матеріалами по результатам обстежень цього ринку та ситуації на ньому.

На виконання даного етапу достатньо 1 тиждень.

3. Налагодження ділового контакту з закордонними партнерами.

На основі результатів попереднього етапу ми отримали перелік потенційних закордонних партнерів. Для того, щоб налагодити з ними діловий контакт, необхідно насамперед ініціювати обмін інформацією. Як показує практика, найбільш доцільне використання запиту – це надасть нам можливість отримати повну інформацію безпосередньо від партнера, а йому чітко зрозуміти наші потреби.

Тривалість цього етапу складає 3 тижні.

4. Аналіз конкурентних пропозицій.

Отримавши на запити необхідну інформацію, необхідно ретельно її проаналізувати та порівняти, врахувавши усі можливі фактори. На основі зробленого висновку вибираємо найбільш вигідні умови для здійснення угоди, тобто визначаємо майбутнього партнера.

На виконання цієї роботи відводиться 1 тиждень.

5. Узгодження основних умов угоди та її оформлення.

Відповідно до чинного законодавства України укладаємо зовнішньоекономічну угоду в письмовій формі з використанням контракту. Узгодження головних умов угоди та складання контракту – складний і важливий процес. Тому безпосередню участь на даному етапі будуть приймати не тільки перші керівники фірми, але й фахівці з міжнародного торгового права та національного податкового законодавства (бухгалтер, аудитор). Оформлення та підписання контракту буде здійснюватись на зустрічі партнерів у процесі переговорів.

Приблизна тривалість етапу 2 тижні.

Усе вищенаведене і є основними етапами підготовки та укладання контракту при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Кожен з його складових є запорукою успішному та вигідному завершенню операції.

Приблизна тривалість підготовки зовнішньоекономічної угоди складає 2 місяці.