Розділ V. Визначення країни експортера товару

Сучасна взуттєва промисловість характеризується різноманітністю сировини, яку застосовують у виробництві. Крім натуральної шкіри, усе ширше використовується значно дешевша синтетична сировина. Дороге шкіряне взуття сьогодні становить менше 1/3 світового ринку.

Із 2013 р. світовий ринок взуттєвої продукції щороку зростає більш ніж на 6 %. До 84 % усього світового виробництва взуття зосереджено в Азії, але споживається в цих країнах лише близько 45 %. Основні поставки взуття здійснюються до Європи та Північної Америки.

Основним виробником взуття на світовому ринку є Китай (58 %). Крім нього, з-поміж азіатських країн виділяються Індія та В’єтнам. Італія є лідером із виробництва взуття серед європейських країн.

Найбільшим постачальником взуття на світовий ринок із середини 2000-х рр. є Китай. Друге місце у світі за експортом взуття зберігає за собою Італія — головний експортер модного, дорогого взуття. Третє місце в цьому рейтингу з 2011 р. належить В’єтнаму.

Великими експортерами взуття також виступають Гонконг, Німеччина, Бельгія, Індонезія та Нідерланди. Виготовлення взуття на даний момент набуло досить широкого поширення у світі.

Більшість американських і європейських брендів спортивного одягу перенесли своє виробництво в країни з дешевою робочою силою. Навіть деякі українські і російські підприємства, реєструючи бренд за кордоном, шиють одяг у Китаї.

Розглядаючи асортимент спортивного взуття можна чітко побачити, що у наших магазинах досить мала кількість виробів з країн СНД, тож у своїй курсовій роботі я вирішила розглянути варіант зовнішньоекономічної угоди з фабрикою спортивного взуття «ТАЛЕН спорт» (торгова марка TALEN) , яка вже досить довгий час існує на ринках Білорусі та користується популярністю навіть в українського споживача.

Торгова марка «TALEN» вперше з'явилася на білоруському ринку спортивних товарів у 2007 році. Перша колекція спортивного одягу і взуття була представлена ​​екіпіровкою для різних видів спорту: легка атлетика, футбол, баскетбол, гандбол, зимові види спорту.

Результатом наполегливої ​​роботи і тривалого пошуку кращої якості стала колекція спортивного взуття «TALEN» 2010 року під назвою «LightErgo». Свою назву колекція отримала від назви нової технології LightErgo, що в перекладі означає «легкість і комфорт».

Розділ vі. Обгрунтування доцільної схеми транспортування та базисних умов поставки товару

Суттєвою умовою підготовки угоди імпорту є визначення доцільної схеми транспортування.

Доставки товару може здійснюватися різними видами транспорту та їх комбінаціями. Потрібно проаналізувати кожен з варіантів, який має свої особливі характеристики, такі як тривалість перевезення, надійність зберігання товарами своїх якостей та цілісності в процесі доставки, необхідні витрати на доставку, необхідність перевантаження тощо.

Переваги і недоліки перевезень автомобільним транспортом.

Переваги:

• Можливість доставки вантажів від вантажовідправника до одержувача без перевантаження

• Забезпечення високого збереження вантажу

• Велика мобільність і швидкість перевезення

• Ритмічність перевезення вантажів, тобто немає необхідності накопичення вантажів у великому об’ємі

• Незалежність місцезнаходження відправника і одержувача вантажів від морських і річкових портів, а також крупних міст, автомагістралей, залізничних шляхів – найефективніший вид перевезень на невеликі відстані (коротке транспортне плече)

Недоліки:

• Обмеженість використання на великі відстані при перевезенні значних партій вантажів

• Залежність від дорожньої мережі

• Дорогий вид транспорту при перевезеннях на великі відстані

• Обмеженість по перевезенню вантажів негабаритів

Переваги і недоліки перевезень залізничним транспортом.

Переваги:

• Можливість використання на великі відстані при перевезенні значних партій вантажів

• Забезпечення високого збереження вантажу

• Відносно не дорогий вид транспорту при перевезеннях на великі відстані

Недоліки:

• Низька мобільність і швидкість перевезення

• Відсутність можливості доставки вантажів від вантажовідправника до одержувача без перевантаження

• Залежність від залізничної мережі

Виходячи з індивідуальних властивостей товару (взуття), розмірів партій, географічного розташування Білорусі та фактору часу, доцільно використати варіант доставки вантажу автомобільним транспортом (швидке перевезення, надійність зберігання, відсутність зайвих витрат та перевантаження).

Перевізником виступає компанія ЗАТ КВК «РАПІД». Одне з найбільш крупних транспортних підприємств України - є українським і європейським лідером в області міжнародних перевезень вантажів. Фірма "РАПІД" має досвід здійснення міжнародних перевезень, використовує найсучасніший рухомий склад, укомплектований напівпричепами провідних зарубіжних фірм і висококваліфікований персонал. Підприємство має в своєму розпорядженні більш ніж 250 одиниць транспорту, здатних перевозити будь-які вантажі в країни Європи і назад.

Тарифи на послуги компанії «РАПІД»:

1.Зберігання вантажу на консигнаційному складі - 0,4 у.о./м2 в добу;

2.Зберігання вантажу на відкритому ліцензійному майданчику - 0,3 у.о./м2 в добу;

3.Навантажувально-розвантажувальні роботи - 7 USD/тон;

4.Брокерські послуги;

5.Доставка вантажів автомобілями:

- до 1000 кг — 0,45 USD за 1 км. навантаженого пробігу

- від 1000 кг — 0,55 USD за 1 км. навантаженого пробігу

- експрес-доставка — 0,70 USD за 1 км. навантаженого пробігу.

Розглянемо умову постачання за DDU (Київ).

Термін «постачання без оплати мита» означає, що продавець зобов’язаний нести усі витрати і ризики, зв’язані з транспортуванням товару до місця призначення в Києві, за винятком (якщо це буде потрібно) будь-яких зборів, що збираються для імпорту в країні призначення (під словом збори мається на увазі відповідальність і ризики за проведення митного очищення, а також за оплату митних формальностей, митних податків і інших зборів). Відповідальність за такі збори має нести покупець, також як і за інші витрати і ризики, що виникли у зв’язку з тим, що він не зміг вчасно пройти митне очищення для імпорту. Відповідальність, ризики і витрати за вивантаження товару у випадку його фактичної доставки до обраного місця постачання лежить на покупцеві.

Умова DDU (Київ) за Інкотермс - 2000 передбачає:

• Передачу зобов’язань та ризиків по втраті чи ушкодженню товару продавцем покупцю у момент доставки товару, що не пройшов митне очищення, у вказане покупцем місце

• Сплату продавцем всіх витрат на пакування, експортні формальності, мито тощо, навантаження на основного перевізника, оплата основного перевізника, а також непередбачуваних витрат при перевезенні

• Сплату покупцем витрат на імпортні формальності, мито тощо та розвантаження основного перевізника.

Основним перевізником є українська компанія «РАПІД». Завантаження здійснюється на складах фабрики «ТАЛЕН спорт» у Мінську, після чого вантаж доставляється на склад компанії «Milagro».

Вартість основного перевезення вираховується з розрахунку 0,55 USD за 1 кілометр навантаженого пробігу.

Перевезення буде здійснюватися від міста Мінська до Києва через митниці:

• До м\п Нові Яровичі – 638 км

• Від м\п Нові Яровичі до Києва – 227 км

Отже, вартість основного перевезення вантажу від експортера до імпортера становить:

ВП = 0,55х(638+227)=475,75 USD

РОЗДІЛ VІІ. ВИМОГИ ДО УПАКОВКИ ТА МАРКУВАННЯ ТОВАРУ

Упаковка - це засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист товару при його русі від виробника до споживача. Під упаковкою мається на увазі як зовнішня оболонка товару, так і спосіб поміщення товару в цю оболонку. Синонімом упаковки-оболонки є тара.

Всі відомості про упаковку зазвичай вказуються в договорі (контракті) між продавцем і покупцем. Якщо контракт не містить спеціальних вказівок щодо упаковки, продавець повинен забезпечити упаковку, стандартну для такого товару, з урахуванням умов транспортування. Якщо інше не передбачено договором або не випливає із суті зобов'язання, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі (упаковці), крім товарів, які за своєю природою не вимагають застосування тари (упаковки).

Якщо у встановленому законом порядку передбачені обов'язкові вимоги до тари (упаковки), то продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі (упаковці), що відповідає цим обов'язковим вимогам. У разі, якщо товар, що підлягає затарюванню (упаковці), віддаються покупцеві без тари (упаковки) або в неналежній тарі (упаковці), покупець має право вимагати від продавця належного затарювання (упаковки) або заміни неналежної тари (упаковки), якщо інше не випливає із суті договору.

Якщо в контракт включаються вказівки про якість упаковки, то застосовуються два підходи: загальний, у якому зазначаються критерії, яким повинна відповідати упаковка, як зовнішня, так і внутрішня, і спеціальний, описує упаковку детально.

Загальні вимоги до упаковки:

1. Відповідність вимогам стандарту (ГОСТ);

2. Протидія товару від впливу зовнішнього середовища, а зовнішнього середовища від впливу товару;

3. Захист товару від впливу інших товарів;

4. Забезпечення умов схоронності кількості та якості товару;

5. Забезпечення умов транспортування. Навантаження то розвантаження товару;

6. Виконання ролі носія комерційної інформації та торгової реклами;

7. Мінімізація співвідношення вага упаковки / вага товару;

Розробка упаковки - один з визначальних моментів у житті упаковки. Це робота технологів, дизайнерів, майстрів друкарської справи та операторів на виробництві. Розробка упаковки повинна бути чітко узгоджена між цими людьми. Природно, що побажання замовника упаковки повинні братися за основу в першу чергу. Потрібно намагатися розробити упаковку так, щоб вона максимально задовольняла вимоги замовника. У разі будь-яких обставин, які не дозволяють розробити саме таку упаковку, яку замовив клієнт, необхідно відразу ж зв'язатися з ним і пояснити суть справи, і спробувати запропонувати найбільш альтернативний варіант розробки упаковки.

Спеціальні вимоги до упаковки:

1. Вимоги, пов'язані з особливостями транспортування:

- Морська перевезення - слід враховувати бічний тиск інших вантажів; розміри вантажних люків; особливості навантаження-розвантаження;

- Залізнична перевезення - слід враховувати розміри мостів і тунелів; часті поштовхи при маневруванні та гальмуванні;

- Автомобільна перевезення - слід враховувати особливості навантаження-розвантаження залежно від типу автомобіля;

- Авіаційна перевезення - вимагає мінімального ваги тари у зв'язку з високою вартістю вантажних тарифів; особливі вимоги пред'являються до упаковки легкозаймистих товарів.

2. Вимоги, пов'язані з кліматичними особливостями;

3. Вимоги, зумовлені митним режимом:

- У тому випадку, коли нарахування мита відбувається на об'ємно-вагові одиниці товару, встановлення ваги товару брутто,брутто-за-нетто та нетто має дуже важливе значення, оскільки від цього залежить величина мита. На стандартні види упаковки існує так званий тарний тариф, який встановлює легальні вагові знижки. Деякі країни встановлюють, крім того, імпортні мита на окремі види тари (наприклад, - скляні пляшки).

Залежно від критерію, що застосовується для класифікації, виділяють наступні вила упаковки (тари):

1. За оборотністю:

- Багатооборотна тара - призначена для багаторазового використання;

- Поворотна тара - тара, що була у використанні, та має бути повернена постачальнику.

- Безповоротна - тара, яка утилізується після використання товару кінцевим споживачем.

Оборотність це критерій, у зв'язку з яким вартість упаковки може включатися або не включатися у вартість товару. При цьому ціна упаковки, яка підлягає поверненню, вказується окремо від ціни товару.

2. По приналежності до товару:

- Зовнішня упаковка, служить для транспортування та зберігання товару, що класифікується в іншій тарифній позиції, ніж товар. Зовнішня упаковка повинна містити пакувальний лист, який містить інформацію про перелік товарів за видами і сортами, що знаходяться в даній упаковці. Саме зовнішня упаковка може бути оборотною та поворотною; на зовнішню упаковку наноситься маркування; зовнішня упаковка має свою систему штрихового кодування.

- Внутрішня упаковка, невіддільна від товару. Внутрішня упаковка дуже часто буває об'єктом права інтелектуальної власності - промисловим зразком або носієм зареєстрованої торгової марки. Вартість внутрішньої упаковки може перевищувати, і навіть значно, вартість самого товару. Внутрішня упаковка у зовнішньоекономічних операціях не буває поворотною; вона утилізується після використання товару.

3. По матеріалу виготовлення упаковка характеризується двома критеріями:

- Здатність матеріалу до утилізації, вимога, що є обов'язковою щодо одноразової упаковки в багатьох країнах. З цієї причини, зокрема, заохочується ввезення товарів у багатооборотній тарі зі скла.

- Оптимальне співвідношення матеріалу і ціни. Найпоширенішим матеріалом для упаковки товарів широкого вжитку є гофрокартон, що характеризується низькою вартістю, простотою в обробці, мінімальною вагою і досить високою механічною стійкістю. Дуже часто упаковка з гофрокартону формується за ієрархією, коли коробки меншого розміру пакуються у коробки більшого розміру.

4. По конструкції упаковка класифікується згідно зі стійкістю форми товару:

- Рідкі й сипучі товари можуть бути упаковані тільки в герметично закриваючуся тару. При цьому тара для рідких товарів повинна бути водонепроникною.

5. По стійкості до зовнішніх механічних впливів.

- Упаковка уніфікована для полегшення міжнародної торгівлі відповідно до потреб перевезення та перевантаження.

Стандартизація упаковки проводиться шляхом встановлення критеріїв раціональності та безпеки тари і здійснюється за трьома принципами:

-Принцип відповідності нормативним стандартам, встановлює загальні технічні вимоги до тари за типами тари, основними параметрами (призначення, надійність, транспортабельність) та ін;

-Принцип відповідності якісним вимогам різної номенклатури, встановлює стандарти для упаковки конкретних видів продукції;

-Принцип відповідності торговим звичаям.

Маркування - це комплекс написів, умовних позначень та зображень, які розміщені на зовнішній упаковці, транспортних бирках і самому товарі для цілей індивідуалізації, транспортування, завантаження та розвантаження товару.

Маркування має велике значення не лише для транспортних цілей, але і для інших обставин, пов'язаних з виконанням поставки.

Якщо контракт не містить вказівок щодо маркування, продавець повинен забезпечити маркування, звичайне для такого виду товару та упаковки, з урахуванням умов транспортування.

Якщо в контракт включаються вказівки про маркування, вони носять, зазвичай, детальний характер.

Маркування повинне містити відомості, призначені різним адресатам:

1. Для покупця - (товарне маркування). Написи для покупця повинні бути зроблені на мові країни покупця. Якщо передбачається тривале транспортування по території країни виробника, написи, також, повинні дублюватися мовою країни виробника. Ці написи повинні містити:

- Найменування виробника та країну походження товару ;

- Найменування вантажовідправника;

- Найменування вантажоодержувача та місце призначення;

- Номер контракту;

- Місцезнаходження документації;

- Вагові показники;

- Загальна кількість місць вантажу

- Номер пакувальної одиниці;

- Вказівки про оборотність тари.

2. Для перевізника - (транспортне маркування):

- Точні габарити;

- Інструкції з погрузки, вивантаження та складування - «верх, низ, не кантувати, скло, боїться вогкості» тощо;

- Інструкції про стропування - центр ваги, місця стропування, напрямок стропових тросів;

3.Для споживача - інформація про товари має містити:

- назви нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;

- перелік основних споживчих властивостей товару, а для продуктів харчування - склад, калорійність, вміст шкідливих речовин, у порівнянні з нормативними вимогами, протипоказання;

- ціну та умови придбання товару;

- дату виготовлення, термін служби і термін придатності;

- гарантійні зобов'язання виготовника;

- правила та умови ефективного використання;

- найменування та адресу виробника та особи, що задовольняє претензії споживача;

- вказівку про сертифікацію товарів, які повинні бути сертифіковані;

- попередження про потенційну небезпеку товару.

Маркування повинне бути чітким і добре помітним, нанесеною незмивною або водовідштовхувальною фарбою, контрастною до кольору упаковки.

Маркування повинне дублюватися на різних місцях упаковки і бути доступним для прочитання. Для маркування можуть застосовуватися графічні зображення (піктограми), які відповідають міжнародним стандартам.

Маркування виконує наступні функції:

-інформаційна;

-ідентифікаційна;

-емоційна;

-мотивуюча.

Всі ці функції взаємопов'язані, так як барвисто оформлене маркування викликає позитивні емоції, що слугує мотивацією для придбання товару.

Структура товарного маркування включає в себе наступні 3 елементи:

1. Текст (50 - 100%);

2. малюнок;

3. умовні позначення (інформаційні знаки).

Виділяють наступну класифікацію інформаційних знаків:

1. Товарні знаки і знаки обслуговування.

По формам вираження виділяють:

· словесні товарні знаки, товарні знаки у формі слова (слів), представляє імена відомих людей, назви тварин, небесних тіл, вигадані слова;

· образотворчі товарні знаки - позначення у вигляді різних малюнків, символів, значків, зображень предметів, тварин;

· об'ємні - тривимірні зображення;

· комбіновані товарні знаки - позначення, що поєднують в собі вище названі.

В якості окремої категорії можна виділити також звукові товарні знаки.

Товарний знак включає в себе:

a) фірмовий товарний знак - призначений для ідентифікації виробника. Типи позначення фірмових товарних знаків:

-фірмове слово;

-фірмовий знак;

-торговий знак - фірмове ім'я чи фірмовий знак, офіційно зареєстровані в міжнародному реєстрі;

b) асортиментний товарний знак - для ідентифікації асортиментної належності;

c) колективний товарний знак - товарний знак спілки, господарської асоціації або іншого добровільного об'єднання підприємств;

d) знаки - найменування місць походження товарів - ім'я країни, населення, місцевості для позначення товарів і акцентування уваги на його споживчі властивості. Дана група інформаційних знаків ділиться на міжнародні та національні. Знаки - найменування місць походження товарів зазначаються в товаросупровідній документації

2. Знаки відповідності і якості - це захищені в установленому порядку знаки, які застосовуються відповідно до правових систем сертифікації. Ці знаки показують, що продукція або послуга відповідають якомусь конкретному стандарту.

РОЗДІЛ 8 ФІНАНСОВІ УМОВИ РОЗРАХУНКІВ ЗА УГОДОЮ

Платіжні умови, від яких напряму залежить контрактна ціна, визначають порядок та строки оплати вартості поставленого згідно з контрактом товару, тобто визначають, коли здійснюється оплата товару відносно його фактичної поставки.

У міжнародній торгівлі найчастіше використовують такі два основні види платежу або способи розрахунків:

■ розрахунки готівкою, або негайний платіж (sight payment - "платіж при погляді", мається на увазі, на товаросупровідні документи);

■ розрахунки з платежем на виплату, або у кредит (deffered payment),

■ та два додаткові:

- комбінований платіж (mixed payment);

- кредит з опціоном негайного платежу.

У даній курсовій роботі буде використаний розрахунок готівкою після прийнятта товару у пункті призначення.

Під розрахунком готівкою (негайним платежем) розуміється оплата товару не живими грошима (вони у міжнародній торгівлі практично не використовуються), а ті форми оплати, які здійснюються у період від готовності товару для відвантаження на адресу покупця до моменту переходу права власності на нього до останнього. З банківської точки зору, негайним вважається платіж, на здійснення якого затрачено часу не більше, ніж необхідно для обробки контрагентами та їх банками платіжних документів. Зазвичай при використанні умови негайного платежу імпортеру та його банку надається 3-5 пільгових днів для ознайомлення з товаросупровідними документами та здійснення платежу, якщо інші умови не обумовлені у контракті та платіжних інструкціях експортера. Максимальний строк перевірки документів у банку - 7 днів. На практиці до даного періоду додається ще один місяць, що викликається такими причинами: територіальна віддаленість контрагентів та їх банків або необхідність здійснення розрахунків через треті банки. Після цього вважається, що оплата здійснюється у кредит.

Негайний платіж в залежності від домовленості контрагентів, а також специфіки товарів може здійснюватись імпортером за однією із умов:

а) після отримання повідомлення про завершення навантаження товару у пункті відправлення;

б) при врученні імпортеру комплекту товаророзпорядчих документів з наданням для оплати декількох пільгових днів або годин;

в) при прийнятті товару імпортером у пункті призначення.

Розрахуємо витрати на банківські послуги:

Придбання валюти за тарифом 0,6% становитиме:

40000 * 0,006 = 240 (USD)

Відкриття акредитиву за тарифом 0,25% (min 75 USD):

40000* 0,0025 = 100 (USD)

Платіж за акредитивом за тарифом 0,1% (min 50 USD):

40000 * 0,001 = 40 (USD). Обираємо 50 USD

Перевірка, прийом документів за тарифом 0,15% (min 50 USD):

40000 * 0,0015 = 60(USD)

Підтвердження акредитиву за тарифом 2,5%:

40000 * 0,025 = 1000 (USD).

Отже, загальні витрати на банківські послуги становитимуть:

240 + 100 + 40 + 60 + 1000 = 1440 (USD)