практикум 3 семестр

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Під час вивчення матеріалу з’ясуйте склад чоловічої статевої системи, зверніть увагу на генеративну й ендокринну функції, які тісно пов’язані між собою, їх залежність від функціонального стану гіпоталамуса і передньої частки гіпофіза.

Розглядаючи розвиток статевих залоз (додаток 9.1.1), з’ясуйте, що вони розвиваються у чоловічому та жіночому організмі з однакових ембріональних зачатків і тісно пов’язані з розвитком сечових органів, кори надниркової залози. Органогенез у статевій системі складається з трьох стадій: утворення статевого валика, розвиток індиферентної статевої залози, формуваннядефінітивноїзалози(яєчкаабояєчника). З’ясуйте, щопервиннігоноцити потрапляють у статеві залози, що розвиваються, шляхом міграції за ходом кровоносних судин із стінки позазародкового органа — жовткового мішка, при цьому перетворення індиферентної статевої залози на сім’яник визначається активністю TDF-фактора, що кодується Y-хромосомою.

Вивчіть будову яєчка, розгляньте загальний план будови (додаток 9.1.2), складові частинипаренхіматозногооргана, будовустінкизвивистих сім’янихканальцівтаінтерстицію (мал. 9.1.1-9.1.6.). Стінка звивистого сім’яного канальця утворена епітеліо-сперматогенним шаром (статевими клітинами на різних стадіях розвитку та підтримуючими клітинами — сустентоцитами, клітинами Сертолі), власною оболонкою (її шари: базальний, міоїдний та волокнистий).

Статевіклітини, щорозвиваються, розташовуютьсяміжклітинамиСертолі, тодіякзрілі сперматозоїди знаходяться у просвіті канальця. Сперматогенез можна поділити на 4 фази: 1) фаза розмноження, яка характеризується мітотичним поділом сперматогоній А і В типу, утворенням сперматоцитів І порядку; 2) фаза росту, впродовж якої відбувається збільшення об’єму тетраплоїдних сперматоцитів І порядку, а також їх вступ до тривалої профази 1-го поділу мейозу, протягом якої спостерігається кон’югація хромосом і кросинговер; 3) фаза дозрівання, що включає два послідовних поділи мейозу, в результаті яких утворюються відповідно сперматоцити II порядку і сперматиди; 4) фази формування чи сперміогенезу (ущільнення хроматину, утворенняакросоми, формуванняголівки таджгутика, зміна форми та розташування мітохондрій, відшарування надлишкової цитоплазми), в результаті чого утворюються сперматозоїди.

Серед сперматогоній, що забезпечують розмноження, розрізняють:

а) сперматогонії типу А, стовбурові клітини, що живуть довго — темні клітини зі світлим ядром, діляться мітозом спорадично, щоб підтримувати пул стовбурових клітин;

б) сперматогонії типу А, стовбурові клітини, що швидко оновлюються — світлі клітини, завершуютьмітознеповнимцитокінезомізалишаютьсяз’єднанимицитоплазматичними містками;

в) сперматогонії типу В, грушоподібні клітини з кулястим ядром, диференціюються у первинні сперматоцити I порядку. Сперматогонії типу В на препаратах визначаються за наявністю гіперхромних ядер, що лежать біля базальної мембрани.

Мейоз здійснюється протягом періодів росту та дозрівання. Перед вступом у профазу мейозу кількість ДНК у сперматоцитах подвоюється. Профаза мейозу триває довгий час і складається з лептотени, зиготени, пахітени, диплотени, діакінезу. Протягом пахітени відбуваєтьсяобмінгенамиміжхроматидами, щозабезпечуєгенетичнурізноманітністьгамет. СперматоцитиІпорядкурозташовуютьсянадсперматогоніями(ближчедопросвітуканальця в адлюмінальному просторі) і мають великі ядра. Внаслідок першого поділу дозрівання утворюються сперматоцити II порядку. Сперматиди з гаплоїдним набором хромосом, які утворюються після II поділу дозрівання, мають менші розміри, спочатку кулясту форму, а пізніше — овальну форму з більшим ступенем конденсації хроматину в ядрі. Сперматиди розташовуються ближче до просвіту звивистого сім’яного канальця.

З’ясуйте закономірність: сперматогенез у сім’яних канальцях здійснюється хвилеподібновздовжсім’яногоканальця, забезпечуючизавдякицьомупостійненадходження сперматозоїдів у канальці придатка сім’яника.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

Сустентоцити — підтримуючі клітини (Сертолі) мають пірамідальну форму, широкою основою розташовуються на базальній мембрані, а вузькою апікальною частиною звернуті до просвіту канальця. Ядра у цих клітинах овоїдної або трикутної форми з інвагінаціями, світлим, багатим на еухроматин ядром, що має одне або два ядерця. Підтримуючі клітини виконують трофічну і секреторну функції (продукують інгібін, який гальмує секрецію ФСГ гіпофізом, синтезують андроген-з’вязуючий білок, який транспортує тестостерон до сперматозоїдів, а також фактор, що стимулює проліферацію статевих клітин). Клітини Сертолі за допомогою щільних контактів між своїми латеральними відростками поділяють епітеліо-сперматогенний шар на базальний і адлюмінальний відділи: у базальному — знаходяться сперматогонії та прелептотенні сперматоцити, в адлюмінальному — сперматоцити І та ІІ порядку, сперматиди та сперматозоїди, які внаслідок процесів, що мають місце в мейозі стають генетично сторонніми для даного індивіда. Розпізнання таких клітин лімфоцитами та макрофагами могло б спровокувати розвиток аутоімунного процесу. Цього, однак, не відбувається завдяки наявності гематотестикулярного бар’єра. Крім того, структури гематотестикулярного бар’єра (ендотелій і базальна мембрана капілярів інтерстицію, інтерстиційна сполучна тканина, шар міоїдних клітин і базальна мембрана звивистого сім’яного канальця, міжклітинні контакти між підтримуючими клітинами) забезпечують ізоляцію клітин базального відділу від токсичних речовин.

Розглядаючи інтерстиційні клітини Лейдига (ендокринні клітини) — гландулоцити сполучнотканинного походження, зверніть увагу на те, що вони локалізуються навколо кровоносних капілярів, у проміжках між звивистими сім’яними канальцями, відрізняються великими розмірами, полігональною формою, кулястим ядром, мають ацидофільну цитоплазму з добре розвиненою гладкою ендоплазматичною сіткою, численними мітохондріями з везикулярними кристами. Ці клітини продукують тестостерон та окситоцин, їх діяльність регулюється лютеїнізуючим гормоном гіпофіза. Тестостерон необхідний для підтримання сперматогенезу, статевої диференціації та статевого визрівання, окситоцин контролює скорочувальну активність міоїдних клітин власної оболонки звивистого сім’яного канальця.

Далі вивчіть будову сім’явивідних шляхів (додаток 9.1.4): системи канальців, по яким сперма виводиться в уретру. Зверніть увагу на джерела їх розвитку, загальні ознаки будови їхстінок(наявністьслизової, м’язовоїтаадвентиційноїоболонок), тканиннийскладоболонок (мал.9.1.7, 9.1.12). У прямих канальцях стінка представлена одношаровим призматичним абокубічнимепітелієм, уканальцяхсіткисім’яника— одношаровимкубічнимепітеліємрізної висоти з невеликою кількістю мікроворсинок та одиничною війкою. У виносних канальцях епітелій має фестончастий контур через чергування призматичних та кубічних клітин. Поверхня призматичних клітин вкрита війками, а кубічних (головних, секреторних) клітин — мікроворсинками. Протока придатка сім’яника, а також сім’явивідна протока вистелені багаторяднимепітелієм, щоміститьголовніклітинизістереоциліямитабазальніепітеліоцити, які грають роль камбіальних елементів. У сім’явивідній протоці добре розвинена м’язова оболонка(внутрішнійпоздовжній, середнійциркулярний, зовнішнійпоздовжнійшаригладких м’язових клітин).

Детально вивчіть особливості розвитку, будови та функції додаткових залоз: сім’яних пухирців (що мають слизову, м’язову та адвентиційну оболонки, їхній тканинний склад), передміхурової залози (часточковий, м’язово-залозистий орган); бульбоуретральної залози (з альвеолярно-трубчастими кінцевими відділами) (мал. 9.1.8-9.1.11). З’ясуйте, що секрет сім’яних пухирців розжижує сперму, містить фруктозу, сіль аскорбінової та лимонної кислот, простагландини — речовини, якірегулюють енергетичний обмінтазабезпечують виживання сперматозоїдів. У секреті передміхурової залози, що має слабко кислу реакцію, містяться лимонна кислота та кисла фосфатаза, ліпіди, фібринолізин.

З’ясуйте гормональну регуляцію діяльності органів чоловічої статевої системи—роль гіпоталамо-гіпофізарної системи, механізм негативного зворотного зв’язку: гонадоліберин активує синтез і секрецію гонадотропних гормонів гіпофіза, впливає на активність клітин

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”