практикум 3 семестр

епітелію, уякомурозрізняютьсекреторнітамиготливіклітини. Увласнійпластинцірозміщені прості маткові залози. Пухка волокниста сполучна тканина, що оточує залози, багата на фібробластоподібні клітини, лімфоцити, гістіоцити й тучні клітини, її міжклітинна речовина містить, восновному, ретикулярніволокна, незначнукількістьколагеновихволокон, практично не має еластичних волокон.

В ендометрії розрізняють базальний і функціональний шари. Базальний шар містить дно маткових залоз з малодиференційованими клітинами, що є джерелом регенерації функціонального шару, гілки прямих артерій, які є мало чутливим до дії гормонів.

Функціональний шар переважає за товщиною базальний, але його розміри постійно змінюютьсязавдякидіїгормонівяєчника. Втойчас, коливіннабуваємаксимальноїтовщини, в ньому розрізняють поверхневий компактний шар з ущільненим розташуванням предецидуальних клітин і губчастий шар із звивистими широкими матковими залозами, численними розгалуженнями спіральних артерій. Особливістю цього шару є мінливість будови залежно від фаз оваріально-менструального циклу.

Оваріально-менструальний цикл складається з 4 фаз: менструальної (десквамації), постменструальної (проліферації) і передменструальної (секреції). Коли в яєчнику відбувається фолікулярна фаза, секретуються естрогени, в матці спостерігається період проліферації; лютеїновій фазі яєчника відповідає період секреції в ендометрії. Якщо запліднення не здійснилось, жовте тіло яєчника піддається зворотному розвитку, внаслідок чого концентрація прогестерону й естрогенів у організмі жінки знижується — в матці відбувається період десквамації.

Період десквамації (менструальна фаза) триває 1-4 доби 28-денного оваріальноменструального циклу й характеризується спазмом спіральних артерій (вазоконстрикція) в результаті зниження концентрації прогестерону та естрогенів в крові; ішемією і дегенеративними змінами функціонального шару, його відторгненням і кровотечею. Поступово поверхня ендометрія епітелізується за рахунок проліферації і міграції епітелію з дна залоз. Відторгнутий у фазу десквамації функціональний шар може містити дрібні життєздатні фрагменти ендометрія, які лімфогенно або гематогенно можуть потрапляти у різніоргани(найчастішеворганималоготазу), деімплантуються, розростаютьсяіпіддаються гормонально-залежним циклічним змінам з крововиливами і наступним розвитком сполучнотканинних рубців. Захворювання, обумовлене ектопічним розташуванням ендометрія, називається ендометріозом і часто є причиною безплідності.

Фаза проліферації (постменструальна фаза) відповідає 5-14 дням циклу. Під впливом естрогенів здійснюється відновлення ендометрія й до кінця фази залози виростають, набувають звивистого ходу, внаслідок мітотичного поділу збільшується кількість клітин сполучної тканини власної пластинки ендометрія.

Фаза секреції (передменструальна фаза) відповідає 15-28 дням циклу, здійснюється під впливом прогестерону й характеризується активною секреторною діяльністю маткових залоз, збільшенням кількості децидуальних клітин, розширенням просвіту і підвищенням проникливості стінки капілярів під впливом секрету тучних клітин строми. В епітеліальних клітинах маткових залоз посилюється синтез глікогену, що почався ще у фазу проліферації, з’являються гігантські мітохондрії, а в ядрах — системи ядерцевих канальців. Поява на 16тудобуменструальногоциклуубазальнихвідділахвсіхепітеліальнихклітинзначнихскупчень секреторнихгранулзглікогеномпризводитьдопереміщенняядравцентральнузонуклітини. З 17-ї доби гранули з глікогеном мігрують в апікальний полюс цитоплазми клітин, тому ядро знову займає базальне положення. На 19-28 дні шляхом апокринової секреції з апікальних відділівклітинсекреторнівакуоліігранулиз’являютьсяупросвітізалоз. Поступововиділення секрету зростає і вже на 22-23 доби циклу в епітеліоцитах зустрічаються поодинокі гранули з секретом. Для запліднення найбільш сприятливими є 20-22 дні менструального циклу. У пізній стадії фази секреції і на початку регресу (25-а доба) в багатьох епітеліоцитах залоз глікоген не виявляється.

У фазі секреції, одразу ж після овуляції, в епітелії залоз спостерігається поява

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

гігантськихмітохондрій, розміриякиху3-5 разиперевищуютьзвичайніорганели. Найбільшого розвитку гігантські органели досягають у середній стадії фази секреції. У цей час також інтенсивно розвинуті цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки, комплекс Гольджі. У пізнійстадіїфазисекреціїкомплексГольджіпіддаєтьсязворотномурозвитку. Знаближенням наступної фази десквамації (менструації) серед численних лізосом з’являються аутофагічні гігантськілізосоми, щомістятьфрагментирізнихорганел— забезпечуютьвнутрішньоклітинне травлення тимчасово сформованих гігантських мітохондрій.

Системаядерцевихканальціввиявляєтьсявядрахепітеліоцитівміж16-мта26-мднями менструального циклу. Вона складається з канальців, що оточені одинарною мембраною і локалізуютьсянапериферіїядерцяаболежатьвільноунуклеоплазмі. Канальцірозташовані укількарядівізануреніущільнуаморфнуречовину. Появаізникненняцієїсистемиканальців співпадає відповідно з підвищенням і зниженням рівня прогестерону.

У ранній стадії фази секреції диференціація сполучнотканинних клітин власної пластинки йде у двох напрямках. Поверхневі клітини трансформуються у предецидуальні. Пізнішевонирозвиваютьсятакожівглибокихвідділахендометрія, навколосудин. Ціклітини характеризуються великими розмірами, кулястим світлим ядром і виразними ядерцями. Мітохондрії, лізосоми, полісоми, глікогеніліпіднікраплірівномірнорозташованівцитоплазмі. Предецидуальні клітини, завдяки високому вмісту глікогену та глікопротеїнів, здатні забезпечити трофіку бластоцисти, яка в цей час імплантується (якщо настала вагітність). Водночас у глибоких відділах власної пластинки йде диференціація зернистих клітин. У їх цитоплазмі містяться численні дрібні пухирці, вільні рибосоми, невеликі лізосоми, глікоген. У ділянці комплексу Гольджі з’являються включення, які оточені мембраною. У сполучній тканині збільшується вміст основної речовини і колагенових волокон.

Зверніть увагу на нагромадження у фазу проліферації в цих клітинах гідролітичних ферментів (первинні лізосоми, цистерни і пухирці комплексу Гольджі). У фазу секреції гідролази з’являються у міжклітинному просторі, що сприяє роз’єднанню та руйнуванню клітиннихструктуріосновноїречовинисполучноїтканини. Встановлено, щокількістьлізосом збільшується під впливом естрогенів, тоді як прогестерон підвищує проникливість мембран лізосом і забезпечує вихід гідролаз у міжклітинний простір. У тих випадках, коли імплантація бластоцисти не здійснилася, нагромадження в ендометрії гідролітичних ферментів призводить до відторгнення функціонального шару та кровотечі.

Міометрій утворений гладкою м’язовою тканиною, що теж є гормонально залежною. В міометріїрозрізняють3 шари: внутрішнійпідслизовий зкосимнапрямкомміоцитів, середній судинний зі спіральним розташуванням міоцитів і великою кількістю кровоносних судин, а також зовнішній надсудинний з косопоздовжнім розташуванням міоцитів. Така локалізація м’язових пучків має значення у регуляції регіонарного кровообігу протягом менструального циклу. Для фолікулярної фази оваріального циклу характерне підвищення функціональної активності міоцитів: клітини збільшені у розмірах, їх плазмолема утворює складки, цитоплазмаміститьпоздовжньоорієнтованіміофіламенти. Ядронабрякає, міститьнезначну кількість конденсованого хроматину, а перинуклеарний простір — розширюється. Спостерігаєтьсярозвитокбілоксинтезуючогоапаратаклітин. Міжм’язовимиклітинамидобре виражені нексуси. У лютеїновій фазі оваріального циклу відбувається зниження функціональної активності міоцитів. У їх ядрах збільшується вміст гетерохроматину, ядерна оболонка стає гладкою. Значно знижується кількість рибосом. Між міоцитами практично відсутні нексуси, тому відбувається відокремлення гладких міоцитів міометрію один від одного. Редукції піддаються й напівдесмосоми, але зберігаються щільні сполучення. В цей часзначнозменшуєтьсякількістьпримембраннихпухирців, щодепонуютьвнутрішньоклітинні іони кальцію. Перебудова гладких міоцитів під час вагітності виявляється у вигляді їх гіпертрофії, а після пологів вони швидко зменшуються у розмірах, частина з них руйнується. Скорочувальна діяльність міометрія протягом вагітності пригнічується під впливом прогестеронуірелаксину. Підчаспологівдіяокситоцинуіпростагландинівзабезпечуєактивні й сильні скорочення гладких міоцитів міометрія.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

Слизова оболонка піхви вистелена багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. Протепротягомоваріального циклувідбуваєтьсязлущенняповерхневихклітин, цитоплазма яких багата на включення глікогену. Цей процес особливо посилюється в середині оваріального циклу. Природна мікрофлора піхви забезпечує катаболізм глікогену злущених клітин, внаслідок чого утворюється молочна кислота, формується кисла реакція піхвового слизу, що захищає орган від розвитку в ньому патогенних мікроорганізмів.

Вскладіепітеліюслизовоїоболонкипіхвирозрізняютьбазальні, парабазальні, проміжні та поверхневі клітини. Співвідношення парабазальних/проміжних/ поверхневих клітин є морфологічною ознакою насиченості організму естрогенами. Максимальна кількість поверхневих клітин у мазках-відбитках відповідає моменту овуляції (0/5/95). Вплив прогестеронупроявляєтьсядомінуваннямумазкупроміжнихклітиндесквамованогоепітелію.

Пропонується для самоконтролю виконати завдання:

1. Заповніть таблиці:

Таблиця 9.3.1

Морфофункціональна характеристика трубчасто-порожнистих органів жіночих статевих шляхів

Таблиця 9.3.2

Характеристика фаз менструального циклу і їх гормональної регуляції

2. Розв’яжіть тестові завдання з відповідної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Об’єкти, що вивчаються:

I.Гістологіні препарати для самостійного вивчення:

1.Матка. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Мале збільшення (мал. 9.3.2).

ІІ. Демонстраційні препарати:

1.Маткова труба. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Мале збільшення (мал. 9.3.1).

2.Ендометрій у менструальну фазу. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Мале і велике збільшення (мал. 9.3.4).

3.Ендометрійураннюіпізнюфазупроліферації. Забарвленнягематоксиліномтаеозином. Мале і велике збільшення (мал. 9.3.5).

4.Ендометрій у ранню і пізню фазу секреції. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Мале і велике збільшення (мал. 9.3.6).

Маткова труба Матка Піхва

5.Слизова оболонка шийки матки. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Велике збільшення (мал. 9.3.8).

Десквамації

Проліферації

Секреції

6. Піхва. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Мале збільшення (мал. 9.3.9).

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”