Практичне заняття № 5 Фразеологія та лексикографія

План:

1. Об’єкт і завдання фразеології як лінгвістичної дисципліни.

2. Поняття фразеологічної одиниці.

3. Класифікація фразеологізмів.

4. Структурно-граматичні типи фразеологічних одиниць.

5. Прислів’я, приказки, крилаті вирази як об’єкти фразеології.

6. Джерела української фразеології.

7. Староукраїнська лексикографія.

8. Класифікація лінгвістичних словників.

9. Енциклопедичні словники, їхня будова.

10. Електронні словники, їхня будова.

56. І. Прочитайте текст. Випишіть фразеологізми. З'ясуйте за словником їхнє значення і вкажіть, які з них власне фразеологізми, а які — фразеологічні вирази.

Микита (здалеку). Добривечір, Одарко! (Підійшов ближче.) Хто це такий?

Семен. Адже бач, що людина!

Микита. Бачу, та хто? (Придивляється і пізнає Семена.) Де ти у біса взявся?

Семен. А ти, певно, з бісом у добрій злагоді, що й проти ночі його згадуєш.

Микита. Ач, який митець! Мабуть, не вспів і перезутись та швидш до Одарки?

Семен (усміхнувся). Так-так! Захапався, бач, та гаразд і не підперезався! Дуже вже закортіло!

Микита. Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. Я тобі оскомину зіб’ю...

Семен (спокійно). Не хвались! Звісно, коли б свині та роги...

Микита. Що?.. Геть звідціля! Нема тобі тут шляху! Заросла вже твоя стежка! Ти знаєш, що я сватаю Одарку?

Семен. Чув-чув! Оце ж свіжо вона мені хвалилась.

Микита. Ну?

Семен. Та не нукай! Коли не запріг, то й не поганяй!

Микита. Ти дуже став балакучий! Я тобі утру носа!

Семен. Не хвались! Сказано: “Поки хвалько нахвалиться, то будько набудеться!”

Микита. Ой бесуре, не попадайся ти мені! (Іде до вікна.) Одарко, Одарко! А вийди сюди на часинку!

Семен (сміється). Казала, що завтра вийде! (М. Кропив- ницький).

II. Запишіть якусь дотепну розмову або перекажіть по-своєму цей

діалог, вживаючи фразеологізми. Підкресліть фразеологізми.

57. І. Випишіть фразеологізми й зазначте групу кожного за способом вираження значення: зрощення, єдність чи сполучення.

1. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Т. Шевченко). 2. Мрія про волю зникла, як мильна бульбашка (В. Ґжицький). 3. Ні, вона мене не проведе, наскрізь бачу, що воно за цяця. 4. Диво дивнеє сталося з Йосипом: то бувало нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай. 5. Не було їй спочинку ні вдень ні вночі (З тв. Панаса Мирного). 6. Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було. 7. А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (3 тв. М. Кропивницького). 8. Та звісно, як у степу... Вода на вагу золота (О. Гончар). 9. В здоровому тілі здорова душа, та часто буває не варта гроша. 10. Мати любила його без пам’яті, тряслась над ним і у всім волила його волю (3 тв. І. Франка). 11. Серед загального сіро-зеленого кольору землі і полів радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби (Ю. Смолич). 12. Він недавно з одної халепки викрутився, то коли б у другу не попав (Леся Українка).

58. Прочитайте речення, знайдіть фразеологізми й випишіть їх. Чи той самий фразеологізм має однакове значення в різних реченнях?

І. 1. Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Тесленко). 2. Зірко моя, серце моє, світе мій та раю! Я ж по тобі світом нуджу, щодень помираю (С. Рудонський). 3. А найгірше тим, що марне світом нудять у полоні... (Леся Українка). 4. Вона мала шматок хліба, теплу хату, мала корсетку на плечах: чого ж сумувати їй, чого ж нудити світом? (Л. Яновська).

II. 1. Нащо ти дурив моє дитя, нащо топтав до неї стежку? Нащо залицявся, коли не думав її брати? (М. Старицький). 2. Я в пекло стежку протоптала, я там не раз, не два бувала (І. Котляревський). 3. Вона вже знала, яка доля чекала на її дитину. Доведеться їй топтати материну стежку (М. Коцюбинський). 4. Князь, певно, пристав до нашої віри не з щирим серцем... Він став католиком, щоб протоптати стежку до двору (І. Нечуй-Левицький).

III. 1. Був собі одважний лицар, нам його згадать до речі, він робив походи довгі, — від порога та до печі (Леся Українка). 2. А чого ж, це ідея, юні помічники були б нам якраз до речі (О. Гончар). 3. Маруся зрозуміла, що сказала щось не до речі (Г. Хоткевич). 4. До речі, про берези ще дещо пригадав я (М. Рильський).

59. І. Прочитайте речення, знайдіть фразеологізми й випишіть їх. Чи те саме значення мають різні фразеологізми в реченнях кожної групи?

I. 1. Серце його мов хто у жменю здавив, поза спиною сипнуло морозом (Панас Мирний). 2. Маруся похолола... Чула, як стигло серце. Незрозумілий, елементарний якийсь жах перетряс нею цілою (Г. Хоткевич). 3. Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький).

II. 1. Черкни нам, Ванюшко, не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко). 2. Новими чванились шапками, і ратник всякий губу дув (І. Котляревський). 3. Максим Іванович геть високо дере голову проти “нетесаного мужиччя” (Панас Мирний). 4. Бундючилися супроти нас люди, і тепер і ми підіймемо догори носа (М. Кропивницький).

III. 1. З тобою єдинеє добро було — твоє дитя, поки росло, в колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко). 2. Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло ота ри (Панас Мирний). 3. Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко). 4. Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Муратов).

IV. Бабуня вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра... (М. Стельмах).

II. Із "Фразеологічного словника" випишіть сім пар фразеологізмів-синонімів.

60. І. Прочитайте речення, знайдіть фразеологізми. Випишіть парами антонімічні фразеологізми.

1. Живемо і маємося, як горох при дорозі (І. Котляревський). — Живе Федір у дворі, як у Бога за пазухою. Все йому є, чого душа забажає (Панас Мирний). 2. В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний). — Гріш ціна твоїм рекордам! (О. Гончар). 3. Та чи б я за таким плакала та побивалася? Я б його й з думки викинула. — Він був не з тих, що, раз забивши що в голову, довіку тому слугують (З тв. Панаса Мирного). 4. І Катя-ланкова, і вся її ланка працюють так, що “іскри з рук летять” (Остап Вишня). — “Катре, — кажу їй, — так ти діло робиш, голубко, як мокре горить!” (Марко Вовчок). 5. Чайка, видно, виголодалась, бо далеко не втікала, відразу далася в руки (Ю. Збанацький). — Так, досі йому щастило, вислизав з їхніх рук, не боявся смерті (Д. Бедзик). 6. Сам біс десь не злякає мене, — стріляний я вже горобець (М. Стельмах). — Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві... (В. Собко). 7. Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак). — Як маєш порожню макітру на плечах, стріляй! — бунтувався професор. — На твоєму боці сила, на моєму — правда (О. Гончар).

61. І. Прочитайте фразеологізми. З'ясуйте значення кожного і схарактеризуйте їх за походженням. Свої висновки аргументуйте.

I. Тримати в кліщах; аж іскри летять; із жару в полум’я; кований на всі чотири ноги; зробити з лемеша швайку; розпікати душу. 2. Голкою ніде ткнути; пролізти крізь вушко голки; на живу нитку; латати діри; на латку не годиться; пошитися в дурні. 3. Втерти маку; облизати макогона; дірка з бублика; шилом патоки вхопити; диво в решеті; казанок варить; наче в’юн на сковороді; підкласти вогню; підливати олії у вогонь; без вогню варити; вертітися як муха в окропі.

4. Двері не зачиняються; як горохом об стіну; не мати коли на стелю глянути; не тільки світа що у вікні; переступати поріг; батьківська стріха. 5. Дорога терном поросла; висіти між небом і землею; торувати шлях; стати на слизький шлях; як вітром здуло; в голові туманиться. 6. Викликати вогонь на себе; летіти стрілою; є ще порох у порохівницях; рубонути з плеча; стріляти з гармат по горобцях, нашого полку прибуло, піднімати на щит.

II. Із "Фразеологічного словника" випишіть щонайменше по п'ять фразеологізмів, що виникли на основі спостережень: 1) за по-ведінкою людей; 2) за природними явищами; 3) за торговельною діяльністю людей; 4) за мистецькою діяльністю людей.

62. І. Прочитайте текст. Випишіть прислів'я й приказки і проаналізуйте їх за будовою.

Цього разу дідусь навідався під вечір. Я з бабусею якраз закінчив підсипати картоплю, і ми сіли перепочити.

— Прийшов липень до хати — нема коли спочивати, — дідусь почав розмову з приказочки. — Натомилися, певно?

Бабуся в одвіт:

— І натомилися, і напеклися під сонцем. — Витираючи спітніле обличчя, важко зітхнули. — Але кажуть: хто у липні жари боїться, той узимку не має чим погріться, бо липневе літо маківкою повито.

— Але, Мотре, чого липень не доварить, того і вересень не досмажить.

— Авжеж, — погодилися бабуся, — проте липень-пеклиця таки на зиму робить, тільки ж зима все з’їдає...

— Для зими, як і для Прокопа, запасок нема, — посерйознішав гість. — А на Прокопа, кажуть, приготуй плечі до снопа.

— Якби ж то тільки плечі! Прокіп зразу спитає, чи нав’язав сім кіп. Уже ж, Тарасе, скоро й Прокіп, мабуть?

Дідусь подумав трохи, тоді мовив:

— Ще два тижні зосталося до початку жнив. А коли точніше, то Прокіп припадає на двадцять перше липня. Правда, все залежатиме від погоди. Якщо задощить, то жнива відтягнуться до серпня. Бо часто виходить так, як у тій приказці: дощ іде не там, де просять, а де жито косять... (В. Скуратівський).

II. Яку роль у житті народу виконували прислів'я й приказки? Запишіть ще з десяток прислів'їв та приказок, яких у цьому тексті нема.

63. Користуючись поданою нижче довідкою, поясніть значення крилатих слів.

1. Вавилонське стовпотворіння. 2. Геростратова слава. 3. Дамоклів меч. 4. Бути чи не бути. 5. Буря в склянці води. 6. Витати в емпіреях. 7. Синій птах. 8. Розтікатися мислію по древу. 9. Раби, підніжки, грязь Москви. 10. Дух, що тіло рве до бою.

Довідка. 1. Велика метушня навколо малої події. 2. Безладдя. 3. Прислужники чужих правителів. 4. Невгасиме прагнення боротися за справедливість. 5. Захоплюватися нездійсненними мріями. 6. Символ невловимого щастя. 7. Довго й беззмістовно розмірковувати. 8. Питання життя і смерті. 9. Постійна небезпека. 10. Ганебна слава.

64. І. Прочитайте текст. Який зміст вкладено в кожний з наведених тут афоризмів? Чим афоризми близькі до крилатих слів?

Наступник Нерона імператор Доміціан вислав усіх філософів з Рима. Епіктет обрав собі за місце проживання Нікополь Балканський і навчав людей, як Сократ. Його хата не зачинялася. Стіл, глиняний світильник і дерев’яна лава, на якій і сидів, і спав. Не було чого в хаті узяти, крім думок господаря.

“Якщо хочеш бути добрим, вважай себе за злого”.

“Винуватить інших у своїх нещастях дурень; самого себе — розумніший; ані інших, ані самого себе — філософ”.

“Хто хоче незалежності, не повинен заздрити на чуже”.

“Якщо не зрадиш себе, насмішники поважатимуть тебе, спасуєш перед ними — засміють ще дужче”.

“Якщо тебе не запросили на обід, не журись. Тобі не треба хвалити господаря проти власної волі”.

“Якщо хтось тебе лає, не виправдовуйся. Скажи: добре, що він не знає інших моїх гріхів, а то не таке ще говорив би”.

“Людина, яка успішно працює над собою, ніколи не сварить іншого, а про себе не говорить як про щось значуще”.

Пригадав ту історію з Ломоносовим. Ще тоді не знав Епіктета, але вже витала над Григорієм Полетикою несмертна душа мудреця. Не сказав того, що подумав про Ломоносова, стримався. І добре.

“Звичайна людина чекає доброго чи поганого від когось. Філософ чекає доброго чи злого від себе”.

“Переконати іншого в тому, що він помиляється, — не в твоїй силі. Ти можеш переконати тільки самого себе”.

“Люди бояться хвороб і смерті, а не бояться хвороби совісті і духовної смерті”.

“Бог доручив тобі доглянути самого себе”.

Так склалася книжечка: Епіктета, стоїчного філософа, енхіридіон і апофегми переклав з грецької Григорій Полети - ка у Санкт-Петербурзі. 1 року 1759-го побачила світ... (Ю. Хорунжий).

II. Напишіть твір-роздум, використовуючи крилаті слова та деякі з наведених тут афоризмів. Крилаті слова й афоризми підкресліть.

65.Скласти для енциклопедичного словника статтюпро улюбленого вами поета, письменника, артиста, вчителя чи видатну людину місцевості, в якій ви живете.

66. Прочитати подані статті до слова павільйон. Визначити, якому словнику відповідає кожна з них, відзначити особливості кожної статті та їх зумовленість типом словника.

Павільйон (франц. раvillon, від лат. раріlіо – шатро, намет) – 1) легка будівля, що звичайно має невеликий компактний об’єм. В Європі (17–19 ст.) П. був невід’ємною частиною палацово-паркового ансамблю. 2) Постійна або тимчасова полегшена будівлямузейного типу, призначена для виставочної експозиції, кінознімання, торгівлі тощо. 3) Театральна декорація (на рамах), що зображає внутрішній вигляд закритого приміщення (кімнати, залу); декорація в приміщенні кіностудії, споруджена для знімання певної сцени фільму.

Павільйон, у, ч. 1. Невелика легка будівля з покриттям у саду, парку. Від брами до павільйону з музикою прибували все новігурти людей (Л. Укр.)//Легка, звичайно тимчасова споруда побутового або спеціального призначення. Створює [І. Д. Папанін]… прекрасно устатковану

станцію з ангаром для літаків, науковими павільйонами (Видатні вітч. географи…, 1954, 148).

2. Тимчасова абопостійна споруда, призначенадлярозміщення експонатів якої-небудь виставки. У спеціальному павільйоні «Атомна енергія в мирних цілях» послідовно розкриваються властивості енергії атомного ядра і методи їїзастосування (Наука…, 8,1956, 22).

3. Приміщення, обладнане для кінозйомок іфотографування, а також декорація в приміщенні кіностудії, побудована для знімання якої-небудь сцени фільму. Американська кінематографія в основному базується на павільйоні. Наша кінематографія має багато натури (Довж., III,

1960, 226).

Павільйон (франц. раvillon, від лат. раріlіо – намет) – 1) Будівля по-легшеного типу. 2) Споруда для виставочної експозиції. 3) Приміщення для кіно- і фотознімання. 4) Театральна декорація (на рамах).

67. З’ясувати значення поданих слів, користуючись «Словником української мови» та «Словником лінгвістичних термінів» Д. І. Галича і І. С. Олійника. Які відмінності у тлумаченні слів у названих словниках та чим вони зумовлені?

Звук, назва, запозичення, живий, модель, суб’єкт, шум, дзвінкий, об’єкт, варіація, норма, особа, самостійний, рід, керований, голос.

68. Скласти статті для синонімічного словника до слів: іти, журитися.

69. Скласти статті для фразеологічного словника до висловів:зашпори зайшли, допекти доживого, ні кінця ні краю не видно, ажпальці знать, виміняли шило на мило.

70. З’ясуйте значення слова «мова» за тлумачним та енциклопедичним словником. Порівняйте пояснення та зробіть відповідні висновки.

71. Випишіть кілька (на вибір студента) словникових статей зі Словника іншомовних слів і Етимологічного словника, прокоментуйте їхню будову.

72. Користуючись «Словником омонімів української мови», з’ясуйте значення слів, уведіть їх у словосполучення або речення.

Бабка, доводитися, гай, завій, загін, мрячити, поспівати, правитися,

рубель, ручка, ярий.

73. За допомогою Словника іншомовних слів з’ясуйте походження та значення таких лексем: догма, агресія, бенефіс, бравісимо, апперцепція, аннали, мадонна, брутто, нетто, дурра, інновація.

74. Розкажіть про принципи укладання словників синонімів і антонімів. Наведіть приклади словникових статей із «Словника антонімів української мови» та «Словника синонімів української мови», проаналізуйте їх.

75.Користуючись «Словникомпаронімів українськоїмови», з’ясуйте значення таких слів:

Будівельний//будівний//будівничий;терплячий//терпимий;афект//ефект;економічний//економний; лісник//лісівник; еміграція//імміграція//міграція; корисливий//корисний; орден//ордер; активація//активізація//активність; дійовий//діючий//діяльний; кваліфікаційний//кваліфіко-ваний; програмний//програмовий//програмований.

Теми ІНДЗ:

1. Фразеологізми як особливий вид лексики.

2. Фразеологічні вирази.

3. Зародження і розвиток української лексикографії.

4. Сучасний стан української лексикографії.

Основна література:

1.     Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К., 1997Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К., 1965.

2.     Коваль А. П. Ділове спілкування. —К.: Либідь, 1992.

3.     Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. — К.: Вища шк., 1998.

4.     Кочан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови. — Львів: Світ, 1996.

5. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія/ За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973. – 440с.

6. Коваль А.П. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь, 2001. – 312 с.

 

 

Додаткова література:

1. Культура мови на щодень. — К.: Довіра, 2000.

2. Культура української мови: Довідник. — К.: Либідь, 1990.

3. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної українськоїмови. Семантична структура слова. – Х., 1977.

4. Нечитайло О.І. Синоніми в лексикографії. – К.: Наук. думка, 1987. – 130 с.

5. Різун В.В., Шевченко Л.Ю. Сучасна українська мова: Довідник. – К.: Либідь, 1992.

6. Словник-довідник з культури української мови. - Львів: ФЕНІКС, 1996.

7. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: В 2-х томах. – К.: Вид-во АН України, 1984. – Т. 1. – 304 с.; Т. 2. – 384 с.

8. Український правопис. - К: Наук. думка, 1996.

9. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. - К.: Довіра, 1998.

10. Фразеологічний словник української мови / Укл. В.М. Білоноженко, В.О. Винник, І.С. Гнатюк та ін. – К.: Наук. думка, 1999. – Т.І. - 528 с.; Т.ІІ. – 984 с.

11. Фразеологічний словник української мови: В 2-х кн. / За ред. Л.С. Паламарчука. – К.: Наук. думка, 1993. – Кн. 1. – 528 с.; Кн. 2. – 980 с.