Тема 11. Відповідальність у господарських правовідносинах

Теоретичні питання:

1. Поняття, підстави та функції господарсько-правової відповідальності

2. Класифікація господарсько-правових санкцій

3. Форми господарсько - правової відповідальності

Теми наукових повідомлень(індивідуальні навчально-дослідні завдання):

Юридичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Проблеми відповідальності суб ’єктів господарювання, їх учасників і власників майна Правова природа адміністративно-господарських санкцій

Сутність та функціональне призначення штрафних санкцій в сфері господарювання. Фіктивне господарювання як господарського правопорушення

Ситуація 1.

Приватне підприємство (ПП), що спеціалізувалося на посередницькій діяльності у сфері оптової торгівлі, укладало господарські договори у спрощеній формі шляхом обміну факсами, в яких зазвичай визначалися предмет договору (без належної конкретизації), орієнтовна ціна та такі ж орієнтовні терміни виконання договірних зобов’язань.

За одним за таких договорів контрагент ПП ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів.

Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента (1) заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та (2) штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР - Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору.

Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності?

Чи вірно застосував позивач норми матеріального права?

За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України?

Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору?

Розв ’яжіть цю ситуацію з посиланням на відповідні норми актів законодавства.

Ситуація 2.

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила ПАТ у реєстрації інформації про проведення відкритої підписки на акції другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). ПАТ наполягало на реєстрації інформації, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала.

Чи належить така відмова до господарсько-правових санкцій? Обґрунтуйте свою відповідь.

Який вид відносин склався в даному випадку між ПАТ і ДКЦПФР?

Які види (форми) господарсько-правової відповідальності можуть застосовуватися у відносинах такого виду?

Чи може ВАТ оскаржити рішення ДКЦПФР?

Наскільки реальні можливості ПАТ задовольнити свої інтереси? Чи є інтереси ПАТ законними?

Ситуація 3.

АТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здіснення АТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з АТ «Хімзавод» 250 млн. грн. - як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва - наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення АТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку.

Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання?

Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність ?

Які межі господарсько-правової відповідальності?

Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків?

Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді.

Література до теми «Відповідальність у господарських правовідносинах»:

Нормативна

1. Конституція України від 28.06.1996 р. Офіційний вісник України, 2010, №72/1, ст.2598.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-ГУ. Офіційний вісник України, 2003, №11, ст.462.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435- IV. Офіційний вісник України, 2003, №11, ст.461.

4. Господарський процесуальний кодекс від 06.11.1991 р. №1798-ХІІ. Відомості Верховної Ради України, 1992, №6, ст.56.

5. Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів” від 30.10.1996 р. №448/96-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1996, №51, ст.292.

6. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від

2000. р. №1775-Ш. Офіційний вісник України, 2000, №27, ст.1109.

7. Закон України „Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 р. №1023-ХІІ. Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, №30, ст.379.

8. Закон України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14.10.1994 р. №208/94-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1994, №46, ст.411.

9. Закон України „Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 р. №2210-111. Офіційний вісник України, 2001, №7, ст.260.

10. Закон України „Про захист від недобросовісної конкуренції” від 07.06.1996 р. №236/96-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1996, №36, ст. 111.

11. Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. №543/96. Відомості Верховної Ради України, 1997, №5, ст.28.

12. Закон України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. №575/97. Відомості Верховної Ради України, 1998, №1, ст.1.

13. Закон України „Про безпечність та якість харчових продуктів” від 23.12.1997 р. №771/97. Офіційний вісник України, 1998, №3, ст.75.

14. Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність“ від 11.02.1998 р. №113/98-ВР. Офіційний вісник України, 1998, №9, ст.324.

15. Закон України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990 р. №507-ХІІ. Відомості Верховної Ради УРСР, 1990, №52, ст.650.

16. Закон України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999 р. №686-ХГУ. Відомості Верховної Ради України, 1999, №29, ст.240.

17. Закон України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 р. №3477-ГУ. Офіційний вісник України, 2006, №12, ст.792.

18. Закон України „Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. №1576-ХІІ.

Відомості Верховної Ради України, 1991, №49, ст.682.

19. Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1995, №28, ст.205.

20. Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. №185/94-ВР. Відомості Верховної Ради України, 1994, №40, ст.364.

21. Закон України „Про захист національного товаровиробника” від демпінгового імпорту від 22.12.1998 р. №330-ХГУ. Офіційний вісник України, 1999, №7, ст.229.

22. Закон України „Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” від 22.12.1998 р. №331-ХГУ. Офіційний вісник України, 1999, №7, ст.231.

23. Закон України „Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” від 22.12.1998 р. №332-ХГУ. Офіційний вісник України, 1999, №7, ст.228.

24. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.19991 р. №959-ХІІ. Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, №29, ст.377.

25. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від

25.06.1991 р. №1264-ХІГ. Відомості Верховної Ради України, 1991, №41, ст.546.

26. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 р. №755-ГУ. Офіційний вісник України, 2003, №25, ст.1172.

27. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.121.2000 р. №2121-ІІІ. Офіційний вісник України, 2001, №1-2, ст.1.

28. Закон України „Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993 р. №3659- XII. Відомості Верховної Ради України, 1993, №50, ст.472.

29. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-УГ. Офіційний вісник України, 2010, №92, ст.3248.

30. Положення про порядок поділу підприємств і об’єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 р. N 43/79/5.

31 Роз’яснення ВАСУ №02-05/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди”.

32. Ухвала Вищого адміністративного суду України від 31.01.2007р. у справі №К- 7348/06 „Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення”.

33. Лист Вищого господарського суду України „Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товаров і послуг (торговельну марку)” від 17.04.2006р. №01-8/847.

Додаткова

32. Адамовська О. Співвідношення термінів „штрафні санкції” та „неустойка” // Проблеми Державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ХГГГ регіональної науково-практичної конференції (8-9 лютого 2007р.) - С.259.

33. Андреєв ДО. Адміністративно-господарські санкції // Південноукраїнський правничий часопис. - №4, 2007. - с.221.

34. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини // Правова держава. Щорічник наукових праць. - Випуск 9. - К., 1998. - с.32 - 39. -с.37.

35. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. - Книга первая: Общие положения. - 2-е изд. - М.: Статут, 2003. - С.641.

36. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. - М.: Новый юрист, 1998. - с.736.

37. Гапало С.Ю. Сутність та функціональне призначення штрафних санкцій в сфері господарювання. // Право і Безпека.- №6, 2007. - с.107.

38. Господарське право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, Н.В. Погорецька та ін.; За ред. В.М. Гайворонського та В.П. Жушмана. - Харків: Право, 2005. - с. 221.

39. Господарське право: Навчальний посібник у схемах і таблицях / За ред. к.ю.н., доц. Шелухина М.Л,- К.: Центр навчальної літератури, 2006. - с. 616.

40. Господарське право: Практикум / За ред. В.С. Щербини. - К.: Юринком Інтер, 2001. - с.200.

41. Граве К.А. Договорная неустойка в советском праве. — М.: Изд. Юридическая литература, 1950. - с.14-15.

42. Гущин А.В. Лицензирование в Российской Федерации: Правовые и организационные основы. - М.: Издательско-торговая корпорация „Дашков и Ко“, 2004. - с.133.

43. Энциклопедический словарь Ф. Брокгауза и И.Эфрона. - М., 2002.

44. Задихайло Д. Проблемы кодификации предпринимательского законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998. - №5.- с.6.

45. Иоффе О.С. Избранные труды: В 4. - Т.Ш: Обязательственное право. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. - с. 142-143.

46. Ковалова Т.С. До питання про цивільне правопорушення як підставу недоговірної відповідальності // Часопис Київського університету права, 2008.- №3.

47. Кікоть Г.В. „Юридичні факти в системі правовідносин”: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.01/ Національна академія наук України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2006. - с.198.

48. Кони А.Ф. Избранные произведения.- М., 1956 -с.376.

49. Лазарева Т.П. Штрафные санкции в хозяйственных отношениях.- М., 1987.

50. Легка І. Питання співвідношення положень ГК України та ЦК України про стягнення неустойки (штрафних санкцій) // Юридична Україна -№8, 2004. - с.80.

51. Лук'янець Д. Про правову природу адміністративно-господарських санкцій // Підприємництво, господарство і право. - №3, 2005.- с.13-14.

52. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях. - М.,

1968.

32. Мамутов В.К., Овсиенко В.В., Юдин В.Я. Предприятие и материальная ответственность. - К., 1971.

33. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. - М., 1994, - т.1.

34. Марчук В.Н., Ніколаєва Л.В. Основнії поняття та категорії права: Навчальний посібник. - К., Істина, 2001. - с.438.

35. Медведєв А. Особливості відповідальності за порушення вимог законодавства при захист економічної конкуренції // Підприємництво, господарство і право. - №9, 2008.- с.44-

48.

64. Осадчук Г. Окремі проблеми у сфері ліцензування // Юридичний журнал. - №7,

2003. - с.51-52.

64. Предпринимательское право: Учебник / Под. ред. Е.Г. Губина, П.Г. Лахно. - М,: Юристы, 2001. - с.70.

65. Райхер В.К. Штрафные санкции в борьбе за договорную дисциплину // Советское государство и право. - 1955. - №5.- с.73-81.

66. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Навчальний посібник, 2-е вид.- К.: А.С.К., 2002. - с.154.

67. Сташків Б.І. Юридичні факти у праві соціального забезпечення: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к. ю. н.: спец. 12.00.05 „Трудове право; право соціального забезпечення” / Б.Л. Сташків. - К., 1997. -с.9.

68. Татькова З.Ф. Господарсько-правова відповідальність: напрями вдосконалення законодавства. - Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць. - №4, 2006. - с.320-331.

69. Теория государства и права. Учебник /Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. - М.: Изд. Группа Норма-Инфра , 1998. - с. 693.

70. Общая теория государства и права. Академический курс в двух томах / Под ред. М.Н. Марченко. Том 2. Теория права. - М.: Зерцало, 1998.- с.782.

71. Терьохін С. Відповідальність за порушення комерційних контрактів // Підприємництво, господарство і право. - №7, 2004. - с.29.

72. Ткачук А.Л. Значення вини у відносинах відповідальності за порушення договірних зобов'язань: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к.ю.н. - Киів, 2002 р.

73. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. -К.: 1986. -с.314.

74. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. - М.: Юридическая литература, 1974. -с.286.

75. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов.- М.: Юрайт, 1999. - с.301-302.

76. Шпомер А. Особливості господарської відповідальності у сфері економіки // Підприємництво, господарство і право. - №6, 2002. - с.6-7.

77. Шпомер А. Господарська відповідальність як метод державного регулювання економіки // Підприємництво, господарство і право. - №7, 2002. - с.7-8.

78. Щеглов Д. Відмежування фіктивного господарювання як господарського правопорушення від злочину „фіктивне підприємництво” // Підприємництво, господарство і право. - №8, 2008.

79. Щеглов Д. Визначення фіктивного господарювання як господарського правопорушення // Сучасні проблеми юридичної науки, - Харків, 2008.

80. Павлюченко Ю. Відповідальність за порушення правил здійснення діяльності з реалізації арештованого майна. Підприємництво, господарство і право. 2011 р. № 2 ст. 50.

81. Гофман О. Функції державної гарантії як засобу забезпечення виконання господарських зобов’ язань. Підприємництво, господарство і право. 2011 р. № 3 ст. 141

82. Віхров О., Віхрова І. До питання про види та форми господарсько-правової відповідальності. Підприємництво, господарство і право. 2011 р. № 4 ст. 129.

83. Смирнова В. Організаційно-правові аспекти, примусового стягнення заборгованості. Підприємництво, господарство і право. 2011 р. № 6 ст. 72.

84. Підстави, види та форми господарсько-правової відповідальності: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 [Електронний ресурс] / З. Ф. Татькова; Ін-т екон.-прав. дослідж. НАН України. — Донецьк, 2010. — 19 с. — укр.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 ТЕМА 12. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Теоретичні питання:

Семінарське заняття

1. Поняття, основні засади та роль економічної конкуренції

2. Монополії та монопольне становище суб’єктів господарювання. Природні монополії в Україні.

3. Недобросовісна конкуренція: поняття та ознаки.

4. Економічна концентрація як засіб обмеження економічної конкуренції.

5. Повноваження АМКУ.

6. Відповідальність за порушення антимонопольного-конкурентного законодавства

Теми наукових повідомлень (індивідуальні навчально-дослідні завдання):

Конкуренція в Україні.

Поняття і види недобросовісних дій у конкуренції

Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права

Контроль над наданням державної допомоги суб’єктам господарювання як складова

державної конкурентної політики

Порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Ситуації:

1. До територіального відділення Антимонопольного комітету звернулося підприємство з проханням перевірити обґрунтованість цін і тарифів на ритуальні послуги, що застосовує державне комунальне підприємство "Комбінат благоустрою".

Під час розгляду справи було встановлено, що комунальне підприємство, займаючи монопольне становище на регіональному ринку послуг, встановлює на них ціни, що значно перевищують ціни на такі послуги в інших містах Криму.

Кваліфікуйте дії комунального підприємства.

2. Договором про спільну діяльність між морським торговим портом і акціонерним товариством "М-С" останньому було надано виключне право на виконання транспортно- експедиційних послуг.

За умовами цього договору про спільну діяльність інші експедитори змушені були укладати: угоди з "М-С" щодо забезпечення транспортно-експедиційних послуг у морському торговому порту, а також виплачувати "М-С" винагороду за надані послуги у розмірі трьох відсотків від акордної ставки порту за кожну тонну переробленого вантажу.

Кваліфікуйте дії морського торгового порту і "М-С".

3. Антимонопольний комітет України встановив, що договором про спільну діяльність між управлінням залізниці та страховою компанією "Т.-Гарантія" управління надало цій страховій компанії виключні права страхування всіх вантажів, туристів і багажу, що перевозяться залізничним транспортом, можливість створення у відділеннях залізниці своїх філій, оренди приміщень на пільгових умовах.

До того ж, управління залізниці було одним із співзасновників товариства "Т-Гарантія". Внаслідок зазначеної угоди товариство "Т-Гарантія" одержало значні переваги перед конкурентами, що призвело до монополізації регіонального ринку страхових послуг на залізниці, незважаючи на те, що на ринку працює багато страхових компаній.

Кваліфікуйте дії управління залізниці і "Т-Гарантія". Які санкції можуть бути застосовані до них?

4. Постановою мера міста N. місцевим податком на перепродаж автомобілів оподатковувалися всі підприємства, за винятком державних і споживчої кооперації.

Кваліфікуйте дії мера.

5. До територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою звернулось АП "Солеварний завод". У ній вказувалося, що під час укладання договорів постачання очищеного розсолу публічне АТ "Содовий завод" нав'язує додаткові послуги з перерахування коштів на реконструкцію розсолопромислу, що не стосуються предмета договору. Встановлюючи додаткові вимоги, відповідач ухиляється від укладення договору на постачання очищеного розсолу в наступному році.

Територіальним відділенням було визнано, що публічне АТ "Содовий завод" займає монопольне становище на регіональному ринку розсолу очищеного. У ході розслідування справи підтвердилися факти, зазначені в заяві.

Кваліфікуйте дії відповідача. Які санкції можуть бути застосовані до правопорушника?

6. Цукровий завод займає монопольне становище на регіональному ринку надання послуг щодо заготівлі і переробки цукрового буряку сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Під час планової перевірки територіальним відділенням Антимонопольного комітету було встановлено, що заводом було укладено і реалізовано 67 договорів із сільськогосподарськими підприємствами на умовах, що 70% продукції одержує господарство, а 30% залишається заводу як оплата за переробку сировини. Із фермерськими господарствами було укладено 185 договорів на умовах, що 65% продукції одержує господарство, а 35% залишається в розпорядженні заводу.

Чи порушив завод законодавство про захист економічної конкуренції?

7. До Антимонопольного комітету надійшла заява про надання згоди на створення товариства "Агропромислова фінансово-інвестиційна цукрова компанія", метою якого має бути здійснення спільної підприємницької діяльності у сфері виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської .продукції за рахунок підвищення ефективності переробки цукрового буряку і реконструкції та модернізації цукрових заводів за допомогою залучення у сільське господарство України іноземних інвестицій, сучасних технологій, техніки й устаткування.

Засновниками товариства є: Фонд державного майна від імені чотирьох державних цукрових заводів і одного радгоспу; чотири акціонерних товариства — цукрові заводи і комбінати; спільні українсько-ірландське та українсько-австрійсько-німецьке підприємства, що діють на загальнодержавних ринках цукру і реалізації сільськогосподарської продукції, а також на регіональних ринках чотирьох областей України з надання послуг щодо збереження і переробки цукрового буряку.

Під час розгляду справи було встановлено, що створюване товариство не займає монопольного становища на зазначених ринках, але погроза цього може виникнути при збільшенні кількості його учасників за рахунок інших цукрових заводів та інших об'єднань.

Вирішіть справу.

8. Концерн "Газ", займаючи природне монопольне становище на ринку послуг з експлуатації побутових газових мереж, видав розпорядження, відповідно до якого газові мережі мають бути введені в експлуатацію за умови, що вони обладнані газовими лічильниками виробництва тільки семи зазначених концерном фірм, при реальній можливості їх закупівлі у більшої кількості фірм. Аргументом було посилання на відсутність фахівців високої кваліфікації, які добре володіють знаннями і досвідом експлуатації різнотипних лічильників. На підставі цього концерн "Газ" намагався накласти заборону на використання продукції італійської фірми "Самгаз". Ці дії призвели до того, що трест "Газбуд" ледве не позбавився вже підписаного контракту з італійцями, що загрожувало великими збитками у вигляді штрафних санкцій, які йому довелося б сплатити у валюті у разі розірвання контракту.

Своїм розпорядженням концерн "Газ" в адміністративному порядку передбачив закріплення кожного типу газових лічильників за конкретними обласними виробничими об'єднаннями газового господарства, що позбавляло споживачів права вибору лічильників, запропонованих іншими виробниками на кращих умовах. Кваліфікуйте дії концерну "Газ".

9. Обласне орендне підприємство елеваторної та зернопереробної промисловості і Комбінат хлібопродуктів № 1 входять до складу ПО "Елеваторзернопром" на правах юридичних осіб. Разом їм належить 60% регіонального ринку послуг з переробки зерна. У 1995 р. натуроплата за переробку ними давальницького зерна становила від 20 до 25% від загальної кількості переробленого зерна. Однак із січня 1996 р. на підставі рішення техніко- економічної ради ПО "Елеваторзернопром" вказані підприємства підняли натуроплату за переробку давальницького зерна до 30% від загальної кількості переробленого зерна. При цьому здійснення таких погоджених дій статутом виробничого об'єднання не було передбачено. Це дало змогу обласному орендному підприємству елеваторної та зернопереробної промисловості додатково одержати від споживачів 27,3 т зерна або незаконно отриманий прибуток у сумі 4019 грн., а хлібокомбінату — відповідно 5,35 т або 632 грн.

Кваліфікуйте дії обласного орендного підприєм-тва і комбінату хлібопродуктів.

10. Представництво компанії "ТЬе Соса-Соїа Сотрапу" звернулося до Антимонопольного комітету України із заявою про те, що Київське представництво фірми Аготез ^'А1§егіе (Алжир) неправомірно використовує знак для товарів і послуг "Рапїа", право власності на який належить компанії "ТЬе Соса-Со1а Сотрапу".

У ході розгляду справи було встановлено, що в 1997 р. відповідач здійснив постачання в Україну концентрату для виготовлення безалкогольних напоїв за назвою "Рапїа", не маючи на це передбачених законодавством правових підстав.

Вирішіть справу.

11. До Черкаського територіального відділення Антимонопольного комітету звернувся із заявою Черкаський завод будматеріалів у зв'язку з тим, що інше підприємство будматеріалів у вітрині свого магазину розмістило браковану черепицю з написом: «Шановні покупці! Таку "якісну" черепицю ви можете придбати у наших сусідів на заводі будматеріалів. Ціна така сама, як за якісну. Подумайте».

Під час розслідування справи було встановлено, що за період 1998-1999 рр. претензій від споживачів на якість черепиці Черкаського заводу будматеріалів не надходило.

Кваліфікуйте дії відповідача.

12. До Антимонопольного комітету звернулося акціонерне товариство "Б" (далі АТ "Б") із заявою про незаконне використання знака для товарів і послуг "Б" приватним підприємством "Т" (далі — ПП "Т").

АТ "Б" подало до Держпатенту України заявку на реєстрацію комбінованого знака для товарів і послуг (словесний елемент — "Б", що виконаний літерами українського алфавіту і являє собою єдине слово, і образотворчий елемент у вигляді райдуги, розміщеної над словесним елементом).

1111 "Т" використовувало позначення "Б" (словесний елемент вказаного вище

комбінованого знака для товарів і послуг АТ "Б"), зокрема в рекламі та під час здійснення торгової діяльності.

Зібраними під час розгляду справи доказами доведено, що такі дії ПП "Т" можуть призвести до змішування з діяльністю АТ "Б".

Кваліфікуйте дії ПП "Т".

13. Спільне підприємство "У" (далі — СП "У") звернулося до територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою про недобросовісну конкуренцію з боку виробничої комерційної фірми "М" (далі — ВКФ "М").

Для маркування частини своєї продукції (солодкі газовані напої, столова вода) ВКФ "М" використовувала етикетки, ідентичні етикеткам СП "У" із незначною модифікацією (зрізана крайка). При цьому на етикетках залишався знак із логотипом СП "У". Крім того, ВКФ "М" використовувала для найменування своєї столової води назва "У" (похідне від назви СП "У").

Кваліфікуйте дії ВКФ "М".

14. Національне виробничо-аграрне об'єднання "Массандра" (м. Ялта, Автономна Республіка Крим), широко відомий у світі виробник вина в різноманітному асортименті, є власником патенту на промисловий зразок (сім варіантів етикеток вина Портвейн). Етикетки вина "Портвейн білий Сурож", "Портвейн червоний Кримський" і "Портвейн білий Кримський" мають оригінальний дизайн і містять художні композиції — репродукції із зображень пейзажів південного берега Криму, а також зображення нагород (медалей), отриманих підприємством за високу якість продукції. Крім того, самостійну правову охорону одержало позначення "Сурож".

На виставці товарів виновиробничої промисловості був розповсюджений рекламний буклет продукції ТОВ "Д" (м. Севастополь), що містив рекламу вина "Портвейн білий Сурож", "Портвейн червоний Кримський" і "Портвейн червоний Кримський". Етикетки зазначеної продукції ТОВ "Д", зображені в буклеті, містили репродукції тих самих художніх зображень пейзажів, що були на етикетках продукції НВАО "Массандра", а також містили зображення медалей, якими нагороджена продукція НВАО "Массандра". Крім того, у назві вина "Портвейн білий Сурож" виробництва ТОВ "Д" було використане позначення "Сурож", на яке НВАО "Массандра" має право власності.

НВАО "Массандра" і ТОВ "Д" діють на загальнодержавному ринку вина і є конкурентами.

Кваліфікуйте дії ТОВ "Д".

15. Дочірнє підприємство "Б.-У." і ТОВ «Видавництво "Бліцінформ"» видають схожі за тематикою щомісячні ілюстровані журнали для жінок — "’Мотап" і "Наталі". Зазначені журнали в каталогах містяться на одній сторінці, мають однаковий напрямок і розраховані на однакове коло споживачів. Отже, ДП "Б.-У." і ТОВ «Видавництво Бліцінформ"» перебувають в конкурентних відносинах.

Розповсюдження журналів "Наталі" і "’Мотап" серед передплатників на підставі укладених договорів здійснювало державне підприємство "Преса". При цьому, внаслідок специфіки своєї діяльності ДП "Преса" мало у своєму розпорядженні повну інформацію про кількість і адреси передплатників обох журналів.

На прохання ДП "Б.-У." ДП "Преса" поширило рекламний номер журналу "’Мотап" з анкетою серед передплатників журналу-конкурента "Наталі".

У ході розслідування справи за заявою ТОВ «Видавництво "Бліцінформ"» було проведене опитування щодо відповідності дій ДП "Б.-У." правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності серед органів державної влади, вищих навчальних закладів,

рекламних агентств, засобів масової інформації, інших суб'єктів господарювання. Серед опитаних 65% респондентів визначили дії ДП "Б.-У." як такі, що суперечать добросовісній конкуренції.

Чи можна визнати недобросовісною конкуренцією дії ДП "Б.-У." щодо безпосереднього схилення ДП "Преса" до надання переваг у вигляді поширення в рекламних цілях журналу "’Мотап" з анкетою серед сформованого числа передплатників журналу конкурента?

16. ТОВ "С" у рекламі прального порошку "Карапуз" власного виробництва використовувало для попередження від підробок пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що за висновком експертизи подібні до ступеня змішування із позначенням на упаковці порошку "Оленка", що виробляє ТОВ "Трудові резерви". При цьому ТОВ "С" поширювало неправдиві відомості про те, що пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що подібні до ступеня змішування із позначеннями на упаковці порошку "Оленка", є підробкою прального порошку "Карапуз".

Кваліфікуйте дії ТОВ "С".

17. Виробничий кооператив «Будсервіс», що спеціалізувався на будівництві жилих двоповерхових котеджів та упорядженні присадибної ділянки з наступною передачею їх замовникові «під ключ», був визнаний в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Кооператив отримав державне замовлення на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів військової частини, що була розташована неподалік. Проте укласти державний контракт категорично відмовився, посилаючись на: 1) неправомірність визнання його монополістом, оскільки, на думку голови правління ВК “Будсервіс”, кооператив не володів ринковою владою; 2) наявність в тій самій місцевості комунального будівельного підприємства, яке виконувало широкий спектр будівельних робіт; 3) обтяжливість виконання державного контракту, який передбачав виконання робіт у конкретні терміни під загрозою застосування штрафних санкцій, а працівники ВК “Будсервіс” не звикли до чітких графіків виконання робіт (затримка на кілька тижнів для них була цілком нормальною, а замовники зазвичай не зверталися до суду за захистом своїх законних інтересів).

Які органи і в якому порядку можуть визнати суб’єкта господарювання монополістом?

Що свідчить про наявність у суб’єкта господарювання ринкової влади?

Чи праві ВК “Будсервіс” відмовитися від укладення державного контракту на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів розташованої неподалік військової частини?

Яким чином ВК “Будсервіс” може захистити свої інтереси та уникнути виконання державного замовлення?

18. Комп’ютерна фірма “Софт”, спокусившись на можливість отримання значного доходу та незначними витратами, погодилася випустити велику партію неліцензованих дисків, скопіювавши привезений з Англії останній диск Мадонни, що користувався великим попитом. Всю партію вироблених неліцензованих дисків викупили реалізатори, проте про факт виготовлення та реалізації таких дисків стало відомо фірмі, яка реалізовувала такий диск Мадонни на підставі ліцензійного договору.

Який вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції має місце в даному випадку?

До яких осіб можуть бути вжити заходи відповідальності і які саме?

Якими нормативно-правовими актами передбачається відповідальність за подібне правопорушення та порядок застосування відповідальності до порушників?

19. Чотири малих підприємства з виробництва швейних виробів дитячого асортименту вирішили створити об'єднання з метою протидії конкуренції на ринку великим

63

підприємствам. Для цього вони передбачили в засновницькому договорі централізацію повноважень щодо спільного придбання сировини та реалізації вироблених товарів, захисту інтересів підприємств-учасників в державних та судових органах.

Чи можна в даному випадку кваліфікувати дії малих підприємств як економічну концентрацію?

Чи потребують такі дії згоди антимонопольних органів?

Як можна оцінити дії малих підприємств щодо дотримання (чи недотримання) ними вимог антимонопольно-конкурентного законодавства із зазначенням норми конкретного нормативно-правового акту?

Література до теми «Правове регулювання економічної конкуренції»:

Нормативна

1. Про Антимонопольний комітет України : Закон України від 26 листопада 1993р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №50. - Ст. 472.

2. Про захист від недобросовісної конкуренції : Закон України від 07 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. - 1966. - №36. - Ст. 164.

3. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11 січня 2001р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №12. - Ст. 64.

4. Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України. Затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України 23 лютого 2001р. // Офіційний вісник України. - 2001. - №14. - Ст. 622.

5. Порядок надання Кабінету Міністрів України дозволу на узгодженні дії,

концентрацію суб’єктів господарювання. Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002р. // Офіційний вісник України. - 2002. - №9. - Ст. 405.

6. 10.Про природні монополії: Закон України від 20 квітня 2000 року.

ЬЦр://2акоп2.гагіа.аоу.иа/1ат/5Ьо^/1682-14

7. 11.Про господарські товариства; Закон Україи від 19 вересня 1991 року.

8. Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства/ Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №15.

Додаткова

9. Бара Золтан. Зловживання монопольним становищем на ринку - джерела та засоби захисту // Конкуренція. - 2003. - №6. - С. 53-57.

10. Безух О. Правові підстави застосування звичаїв при здійсненні захисту від

недобросовісної конкуренції // Підприємство, господарство і право. - 2001. - №3. - С.

24-27.

11. Безух О. Співвідношення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції із законодавством, що регулює використання інших об’єктів інтелектуальної власності // Вісник господарського судочинства. - 2001. - №1. -С. 168-175.

12. Безух О. Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права // Підприємство, господарство і право. - 2001. - №7. - С. 32-36.

13. Беляневич В.Е. Арбітражне судочинство: визнання недійсним актів державних та ін. органів: Навч. посібник. - К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. - 304с.

14. Жаров О.П. Енергетична монополія // Конкуренція. - 2003. - №4. - С. 9-11.

15. Журик Ю. Поняття і види недобросовісних дій у конкуренції // Предпринимательство, хазяйство и право. - 2000. -№2. - С. 10-12.

16. Журик Ю. Деякі питання правового статусу Антимонопольного комітету України // Предпринимательство, хазяйство и право. - 2000. -№4. - С. 17-20.

17. Журик Ю. Порядок розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України // Предпринимательство, хазяйство и право. - 2000. -№7. - С. 14-17.

18. Иголкин С. Демонополизация // Конкуренция. - 2002. - №2. - С. 10-12.

19. Коваль И. Неправомерное использование знаков для товаров и услуг и недобросовестная конкуренция // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №4.

• С. 7-11.

20. Яворський Я. правове регулювання недоброякісної конкуренції: світовий досвід та Україна. // Право України, - 2005 р. - № 10,- ст. 39.

21. Плетньова О. особливості адаптації конкурентного законодавства України до законодавства ЄС. // Право України, - 2007 р.- № 10, - ст. 69.

22. Оскарження рішень органів антимонопольного комітету України. // Юридичний журнал, - 2006, - №7.

23. Джуринський О. Акти недобросовісної конкуренції: правові аспекти систематизації. Підприємництво, господарство і право. 2010 р. № 9 ст.69.

24. Погорелов С. Проблеми виявлення і припинення анти конкурентних дій органів влади місцевого самоврядування адміністративно-господарського управління та контролю. Підприємництво, господарство і право. 2011 р. № 11 ст. 115.

25. Правове регулювання відносин конкуренції в Євросоюзі: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 [Електронний ресурс] / В.С. Лук'янець; Киї. нац. ун-т ім. Т.Шевченка.

• К., 2008. — 17 с. — укр.

26. Механізми державного управління в сфері захисту економічної конкуренції в Україні: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 [Електронний ресурс] / В.С. Савчук; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — Л., 2006. — 20 с. — укр.

27. Становлення та розвиток антимонопольно-конкурентного законодавства України: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.04 [Електронний ресурс] / С. С. Валітов; Ін-т екон.-прав. дослідж. НАН України. — Донецьк, 2010. — 31 с. — укр.

28. Монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання на ринку: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 [Електронний ресурс] / С.Б. Мельник; НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж. — Донецьк, 2001. — 20 с. — укр.

29. Правовий захист від антиконкурентних дій в економічній конкуренції: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 [Електронний ресурс] / О.С. Каштанов; НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж. — Донецьк, 2005. — 16 с. — укр.