- •Палеха ю.І. Загальне документознавство
- •2009 Р.
- •Модуль 1. Етапи розвитку та засади документознавства
- •1. Основні етапи розвитку документознавства
- •Виникнення й розвиток традиційного документознавства
- •Становлення документознавства як науки інформаційного циклу
- •Інтеграція наук про документ
- •2. Сучасні погляди на структуру науки про документ Пошуки назв науки про документ
- •Сучасні концепції науки про документ
- •Концепція проф. Ю.М. Столярова
- •Концепція проф. Н.Б. Зінов'євої
- •Концепція проф. А.М. Сокової
- •Концепція проф. Н.М. Кушнаренко
- •Концепція проф. С.Г. Кулешова
- •Концепція проф. М.С. Слободяника
- •Концепція проф. Г.М. Швецової-Водки
- •Концепція проф. В.В.Бездрабко
- •3. Системи документування та їх еволюція Основні поняття
- •Кодування інформації
- •Основні форми запису інформації
- •Предметні форми запису інформації
- •Паличковий запис інформації
- •"Вузелковий" запис інформації
- •Запис інформації "кіпу"
- •Запис інформації "вампум"
- •Зображувальний запис інформації
- •Розвиток способів запису інформації
- •Розвиток засобів запису інформації
- •4. Розвиток носіїв інформації
- •Застосування глиняних табличок
- •Документи з папірусу
- •Застосування остраки
- •Використання воскових дощечок
- •Шкіра як матеріал для письма
- •Винайдення паперу
- •Сучасні носії інформації
- •Модуль 2. Основи теорії про документ
- •5. Методологічні основи знань про документ Об'єкт, мета й предмет загального документознавства
- •Завдання та особливості загального документознавства
- •Методи й принципи документознавчих досліджень
- •I. Загальнофілософські або діалектико-матеріалістичні, філософські методи
- •II. Загальнонаукові методи
- •III. Спеціальні методи
- •IV. Сукупність методів, специфічних для низки споріднених наукових дисциплін, що вивчають спільний об'єкт
- •V. Конкретні методи
- •6. Визначення терміна "документ" Походження терміна "документ"
- •Сфера використання терміна
- •Офіційні визначення поняття "документ"
- •7. Властивості, функції й ознаки документа Системний підхід до вивчення документа
- •Значимі властивості документа
- •Основні ознаки документа
- •Загальні та спеціальні функції документа
- •8. Матеріальна та інформаційна складові документа Матеріальна складова документа
- •Інформаційна складова документа
- •Інформаційний рівень документа
- •9. Комунікаційні можливості документа Документ як джерело інформації
- •Інформаційні потоки
- •Інформаційні ресурси як сукупність інформації в комунікаційних системах
- •Документно-комунікаційна система
- •Документі потоки та масиви
- •Документ як історичне джерело
- •Історична цінність документа
- •Міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження цінних документів
- •Модуль 3. Організація створення документів
- •10. Види структур документа та його реквізити Характеристика видів документів відповідно до структури
- •Зовнішня та внутрішня структура документа
- •Реквізити документа
- •11. Розвиток класифікації документів Із історії розвитку класифікації документів
- •Поняття й принципи класифікації документів
- •Ознаки загальної класифікації документів
- •12. Комплексна схема класифікації документів Класифікація документів за інформаційною складовою
- •1. Класифікація документів за характером знакових засобів фіксації інформації
- •8. Класифікація документів за характером соціальної інформації
- •Класифікація документів за матеріальною складовою документа
- •Класифікація документів за способом документування
- •Класифікація документів за обставинами існування в зовнішньому середовищі
- •Типологічна класифікація документів
- •13. Особливості машиночитаних документів Машиночитані документи
- •Електронний документ та його основні специфічні характеристики
- •Документи на перфорованих носіях інформації
- •Документи на магнітних носіях інформації
- •Голографічні документи
- •Документи на флеш-накопичувачах пам'яті
- •Модуль 4. Документація офіційного походження
- •14. Системи документації офіційного походження Загальні поняття
- •Класифікації систем документації офіційного походження
- •15. Види документації установи Поділ видів документації установи
- •Управлінська документація
- •Нормативно-правова документація
- •Інформаційна документація
- •Основна (галузева) документація
- •Виробничо-прикладна документація
- •Наукова документація
- •Праводілова документація
- •Навчальна документація
- •Інші види документації
- •Бухгалтерсько-облікова документація
- •16. Економічна та наукова системи документації
- •Економічна система документації
- •Наукова система документації
- •17. Нормативні та патентні документи Нормативний документ: поняття та категорії
- •Технічні умови як невід'ємна частина документації на продукцію
- •Патентний документ: історія та юридичний статус
- •Патентна система України
- •Винахід та його патентоспроможність
- •Патент та його характеристика
- •Модуль 5. Видання як вид документа
- •18. Загальні ознаки видань Визначення поняття "видання"
- •Особливості електронних видань
- •Електронні видання як вид електронних ресурсів
- •Основні ознаки видань
- •Структура, реквізити та допоміжний апарат видань
- •19. Класифікаційна схема видань Загальна класифікаційна характеристика видань
- •Класифікація видань за цільовим призначенням
- •Класифікація видань за цільовим призначенням
- •Класифікація видань за аналітико-синтетичним переробленням інформації
- •Класифікація видань за інформаційними знаками
- •Класифікація видань за матеріальною конструкцією
- •Класифікація видань за обсягом інформації
- •Класифікація видань за складом основного тексту
- •Класифікація видань за періодичністю виходу
- •Класифікація видань за структурою
- •Класифікація видань за інформаційними ознаками
- •Класифікація періодичних і продовжуваних видань
- •20. Типологічні ознаки електронних видань Особливості електронних ресурсів
- •Класифікація електронних видань
- •21. Книга як вид документа Визначення поняття "книга"
- •Еволюція книги як матеріально-конструктивного об'єкта
- •Становлення і розвиток книгодрукування
- •Документознавчий підхід до визначення поняття "книга"
- •Структура книги
- •Зовнішні елементи книги.
- •Книга як вид медіа
- •22. Періодичні та продовжувані видання Класифікація видань за періодичністю
- •Особливості періодичних видань
- •Газета як джерело оперативної інформації.
- •Структура та реквізити газети
- •Журнал як вид періодичного видання
- •Класифікація журнальних видань
- •Бюлетені, періодичні збірники, календарі та експрес-інформація
- •Модуль 6. Іконічні та ідеографічні документи Основні поняття модуля
- •23. Картографічні документи
- •Характеристика та класифікація картографічних документів
- •Карта як один із видів картографічних документів
- •Властивості та принципи класифікації карт
- •24. Музичні документи Основні визначення та класифікація музичних документів
- •Класифікація музичних документів
- •Історія розвитку нотних друкованих документів
- •Реквізити сучасного музичного видання
- •25. Ізографічні документи Ізографічне видання: основні поняття
- •Види ізографічних видань за класифікаційними ознаками
- •Листівка як вид ізографічного документа
- •26. Аудіовізуальні документи Основні поняття модуля
- •Історія виникнення та розвиток аудіовізуальних документів
- •Класифікація аудіовізуальних документів
- •Фонодокументи
- •Фотодокументи
- •Кінодокументи
Зовнішні елементи книги.
Зовнішні елементи книги показано на схемі 5.6.
Схема 5.6. Зовнішні елементи книги
Характеристика наведених вище зовнішніх елементів книги знаходиться в таблиці 5.24.
Таблиця 5.24. Зовнішні елементи книги
№ |
Зовнішні елементи книги |
Загальна характеристика | ||
1. |
Книжковий блок |
Комплект скріплених на корінці зошитів чи аркушів, який містить усі сторінки та комплектаційні деталі майбутнього видання й призначений для накриття обкладинкою або для вставляння в палітуркову кришку | ||
2. |
Палітурка |
Міцне покриття з цупкого паперу, пластмаси, або картонних сторінок, обтягнених шкірою, тканиною чи папером, яке скріплюється з книжковим блоком за допомогою форзаців та слугує захистом для блока від пошкоджень та забруднень, а також для первинної інформації про видання та в якості елементу художнього оформлення | ||
3. |
Обкладинка |
Паперове покриття видання, не розраховане на тривале зберігання, інколи захищене плівкою прозорого полімеру, що з'єднується 3 книжковим блоком без форзаців | ||
4. |
Форзац |
Складений навпіл аркуш паперу або конструкції з двох аркушів, що з'єднані смужкою тканини, що скріплює перший зошит книжкового блока з лицьовою сторінкою палітурки | ||
5. |
Суперобкладинка |
Одягається на палітурку або основну обкладинку, що приклеєна до книжкового блока, і тримається за допомогою клапанів - широких відворотів, що загинаються на внутрішній бік передньої та задньої стінок палітурки або основної обкладинки | ||
6. |
Манжетка |
Обгортка, паперова смужка (стрічка) зі склеєними кінцями, котрі закривають лише частину палітурки | ||
7. |
Футляр |
Картонна або пластикова коробка спеціальної форми для зберігання особливо цінних книг |
Книга як вид медіа
Завдяки сучасному тяжінню науки до міждисциплінарності, з'являються нові оригінальні теорії, що використають для осмислення реалій інформаційного суспільства (суспільства знань) досягнення одночасно книгознавства й документології.
У цьому плані особливий інтерес представляє концепція феномена мультимедіа О. В. Шликової [29]. Відповідно до міркувань автора, книга може бути віднесена до медіа, тобто до засобів, що опосередковують людську комунікацію.
Слово "медіа" у перекладі з англійської означає "засіб", "спосіб", "посередник". Деякі дослідники відносять до медіа усну мову і виділяють три види медіа: усні, документні, електронні [25].
Народження письмової форми комунікації-медіа для запису, зберігання й передачі інформації - фіксує поява найстаршого з існуючих документів, написаних на глині, папірусі, дереві тощо. Еволюція в області медіа йшла через розвиток кожного з його видами і привела в цей час до появи мультимедіа й цифрових медіа (телебачення, Інтернет) [29].
До медіатехнології, як технології створення посередника людської діяльності в інформаційній галузі, можна віднести й друкарство. Книга є інформаційним засобом, друкованим посередником, друкованим медіа.
Зміна медіатехнології означає зміну парадигми й спричиняє розвиток і зміну культур. Використання для записів папірусу замість каменю привело до глобальних змін у культурі Єгипту й Римської імперії. М. Мак-Люен, наприклад, стверджує, що знамениті римські дороги зобов'язані своєю появою й розвитком папірусу. Цей дослідник навіть зв'язує кризу Рима із кризою "виробництва" папірусу. Упровадження друку й паперу поклало кінець у Середні віки влади церкви над знанням й інформацією й підготувало цілі революції, що змінили світосприйняття [22].
Дослідники медіа-технологій, стверджують, що кожна нова медіатехнологія змінювала й тип знання, й тип суспільства. Приміром, С Харнад у статті "Постгутенбергова галактика: четверта революція в засобах виробництва знання" пише, що історія людської думки пережила три революції й стоїть на порозі четвертої. Революційними були поява мови, винахід паперу й друкарства. Саме ці три трансформації визначили форми комунікації: мова дозволяє передавати думки у вигляді висловлень, папір - зберігати їх незалежно від мовця, друкування дає можливість зберігати їх незалежно від писання. Однак папір і друк володіють рядом недоліків, таких як повільне поширення, обмеженість доступу до них, недовговічність. Четверта революція - виникнення електронних засобів поширення інформації, направлена перебороти обмеження існуючих форм комунікації. Тексти минулого й сьогодення можуть тепер існувати в єдиному загальнодоступному середовищі, забезпечуючи наступність колективного знання [34].
Таким чином, книга з найдавніших часів і до сьогодення була предметом пізнання людей. Вона усвідомлювавалась як зберігач, транслятор знань, засіб пізнання навколишнього світу.
Літературознавці, семіотики, книгознавці тощо розглядають це явище шляхом світосприймання своєї науки. Наприклад, для історика книга - об'єктивний образ історичної дійсності, для літературознавця - суб'єктивне джерело, що відбиває свідомість автора, для книгознавця - певна єдність форми й змісту, для культуролога - соціокультурний феномен тощо.
Одним з результатів глибокого міркування над сутністю книги можна назвати приналежні ХЛ. Борхесу слова: "книга - не замкнена сутність, а відношення або, точніше, вісь незліченних відносин" [14].
Інакше кажучи, сутність книги не в її предметності, а в її взаємодіях. Інший відомий мислитель XX ст. У.Эко, який, приділяючи велику увагу проблемі книги, писав: "книги - це машини для провокування власних нових думок. Вони дозволяють зберегти спонтанні ідеї" [36].
Отже, слід зазначити тенденцію змін у відношенні до поняття "книга" тільки як до об'єкту книгознавчої науки. Слід враховувати таке розумінням книги, коли основний акцент став переноситися з інформаційно-функціональної ролі на її сутнісні особливості.