- •Палеха ю.І. Загальне документознавство
- •2009 Р.
- •Модуль 1. Етапи розвитку та засади документознавства
- •1. Основні етапи розвитку документознавства
- •Виникнення й розвиток традиційного документознавства
- •Становлення документознавства як науки інформаційного циклу
- •Інтеграція наук про документ
- •2. Сучасні погляди на структуру науки про документ Пошуки назв науки про документ
- •Сучасні концепції науки про документ
- •Концепція проф. Ю.М. Столярова
- •Концепція проф. Н.Б. Зінов'євої
- •Концепція проф. А.М. Сокової
- •Концепція проф. Н.М. Кушнаренко
- •Концепція проф. С.Г. Кулешова
- •Концепція проф. М.С. Слободяника
- •Концепція проф. Г.М. Швецової-Водки
- •Концепція проф. В.В.Бездрабко
- •3. Системи документування та їх еволюція Основні поняття
- •Кодування інформації
- •Основні форми запису інформації
- •Предметні форми запису інформації
- •Паличковий запис інформації
- •"Вузелковий" запис інформації
- •Запис інформації "кіпу"
- •Запис інформації "вампум"
- •Зображувальний запис інформації
- •Розвиток способів запису інформації
- •Розвиток засобів запису інформації
- •4. Розвиток носіїв інформації
- •Застосування глиняних табличок
- •Документи з папірусу
- •Застосування остраки
- •Використання воскових дощечок
- •Шкіра як матеріал для письма
- •Винайдення паперу
- •Сучасні носії інформації
- •Модуль 2. Основи теорії про документ
- •5. Методологічні основи знань про документ Об'єкт, мета й предмет загального документознавства
- •Завдання та особливості загального документознавства
- •Методи й принципи документознавчих досліджень
- •I. Загальнофілософські або діалектико-матеріалістичні, філософські методи
- •II. Загальнонаукові методи
- •III. Спеціальні методи
- •IV. Сукупність методів, специфічних для низки споріднених наукових дисциплін, що вивчають спільний об'єкт
- •V. Конкретні методи
- •6. Визначення терміна "документ" Походження терміна "документ"
- •Сфера використання терміна
- •Офіційні визначення поняття "документ"
- •7. Властивості, функції й ознаки документа Системний підхід до вивчення документа
- •Значимі властивості документа
- •Основні ознаки документа
- •Загальні та спеціальні функції документа
- •8. Матеріальна та інформаційна складові документа Матеріальна складова документа
- •Інформаційна складова документа
- •Інформаційний рівень документа
- •9. Комунікаційні можливості документа Документ як джерело інформації
- •Інформаційні потоки
- •Інформаційні ресурси як сукупність інформації в комунікаційних системах
- •Документно-комунікаційна система
- •Документі потоки та масиви
- •Документ як історичне джерело
- •Історична цінність документа
- •Міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження цінних документів
- •Модуль 3. Організація створення документів
- •10. Види структур документа та його реквізити Характеристика видів документів відповідно до структури
- •Зовнішня та внутрішня структура документа
- •Реквізити документа
- •11. Розвиток класифікації документів Із історії розвитку класифікації документів
- •Поняття й принципи класифікації документів
- •Ознаки загальної класифікації документів
- •12. Комплексна схема класифікації документів Класифікація документів за інформаційною складовою
- •1. Класифікація документів за характером знакових засобів фіксації інформації
- •8. Класифікація документів за характером соціальної інформації
- •Класифікація документів за матеріальною складовою документа
- •Класифікація документів за способом документування
- •Класифікація документів за обставинами існування в зовнішньому середовищі
- •Типологічна класифікація документів
- •13. Особливості машиночитаних документів Машиночитані документи
- •Електронний документ та його основні специфічні характеристики
- •Документи на перфорованих носіях інформації
- •Документи на магнітних носіях інформації
- •Голографічні документи
- •Документи на флеш-накопичувачах пам'яті
- •Модуль 4. Документація офіційного походження
- •14. Системи документації офіційного походження Загальні поняття
- •Класифікації систем документації офіційного походження
- •15. Види документації установи Поділ видів документації установи
- •Управлінська документація
- •Нормативно-правова документація
- •Інформаційна документація
- •Основна (галузева) документація
- •Виробничо-прикладна документація
- •Наукова документація
- •Праводілова документація
- •Навчальна документація
- •Інші види документації
- •Бухгалтерсько-облікова документація
- •16. Економічна та наукова системи документації
- •Економічна система документації
- •Наукова система документації
- •17. Нормативні та патентні документи Нормативний документ: поняття та категорії
- •Технічні умови як невід'ємна частина документації на продукцію
- •Патентний документ: історія та юридичний статус
- •Патентна система України
- •Винахід та його патентоспроможність
- •Патент та його характеристика
- •Модуль 5. Видання як вид документа
- •18. Загальні ознаки видань Визначення поняття "видання"
- •Особливості електронних видань
- •Електронні видання як вид електронних ресурсів
- •Основні ознаки видань
- •Структура, реквізити та допоміжний апарат видань
- •19. Класифікаційна схема видань Загальна класифікаційна характеристика видань
- •Класифікація видань за цільовим призначенням
- •Класифікація видань за цільовим призначенням
- •Класифікація видань за аналітико-синтетичним переробленням інформації
- •Класифікація видань за інформаційними знаками
- •Класифікація видань за матеріальною конструкцією
- •Класифікація видань за обсягом інформації
- •Класифікація видань за складом основного тексту
- •Класифікація видань за періодичністю виходу
- •Класифікація видань за структурою
- •Класифікація видань за інформаційними ознаками
- •Класифікація періодичних і продовжуваних видань
- •20. Типологічні ознаки електронних видань Особливості електронних ресурсів
- •Класифікація електронних видань
- •21. Книга як вид документа Визначення поняття "книга"
- •Еволюція книги як матеріально-конструктивного об'єкта
- •Становлення і розвиток книгодрукування
- •Документознавчий підхід до визначення поняття "книга"
- •Структура книги
- •Зовнішні елементи книги.
- •Книга як вид медіа
- •22. Періодичні та продовжувані видання Класифікація видань за періодичністю
- •Особливості періодичних видань
- •Газета як джерело оперативної інформації.
- •Структура та реквізити газети
- •Журнал як вид періодичного видання
- •Класифікація журнальних видань
- •Бюлетені, періодичні збірники, календарі та експрес-інформація
- •Модуль 6. Іконічні та ідеографічні документи Основні поняття модуля
- •23. Картографічні документи
- •Характеристика та класифікація картографічних документів
- •Карта як один із видів картографічних документів
- •Властивості та принципи класифікації карт
- •24. Музичні документи Основні визначення та класифікація музичних документів
- •Класифікація музичних документів
- •Історія розвитку нотних друкованих документів
- •Реквізити сучасного музичного видання
- •25. Ізографічні документи Ізографічне видання: основні поняття
- •Види ізографічних видань за класифікаційними ознаками
- •Листівка як вид ізографічного документа
- •26. Аудіовізуальні документи Основні поняття модуля
- •Історія виникнення та розвиток аудіовізуальних документів
- •Класифікація аудіовізуальних документів
- •Фонодокументи
- •Фотодокументи
- •Кінодокументи
Інформаційна складова документа
Причина появи будь-якого документа - необхідність фіксувати інформацію про факти, події, явища, практичну й розумову діяльність.
Інформацію, що міститься в документах можна поділити на види, показані на схемі 2.2.
Схема 2.2 Видова класифікація інформації
Існують і інші класифікації інформації. Наприклад, поділ інформації на: первинну і вторинну; за жанрами; за видами; за носіями.
Інформація може бути недокументованою - не зафіксованою на матеріальному носії - і документованою- зафіксованою на ньому. Документознавство досліджує саме документовану інформацію.
Слід розрізняти такі основні поняття інформаційної складової документа як "документна інформація", "документована інформація", "інформація про документ", "інформація на документі", "документальна інформація".
Визначення та характеристику даних понять наведено в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13 Поняття інформаційної складової документа
№ |
Поняття |
Характеристика | ||
1. |
Документна інформація |
Вся інформація документа (за ДСІ У 2732:2004) | ||
2. |
Документована інформація |
Зафіксована на матеріальному носії інформація з певними ознаками (реквізитами), що дозволяють її ідентифікувати І 11] | ||
3. |
|
| ||
Інформація про документ (як фізичний об'єкт) |
Дані про носія та способи закріплення повідомлення. Джерело речової (матеріальної) інформації для книгознавців, поліграфістів, спеціалістів ЕОМ тощо [ 1 ] | |||
4, |
Інформація на документі |
Автографи, різні помітки авторів або видатних особистостей на документі, резолюції, підписи, відбитки печаток, штемпелів бібліотек, архівів, музеїв, інформаційних центрів тощо. Додаткові дані, що засвідчують особливі обставини існування документа в просторі та часі Г 32] | ||
5. |
Документальна інформація |
Інформація, що базується на документі, підтверджена документом [321 |
Інформаційний рівень документа
Сприйняття інформації пов'язане з її рівнем у документі й складається з трьох етапів: на першому етапі воно відбувається на рівні знаків, символів, на другому - сприймається те, що усвідомлюється, на третьому - здійснюється відбір найбільш значимих для споживача відомостей.
Фізичний об'єм письмових текстових документів можна виразити в друкованих аркушах (1 д.а. - відбиток на одному боці аркуша формату 60x90 см).
Інформаційний об'єм текстового документа можна виразити в обліково-видавничих (1 обл.вид.а. - 40 тис. друкованих знаків) і авторських аркушах (авт.а.). У цьому випадку здійснюється перехід на синтаксичний (знаковий) рівень. Кількість інформації можна також визначити за допомогою двох стандартних одиниць вимірювання: біт (один символ двійкової абетки, тобто двійкова цифра, що використовується для кодування інформації) і байт (1 байт = 8біт, 1Кбайт = 1024біт, 1Мбайт = 1024Кбайт).
Відношення інформаційного об'єму документа (синтаксичного рівня) до фізичного свідчить про компактність документа. Кількість нової для даного споживача інформації визначається поняттям інформативність документа.
Зміст всієї інформації в конкретній інформаційній системі називається тезаурус (від гp. thesaurus - запас), складовими якого, з точки зору інформативності, є: основна інформативність - те, що дане і те, що отримане; втрата інформативності - те, що дано й не отримано; безкорисна (надлишкова) інформативність - інформаційний шум.
Реципієнт (одержувач інформації) також має свій тезаурус, складовими якого є: основна інформативність - те, що дане й те, що отримане; проста асоціативна інформативність - те, що не дане автором (лише пропускалось), але реципієнт отримав, завдяки своїй кваліфікації; складна асоціативна інформативність - те, що автор не дав, не припускав, але реципієнт отримав.
Асоціативна інформативність - відіграє роль подразника, що викликає збільшення інформації у свідомості отримувача. Без складної асоціативної інформативності розвиток наукових досліджень неможливий [19].
Цифрову оцінку інформативності можна здійснювати шляхом складання двох списків дескрипторів (від англ. descry - розпізнавати), тобто значимих слів або словосполучень, що несуть змістове навантаження й нерідко називаються ключовими словами. До першого списку дескрипторів заносяться дескриптори документа, до другого - дескриптори отримувача. Кількість дескрипторів, що повторюються в обох зазначених списках, й слугують показником інформативності.
Відношення інформативної ємності до інформативного об'єму (синтаксичного рівня) називається інформативною щільністю. Чим більша кількість дескрипторів в одиниці об'єму, тим щільніше текст. Тези повідомлення більш щільні, ніж саме повідомлення, математичний текст щільніший за гуманітарний.