- •О.І. Горошко, г.Ю. Гребінник, г.І. Дідович, г.В. Комова
- •Передмова
- •Частина перша Академічне письмо
- •1. Загальна характеристика
- •2. Написання тез
- •3. Резюме дипломних робіт I авторефератів дисертацій
- •4. Науковий стиль мови
- •5. Порядок слів і його роль в англійському реченнi
- •6. Артикль і його функції в реченні
- •7. Написання анотацій і рефератів
- •8. Етапи анотування
- •9. Особливості стилю анотації
- •10. Лексико-граматичні засоби Тема статті
- •Виклад змісту першоджерела
- •1. Умови експерименту
- •2. Способи, методи
- •3. Мета, призначення
- •4. Сфера застосування
- •5. Основні ознаки і характеристики предмета дослідження
- •6. Можливостi, якi надає предмет дослiдження
- •7. Оцінка
- •8. Зіставлення
- •Результати дослідження
- •1. Повідомлення про результати роботи
- •2. Вихідні моменти
- •3. Відповідності I розбіжності
- •4. Інтерпретація фактів
- •5. Зв’язок, залежність, вплив
- •6. Висновки
- •Частина друга Тренувальні завдання та вправи
- •Sample Abstracts
- •Тексти для анотування
- •I Майбутнє держави в інтелектуальній власності інтелігенції нового покоління
- •III Інвестиційно-інноваційний розвиток господарства: роль науки зростає
- •IV Інновації крізь призму сьогоденних реалій
- •V Міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної інформації
- •VI Експорт знань і «дволикі» технології
- •VII Чи стане українська наука продуктивною силою?
- •VIII восстанавливаемые или альтернативные источники энергии
- •IX Харизма свыше нам дана, залогом лидерству она
- •X нано не надо
- •XI Землю ждет средневековье
- •XII Так витают ли идеи в воздухе, а если да, то кто их носитель?
- •XIII Воистину источник жизни!
- •XIV На пути к космическому сознанию
- •XV «Абсолютное ничто» кардинально изменит все
- •XVI Арктику затопит
- •XVII Курсы развития творческого воображения и креативности – заочно
- •Тексти для реферування
- •I female status attainment
- •II character and communication
- •III mass society
- •IV primary and secondary groups
- •V globalization: what it is?
- •VI ecology and economy: two sides of the same issue
- •VII ecosystem management
- •VIII ecology from one earth to one world
- •Industry
- •IX Sustainable Ecology Brings Business Innovation
- •Integrated it Overhaul Keeps Growing Company on the Move
- •Voyant Technology
- •I, computer
- •XII grey matter, blue matter
- •XIII Winners & Losers
- •XIV How safe is nanotech?
- •XV e-Book Piracy: Is Your Download Legitimate?
- •3D Comes Home
- •3D’s Growing Appeal
- •Частина третя
- •Українсько-англійський словник
- •Навчальне видання
IV Інновації крізь призму сьогоденних реалій
Розвиток науки та техніки за останнє сторіччя приголомшує. Двадцяте століття починалося з дерев’яних літаків-біпланів і громіздких примітивних танків, а вже у 40-х роках воно вступило в еру атомної зброї, реактивної авіації, балістичних ракет і авіаносців. Такий прогрес цивілізації відбувся лише завдяки постійним нововведенням (інноваціям), а здатність суспільства й держави до підтримки та реалізації цих нововведень набувала вирішального значення.
Цей поступ не обминув Україну, яка стала індустріально розвиненою і нині має значні можливості для розвитку економіки за рахунок інформаційної та науково-технологічної сфер. Досвід, набутий при впровадженні досягнень науково-технологічного прогресу, кардинально ствердив значення держави у процесі опанування та впровадження новітніх досліджень. В окремих наукових напрямках (таких як, напівпровідникове матеріалознавство; теоретична фізика, зварювальне виробництво, біотехнології, багато розробок оборонно-промислового комплексу, авіабудування, суднобудування) наш рівень відповідав рівню найрозвиненіших країн світу. На початку третього тисячоліття ми маємо всі підстави бачити своє майбутнє з потужною та високотехнологічною економікою ще й тому, що на зорі ринкових перетворень у нас був величезний науково-технічний потенціал, залишений ерою ВПК СРСР.
Наша наука завжди мала високий авторитет. Це визнають експерти й учені всього світу. Особливо коли йдеться про інженерно-фізичні дисципліни, математику та деякі інші фундаментальні напрями. Багато вчених, які сьогодні мають більш-менш тісні зв’язки з колегами за кордоном, являють здивованому західному світові свій величезний діапазон знань і досягнень. Водночас просто приголомшує невідповідність в обсягах бюджетних і корпоративних витрат на фундаментальні та прикладні дослідження у нас і в розвинених державах. За таких умов відбувається природний відплив наукових кадрів, держава стрімко втрачає рейтинг технологічно розвиненої країни.
Зміни, що відбуваються в Україні в технічній, інформаційній та економічній сферах, обумовлені збігом історичних подій глобального масштабу, коли світова фінансова олігархія, транснаціональні корпоративні структури, долаючи міждержавні бар’єри, підкорюють її своєму впливу. Інноваційний, як і фінансовий, прогрес став глобальним, а світова економіка трансформується із економіки, яка ґрунтується на приватній власності, в економіку знань.
За таких обставин для успішної конкуренції на ринку XXI століття нам належить своєчасно визначити наукові та науково-технічні пріоритети, створити законодавче поле для їх розвитку за рахунок інвестицій не тільки світових фінансово-промислових структур, а насамперед власного народу.
Особливої актуальності набувають наукові й технічні дослідження в галузі оптики, оптичного приладобудування, зокрема, для інфрачервоного діапазону електромагнітного випромінювання. У нас були добре опрацьовані основи технологій отримання та використання матеріалів, здатних забезпечити розвиток інфрачервоної мікрофотоелектроніки у великих масштабах. Такі матеріали одержували у кількості, що значно перевищувала потреби України.
Крім розвиненої науково-промислової бази для досліджень і виробництва оптичних і напівпровідникових матеріалів, викликаних потребами військово-промислового комплексу, було створено низку наукових центрів для проектування та виготовлення мікромініатюрних пристроїв охолодження напівпровідникових плівок і кристалів до температур рідкого азоту; оптичних конструктивних матеріалів; систем контролю для визначення параметрів матеріалів і приладів на етапах виготовлення та випробування.
Містячи в собі функціонально зв’язані елементи прецизійної механіки, оптики, електроніки, оптико-електронні прилади відіграють виняткову роль у керуванні автоматичними технічними комплексами. Оптика й оптоелектроніка – класичні інформаційні технології, які наприкінці минулого століття набули нового імпульсу, й нині в них інтенсивно використовуються результати науково-технічної революції ХХ століття.
Минуле сторіччя можна сміливо вважати початком ери високих технологій. Відкриття Дж. Томпсоном у 1897 році електрона започаткувало еру напівпровідникової техніки та технологій, які разом із оптикою стали плацдармом великих відкриттів, що змінювали фізичну картину світу, привели до реалізації інформаційних технологій та обумовили тенденції подальшого розвитку людства.